Постанова

від 14.04.2021 по справі 904/2741/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/2741/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 листопада 2020 року (головуючий - Іванов О. Г., судді: Кощеєв І. М., Антонік С. Г.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс"

про визнання правочину недійсним

(за участю представників: позивача - Кириленко О.П., відповідача - Беззубкін С.М.)

Історія справи

Фактичні обставини справи, встановлені судами

1 . 07.12.2011 комітетом конкурсних торгів Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" прийнято рішення про затвердження документації конкурсних торгів на закупівлю товару: "Труби сталеві 27.22.1, 8 лотів", у якій серед іншого визначено:

(1) лот № 1:

- труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д168*10,6 мм, Д, ОТТГ, кількість 201 тн;

- труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д340*10,9 мм, Д, ОТТГ, кількість 44 тн.

(2) лот № 2:

- труба НКТ по API 5CT, EU, R2 д 60,32*4,83, Р110, кількість 24 тн;

- труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д168*10,6 мм, Д, ОТТГ, кількість 201 тн;

- труба обсадна по API 5CT д. 508*11,13 мм, К55, ВС, кількість 6 тн.

(3) лот № 7:

- труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д168*10,6 мм, Д, ОТТГ, кількість 99 тн;

- труба обсадна по API 5CT д. 339,72*10,92 мм, К55, ВС, кількість 103 тн.

2. 06.03.2012 за результатами проведення процедур відкритих торгів, зокрема по лоту №2, між Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (правонаступник - Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", далі - АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (далі - ТОВ "Нафтосервіс", відповідач, постачальник) був укладений договір №174 (далі -договір №174), відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар загальною вартістю 9 206 031,60 грн., відповідно до Специфікації №1 (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і сплатити його на умовах, визначених цим договором.

2.1. Розрахунки за даним договором здійснюються за допомогою відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, діленого акредитива (п. 4.6. договору).

3 . Відповідно до підписаної сторонами Специфікації № 1 поставці підлягає товар: (1) труба НКТ по АРІ 5СТ, EU, R2, д60,32*4,83 mm, P110, у кількості 24 тн на суму 988 632 грн.; (2) труба обсадна по Гост 632-80, виконання А, д168*10,6 мм, Д, ОТТГ, у кількості 201 тн на суму 6 444 261 грн.; (3) труба обсадна по API 5CT д508*12,7 мм, К55, ВС, у кількості 6 тн на суму 238 800 грн.

4 . Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2015 у справі № 910/26148/15, яке набрало законної сили, задоволено позов ТОВ "Нафтосервіс", стягнуто з АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на користь ТОВ "Нафтосервіс" 1 028 770,46 грн. основного боргу, 72 803,12 грн. 3% річних, 653 269,24 грн. інфляційних втрат.

5. Судовим рішенням у наведеній справі встановлено факти виконання ТОВ "Нафтосервіс" зобов`язань з поставки товару за договором № 174 на загальну суму 9 205 223,68 грн., їх прийняття без зауважень з боку АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", проте лише їх часткову оплату останнім.

Короткий зміст позовних вимог

4 . У черві 2019 року АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" звернулось до суду з позовом до ТОВ "Нафтосервіс" про визнання недійсним з моменту укладення договору №174.

5 . Позов мотивований тим, що спірний договір укладений з метою незаконного заволодіння грошовими коштами позивача, про що свідчить порушення при укладенні договору: (1) вимог частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" щодо внесення змін до спірного договору в частині збільшення товщини стінки труби з 11,13 мм (тендерна документація по лоту №2) на 12,7 мм (специфікація до договору №174); (2) статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки умовами спірного договору передбачено поділ предмету закупівлі "Труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д 168* 10,6 мм, Д, ОТТГ" з метою ухилення від встановленого Статутом АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" порядку укладення значного правочину, вартість якого перевищує 10 млн. грн.; (3) частини 1 статті 1096 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) внаслідок порушення умовами договору юридичної сутності акредитиву внаслідок покладення на покупця обов`язків бенефіціара за акредитивом щодо перевірки документів для отримання коштів за цим акредитивом. Позивач, з посиланням на статтю 228 ЦК України вказує, що спірний правочин порушує публічний порядок, а отже має бути визнаний судом недійсним відповідно до статті 203 цього Кодексу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року в позові відмовлено повністю.

