Постанова

від 27.10.2022 по справі 621/1988/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 621/1988/21 Номер провадження 22-ц/814/3264/22Головуючий у 1-й інстанції Бібік О.В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розглядуцивільних справ:

Судді-доповідача:Дряниці Ю.В.

Суддів: Пилипчук Л.І., Хіль Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справуза апеляційною скаргою Головного управлінняДержгеокадастру уХарківській областіна рішенняЗміївського районногосуду Харківськоїобласті від30листопада 2021року посправі запозовом ОСОБА_1 до територіальноїгромади Зміївськоїміської ради Чугуївського районуХарківської області,Головного управлінняДержгеокадастру уХарківській областіпро визнанняправа наземельну частку(пай)у порядкуспадкування зазаконом, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнанняправа наземельну частку(пай)у порядкуспадкування зазаконом.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 діда ОСОБА_2 залишилась спадщина, а саме, право на земельну частку (пай), яке спадкодавець отримав в результаті розподілу земель ДП «Діброва».

Після смерті ОСОБА_2 мати позивачки ОСОБА_3 успадкувала нерухоме майно.

Мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті спадщину прийняла позивачка, оскільки фактчино з 20.10.2009 року по день смерті матері була зареєстрована разом з нею за однією адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 в результаті розподілу ДП «Діброва» належала земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 7,3583 га, угіддя рілля.

Таким чином, право ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 7,3583 га, угіддя рілля, виникло у нього за життя і є майновим правом, яке не припинилось внаслідок його смерті, та входить до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 і яку прийняла позивач відповідно до закону, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Так як до складу спадщини входить майнове право на земельну частку (пай), яке було також успадковане позивачкою, але враховуючи, що на день смерті діда ОСОБА_2 та матері ОСОБА_3 не було одержано державний акт на земельну частку (пай), одержати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку в нотаріальній конторі немає можливості, через що позивач змушена звернутись до суду за захистом порушеного права.

Просила суд визнати за нею у порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, площею 7,3583 га, угіддя рілля, розташовану на території Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (колишньої Тимченківської сільської ради Зміївського району Харківської області) за межами населених пунктів після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Зміївського районногосудуХарківськоїобласті від30листопада2021року позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (місце знаходження: м. Зміїв Чугуївського району Харківської області), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом - задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 7,3583 га, угідді рілля, розташовану на території Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (колишня Тимченківська сільська рада Зміївського району Харківської області) за межами населених пунктів, у порядку спадування за законом після матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив представник Головного управлінняДержгеокадастру уХарківській області, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема вказував на те, що місцевий суд не взяв до уваги, що землі ДП «Діброва» на момент їх розподілу були землями державної власності, а отже вони не підлягали розпоюванню в порядку Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Згідно п.2 ч.1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.2,3 ч.1, ч. 2ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 дід позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_2 мати позивачки ОСОБА_3 успадкувала нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_2 , земельну ділянку, площею 0,25 га, та земельну ділянку, площею 0,12 га, щопідтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02.06.2004 року.

Мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті спадщину прийняла позивачка.

Згідно листа Відділу у Зміївському районі Головного Управління Держгеокадастру у Харківській області від 06.04.2021 №105/111-21 ОСОБА_2 належала земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 7,3583 га, угіддя рілля із земель ДП "Діброва", державний акт на право власності на земельну ділянку не виготовлявся, земельною ділянкою на даний час користується ФГ "Ревік" на умовах оренди .

З листа начальника відділу у Зміївському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.07.2021 за вих. № 210/111-21 вбачається, що земельна ділянка (пай) № НОМЕР_1 колишнього ДП "Діброва", яка знаходиться на території Тимченківської сільської ради, угіддя - рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, має кадастовий номер 6321786200:01:000:0082. На земельну ділянку укладено договіор оренди земельної ділянки між Зміївською РДА та СФГ "Ревік" 30.09.2016, терміном на 49 років (а.с. 85)

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд дійшов висновку, що право ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 7,3583 га, угіддя рілля, виникло у нього за життя і є майновим правом, яке не припинилось внаслідок його смерті, та входить до складу спадщини, яка відкрилась після його смерті і яку ОСОБА_1 прийняла відповідно до закону, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

При цьому суд керується положеннями Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІУ, та посилається на порядок розподілу земельних ділянок (паїв), що належать до права колективної власності на землю сільськогосподарських підприємств.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1Указу Президента «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08 серпня 1995 року(далі - Указу Президента № 720/95) паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

У пункті 2Указу Президента № 720/95зазначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому ізалишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Частиною дев`ятоюстатті 5 ЗК України 1990 року(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомоюстатті 6 цього Кодексу.

У частині другійстатті 23 ЗК України 1990 рокузазначено, що державний актнаправо колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства іуколективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Таким чином, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності наземлю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта тавключення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, щододається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

З матеріалів справи вбачається, що 03 липня 2000 року ДП «Діброва» отримало Державний акт на право постійного користування землею, згідно якого Зміївською РДА надано у постійне користування ДГ «Діброва» земельну ділянку площею 4054,29 га для ведення господарської діяльності.

Отже, з наведеного слідує, що доказів того, що ДГ «Діброва» отримувало акт на право колективної власності на землю суду не надано, а землі, надані згідно Державного акту від 03.07.2000 року перебували у державній власності, ДГ «Діброва» набуло права лише користування цими землями.

Згідно ст..ст. 4, 7, Земельного Кодексу України (в редакції чинній на момент видачі Державного акту), землі, що перебували у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватись у користування. Постійним визнається користування без заздалегідь встановленого строку.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першоюстатті 2 Закону України «Про порядок виділення внатурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IVосновним документом, щопосвідчує право наземельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Позивачем не надано до суду доказів того, що спадкодавець ОСОБА_2 на момент смерті набув права власності чи права на отримання земельної частки (паю).

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Оскільки позивачем не доведено, що спадкодавець ОСОБА_2 мав право на момент смерті на отримання земельної частки (паю), то таке право не може входити і до спадкової маси.

На вказані обставини місцевий суд уваги не звернув, та ухвалив рішення без належного встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи. Отже, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управлінняДержгеокадаструуХарківській області задовольнити.

Рішення Зміївського районногосуду Харківськоїобласті від30листопада 2021року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнанняправа наземельну частку(пай)у порядкуспадкування зазаконом відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця

Судді: Л. І. Пилипчук

Л.М. Хіль