Рішення

від 02.12.2021 по справі 307/2291/21

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2291/21

Провадження № 2/307/607/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 грудня 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Голубка Н.І., представників позивача ОСОБА_2 та Семанцо О.О. представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , представника Тячівської міської ради Фули М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тячів цивільну справу за позовом малого приватного підприємства "Гранат" до Тячівської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат" та ОСОБА_3 про визнання протиправними дій Тячівської міської ради щодо організації земельних торгів, визнання недійсними результатів земельних торгів та визнання недійсним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції сторін.

позивач звернувся до суду з позовом до Тячівської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат" та ОСОБА_3 про визнання протиправними дій Тячівської міської ради щодо організації земельних торгів, визнання недійсними результатів земельних торгів та визнання недійсним договору оренди землі.

Позовні вимоги мотивує тим, що 01 квітня 2021 року товариством з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат" був проведений аукціон №31999 Лоту №64356 щодо продажу права оренди земельної ділянки загальною площею 0,2287 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124410100:07:006:0271. Організатором торгів була Тячівська міська рада. Як з`ясувалося у день аукціону, це була земельна ділянка, на якій розташоване майно МПП "Гранат". Рішенням Тячівської міської ради народних депутатів від 20 квітня 1994 року було вилучено земельну ділянку біля ресторану Україна, відведену під платну автостоянку товариству Автолюбителів; відмінено рішення виконкому № 7 від 21 січня 1982 року "Про виділення земельної ділянки в м. Тячів для платної стоянки легкового автотранспорту"; дозволено МПП "Гранат" обладнати цілодобову платну автостоянку в районі ресторану Україна, а також організувати на ній речовий ринок міста, у вихідні дні організувати продаж легкових автомобілів; дозволено МПП "Гранат" організувати платну автостоянку на площі, біля поліклініки, в м. Тячів; припинено торгівлю промисловими товарами на діючому міському ринку строком з 20 травня 1994 року, вважаючи його овочево-продовольчим ринком.

На підставі цього рішення, Тячівською міською радою народних депутатів був виготовлений Державний акт на право постійного користування землею від 17 червня 1994 року, серії ЗК 011 № 00036, яким МПП "Гранат" надавалося у постійне користування дві земельні ділянки: 0,26 га та 0,075 га, всього 0,325 га, в межах, згідно з планом землекористування виконаним у самому Акті, для відкриття платних автостоянок та речового ринку. На підставі цього акту, підприємство шість років сумлінно користувалися вказаними ділянками та робило їх благоустрій. Так, було влаштовано бетонне покриття території об`єкту (2 600 м.кв.), виконана ливнева каналізація, облаштовані місця торгівлі, як у вигляді навісів так і малих архітектурних форм, побудовані склад для зберігання підприємцями свого товару (адмінбудівля), місце для прийому їжі - кафе, магазин та сторожка для охорони.

З часом, у міськвиконкомі стали стверджувати, що для надання Державного акту на право постійного користування землею було недостатньо, що у рішенні міськради йшла мова про земельну ділянку без вказівки щодо її розміру: нібито, такий Акт повинен був затверджений спеціальним рішенням міської ради. Але, нормами Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) визначено правові підстави набуття юридичними особами права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Отже, передумовою передачі в користування земельної ділянки юридичній особі є рішення про надання земельних ділянок органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Вважають, що рішення Тячівської міської ради народних депутатів від 20 квітня 1994 року, згідно з яким земельну ділянку було вилучено у товариства Автолюбителів та надано підприємству, і є таким рішенням.

26 лютого 1998 року виконавчий комітет Тячівської міської ради прийняв рішення № 38 "Про надання землі у тимчасове користування на умовах оренди площею 0,26 га МПП "Гранат", на якій розміщено речовий ринок та платну автостоянку". Це рішення виконкому було затверджено на сесії Тячівської міської ради 17 вересня 1998 року. Вказаним рішенням МПП "Гранат" було запропоновано у тимчасове користування на умовах оренди строком на три роки землю площею 0,26 га, на якій розміщено речовий ринок та платну автостоянку по вулиці Леніна, біля ресторану Україна, в м. Тячів, згідно рішення Тячівської міської ради від 20 квітня 1994 року, та зобов`язано директора МПП "Гранат" укласти угоду на оренду землі з Тячівською міською радою строком на три роки. Цей факт встановлений Господарським судом. Це рішення №38 стало предметом суперечок, оскільки замість земельного податку, їм запропонували орендну плату, яка була значно вище, а окрім того, обмежили у часі користування, що було неприйнятно, оскільки вони вкладали гроші у благоустрій об`єкта, вважаючи, що він наданий підприємству у довгострокове користування. Оскільки перемовини не дали ні якого результату, вони відмовилися від пропозиції з посиланням на те, що в підприємства є Державний Акт на право постійного користування та він дійсним.

Але, у 2006 році, Тячівська міська рада подала до суду позов про скасування Державного акту на право постійного користування землею від 17 червня 1994 року, серії ЗК 011 № 00036, яким МПП "Гранат" надавалося у постійне користування дві земельні ділянки: 0,26 га та 0,075 га, всього 0,325 га, згідно з планом землекористування, виконаним у самому Акті, для відкриття платних автостоянок та речового ринку. Відповідачем по справі Тячівська міська рада визначила МПП "Гранат", незважаючи на те, що до прийняття вказаного Акту підприємство не мало жодного відношення. Через 9 років, у 2015 році, вказаний позов був залишений без розгляду. На цей період підприємство безперервно користувалося земельною ділянкою протягом 21 року.

Зазначає, що у ст.119 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом п`ятнадцяти років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання в користування.

Але, Тячівська міська рада знову подала до суду позов, та господарським судом, у 2016 році, Державний акт на право постійного користування землею від 17.06.1994 року, серії ЗК 011 № 00036 був скасований.

Вважає, що ніяке виконавче провадження не могло змусити МПП "Гранат" виконати рішення суду та внести зміни у документи, у яких оскаржений Державний акт від 17 червня 1994 року, серії ЗК 011 № 00036, на право постійного користування землею, оскільки, на час подачі позову позивач та належний відповідач збігалися у одної особі, та внесення змін у документи вони могли зробити самостійно. На час винесення рішення суду відділи земельних ресурсів при виконкомах у 2011 році були ліквідовані, а справи передані у Державну агенцію земельних ресурсів України, а 10 вересня 2014 р. був утворений Держгеокадастр. Він не був відповідачем по справі, тому відкривати виконавче провадження відносно Держгеокадастру не було ніяких підстав, та скасований судом Державний акт по даний час документально не скасований. Тому, формально, немає підстав для звільнення земельної ділянки, якою підприємство користувалися на підставі цього Акту.

Тобто, право користування спірної земельної ділянкою на підставі цього Акту підприємство могло б втратити у 2016 році, якщо б рішення суду було виконано. Але, оскільки рішення суду вчасно не виконано, то Тячівська міська рада втратила строк для його примусового виконання.

Після цього, Тячівська міська рада подала до суду черговий позов, про повернення спірної земельної ділянки. Але його не прийняли до провадження, оскільки ділянка не була зареєстрована у земельному кадастрі. Зловживаючи власними повноваженнями, Тячівська міська рада замовила документацію з землеустрою та затвердила на спірну ділянку кадастровий номер: 2124410100:07:006:212.

Тому, на даний час, існують два документи на одну земельну ділянку: належним чином не скасований Державний акт на право постійного користування землею МПП "Гранат" від 17 червня 1994 року, серії ЗК 011 № 00036, та землевпорядна документація на ділянку, яка належить Тячівській міській раді, за кадастровим номером 2124410100:07:006:212.

Зазначає, що суд задовольнив і цей позов, але суди не ставлять під сумнів той факт, що рішенням Тячівської міської ради у 1994 році МПП "Гранат" був наданий дозвіл обладнати цілодобову платну автостоянку в районі ресторану Україна, а також організувати на ній речовий ринок міста.

Державний акт на право користування був скасований у 2016 році у зв`язку з порушенням процедури його надання, але не спростований той факт, що 22 роки користування було сумлінним, на підставі документу, наданого уповноваженим органом.

У рішенні суду № 907/134/17 від 2017 року не вказано, яким чином повинна бути звільнена спірна ділянка: хто повинен компенсувати втрату майна МПП "Гранат" та витрати на облаштування ринку. А згідно ч. 1, 3 ст. 212 ЗК України тільки самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Зазначає, що підприємство було готове виконати рішення суду, але ніяких пропозицій від виконкому відносно компенсації вартості майна йому не надходило, тому вони були вимушені продовжувати свою діяльність на ділянці, яку суд зобов`язав звільніти. У зв`язку з тим, що на ділянці майно підприємства та облаштування ринку не признано самовільним, виконавче провадження по наказу господарського суду по даній справі припинено. Тобто, де-факто, рішення суду не виконано та міська рада не може розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.