7. Суд першої інстанції констатував не доведення позивачем жодної наведеної ним в якості підстав позову обставини недійсності спірного договору, зокрема: наявності у відповідача умислу на протиправне заволодіння грошовими коштами позивача, порушення сторонами правочину норм Закону України "Про здійснення державних закупівель", Закону України "Про акціонерні товариства", частини 1 статті 1096 ЦК України. Позивачем також не доведено, яким чином внаслідок укладення спірного правочину порушено його права та які саме. Навпаки, обставини належного виконання відповідачем умов договору №174 та його часткової оплати позивачем встановлені судовим рішенням у справі № 910/26148/15 між тими ж сторонами, а отже в силу частини 4 статті 75 ГПК України не потребують повторного доказування.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18 листопада 2020 року змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції шляхом викладення її в редакції постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

9 . Апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання спірного договору недійсним відповідно до статей 203, 215 ЦК України внаслідок порушення при укладенні договору: (1) положень частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", оскільки умови договору про закупівлю відрізняються від змісту тендерної пропозиції (відмінність у товщині стінки труби - 12,7 мм замість 11,13 мм); (2) приписів частини 5 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки умови спірного договору є наслідком штучного поділу предмету закупівлі (труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д 168* 10,6 мм, Д, ОТТГ) з метою ухилення від передбаченого статутом позивача порядку прийняття рішення про укладення значного правочину на загальну суму 12 888 522 грн. (з урахуванням змісту ще одного договору поставки від 06.03.2012 №173).

10. Однак, розглянувши заяву відповідача про застосування строку позовної давності, апеляційний суд дійшов висновку про пропуск позивачем загального строку позовної давності, який для позивача почав перебіг з дати укладення договору № 174 (з урахуванням періоду дії форс-мажорних обставин). Отже, заявлений позов не підлягає задоволенню у зв`язку зі спливом строку позовної давності

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11 . Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати її мотивувальну частину та залишити в силі мотивувальну частину рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

12 . Помилковим є висновок апеляційного суду щодо невідповідності спірного договору положенням частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", оскільки у даному випадку зі збільшенням товщини стінки труби у межах допустимого відхилення відбулося покращення якісних характеристик товару, що не призвело до збільшення ціни договору. Отже, має місце передбачений пунктом 3 частини 5 статті 40 цього Закону випадок, який допускає відмінність умов договору про закупівлю від змісту конкурсної пропозиції.

13. Унаслідок неврахування правових висновків Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 № 910/11163/17 апеляційний суд неправильно застосував вимоги частини 1 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства". Так, у даній справі не встановлено, що ділення предмета закупівлі на окремі лоти було здійснено позивачем саме з метою ухилення від процедури прийняття рішення про укладення значного правочину, який до того ж був схвалений позивачем шляхом його виконання, що підтверджено судовим рішенням у справі № 910/18883/15. У контексті зазначеного апеляційний суд також не встановив порушення прав позивача у зв`язку з укладенням спірного договору. За усталеними висновками Верховного Суду відсутність порушеного права позивача є самостійною підставою для відмови в позові не залежно від інших встановлених судом обставин справи (постанови від 01.09.2020 у справі № 911/162/19, від 03.09.2019 у справі 917/1258/18).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

14 . Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Касаційне провадження у даній справі відкрито та касаційний перегляд судового рішення здійснюється з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, у межах доводів касаційної скарги, які стосуються висновків апеляційного суду про невідповідність оспорюваного правочину положенням частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та частини 1 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

16. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

16.1. Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

16.2. Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

16.3 . Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

17. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 (№ 3-449гс16) та підтримано усталеною судовою практикою Верховного Суду.

18. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17.

