Постанова

від 23.11.2021 по справі 904/2741/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 904/2741/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,

представників учасників справи :

від позивача: Кириленко О.П. (адвокат),

від відповідача: Шрам О.В. (адвокат)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Мілєва І.В.

від 20.11.2019

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В., Дармін М.О.

від 18.08.2021

за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс"

про визнання правочину недійсним,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2019 року Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - Позивач/Скаржник/АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (з урахування заяви про зміну предмету позову) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (далі - Відповідач/ТОВ "Нафтосервіс") про визнання недійсним з моменту укладання договору поставки від 06.03.2012 № 174 (далі - Договір), що укладений між ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" (перейменоване у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") як покупцем, та ТОВ "Нафтосервіс", як продавцем.

2. Позов мотивований тим, що оспорюваний Договір укладений з метою незаконного заволодіння грошовими коштами Позивача, про що свідчить порушення при укладенні Договору: вимог частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" щодо внесення змін до Договору в частині зміни предмету закупівлі; статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо встановлення умовами спірного Договору поділу предмету закупівлі; частини 1 статті 1096 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) внаслідок порушення умовами Договору юридичної сутності акредитиву. Позивач на підставі статті 228 ЦК України вказував, що спірний правочин порушує публічний порядок та має бути визнаний судом недійсним відповідно до статті 203 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року у справі №904/2741/19 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

5. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, яким чином укладення оскаржуваного Договору порушує його права. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що Позивачем не наведено наявність обставин, з якими чинне законодавство пов`язує визнання оспорюваного правочину недійсним та, відповідно, підстав для визнання Договору недійсним.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18 листопада 2020 року апеляційну скаргу АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року у справі №904/2741/19 задоволено частково; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року у справі №904/2741/19 змінено в мотивувальній частині, з її викладенням у редакції постанови; в іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року залишено без змін.

7. Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18 листопада 2020 року мотивована наявністю підстав для визнання спірного Договору недійсним відповідно до статей 203, 215 ЦК України внаслідок порушення при укладенні Договору: положень частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", частини 5 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства". Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про пропуск Позивачем позовної давності, у зв`язку з чим заявлений позов не підлягав задоволенню.

8. Постановою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 листопада 2020 року у справі №904/2741/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9. Постанова Верховного Суду мотивована тим, що, встановлюючи порушення положень статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", апеляційний господарський суд не встановив, чи зумовили відповідні зміни умов Договору порушення права Позивача, на захист якого подано позов, та у чому саме полягає це порушення, а також не надав оцінку доводам Відповідача про наявність випадку, встановленого пунктом 3 частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

10. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18 серпня 2021 року апеляційну скаргу АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року у справі №904/2741/19 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року у справі №904/2741/19 залишено без змін.

11. Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 18 серпня 2021 року мотивована тим, що Позивач не подав належних, достовірних доказів, які б підтвердили наявність наміру сторін на укладання протиправного договору, мета якого суперечить інтересам держави і суспільства, не довів наявність умислу Відповідача на протиправне заволодіння майном Позивача.

12. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Позивач не довів порушення його прав внаслідок укладення оскаржуваного Договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

13. 20 вересня 2021 року АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 серпня 2021 року, просить направити справу на новий розгляду до суду першої інстанції.

14. Підставою касаційного оскарження судових рішень Скаржник визначив пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

15. Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою висновки Верховного Суду стосовно застосування норм статті 75 ГПК України у постановах від 08.08.2019 у справі №922/2013/18, від 25.03.2021 у справі №911/2961/19, статті 228 ЦК України у постанові від 25.03.2021 у справі №911/2961/19, статті 236 ГПК України у постанові від 26.03.2019 у справі №925/291/18, норми статті 86 ГПК України у постанові від 19.02.2019 у справі №911/5309/14, частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у постановах від 30.01.2019 у справі №911/5358/14, від 05.12.2018 у справі №915/878/16.

16. Скаржник вважає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а саме частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України, частини 5 статті 2, частини 3 статті 8, частини 2 статті 31, частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), частини 5 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.

17. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

18. 07 грудня 2011 року комітетом конкурсних торгів ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" прийнято рішення про затвердження документації конкурсних торгів на закупівлю товару: "Труби сталеві 27.22.1, 8 лотів".

19. 06 березня 2012 року за результатами проведення процедур відкритих торгів, зокрема по лоту №2, між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ТОВ "Нафтосервіс" був укладений Договір №174, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар загальною вартістю 9 206 031,60 грн відповідно до Специфікації №1 (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і сплатити його на умовах, визначених цим Договором.