31 березня 2021 року, наприкінці дня, представникам підприємства стало відомо, що земельна ділянка, на якій розташований ринок, Тячівською міською радою виставлена на торги, які призначені на 10 год. 00 хв. 01 квітня 2021 року. Однак, 01 квітня 2021 року, на 10 год 30 хв. було призначено засідання у Господарському суді м. Ужгород, по виконавчому провадженню по справі №907/134/17 (про звільнення земельної ділянки), про що місцевій владі було відомо та вони планували провести торги так, щоб їм цього не було відомо. Тому, 01 квітня 2021 року, о 10 год. 10 хв., представниками позивача була подана заява міському голові з проханням утриматися від проведення аукціону, після чого вони пройшли у приміщення, де відбувався аукціон та запитала у ліцитатора де було надруковане оголошення про проведення аукціону, та чому його ніхто не бачив? Але отримала відповідь, що ті, кому потрібно, бачили, та почала торги. Вони повідомили усіх присутніх, що на земельній ділянці, яка є предметом торгів, розташоване майно, тому вона не вільна від забудов. Присутні не відмовились від торгів, та вони були вимушені викликати поліцію, яка прийняла від них заяву про незаконні дії ліцитатора торгів. При цьому був присутній представник організатора торгів - секретар міської ради. Оскільки, після торгів підприємство ніхто не турбував, вони вирішили, що торги не відбулися.

21 квітня 2021 року на ринок прийшов громадянин, з поліцією, та повідомив, що він є переможцем торгів, і ринок належить йому. Жодних документів він не надав. 12 травня 2021 року на ринок з`явилися вже біля 40 працівників поліції та 20 спецпризначенців з автоматами, та намагалися виштовхати з ринку усіх присутніх, але їм цього не вдалося. 11 червня 2021 року усе повторилося, але заступник начальника поліції надав їм документи, на підставі якого був задіяний спецназ: копію договору оренди земельної ділянки між секретарем міської ради та переможцем торгів ОСОБА_3 . З даного договору вбачалося, що предметом договору була не та ділянка, за кадастровим номером 2124410100:07:006:0212, яка розташована по АДРЕСА_1 та яку рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21 квітня 2016 року суд зобов`язав МПП "Гранат" повернути Тячівській міській раді, а зовсім інша: 2124410100:07:006:0271. Окрім цього, у п.3 даного договору оренди стверджується, що на земельної ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури. Тобто 11 червня 2021 року представники підприємтсва дізналися, що торги відбулися, але їх земельна ділянка знову з іншим кадастровим номером та розміром. На сайті Держгеокадастру вони знайшли оголошення про проведення торгів (без дати), а результатів торгів на сайті Держгеокадастру оприлюднено не було (вони не оприлюднені по даний час). З прикладених до лоту документів вони довідалися, що земельну ділянку, яка була надана МПП "Гранат" під ринок та автостоянку, поділили на дві, залишили їм 0,0315 га під адмінбудівлею, кафе та магазином. Але, не підлягає сумніву, що предмет спору у Господарському суді - земельна ділянка за кадастровим номером 2124410100:07:006:0212, яку, у відповідності до рішення суду, вони повинні були звільнити, не повернута міській раді та вже не існує. Тому, зник предмет виконавчого провадження по рішенню суду про повернення земельної ділянки.

Отже, торги були оголошені на майно, яким організатор торгів не мав права розпоряджатися. Тому, при проведені земельних торгів організатором, яким є Тячівська міська рада, та виконавцем даних торгів (ліцитатором), яким є ТОВ "Хуст-Земля Карпат", були порушені порядок проведення торгів та права та інтереси МПП "Гранат". Це підтверджується тим, що 12 вересня 2019 року Тячівською міською радою було прийняте рішення №3832 "Про затвердження Положення про конкурсну комісію з визначення переліку земельних ділянок комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, та відбору виконавця земельних торгів на конкурентних засадах та затвердження складу конкурсної комісії", де у Додатку 5 договір на проведення земельних торгів у формі аукціону. У п. 1.3. даного договору вказано, що організатор підтверджує, що на момент підписання цього Договору, земельна ділянка дійсно перебуває в розпорядженні Організатора, нікому не продана, не подарована, в оренду не передана, не перебуває в заставі або під арештом і не має будь-яких інших обтяжень, наприклад, що на ділянці немає забудов, які належать третім особам.

