Ухвала

від 02.12.2021 по справі 120/4422/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

02 грудня 2021 р. Справа № 120/4422/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Волинець В.М.,

представника позивача: Глазунової Л.М.,

представника відповідача: Сторчак Т.В.,

третьої особи: ОСОБА_1 ,

представника третьої особи: Чернілевської Р.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в :

27.12.2019 року ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом до Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що рішенням постійної земельної комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища Малокрушлинецької сільської ради від 05.12.2019 року їй відмовлено у розгляді заяви про затвердження виготовленої ДП "Поділлягеодезкартографія" технічної документації від 05.12.2013 року щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на сесії ради, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 02.01.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 28.01.2020 року.

Ухвалою суду від 28.01.2020 року занесеною до протоколу судового засідання за клопотанням відповідача підготовче судове засідання відкладено на 11.02.2020 року.

Ухвалою суду від 11.02.2021 року провадження у справі зупинено до встановлення правонаступника Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

23.09.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі та заміну сторони відповідача на правонаступника, - Вінницьку міську раду.

Ухвалою суду від 04.10.2021 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.10.2021 року.

18.10.2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог, оскільки рішення прийняте за результатом розгляду даної справи може вплинути на її права та інтереси.

Ухвалою суду від 19.10.2021 року замінено відповідача у справі Малокрушлинецьку сільську раду Вінницького району Вінницької області на її правонаступника - Вінницьку міську раду. Цією ж ухвалою, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 . Також, відкладено підготовче судове засідання на 09.11.2021 року.

29.10.2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких її представник зазначила, що рішенням апеляційного суду Вінницької області від 15.04.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Вінницького районного суду Вінницької області - скасовано. Визнано за ОСОБА_4 право користування земельною ділянкою розміром 0,0600 га. для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення №263 від 19.10.2016 року Малокрушлинецька сільська рада вирішила надати дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,0600 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Зазначила, що з метою набуття права власності на вказану земельну ділянку, третя особа виготовила технічну документацію із землеустрою та звернулась до державного кадастрового реєстратора із заявою про її державну реєстрацію.

Однак, рішенням № РВ-0500285182017 від 04.04.2017 року ОСОБА_1 , відмовлено у внесенні відомостей до державного земельного кадастру, у зв`язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам. Так, при перевірці було виявлено накладення на іншу земельну ділянку.

Разом з тим, земельна ділянка, державну реєстрацію права власності якої, бажає провести третя особа, перетинається з ділянкою 0520683500:02:004:0181, яка була внесена на підставі проектної документації, замовником якої є ОСОБА_2 - позивач. Площа накладки земельної ділянки співпадає на 96,3753%, виконавець технічної документації щодо встановлення меж є ДП Поділлягеодезкартографія , дата внесення земельної ділянки в земельний кадастр 17.02.2013 року.

Крім того, позивач ще в 2013 році запроектувала собі для отримання у власність земельну ділянку під будинком, який належить третій особі.

Враховуючи зазначене, представник третьої особи вважає, що в даному випадку має місце спір про право, у зв`язку із чим, просила закрити провадження у справі.

09.11.2021 року на адресу суду надійшли пояснення Вінницької міської ради.

09.11.2021 року представником третьої особи подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки в даному випадку має місце спір про право.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 09.11.2021 року в судовому засідання оголошено перерву до 02.12.2021 року.

19.11.2021 року на адресу суду надійшли пояснення позивача, у яких остання зокрема вказала, що вважає пояснення відповідача безпідставним та такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 166,167,162 КАС України, а тому вони не повинні враховуватись судом.

Що стосується пояснень третьої особи то позивач зазначила, що рішення Малокрушлинецької сільської ради №263 від 19.10.2016 року про надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,0600га, яка розташована в АДРЕСА_1 , то воно, на думку позивача, є нікчемним, а відповідно не може породжувати жодних правових наслідків, оскільки станом на 19.10.2016 року і по даний час діє рішення 13 сесії 4 скликання Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 20.09.2004 року про безкоштовну передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,50 га, в т.ч. для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 , господарських будівель, яке є чинним і не скасовано.

Разом з тим, позивач вважає, що спір про право, в даному випадку, відсутній, оскільки предметом спору у даній адміністративній справі є вимога про зобов`язання відповідача розглянути на сесії ради заяву позивача щодо затвердження наданої технічної документації із землеустрою.