20. Обсяг закуповуваного товару, може бути зменшений, в залежності від реального фінансування видатків (п. 1.2. Договору).

21. Сума договору становить 9 206 031,60 грн, в тому числі ПДВ - 1 534 338,60 грн. Дана ціна товару є звичайною (п. 4.1. Договору).

22. Ціна товару включає вартість його доставки відповідно до п. 2.1. даної угоди (п. 4.2. Договору). Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 4.5. Договору).

23. Розрахунки за даним договором в сумі 9 206 031,60 грн, у тому числі ПДВ - 1 534 338,60 грн, здійснюються за допомогою відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, діленого акредитива (п. 4.6. Договору). Акредитив повинен бути відкритий на всю суму договору не пізніше 01 травня 2012 року та має діяти до 30 серпня 2012 року (п. 4.6.1. Договору).

24. Умовами оплати акредитива є надані і акцептовані покупцем документи: рахунок-фактура постачальника, виписаний на ім`я покупця, скріплений печаткою та підписом постачальника, на суму фактично поставленої партії товару - один оригінал і одна копія; транспортний документ (товаро-транспортна накладна або залізнична накладна або бортовий коносамент) - один оригінал, одна копія; акт прийому-передачі товару, підписаний покупцем і постачальником на поставлену партію товару - один оригінал і одна копія; сертифікат якості (завірена копія постачальником) на партію поставленого товару (п. 4.6.2. Договору). Опис товару в акредитиві повинен відповідати специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору (п. 4.6.3. Договору).

25. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року (п. 9.1. Договору).

26. Сторонами було підписано додаток №1 до договору "Специфікація №1", в якій визначено товар, що підлягав поставці.

27. 20 липня 2012 року на виконання умов Договору Відповідач поставив Позивачу товар: труба обсадна по API 5CT д508*12,7 мм, К55, ВС, у кількості 6 тон на суму 286 560,00 грн з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами Актом приймання-передачі від 20.07.2012 № 20/07-1 та видатковою накладною від 20 липня 2012 року № РН-0000159.

28. Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" сплатило на користь ТОВ "Нафтосервіс" 5 221 659,66 грн, з призначенням платежу: "Труба обсадна по ГОСТ 632-80, виконання А, д. 168*10,6 мм., Д, ОТТГ, договір 174 від 06.03.2012". Позивач зазначає, що відповідно до вказаної виписки на підставі Договору здійснено оплату поставки товарно-матеріальних цінностей: "Труба обсадна по API 5CT д. 508*12,7 mm, K55, ВС" у кількості 6,00 тон на суму 286 560,00 грн.

29. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2015 року у справі №910/26148/15, яке набрало законної сили, задоволено позов ТОВ "Нафтосервіс", стягнуто з АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на користь ТОВ "Нафтосервіс" 1 028 770,46 грн основного боргу, 72 803,12 грн 3% річних, 653 269,24 грн інфляційних втрат.

30. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2015 року у справі №910/26148/15 встановлено, що на виконання договору поставки від 06.03.2012№174 за період з 26.04.2012 по 13.09.2012 ТОВ "Нафтосервіс" поставило ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" товар на загальну суму 9 205 223,68 грн; ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" неналежним чином виконало свій обов`язок з оплати поставленого товару, оплативши лише його частину у сумі 8 176 453,22 грн. Також у вказаній справі встановлено відсутність пред`явлених з боку ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" претензій щодо строків, якості та кількості поставленого товару.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

31. Цивільний кодекс України

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 2) визнання правочину недійсним.

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. …

Стаття 204. Презумпція правомірності правочину

1. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 215. Недійсність правочину

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 228. Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства

1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Стаття 217. Правові наслідки недійсності окремих частин правочину

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Стаття 1087. Форми розрахунків

1. Розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Стаття 1096. Виконання акредитива

1. Для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива. У разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться.

32. Закон України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)

Стаття 2. Сфера застосування Закону

5. Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Стаття 8. Уповноважений орган та орган оскарження

3. Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Стаття 40. Основні вимоги до договору про закупівлю

4. Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

5. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

33. Закон України "Про фінансовий облік та бухгалтерську звітність в Україні"

Стаття 9. Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку

1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

34. Закон України "Про акціонерні товариства"

Стаття 70. Значний правочин

1. Рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.

5. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

35. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 75. Підстави звільнення від доказування

4. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 86. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 236. Законність і обґрунтованість судового рішення

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

36. Згідно з частиною 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

37. При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

38. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

39. Вищенаведене зазначено у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 у цій справі, якою справу було направлено на новий розгляд.