19 . За змістом частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у відповідній редакції) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

20. За висновками Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі № 911/162/19 для визнання договору недійсним у зв`язку з тим, що його зміст суперечить частині 5 статті 40 зазначеного Закону, необхідно встановити, чи відрізняються умови договору від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або, чи змінювались істотні умови договору після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, а також відсутність випадків, які передбачено відповідною нормою, зокрема пунктами 1-5. Одночасно має бути визначено, чи було порушене цивільне право, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, якщо воно мало місце.

21. У той же час суд апеляційної інстанції, пославшись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 911/162/19, не здійснив її практичне застосування при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції. Так, констатувавши обставину відмінності технічних характеристик поставленого товару від змісту конкурсної пропозиції відповідача, суд апеляційної інстанції не встановив, чи зумовили відповідні зміни умов договору порушення права позивача, на захист якого подано позов, та у чому саме полягає це порушення, а також не надав оцінку доводам відповідача про наявність випадку, встановленого пунктом 3 частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

22. Вимоги щодо встановлення обставин порушення права позивача не були дотримані судом апеляційної інстанції і при оцінці доводів позивача щодо порушення при укладенні спірного договору приписів частин 1, 5 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

23 . Так, відповідно до частини 1 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.

23.1. Згідно з частиною 5 статті 70 названого Закону забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

24. Отже, якщо буде встановлено, що товариством було укладено декілька договорів і в сукупності ринкова вартість майна або послуг, що є предметом цих договорів, перевищує відповідну відсоткову вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності, то в такому разі правовідносини регулюються правилами щодо значного правочину, навіть, якщо ринкова вартість майна за кожним окремим договором не перевищує гранично допустиму вартість.

25. У той же час порушення заборони, встановленої частиною 5 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства", матиме місце тільки у тому випадку, коли укладення декількох правочинів щодо конкретного майна (послуг) мало на меті саме ухилення стороною цих правочинів від прийняття рішення про вчинення значного правочину.

26 . Проте суд апеляційної інстанції свій висновок про порушення при укладенні правочину положень статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" обґрунтував виключно тією обставиною, що один і той же товар - "Труба обсадна по Гост 632-80, виконання А д 168* 10,6 мм, Д, ОТТГ" був предметом двох укладених між сторонами договорів поставки (№173 та №174), загальна вартість яких перевищувала максимальну суму правочину, який позивач мав право вчиняти без визначеної його статутом процедури погодження значних правочинів.

27. Однак, як вже зазначено вище, для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним оспорюваного правочину не достатньо лише констатації факту формальної невідповідності цього правочину тій чи іншій нормі законодавства, без доведення позивачем, який у даному випадку є стороною цього правочину, факту порушення його права та/або інтересу внаслідок вчинення правочину. Отже, посилаючись на приписи частини 5 статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства," позивач мав довести, а суд апеляційної інстанції встановити наявність умислу на ділення предмету закупівлі саме з метою ухилення від прийняття рішення про вчинення значного правочину, з урахуванням, зокрема тих обставин, що оспорюваний правочин був укладений за результатами процедури публічних торгів, тобто на конкурсній основі, під час якої (1) відповідний товар самим позивачем був виставлений окремими лотами, а (2) переможцем закупівлі стала особа (відповідач), яка запропонувала найнижчу ціну.

28. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

28.1. За змістом частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

29 . У зв`язку з наведеним, постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки суд не дослідив належним чином зібрані у справі докази та не встановив пов`язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, отже, рішення суду не можна визнати законними і обґрунтованими.

30 . З огляду на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, передчасним є висновок цього суду про наявність підстав для визнання спірного правочину недійсним. У той же час виявлені процесуальні порушення які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

32 . Переглянувши у касаційному порядку судове рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що наведені вище обставини щодо дослідження та оцінки в сукупності доказів, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та передачі справи на новий розгляд до цього суду.

Щодо судових витрат

33. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" задовольнити частково.

2 . Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 листопада 2020 року у справі № 904/2741/19 скасувати.

3. Справу № 904/2741/19 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.