Рішення

від 25.11.2021 по справі 910/12335/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2021Справа № 910/12335/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ"

до Приватного підприємства "ТЕНДЕР ОНЛАЙН"

про стягнення 375610,86 грн

Представники сторін:

від позивача: Нагребельний А.В.

від відповідача: Поволокіна А.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "ТЕНДЕР ОНЛАЙН" про стягнення 375610,86 грн заборгованості, з яких: 320446,63 грн - основна сума заборгованості, 21017,79 грн - пеня, 34146,44 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації №219-МП-ЦБД2/2019 від 21.06.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12335/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 16.09.2021.

25.08.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Так, відповідач зазначив, що відповідно до абзацу 1 п. 17 Порядку № 433, в редакції, що діяла на момент виникнення зобов`язань, оператор вносить на банківський рахунок адміністратора плату на розвиток електронної торгової системи, що вираховується з плати за участь в електронному аукціоні, яка внесена переможцем електронного аукціону на банківський рахунок оператора. Таким чином, відповідач стверджує, що перерахування плати оператором на користь адміністратора можливе лише за обставин надходження такої плати від переможця аукціону на користь оператора. Однак, сплата за участь в аукціоні від Спільного підприємства "ZERNOFF" ТОВ (Intreprinderea Mixta "ZERNOFF" S.R.L.) не надходила. Крім того, відповідач зазначив, що у провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа № 921/134/21 про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 14.12.2020. У випадку відміни електронного аукціону або визнання його таким, що не відбувся оператор позбавляється права на отримання винагороди (плати за участь в електронному аукціоні) та, відповідно, і адміністратор не має права стягувати з оператора плату на розвиток у конкретно визначеному аукціоні.

Також у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі Спільного підприємства "ZERNOFF" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

06.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення, у яких останній зазначив, що матеріальною підставою нарахування та стягнення грошових коштів з оператора електронного майданчика є Договір про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації №219-МП-ЦБД2/2019 від 21.06.2019, що укладений між сторонами. Також позивач зазначив, що рішення у даній справі про стягнення заборгованості за невиконання умов договору, укладеного між сторонами, не впливає на права та обов`язки особи, що не є стороною, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання про залучення третьої особи.

16.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо того, що обов`язок переможця щодо внесення плати за участь та, відповідно, право електронного майданчика вимагати його сплати виникло у сторін правовідносин з моменту публікації договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Розірвання договору купівлі-продажу не звільняє переможця аукціону від виконання п.п. 113- 115 Порядку № 432.

У підготовчому засіданні 16.09.2021 суд, розглянувши клопотання відповідача про залучення Спільного підприємства "ZERNOFF" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, відмовив у його задоволенні, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч.3 ст.50 ГПК України).

З урахуванням наведеної норми, умовою залучення до участі у справі особи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є наявність обставин, які можуть вказувати на те, що рішення у такій справі може вплинути на її права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Наразі відсутні докази існування обставин того, що рішення у даній справі про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами договором може вплинути на права або обов`язки Спільного підприємства "ZERNOFF" щодо однієї із сторін.

За таких обставин, суд не встановив правових підстав для залучення Спільного підприємства "ZERNOFF"до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи.

Протокольною ухвалою від 16.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.10.2021.

27.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечив проти доводів, викладених у відзиві та вказав на обставини, про які зазначав в раніше поданих письмових поясненнях, поданих до суду 09.09.2021 та 16.09.2021.

Протокольною ухвалою від 07.10.2021 відкладено підготовче засідання на 04.11.2021.

04.11.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 04.11.2021 представник відповідача надав суду заяву про зупинення провадження у справі та пояснення щодо заяви.

Присутній у підготовчому засіданні представник позивача заперечив щодо зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 04.11.2021, розглянувши заяву відповідача про зупинення провадження у справі, відмовив у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За наведеною нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, наведена процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/6674/19.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації №219-МП-ЦБД2/2019 від 21.06.2019.

У свою чергу, предметом позову у справі № 910/115/21 є вимоги про зменшення ціни товару за Договором купівлі-продажу від 14.12.2020, укладеного між Спільним підприємством "ZERNOFF" ТОВ та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях.