40. Верховний Суд у постанові від 01.09.2020 у справі №911/162/19 між тими ж сторонами у спорі про визнання договору недійсним зазначав, що для визнання договору недійсним у зв`язку з тим, що його зміст суперечить частині 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", необхідно встановити, чи відрізняються умови договору від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або, чи змінювались істотні умови договору після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, а також відсутність випадків, які передбачено відповідною нормою, зокрема пунктами 1-5. Одночасно має бути визначено, чи було порушене цивільне право, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, якщо воно мало місце.

41. Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що Позивач у позовній заяві зазначав, що Договір не відповідає вимогам частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), у зв`язку зі зміною істотних умов Договору до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі.

42. Суд апеляційної інстанції у цій справі зазначив, що суд першої інстанції встановив, що Договором лише уточнено технічні вимоги щодо предмету закупівлі (щодо товщини стінок труб), а не істотно змінено характеристику предмету Договору.

43. При цьому, суд апеляційної інстанції врахував доводи Відповідача про те, що вказані зміни не призвели до збільшення суми договору та не змінили цінової пропозиції (у томі числі й за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, ініціатором внесення змін був Позивач, який прийняв товар без будь-яких зауважень та частково його оплатив, що підтверджується, в тому числі, рішенням Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2015 року у справі №910/26148/15.

44. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що умови Договору в частині умов оплати, якими фактично доповнено можливість розрахунків не тільки із застосуванням акредитиву, а й шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, не можуть бути підставою для визнання недійсним договору, оскільки положення цивільного законодавства свідчать про те, що як акредитив, так й платіжні доручення є різновидами безготівкової форми розрахунків.

45. При цьому, Позивачем не доведено, яким чином наведені обставини порушують його права та інтереси, враховуючи отримання ним продукції за Договором у повному обсязі та перерахування грошових коштів на рахунок Відповідача.

46. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погодився із відхиленням місцевим господарським судом твердження Позивача стосовно того, що положення Договору унеможливлюють реальне виконання умов оплати за Договором, виходячи з встановлених обставин у справі №910/26148/15.

47. Господарський суд міста Києва у справі №910/26148/15 зазначив, що ТОВ "Нафтосервіс" виконало свій обов`язок та поставило товар, незважаючи на те, що ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" не відкрило, як це передбачено умовами Договору, акредитив на користь постачальника.

48. Таким чином, судами у цій справі на підставі доказів у справі встановлено та враховано при вирішення спору часткове виконання сторонами зобов`язань за спірним Договором (передання - отримання товару у повному обсязі без будь-яких зауважень, часткова оплата прийнятого товару), що свідчить про вчинення сторонами дій, направлених на визнання зобов`язання та схвалення правочину.

49. Доводи Скаржника про те, що судами у цій справі преюдиціальне значення надано правовій оцінці обставин у справі №910/26148/15 не є обґрунтованими, оскільки суди при вирішенні цієї справи врахували рішення суду у справі №910/26148/15 саме в частині встановлених фактів поставки товару та оплати товару.

50. У постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №922/2013/18, на неврахування висновків якої судами у цій справі вказує Скаржник у порядку пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, зазначено, що для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

51. Проте Скаржник не навів доводів щодо того, що встановлені обставини у справі №910/26148/15 повинні підлягати повторному встановленню та доказуванню у межах цієї справи. Суди у цій справі не встановили доказів, наданих Позивачем, які б спростовували обставини, що встановлені судами у справі №910/26148/15.

52. Також суд апеляційної інстанції погодився із відхиленням місцевим господарським судом доводів Позивача щодо участі в конкурсних торгах фіктивних підприємств та недобросовісну конкуренцію з огляду на те, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів недобросовісної поведінки сторін Договору (у справі відсутні обставини та докази звернення Позивача до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі спірного товару).

53. На виконання вказівок Верховного Суду у цій справі суди попередніх інстанцій також надали оцінку порушеному праву Позивача. Зокрема, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що Позивачем не доведено, яким чином внаслідок укладення оскаржуваного Договору було порушене його право.

54. Верховний Суд у постанові від 20.10.2021 у справі №910/4089/20 вказав, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства (за частиною 3 статті 228 ЦК України), є наявність наміру хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

55. Суди у цій справі зазначили, що Позивач не надав належних та достатніх доказів, які б підтвердили наявність наміру сторін саме на укладення протиправного договору, мета якого суперечить інтересам держави і суспільства.

56. Таким чином, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, з огляду на те, що Позивачем не було доведено наявності порушення його прав (охоронюваного законом інтересу) оспорюваним Договором та підстав для визнання Договору недійсним.