У судовому засіданні 02.12.2021 року представник позивача надала пояснення та вказала, що дана справа підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, оскільки спір пов`язаний з протиправними діями суб`єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, оскільки постійна комісія перебрала на себе виключні повноваження сесії ради, що є порушенням вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Представник відповідача та третьої особи підтримали клопотання про закриття провадження у справі та просили його задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із належністю розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання предметної юрисдикції цього спору, суд керується наступним.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В свою чергу, як зазначено у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі Сокуренко і Стригун проти України фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Крім того, в рішенні від 12.10.1978 у справі Занд проти Австрії вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…) . З огляду на це, не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, для забезпечення права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції, яка визнається і ратифікована Україною, суттєвого значення набуває питання дотримання національними судами правил предметної юрисдикції.

Водночас, слід вказати, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно п.1, 2, ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пункт 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

За усталеною судовою практикою Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

При цьому, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

В свою чергу, у частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Натомість, як зазначено вище, до юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Разом з тим, слід вказати, що виникнення спірних правовідносин у даній справі, зумовлено незгодою позивача з рішенням постійної земельної комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища Малокрушлинецької сільської ради від 05.12.2019 року, яким їй відмовлено у розгляді заяви про затвердження виготовленої ДП "Поділлягеодезкартографія" технічної документації від 05.12.2013 року щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на сесії ради.

Втім, судом з`ясовано, що земельна ділянка, технічну документацію відносно якої хоче затвердити позивач, на 96,3753% накладається на земельну ділянку, державну реєстрацію права власності якої, має намір провести третя особа.

Вдаючись до обставин даної справи, суд зазначає, що частина земельної ділянки (97,3753%), технічну документації відносно якої бажає затвердити позивач, відповідно до рішення Апеляційного суду Вінницької області від 15.04.2016 року у справі №128/387/15-ц знаходиться у користуванні третьої особи.

Разом з тим, позивач вважає, що у неї виникло право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , ще в 2004 році на підставі рішення 13 сесії 4 скликання Малокрушлинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 20.09.2004 року про безкоштовну передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,50 га, в т.ч. 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 , господарських будівель

В свою чергу, третя особа вважає, що право користування земельною ділянкою розміром 0,0600 га. для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 15.04.2016 року у справі №128/387/15-ц.

Як встановлено Верховним Судом у постанові від 18.11.2021 року у справі №0240/3571/18, ОСОБА_4 з метою набуття права власності на вказану земельну ділянку виготовила технічну документацію із землеустрою та звернулась із заявою до державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. За результатом розгляду заяви від 28.03.2017 (реєстраційний номер ЗВ-0506956782017), державним кадастровим реєстратором Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято рішення № РВ-0500285182017 від 04.04.2017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: перетин ділянок з ділянкою 0520683500:02:004:0181, площа співпадає на 96,3753%, виконавець технічної документації щодо встановлення меж є ДП "Поділлягеодезкартографія", яка була внесена 17.02.2013 на підставі проектної документації, замовником якої є ОСОБА_2 , виконавець технічної документації щодо встановлення меж є ДП "Поділлягеодезкартографія".

Рішенням 09 сесії 7 скликання Малокрушлинецької сільської ради №276 від 19.10.2016 сільська рада відмовила ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 0520683500:02:004:0181.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини встановлені у постанові від 18.11.2021 року у справі №0240/3571/18 не доказуються при розгляду даної справи.

За усталеною судовою практикою Верховного Суду, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши підстави та предмет позову, суд вважає, що правовідносини у даній справі спрямовані на захист цивільних прав та інтересів позивача, оскільки перевірка за критеріями, визначеними у КАС України, дотримання відповідачем встановленої законодавством процедури, вирішення порушеного позивачем земельного питання, як результату реалізації публічно-владних управлінських функцій, у цій справі набувають другорядного значення й фактично не призводить до вирішення даного спору, який виник між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стосовно першочерговості реалізації права на спірну земельну ділянку.

Водночас, обставини спірних правовідносин, які виникли між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , фактично зводяться до встановлення права на спірну земельну ділянку, а тому суд вважає, що даний спір позбавлений ознак публічно - правового, оскільки є спором щодо захисту цивільного права позивача, відтак, з огляду на суб`єктний склад учасників спірних правовідносин та предмет спору, такий повинен вирішуватись судом цивільної юрисдикції.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що предметом спору у даній адміністративній справі є вимога про зобов`язання відповідача розглянути на сесії ради її заяву про затвердження технічної документації із землеустрою, однак прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача розглянути на сесії ради заяву про затвердження технічної документації із землеустрою, за наявності спору про право між позивачем та третьою особою, не вирішить суті спірних правовідносин, не призведе до бажаного позивачем результату (отримання земельної ділянки у власність), а тільки породить ще один спір та ускладнить вирішення спору між позивачем та третьою особою в цілому.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 183, 238, 239, 241, 243, 248, 256, 293-295 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, - закрити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір віднесено до суду цивільної юрисдикції.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений: 07.12.2021 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович