Рішення

від 29.11.2021 по справі 320/1974/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року № 320/1974/19

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

за участі: секретаря судового засідання - Кушнеревич А. В.,

представника позивача - Рудніцького О.Л.,

представників відповідача Захожої Т.В. Гукасова П.І.,

представників третіх осіб Гуцевої Л.О., Жиліна О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Приватного акціонерного товариства "Галімпекс-Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас", треті особи: Міністерство фінансів України, ГУ Державної казначейської служби України у Київській області, про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом, у якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з ПАТ "Галімпекс-Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас" 415399, 30 грн. на користь Державного бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості перед державою.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року касаційну скаргу відповідача задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020 скасовано, справу направлено до суду першої інстанцій на новий розгляд.

До Київського окружного адміністративного суду справа надійшла 26.01.2021 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 справу прийнято до провадження та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача утворилася заборгованість на підставі невиконання зобов`язання по договору від 30.03.1994 №18 «Про надання Міністерством фінансів України бюджетної позички Клавдієвській фабриці ялинкових прикрас на виробництво товарів народного споживання» .

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. На думку відповідача, заборгованість ПАТ «Галімпекс-Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас» перед бюджетом нічим не підтверджена. Зазначає, що в аналогічній справі Господарським судом Київської області від 17.07.2001 у справі №17/5-00 за позовом ДПІ у Бородянському районі до ВАТ «Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас» про звернення стягнення на майно на суму 114836,00 грн прийнято ухвалу, якою залишено позов без розгляду у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів про факт надходження бюджетної позички на розрахунковий рахунок фабрики.

Представники третіх осіб надали суду пояснення, в яких зазначили про наявність у відповідача заборгованості по договору від 30.03.1994 №18 «Про надання Міністерством фінансів України бюджетної позички Клавдієвській фабриці ялинкових прикрас на виробництво товарів народного споживання» та просили позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представники позивача та третіх осіб позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні протии позову заперечили та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встанолено, що відповідач зареєстрований за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Клавдієво-Тарасове, вул.Ватутіна, буд. 1, перебуває на обліку у ГУ ДПС у Київській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид діяльності: виробництво ігор та іграшок (код КВЕД 32.40).

Як слідує з матеріалів справи, заборгованість відповідача становить 415399, 30 грн, яка складається з:

- за основним платежем - 30000,00 грн;

- відсотки, нараховані за користування позичкою, - 193044, 69 грн за період з 21.04.1994 по 01.05.2021;

- пеня за несвоєчасне повернення позички - 192354, 61 грн (за період з 02.12.1996 по 10.03.2011 - 44593, 49 грн, за період з 02.12.1996 по 01.05.2021 - 147761, 12 грн)

Судом встановлено, що вказана заборгованість виникла в результаті невиконання відповідачем зобов`язань по договору від 30.03.1994 №18 «Про надання Міністерством фінансів України бюджетної позички Клавдієвській фабриці ялинкових прикрас на виробництво товарів народного споживання» (далі - Договір).

Згідно умов Договору відповідачу надається бюджетна позичка у сумі 4 млрд.крб. на виробництво товарів народного споживання з оплатою 25 процентів річних. Погашення бюджетної позички починається з 01 вересня 1994 року рівними долями щоквартально. У разі невиконання чи несвоєчасного виконання фабрикою своїх зобов`язань міністерству надається право стягнути необхідні кошти у безспірному порядку.

Судом у судовому засідання досліджено оригінал договору від 30.03.1994 №18 «Про надання Міністерством фінансів України бюджетної позички Клавдієвській фабриці ялинкових прикрас на виробництво товарів народного споживання» .

Крім того, судом досліджено лист Клавдієвської фабрики ялинкових прикрас від 02.11.1999 № 109, адресований Міністерству фінансів України, у якому відповідач просив, враховуючи тяжкий фінансовий стан фабрики, дати вказівку відповідним інстанціям не нараховувати пеню за несвоєчасну сплату взятої позички згідно Договору. Також просив розглянути питання про списання кредиту з ВАТ Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас у розмірі 30000 грн.

На лист від 02.11.1999 № 109 заступником Міністра надана ВАТ Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас відповідь від 30.11.1999 № 05-209/11-11333, у якій зазначено про те, що міністерство фінансів позбавлене можливості підтримати зазначену пропозицію, оскільки це суперечитиме ст. 34 ЗУ Про Державний бюджет України на 1999 рік .

У свою чергу, Міністерство промислової політики України звернулося листом від 14.12.1999 до Міністерства фінансів України, у якому зазначило, що підтримує клопотання ВАТ Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас і просить реструктуризувати їм кредитку позичку у розмірі 200 000 грн на два роки.

Листом від 14.12.1999 № 9-1-2/979 Міністерство фінансів України відмовило у позитивному вирішенні поставленного питання, оскільки керівництво підприємства не надано обгрунтованих причин неповернення бюджетної позички.

Також суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2001 залишено без розгляду позов ДПІ у Бородянському районі про звернення стягнення на майно ВАТ «Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас» в сумі 114836 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою не поширюється.

Відповідно до пункту10 Порядку № 174 з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом:- інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені.

Нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги (пункт 11 Порядку № 174).

Згідно з пунктом 15 Порядку №174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби.

Відповідно до статті 610, частини 1 статті 628, статей 629, 599 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 549 Цивільного Кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з підпунктом 19-1.1.38 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України однією з функцій контролюючих органів є стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Главою 9 розділу II Податкового кодексу України регулюються питання погашення податкового боргу платника податку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавець поширив процедуру погашення податкового боргу на порядок стягнення заборгованості за бюджетними позичками (фінансовими допомогами), наділивши у такий спосіб правовідносини позики, що виникли між державою як позикодавцем та господарюючим суб`єктом як позичальником, ознаками публічно-правових.

При цьому органами стягнення є органи доходів та зборів, які під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють на виконання своїх владних повноважень щодо погашення податкового боргу, визначених Податковим кодексом України.

На податковий орган не покладено обов`язок перевіряти правомірність та обґрунтованість заборгованості, а відповідно до підпункту 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України в установленому законодавством порядку за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Відтак, норми Бюджетного та Податкового кодексів України наділяють органи ДПС повноваженнями бути органом стягнення щодо заборгованості суб`єктів господарювання по поворотній фінансовій допомозі. При цьому органи доходів та зборів під час вжиття заходів, спрямованих на погашення відповідної заборгованості, діють в порядку та спосіб, визначені ПК України. Проте поширення на поворотну фінансову допомогу з бюджету процедури стягнення, визначеної ПК України, жодним чином не впливає на правову природу такої заборгованості і не наділяє її статусом податкового боргу боржника. Відтак заборгованість відповідача по поверненню поворотної фінансової допомоги не є податковим боргом, а тому на неї не поширюються норми ст.ст. 59, 95, 101, 102 ПК України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 143, 139, 239, 242, 244, 245, 246, 250, 382 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Галімпекс-Клавдіївська фабрика ялинкових прикрас" - 415 399 (чотириста п`ятнадцять тияч триста дев`яносто дев`ять) грн 30 коп на користь Державного бюджету в рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 06 грудня 2021 р.