Рішення

від 06.12.2021 по справі 580/7629/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року справа № 580/7629/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ЕЛІТ-АГРО ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ :

ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ЕЛІТ-АГРО ПЛЮС" (19741, Черкаська обл., Золотоніський р-н, село Вознесенське, і2-й провулок центральний, будинок 8; код ЄДРПОУ 41083443) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов, в якому з урахуванням уточнень просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 18.06.2021 №5020/2300071316 та №5019/2300071316, винесені Головним управлінням ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - відповідач).

Додатково просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Вважає, що висновки в акті перевірки не об`єктивні, з порушенням тлумачення приписів норм матеріального права. Зокрема, ППР прийнято на підставі неналежних і недопустимих доказів, що не є первинними документами та не відповідають описовій частині акту перевірки.

Ухвалою суду від 01.10.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення її недоліків.

18.10.2021 позивач на виконання вимог вказаної ухвали усунув зазначені в ухвалі недоліки позову.

23.10.2021 суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження.

19.11.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Стверджує, що ППР прийняті у зв`язку з урахуванням рішення суду у справі №580/360/20 про скасування частини ППР.

Правом надати відповідь на відзив позивач не скористався.

Оскільки обґрунтовані клопотання щодо розгляду справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін не надійшли, зважаючи на відсутність доцільності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд дійшов висновку спір вирішити у письмовому провадженні.

Оцінивши заявлені доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Витягом з ЄДРПОУ підтверджується, що позивач зареєстрований як юридична особа з 16.01.2017.

18.06.2021 відповідач відповідно до акту перевірки від 07.10.2019 №78/23-00-33-0214/41083443 та судового рішення у справі №580/360/20 від 26.03.2021 виніс оскаржувані ППР:

№5020/2300071316 форми Д про донарахування військового збору у сумі 12183,83грн (6962,19грн - основне зобов`язання, 5221,64грн - штрафна фінансова санкція) за порушення пп.1.2-1.4, 1.6 п.16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України);

та №5019/2300071316 форми Д про донарахування податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) з доходу, отриманого фізичними особами у вигляді орендної плати за земельні ділянки (паї), в сумі 146206,73грн (83546,7грн - основне зобов`язання, 62660,03грн - штрафна фінансова санкція) за порушення підп.168.1.1-168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст.168, підп.170.1.1 п.170.1 ст.170, підп. а п.176.2 ст.176 ПК України.

Згідно з розрахунком до ППР №5019/2300071316 спірні зобов`язання донараховані за період з 31.12.2017 до 31.12.2018, застосований розмір штрафу - 75%.

Тому позивач звернувся в суд з позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд урахував вимоги підп.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПК України, відповідно до якого об`єктом оподаткування ПДФО резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до підп.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Базою оподаткування згідно з п.164.1 ст.164 ПК України є загальний оподатковуваний дохід з урахуванням особливостей, визначених відповідним розділом цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід відповідно до підп.164.1.2 п. 164.1 ст.164 ПК України складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Ставки ПДФО визначені статтею 167 ПК України.

Згідно з п.167.1. ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Відповідно до підп.168.1.1 п.168.1. ст.168 податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України - податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного, подання розрахункового документа на перерахування цього податку, до бюджету.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, ніж заробітна плата, згідно з п.171.2 ст.171 ПК України є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п. 176.2 "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язана своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Податковий агент зобов`язаний на виконання абз. 2 п. 57.1 ст. 57 ПК України сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Щодо необхідності сплати військового збору суд урахував вимоги п.16-1 Прикінцевих та перехідних положень ПК України, згідно з яким тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Оскільки база для нарахування військового збору повністю відповідає базі оподаткування ПДФО, нараховується одночасно та за тими самими правилами, доведеність факту порушення обов`язку позивача, як податкового агента, впливає на підтвердження правомірності донарахувань контролюючого органу.

Дотримуючись принципу офіційного з`ясування всіх обставин спору, суд встановив, що вказані спірні ППР прийняті відповідно до акту перевірки та результатів судового оскарження позивачем прийнятих на його підставі ППР у справі №580/360/20.

