Постанова

від 18.11.2021 по справі 462/6678/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/6678/20 Головуючий у 1 інстанції: Колодяжний С.Ю.

Провадження № 22-ц/811/3548/20 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: О.М. Ванівського, О.Я. Мельничук

при секретарі: К.О. Ждан

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Дольче Віта на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 28 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Дольче Віта про визнання майнових прав, -

в с т а н о в и в:

Оскаржуваною ухвалою заяву позивача ОСОБА_1 задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову в цивільній справі № 462/6678/20 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Дольче Віта про визнання майнових прав, а саме заборонено відчуження майнових прав нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на 1-му поверсі під проектним № 3 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 44,13 кв.м.; заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на 1-му поверсі під проектним № 3 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 44,13 кв.м.

Ухвалу суду оскаржив Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Дольче Віта .

Вважає її незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що суд забезпечив позов лише з врахуванням доводів позивача без належного обгрунтованння існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Суд не пересвідчився, що між сторонами дійсно існує спір, та надав оцінку доводам заявника щодо забезпечення позову без врахування розумності, обгрунтованості та адекватності таких вимог. Крім того, вважає, що суд виніс оскаржувану ухвалу без з`ясування того, що позивач, укладаючи договір про сплату пайових внесків в ОК Житлово-будівельний кооператив Дольче Віта погоджувався з усіма його умовами та свідомо своєю бездіяльністю порушив умови договору про сплату пайових внесків у Житлово-будівельний кооператив в частині свого обов`язку по сплаті членських внесків для будівництва нежитлового приміщення. Позивач не виконав свого обов`язку по сплаті членських внесків, порушив погоджений Графік платежів. Враховуючи наведене, Кооператив має право відповідно до погодженого сторонами договору (п.4.1) в односторонньому порядку розірвати договір про сплату пайових внесків №1.2К/17 та повернути учаснику на його рахунок сплачену ним частину внеску шляхом направлення рекомендованого листа. Зазначає, що у позивача право власності на спірну квартиру не виникло, при цьому порядок оформлення права власності на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта до експлуатації врегульовано чинним на час укладення договору купівлі-продажу майнових прав Законом України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю та Законом України Про інвестиційну діяльність . За змістом укладениого між сторонами договору про пайову участь у будівництві нежитлового приміщення позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Суд не мав права обмежувати ЖБК Дольче Віта у будь-яких діях щодо оспорюваних майнових прав, не з`ясувавши суті спору та не дослідивши матеріалів справи. Крім того, передбачене оскаржуваною ухвалою забезпечення позову потягне матеріальні збитки для відповідача та буде перешкодою у закінченні будівельних робіт на об`єкті, що призведе до порушення прав на майно всіх учасників кооперативу, оскільки кошти з залученням нового члена кооперативу будуть спрямовані на закінчення будівельних робіт на об`єкті, облагородження території та погашення заборгованості перед постачальними та підрядними організаціями.

Просить ухвалу суду скасувати.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проти задоволення скарги заперечив, просив у задоволенні скарги відмовити, ухвалу суду залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Згідно із роз`ясненням, яке міститься в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов можу забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Дольче Віта , в якому просив визнати за ним майнові права на нежитлове приміщення проектованою площею 44,12 кв.м, що розташоване на першому поверсі під проектним № 3 (секція 1.1) у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , згідно з договором № 1.3К/17 від 06.02.2017 року про сплату пайових внесків у Житлово-будівельний кооператив Дольче Віта .

26.10.2020 року позивач подав суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження майнових прав на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на 1-му поверсі під проектним № 3 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 44, 13 кв.м., та заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного нежитлового приміщення.

В обґрунтування заяви покликався на те, що 06.02.2017 року між ним та ЖБК Дольче Віта укладено договір №1.3К/17 про сплату пайових внесків. Об`єктом будівництва за даним договором є багатоквартирний житловий будинок з об`єктами комерційного призначення за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єктом нерухомості в об`єкті будівництва за договором є нежитлове приміщення на 1-му поверсі під проектним № 3 (секція 1.1) у багатоквартирному житловому буднику, проектованою площею 44, 13 кв.м. Відповідач зобов`язувався організувати та здійснити будівництво об`єкта, забезпечити його прийняття в експлуатацію у І кварталі 2018 року, та передати у власність учаснику за умови повної сплати ним суми пайового внеску. Позивачем виконано умови договору та сплачено вартість об`єкта нерухомості в розмірі 639885 грн. Станом на дату подачі позову відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, не подав акт звірки проведених позивачем розрахунків, не закінчив будівництво, чим порушив строк закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію об`єкта. Крім того, відповідачем не визнається оплата коштів за Договором № 1.ЗК/17, як підстава набуття позивачем майнових права на об`єкти нерухомості. Враховуючи, що відповідач має намір в односторонньому порядку розірвати договір № 1.ЗК/17 через недоотримання від позивача доплати за вказаними договором, яка позивачем не визнається, колегія суддів вважає, що існує ризик того, що об`єкт нерухомості буде відчужено третім особам.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач оскаржує дії відповідача, пов`язані з неналежним виконанням ЖБК Дольче Віта договору №1.3К/17 про сплату пайових внесків, у випадку одностороннього розірвання якого майнові права на визначене договором № 1.3К/17 від 06.02.2017 року нежитлове приміщення можуть бути оформлені на іншого учасника кооперативу, що свідчить про існування реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження майнових прав на нежитлове приміщення та заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо такого нежитлового приміщення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що невжиття заходів забезпечення позову, призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Саме такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, який в силу положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає врахуванню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, пунктом 4.2.5 договору № 1.3К/17 від 06.02.2017 року передбачено механізм повернення паю учаснику у випадку розірвання договору чи припинення його дії з ініціативи ЖБК та укладення договору щодо об`єкта нерухомості з новим учасником, що свідчить про можливість відповідача у випадку невиконання позивачем вимог про сплату додаткових коштів відчужити майнові права на передбачений договором об`єкт нерухомості іншій особі (особам).

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Дольче Віта залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 28 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 29 листопада 2021 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: О.М. Ванівський

О.Я. Мельничук