Ухвала

від 01.12.2021 по справі 182/1165/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 182/1165/21

Провадження 1-кп/991/59/21

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)

захисників ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_11

представника потерпілого та

цивільного позивача ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_10 захисника обвинуваченої ОСОБА_7 та клопотання адвоката ОСОБА_11 захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020040000000468 від 10 липня 2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, раніше не судимого, що проживає в кв. АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч.1ст.366 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, уродженки с. Ярунь Новоград-Волинського району Житомирської області, раніше не судимої, що проживає в кв. АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч.1ст.366, ч. 1 ст. 209 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с. Піски Баштанського району Миколаївської області, раніше не судимого, що проживає в кв. АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч.1ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження

01 листопада 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч.1ст.366 ККУкраїни, ОСОБА_7 , обвинуваченої за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч.1ст.366, ч.1 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.28, ч.1ст.366 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03листопада 2021 року призначено підготовче судове засідання у цьому провадженні.

До Вищого антикорупційного суду було подано клопотання адвоката ОСОБА_10 захисника обвинуваченої ОСОБА_7 та клопотання адвоката ОСОБА_11 захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні №42020040000000468 від 10 липня 2020 року.

2.Зміст клопотань та позиція учасників підготовчого судового засідання

Вимоги клопотанняадвоката ОСОБА_10 про поверненняобвинувального актапрокурору у цьому провадженні обґрунтовані тим, що досудове розслідування проведено, а обвинувальний акт складено слідчим Національної поліції, натомість, на думку сторони захисту, досудове розслідування цього провадження підслідне Національному антикорупційному бюро України (далі НАБУ), з огляду на зміст пред`явленого обвинувачення. Так, ОСОБА_6 обвинувачується з-поміж іншого, у вчиненні розтрати бюджетних коштів на загальну суму 4305170,00 грн, що у 4482 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а отже, відповідно до вимог п. 2 абз. 1 ч. 5 ст.216 КПК України це провадження підслідне детективам НАБУ. Ураховуючи викладене, адвокат ОСОБА_10 уважає обвинувальний акт таким, що складений та затверджений неуповноваженими особами, а отже таким, що не відповідає вимогам КПК України.

Вимоги клопотанняадвоката ОСОБА_11 про поверненняобвинувального акта прокурору обґрунтовані тим, що у порушення вимог ст. 109 КПК України у доданому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування не містяться в хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування, її номер, найменування та час проведення, а також прийняті процесуальні рішення, зокрема, відсутні відомості про: звернення прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_13 до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуків у цьому кримінальному провадженні та дані про прийняті слідчими суддями Кіровського районного суду міста Дніпропетровська рішення за результатами розгляду вказаних клопотань. Ураховуючи, що реєстр матеріалів досудового розслідування є невід`ємною частиною обвинувального акта, то його неповнота свідчить про невідповідність і самого акта вимогами ст. 291, 190 КПК України.

Окрім того, у зв`язку з неефективним здійсненням досудового розслідування слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області керівник Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_14 змінив підслідність у цьому провадженні та передав його до слідчого відділу Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, порушуючи ч. 5 ст. 36 КПК України, відповідно до якої забороняється доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, підслідному НАБУ, іншому органу досудового розслідування. Оскільки, це провадження, відповідно до ст. 216 КПК України підслідне НАБУ, а процесуальне керівництво повинна була здійснювати Спеціалізована антикорупційна прокурора, то обвинувальний акт, підписаний прокурором ОСОБА_13 , не відповідає, на думку адвоката ОСОБА_11 , вимогам ч. 1 ст. 291 КПК України, як такий, що затверджений неуповноваженою особою.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_11 просив вимоги поданого ним клопотання задовольнити, додатково пояснив, що, на його думку, ця справа є замовною, а прокурор навмисно не передав провадження до НАБУ.

Адвокат ОСОБА_10 повністю підтримав клопотання, заявлене адвокатом ОСОБА_11 , додатково зазначив, що ним також було подано аналогічне клопотання в письмовому вигляді. Відмітив, що на його думку, зміна підслідності прокурором у цьому провадженні відбулась у зв`язку з тим, що слідчі судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська обґрунтовано відмовляли у наданні дозволів на проведення обшуків, а зміна органу досудового розслідування була здійснена з метою зміни підсудності провадження на етапі досудового розслідування. За результатами розгляду клопотань просив суд обидва клопотання задовольнити.

Адвокат ОСОБА_9 повністю підтримав вимоги заявленого клопотання, додатково пояснив, що досудове розслідування здійснювалось неналежним органом, а процесуальне керівництво неналежною прокуратурою. Верховний Суд, визначаючи підслідність цього провадження за Вищим антикорупційним судом, фактично погодився зі стороною захисту про здійснення досудового розслідування неуповноваженим органом, у зв`язку з чим, адвокат ОСОБА_9 просив повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повністю підтримали позицію своїх захисників, просили обвинувальний акт повернути прокурору.

Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотань адвоката ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_11 заперечував, зазначивши, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Представник потерпілого ОСОБА_12 у вирішенні питання про повернення обвинувального акта поклалась на розсуд суду.

3. Право

Положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

У п. 51 рішення ЕСПЛ у справі «Ващенко проти України» від 26 червня 2008 року зазначено: «Суд також нагадує, що поняття обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (див. «Фоті та інші проти Італії» (Foti and Others v. Italy), серія А N 56, п. 53, рішення від 10 грудня 1982 року, та «Озтурк проти Німеччини» (Ozturkv. Germany), серія А N 73, п. 53, рішення від 21 лютого 1984 року).

У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, зокрема, зазначено, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. b ч.3 ст. 6 Конвенції».

Згідно з ч. 3 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Отже обов`язок щодо того, що обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України, нормами кримінального процесуального закону покладається саме на прокурора.

При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок, під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018року справа № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Згідно з положеннями ст.293КПК України одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого ч. 2 ст.297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.

4. Оцінки та мотиви суду

Оцінюючи доводиадвоката ОСОБА_11 та адвоката ОСОБА_10 стосовно складеннята затвердженняобвинувального актанеуповноваженими особами,суд ураховуєнаступне.У матеріалахпровадження міститься обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42020040000000468 від 10 липня 2020 року і додатки до нього, який підписано старшим слідчим в особливо важливих справах СУ ГУ НП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_15 та затверджений прокурором групи прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_13 . Тобто обвинувальний акт містить підпис слідчого та прокурора, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України.

На стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений вирішувати питання про дотримання вимог кримінального процесуального закону щодо здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні неуповноваженим органом. Відповідне питання може бути заслухане судом під час судового розгляду за результатами дослідження поданих сторонами доказів та остаточно вирішене у нарадчій кімнаті, у зв`язку з чим суд відхиляє доводи сторони захисту про повернення обвинувального акта з підстав його складення та підписання неуповноваженим органом.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акта, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є, і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання.

Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування як підставу для повернення обвинувального акта прокурору, у зв`язку з чим відхиляються доводи сторони захисту стосовно відсутності у реєстрі матеріалів досудового розслідування в хронологічному порядку даних про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування, як докази невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України.

За цих обставин, при розгляді клопотань адвоката ОСОБА_11 захисника обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_10 захисника обвинуваченої ОСОБА_7 не встановлено таких недоліків обвинувального акту, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд. У той же час розгляд судом відповідних доводів захисників можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд за участю сторін на підставі дослідження наданих доказів здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.

Керуючись статтями ст. 314, 315, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_10 захисника обвинуваченої ОСОБА_7 та клопотання адвоката ОСОБА_11 захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні №42020040000000468 від 10 липня 2020 року відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3