Зокрема, позивач звертався у Черкаський окружний адміністративний суд до відповідача позовними вимогами про визнання протиправними та скасування ППР від 28.10.2019 №0002373306, №0002383306, №0002393306, винесених на відповідно до висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки №78/23-00-33-0214/41083443 від 07.10.2019 за період господарської діяльності з 16.01.2017 до 24.09.2019.

ППР №0002373306 збільшено суму грошового зобов`язання з ПДФО у розмірі 376209,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 280986,00 грн.

ППР №0002393306 збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 31350,81грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 23415,52грн.;

ППР №0002383306 за неподання звітності з ПДФО застосовано штраф у сумі 510,00грн.

Черкаський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю рішенням від 03.04.2021.

26.03.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд скасував зазначене рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування ППР від 28.10.2019 №0002383306 повністю, №0002373306 у частині нарахування основного зобов`язання в сумі 83546,70грн та штрафних санкцій на суму 62660,03грн та №0002393306 у частині нарахування основного зобов`язання в сумі 6962,19грн і 5221,64грн - скасуванню. В іншій частині рішення суду першої залишив без змін.

Зазначені рішення судів стали підставою для винесення нових, оскаржуваних у цій справі ППР.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому суд урахував встановлені у вказаній судовій справі обставини спору.

Зазначені суди встановили, що згідно з висновками акту №78/23-00-33-0214/41083443 від 07.10.2019 документальної перевірки встановлені порушення:

1) пп. 164.2.17 п.164.2, ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1, пп. 168.1.2 та пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168; пп. 170.1.1 п. 170.1 ст.170 та п.176.2 "а" ст.176 ПК України, в результаті чого сума заниженого податкового зобов`язання ПДФО складає 376209,31 грн., у тому числі за 2017 рік в сумі 65305,92 грн, за 2018 рік в сумі 268009,03 грн та за 2019 рік в сумі 42894,36 грн.;

2) пп.1.2. пп.1.3. пп.1.4 та пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в результаті чого сума заниженого податкового зобов`язання з військового збору складає 31350,81грн, у тому числі за 2017 рік в сумі 5442,22 грн, за 2018 рік у сумі 22334,05грн та за 2019 рік у сумі 3574,54 грн;

3) п.51.1 ст.51 та п. 176.2 "б" ст.176 ПК України в частині не подання податкового розрахунку за формою №1-ДФ за 3 кв. 2018 року, 4 кв.2018 року та 1 кв. 2019 року.

Судами в справі №580/360/20 встановлено, що спірні правовідносин виникли з приводу виплати позивачем у період з 2017 до 2019 року орендної плати за земельні ділянки (паї) та надання поворотної фінансової допомоги засновнику позивача.

Так, між позивачем та засновником фермерського господарства "Еліт-Агро Плюс" фізичною особою ОСОБА_1 10 лютого 2017 року укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги, а саме договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 10 лютого 2017 року та договір про надання поворотної фінансової допомоги №1 від 10 лютого 2018 року, відповідно до предмету яких, засновник надає позивачу поворотну фінансову допомогу, а позивач зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку на умовах, передбачених даними договорами (пп.1.1 п.1 договорів).

Підпунктом 14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Суд апеляційної інстанції встановив, що у 2017-2018 роках позивач для ведення господарської діяльності уклав договори оренди земельних ділянок (паїв) з фізичними особами - платниками податків, за умовами яких розмір орендної плати становить 9,5 відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розраховується пропорційно кількості календарних днів перебування в оренді земельних ділянок (паїв) та виплачується до 31 грудня.

Позивач згідно з видатковими касовими ордерами виплатив орендну плату за земельні ділянки (паї) у розмірі 448790,00грн на користь фізичних осіб - орендодавців.

При здійсненні відповідних виплат за вказану суму у позивача виникли обов`язки податкового агента і він був зобов`язаний утримати та перерахувати до бюджету наступні суми:

1) ПДФО в розмірі 83546,70грн, у т.ч. за 2017 рік на суму 32543,63грн та за 2018 рік на суму 51003,07грн.;

2) військовий збір в розмірі 6962,19 грн, ц т.ч. за 2017 рік у сумі 2711,97 грн та за 2018 рік в сумі 4250,22грн.