Суд зазначає, зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.

Об`єктивної неможливості розгляду справи №910/12335/21 до набрання законної сили рішенням у справі №910/115/21 судом не встановлено.

З урахуванням вище наведеного, у даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі, про що постановлено протокольну ухвалу.

Протокольною ухвалою від 04.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.11.2021.

Представник позивача у судовому засіданні 25.11.2021 позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 25.11.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.06.2019 між Державним підприємством "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (далі - адміністратор) та Приватним підприємством "ТЕНДЕР ОНЛАЙН" (далі - оператор) укладено договір №219-МП-ЦБД2/2019 про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації (далі - договір), предметом якого є надання адміністратором доступу оператора до електронної торгової системи "ProZorro.Продажі" ЦБД-2 (далі- ЕТС) для використання ЕТС з метою забезпечення проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації у ЕТС (п.1.1 договору).

25.06.2019, 01.10.2019, 18.02.2021 між сторонами укладені додаткові угоди до вказаного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору підключення електронного майданчика до ЕТС здійснюється з метою забезпечення оператором функціонування електронного майданчика для проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації з урахуванням вимог чинного законодавства України та Порядку відбору операторів.

Згідно з п. 5.1. договору (в редакції додаткової угоди від 18.02.2021), ціна договору складається з плати на розвиток ЕТС, передбаченої п. 17 Порядку відбору операторів.

Плата за участь в електронному (винагорода оператора електронного майданчика) має забезпечувати виконання оператором вимог, передбачених п. 17 Порядку відбору операторів.

Пунктом 5.2. договору (в редакції додаткової угоди від 01.10.2019) визначено, що адміністратор протягом десяти робочих днів з дня опублікування органом приватизації договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в ЕТС, за допомогою засобів системи електронного документообігу, виставляє рахунок оператору, через електронний майданчик якого переможець електронного аукціону набув право на участь у відповідному аукціоні (статусу учасника), для перерахування плати на розвиток ЕТС. Плата на розвиток ЕТС визначається з урахуванням податку на додану вартість, розмірі якої передбачений п. 17 Порядку відбору операторів. Розмірі максимальної плати за участь в електронному аукціоні визначається у відсотках ціни продажу об`єкта приватизації (ціна продажу згідно пункту 29 частини першої статті 1 Закону, - ціна, за якою об`єкт приватизації продано покупцю у спосіб, визначений Законом, що передбачена в договорі купівлі-продажу об`єкта приватизації) з урахуванням податку на додану вартість та встановлюється в п. 114 Порядку проведення електронних аукціонів. Рахунок виставляється за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису та підлягає оплаті оператором протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.

Відповідно до п. 5.3 договору (в редакції додаткової угоди від 01.10.2019) адміністратор протягом семи робочих днів після закінчення місяця, в якому відбулась оплата рахунку/рахунків, надає оператору Акт наданих послуг на розвиток ЕТС засобами системи електронного документообігу. Оператор протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису підписує Акт наданих послуг та передає його за допомогою засобів системи електронного документообігу на підпис адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє адміністратору письмову мотивовану відмову від підписання та належні документи (в разі наявності). Адміністратор за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису підписує вказаний Акт оператору.

У випадку, якщо протягом зазначеного періоду оператор не підписує примірник Акта наданих послуг або надає не мотивовану відмову від його підписання, такий Акт наданих послуг вважається погодженим та підписаним, а послуги такими, що надані належним чином, про що бухгалтер адміністратор робить відповідну відмітку на Акті наданих послуг.

У випадку ненадходження на банківський рахунок адміністратора плати на розвиток ЕТС у строки, визначені п. 5.2. цього договору, факт надання послуг на розвиток ЕТС фіксується адміністратором датою останнього дня календарного місяця, в якому було опубліковано договір купівлі-продажу об`єкта приватизації в ЕТС. Після цього оператору за допомогою засобів системи електронного документообігу надсилається Акт надання послуг на розвиток ЕТС.

Відповідно до п. 5.8 договору підтвердженням відправки та отримання сторонами цього договору первинних документів є протоколи обміну інформацією (квитанції про доставку, прийняття, затвердження контрагентом) електронного документу системи електронного документообігу.

Позивач, в обґрунтування заявленого позову зазначає, що 31.12.2020 виставив відповідачу рахунок на оплату № МП-00000792 від 31.12.2020 на суму 320 446,63 грн за сплату на розвиток ЕТС, ідентифікатор аукціону UA-PS-2020-10-21-000031-2.

За твердженням позивача, вказаний рахунок 05.01.2021 направлено засобами електронного зв`язку (електронною поштою) відповідачу.

Також на підтвердження факту надання послуг за договором, позивачем надано Акт надання послуг № МП-00000792 від 31.12.2020 на суму 320 446,63 грн, який направлений на адресу відповідача засобами електронного зв`язку (електронною поштою) 13.01.2021.

Оскільки відповідач оплату за розвиток ЕТС не здійснив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації №219-МП-ЦБД2/2019 від 21.06.2019 у сумі 320 446,63 грн, а також нарахованих у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання 21 017,79 грн. пені та 34146,44 грн штрафу.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації №219-МП-ЦБД2/2019 від 21.06.2019 в частині внесення плати на розвиток ЕТС.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору №219-МП-ЦБД2/2019 від 21.06.2019, було виставлено відповідачу рахунок № МП-00000792 від 31.12.2020 на суму 320 446,63 грн за сплату на розвиток ЕТС, який, відповідно до умов договору, був надісланий на електронну пошту оператора.

Відповідачем не заперечується факт отримання вказаного рахунку.

Також відповідачем не надано жодних заперечень щодо розміру плати на розвиток ЕТС, яка виставлена в рахунку № МП-00000792 від 31.12.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у строк, визначений у п. 5.2 договору, не розрахувався, акт надання послуг № МП-00000792 від 31.12.2020 на суму 320 446,63 грн не підписав, вмотивованої відмови від підписання акту не надав, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 320 446,63 грн.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом вище, у п. 5.2 договору сторони погодили, що рахунок підлягає оплаті оператором протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.

При цьому, з умов договору вбачається, що строк оплати наданих послуг не залежить від підписання/не підписання акта надання послуг

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджено матеріалами справи відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за договором, плати за розвиток ЕТС не здійснив, у зв`язку із чим, заборгованість відповідача перед позивачем становить 320 446,63 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує на те, що відповідно до абзацу 1 п. 17 Порядку № 433, в редакції, що діяла на момент виникнення зобов`язань, оператор вносить на банківський рахунок адміністратора плату на розвиток електронної торгової системи, що вираховується з плати за участь в електронному аукціоні, яка внесена переможцем електронного аукціону на банківський рахунок оператора. Таким чином, відповідач стверджує, що перерахування плати оператором на користь адміністратора можливе лише за обставин надходження такої плати від переможця аукціону на користь оператора. Однак, сплата за участь в аукціоні від Спільного підприємства "ZERNOFF" ТОВ (Intreprinderea Mixta "ZERNOFF" S.R.L.) не надходила.

Суд не погоджується із вказаними доводами відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рахунок на оплату № МП-00000792 від 31.12.2020 на суму 320 446,63 грн. виставлений по аукціону UA-PS-2020-10-21-000031-2.

Інформація про електронний аукціон та його результати міститься у відкритому доступі за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2020-10-21-000031-2.

Так, зазначений електронний аукціон відбувся 12.11.2020, за результатами якого було визначено переможця.

14.12.2020 за результатами аукціону було укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна Марилівського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт".

Так, відповідно до п. 17 Порядку відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 433 (далі - Порядок) в редакції, що діяла на момент проведення аукціону, оператор вносить на банківський рахунок адміністратора плату на розвиток електронної торгової системи, яка визначається з урахуванням податку на додану вартість та становить 20 відсотків плати за участь в електронному аукціоні, яка внесена переможцем електронного аукціону на банківський рахунок оператора.

В той же час, відповідно до п. 17 Порядку в редакції, що діяла на момент опублікування договору купівлі-продажу за результатами аукціону, оператор в порядку, визначеному договором про використання електронної торгової системи між адміністратором та оператором, вносить на банківський рахунок адміністратора плату на розвиток електронної торгової системи.

Тобто, вказаний пункт 17 Порядку в редакції, що діяла на момент опублікування договору купівлі-продажу за результатами аукціону не ставить в залежність перерахування плати оператором на користь адміністратора від надходження або ненадходження плати від переможця аукціону на користь оператора.

При цьому, вирішуючи питання, яку редакцію п. 17 Порядку слід застосовувати до правовідносин, що склались між сторонами у даній справі, то суд зазначає, що відповідно до змісту укладеного між сторонами договору виставлення рахунку оператора та, відповідно, його оплата здійснюється після опублікування органом приватизації договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

Отже, у даному випадку слід застосовувати редакцію п. 17 Порядку що діяла на момент опублікування договору купівлі-продажу за результатами аукціону, а не редакцію, що діяла на момент проведення аукціону, оскільки на момент проведення аукціону у відповідача перед позивачем не виникало жодних зобов`язань зі сплати плати на розвиток ЕТС щодо аукціону UA-PS-2020-10-21-000031-2.

Таким чином, посилання відповідача на п. 17 Порядку в редакції, що діяла на момент проведення аукціону є безпідставним та необґрунтованим, а доводи про те, що перерахування плати оператором на користь адміністратора можливе лише за обставин надходження такої плати від переможця аукціону на користь оператора є хибними.

Більше того, суд враховує, що підставою для нарахування та стягнення заборгованості у даній справі є укладений між позивачем та відповідачем договір про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації №219-МП-ЦБД2/2019 від 21.06.2019.

Вказаний договір є чинним та дійсним. Підписуючи вказаний договір, зокрема п. 5.2, відповідач був обізнаний з його умовами та строками оплати, зазначеними в ньому.

Щодо посилань відповідача на те, що плата від переможця аукціону на користь оператора не надходила, то суд зазначає, що вказане питання має вирішуватись між переможцем аукціону та відповідачем, та не впливає на виконання зобов`язань відповідача перед позивачем за укладеним між сторонами договором.

Також як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог відповідач посилався на те, що у провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа № 921/134/21 про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 14.12.2020. Посилаючись на п. 116 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432, відповідач стверджує, що у випадку відміни електронного аукціону або визнання його таким, що не відбувся оператор позбавляється права на отримання винагороди (плати за участь в електронному аукціоні).

Однак, суд зазначає, що розірвання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 14.12.2020 не призводить до відміни електронного аукціону або визнання його таким, що не відбувся, оскільки аукціон уже відбувся та закінчився укладенням договору, тобто аукціон є завершеним.

У той же час, чинним договором, укладеним між сторонами, порядок розрахунків не ставиться в залежність від Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу.

Таким чином, посилання відповідача на п. 116 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, завтердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432 є безпідставним.

Отже, приймаючи до уваги зазначене та враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг на розвиток ЕТС відповідно до договору використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації №219-МП-ЦБД2/2019 від 21.06.2019, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та строк оплати, у відповідності до умов договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 320446,63 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем грошових зобов`язання за договором, позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 21017,79 грн пені та 34146,44 грн штрафу.

Нарахування пені здійснено позивачем за період з 15.01.2021 по 08.07.2021.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 5.9 договору за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі передбачених пунктом 3.3.34 договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16 .

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що він є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 21017,79 грн.

В той же час, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що він є невірним, оскільки позивачем неправомірно здійснено нарахування штрафу не лише на суму основного боргу, а й на суму пені.

Здійснивши перерахунок штрафу (320 446,63 грн х 10% ) суд встановив, що розмір штрафу становить 32 044,66 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ".

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ТЕНДЕР ОНЛАЙН" (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕЧНИКОВА, будинок 16, ідентифікаційний код 42414636) на користь Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 22, ідентифікаційний код 42068925) заборгованість у сумі 320446,63 грн, пеню у сумі 21017,79 грн, штраф у сумі 32044,66 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 5602,63 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.12.2021.

Суддя С.О. Турчин