57. Щодо касаційного оскарження Скаржником рішень судів за пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, то Суд зазначає, що за результатами касаційного перегляду не підтвердилася така підстава для скасування рішень судів, виходячи з наступного.

58. Суд враховує правову позицію, викладену в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду (справи №305/1180/15-ц, №922/2383/16, №757/31606/15-ц) стосовно визначення подібності правовідносин, яка визначається за їхніми елементами, зокрема суб`єктами, об`єктами та змістом у конкретній справі.

59. Щодо правовідносин у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №911/5358/14, то такі стосуються стягнення заборгованості за договором. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про закупівлю товару щодо оплати поставленого ним товару, нормативними підставами позову визначено статті 525, 625, 690, 692 ЦК України та статті 193, 218 Господарського кодексу України.

60. Правовідносини у справі №925/291/18 стосуються визнання договору фіктивним, таким, що вчинений сторонами без наміру настання правових наслідків, які обумовлюються таким правочином, та за умов відсутності його реального виконання сторонами; предметом спору позивач визначив недійсність (фіктивність) спірного договору як такого, що прикривав собою інший договір постачання олії для іншої особи.

61. У справі № 911/2961/19 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" звернулось з позовом до ПрАТ "Укргазбуд", в якому просило визнати недійсним з моменту укладення договір підряду. Позивач зазначав, що для укладення спірного правочину необхідно було отримати письмове погодження від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", чого зроблено не було. У частині обґрунтування підстав позову щодо недійсності додаткової угоди до договору підряду позивач посилався на те, що при її укладенні сторони повинні були виконати загальні вимоги цивільного законодавства, які регулюють питання дійсності правочинів та спеціальні вимоги, що містяться в окремих законодавчих актах.

62. У справі №911/5309/14 товариство звернулося до суду із позовом про стягнення з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії заборгованості; позов обґрунтовано посиланням на положення статей 525, 530, 625, 629, 692 ЦК України та статей 193, 218 Господарського кодексу України, порушенням відповідачем умов договору про закупівлю товару за державні кошти щодо вчасної і повної оплати за поставлений товар.

63. У справі №915/878/16 ФОП звернувся до суду з позовом до ФОП про стягнення заборгованості з підстав порушення умови договору купівлі-продажу продукції в частині оплати придбаного за договором товару. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 526, 530, 610, 611, 617, 625, 655, 712 ЦК України, статті 173, 174, 193 Господарського кодексу України.

64. Суд зазначає, що у вказаних справах №925/291/18, №911/2961/19, №911/5309/14, №915/878/16, №911/2574/18, Верховний Суд дійшов висновків про передачу справи на новий розгляд до судів нижчих інстанцій для встановлення та дослідження фактичних обставин у справі у зв`язку з передчасністю висновків судів попередніх інстанцій.

65. У справі №910/15151/17 Національне антикорупційне бюро України звернулося до суду з позовом до ПАТ "Укрнафта" та ТОВ "Котлас" про визнання правочинів недійсними. Верховний Суд у постанові від 14.08.2018 у цій справі зазначив, що особи, які вчиняли оспорювані правочини, не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності та в подальшому такі договори не були схвалені у належному порядку, а саме наглядовою радою товариства як органом уповноваженим відповідно установчих документів їх вчиняти. Колегія суддів погодилася з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин статті 228 ЦК України, оскільки Національним антикорупційним бюро України не надано доказів, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, а також наявність наміру у кожної із сторін при укладанні спірних договорів купівлі-продажу.

66. Щодо зазначення Скаржником постанов Вищого господарського суду України у касаційній скарзі, то таке є необґрунтованим, оскільки згідно з вимогами статей 236, 287 ГПК України суди враховують висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

67. Скаржник на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а саме частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 ЦК України, частини 5 статті 2, частини 3 статті 8, частини 2 статті 31, частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.

68. Зі змісту норми пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом формулювання Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

69. Верховний Суд у постанові від 19.10.2021 у справі № 911/162/19 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені Скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

70. Суд зазначає, що, враховуючи встановлені судами обставини у спірних правовідносинах, передчасним та необґрунтованим є формування висновку у цій справі стосовно застосування наведених скаржником норм, оскільки судами досліджено докази та встановлені обставині, які мають індивідуальний характер, притаманний для правовідносин сторін, які є суб`єктами таких відносин. Формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

71. Суд також зазначає, що доводи касаційної скарги Позивача в частині підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 ГПК.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

72. Звертаючись з касаційною скаргою, Скаржник не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

73. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

74. Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

75. Судові витрати, понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №904/2741/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

Л. Стратієнко