Позивач у поданих податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за ІІІ-ІV квартали 2018 року, І квартал 2019 року не відобразив відповідні суми нарахованих (виплачених) доходів на користь фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності та на користь фізичних осіб - платників податків від надання майна в лізинг, оренду або суборенду.

Щодо утримання ПДФО та військового збору з сум виплат повернення фінансової допомоги суд апеляційної інстанції встановив.

10.02.2017 та 10.02.2018 між позивачем та засновником цього фермерського господарства фізичною особою ОСОБА_1 укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги, за умовами яких засновник надає позивачу поворотну фінансову допомогу, а позивач зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цими договорами.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 вказаних вище договорів засновник позивача ОСОБА_1 надав позивачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 994673,00грн. (договір №1 від 10.02.2017) та в розмірі 79970,00 грн. (договір № 1 від 10.02.2018), що загалом складає 1 074 643,00 грн.

Частина вказаної допомоги на суму 866977,34 грн повернута позивачем шляхом зняття ОСОБА_1 готівки господарства з банкомату та каси АТ КБ "Приватбанк", як керівником ФГ, та шляхом проведення розрахунків карткою.

То ж, такі кошти суд апеялційної інстанції не визнав додатковим благом, з якого позивач, як на тому наполягав податковий орган, повинен був утримувати та перераховувати ПДФО і військовий збір. Тобто, у цьому випадку відсутній відповідний об`єкт, оподаткування, база податку і у позивача не виникло обов`язків податкового агента. Відповідач безпідставно та протиправно нарахував позивачу спірні зобов`язання з ПДФО і з військового збору в частині отриманих ОСОБА_1 виплат, що, як відзначалося вище, фактично є поверненням поворотної фінансової допомоги, не є додатковим благом у розумінні чинного законодавства, з них не підлягає утриманню ПДФО і військовий збір і позивач у таких правовідносинах не набув статусу та відповідних обов`язків податкового агента.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності нарахування позивачу відповідних спірних зобов`язань з ПДФО і військового збору та протиправності ППР від 28.10.2019 №0002373306 в частині зобов`язання з ПДФО на суму 292662,61 грн - за основним зобов`язання і 218325,97 грн. - штраф та ППР від 28.10.2019 № 0002393306 в частині зобов`язання з військового збору на суму 24 388,62 грн. - за основним зобов`язання і 18193,88 грн. - штраф.

Щодо виплати орендної плати суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем виплачено на користь фізичних осіб (власників земельних ділянок (паїв)) орендну плату, що є їх доходом у розумінні чинного законодавства і з якого, позивач, як податковий агент, був зобов`язаний утримати та сплатити відповідні суми ПДФО і військового збору, але такий обов`язок не виконав і відповідні суми в 1-ДФ не облікував. З огляду на це дійшов висновку щодо правомірності винесення відповідачем ППР від 28.10.2019 №0002383306, №0002373306 у частині нарахування основного зобов`язання в сумі 83546,70грн та штрафних санкцій на суму 62660,03 грн. та №0002393306 у частині нарахування основного зобов`язання в сумі 6962,19грн і 5221,64 грн та щодо відсутності для задоволення адміністративного позову в цій частині вимог.

Суд урахував, що в касаційному порядку вказані рішення судів не переглядалися.

Отже, частина відображених у вказаному вище акті податкової перевірки фактів допущення позивачем податкових порушень підтверджені.

Згідно з підп.60.1.5 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, вказані вище ППР від 28.10.2019 вважаються відкликаними.

Відповідно до ст.129 1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Оскільки спірні ППР винесено в суворій відповідності до висновків постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2021 №580/360/20 щодо підтверджених податкових порушень позивача та правомірних донарахувань ПДФО та військового збору, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позовної заяви та правомірність спірних ППР.

Тому позовні вимоги не є обґрунтованими, не підлягають задоволенню, а понесені позивачем судові витрати - поверненню відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ :

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ЕЛІТ-АГРО ПЛЮС" (19741, Черкаська обл., Золотоніський р-н, село Вознесенське, і2-й провулок центральний, будинок 8; код ЄДРПОУ 41083443) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2021 №5020/2300071316 та №5019/2300071316.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення в повному обсязі виготовлене та підписане 06.12.2021 .