Вказує на те, що у відповідності до ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів. Згідно ч.2, 3 ст.138 ЗК України, земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути анульовані. Земельні торги до їх проведення скасовуються організатором земельних торгів у разі надходження до нього документів, які тягнуть за собою внесення змін до землевпорядної та оціночної документації на земельну ділянку або встановлення заборони на її відчуження чи передачу в користування. Такі документі надійшли до ліцитатора, а саме, до матеріалів лоту були додані два фото, на яких земельна ділянка забудована будівлями ринку.

Тому, ще до початку торгів, були встановлені порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, та ліцитатор мав право їх відмінити. Продаж майна на торгах (аукціоні), проведених з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, виключає можливість визнання особи, яка придбала товар на таких торгах (аукціоні), добросовісним набувачем відповідного майна. Тобто, підставою для укладення договору оренди є саме земельні торги (аукціон), а визнання їх результатів недійсними тягне за собою визнання недійсним договору оренди землі, укладеного за результатами таких торгів (аукціону). Переможець Аукціону, ще до початку торгів, був проінформований про те, що на земельній ділянці є майно третіх осіб.

Просить визнати протиправними дії з організації та проведення земельних торгів 01 квітня 2021 року щодо права оренди на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2124410100:07:006:0271; визнати результати аукціону, проведеного товариством з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат" від 01 квітня 2021 року щодо продажу права оренди земельної ділянки загальною площею 0,2287 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124410100:07:006:0271, недійсними; визнати Договір оренди землі №01/0914 від 01 квітня 2021 року, укладений між Тячівською міською радою та ОСОБА_3 , щодо оренди земельної ділянки загальною площею 0,2287 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий помер 2124410100:07:006:0271, недійсним з моменту його укладення - 01 квітня 2021 року; стягнути з відповідачів в користь позивача понесені судові витрати.

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат" подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що 28 грудня 2020 року між Тячівською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат" було укладено договір №62/30 про проведення земельних торгів (організація та проведення земельних торгів), згідно якого ТОВ "Хуст-Земля Карпат" зобов`язується за рахунок власних коштів, із дотриманням вимог чинного законодавства, провести земельні торги у формі аукціону та продати право оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, комунальної власності, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, площею 0,2287 га, кадастровий номер:2124410100:07:006:0271, за адресою: АДРЕСА_1 . 08 лютого 2021 року Тячівською міською радою було передано документи, необхідні для проведення земельних торгів у формі аукціону, а саме: рішення Тячівської міської ради Закарпатської області від 17 грудня 2019 року за №4260 "Про визначення земельної ділянки для продажу права оренди на неї на земельних торгах у формі аукціону"; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку; витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку; примірник детального плану території; рішення про затвердження детального плану території; технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Відповідно до наданих документів, зрозумілим було те, що земельна ділянка площею 0,2287, розташована за адресою АДРЕСА_1 , належить на праві комунальної власності Тячівській міській раді та вільна від забудови. Згідно ч.6 ст. 137 Земельного кодексу України (до внесення змін про електронні торги) земельні торги проводяться не раніше 30 днів та не пізніше 90 днів після оприлюднення оголошення. Оголошення про проведення земельних торгів у формі аукціону виставлено на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України, на якому вказана дата проведення земельних торгів - 01 квітня 2021 року (www.torgy.gov.ua/auction//1оt-сагсd/64356). Згідно ч.7 ст. 137 Земельного кодексу України (до внесення змін про електронні торги) особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, не пізніше ніж за три робочі дні до їх проведення подає виконавцю земельних торгів документи для реєстрації участі у земельних торгах. На земельні торги по вищевказаній земельній ділянці зареєструвались шестеро учасників, серед яких МПП "Гранат" не було. Згідно ч.9 ст. 137 Земельного кодексу України (до внесення змін про електронні торги) реєстрація починається за три години та закінчується за 20 хвилин до початку торгів. 01 квітня 2021 року реєстрація учасників земельних торгів розпочалась о 8 годині і закінчилась о 10 годині 40 хвилин. Земельні торги розпочались о 11 годині 00 хвилин. Під час проведення торгів до залу було допущено представників МПП "Гранат", а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , з дозволу організатора земельних торгів. Під час проведення торгів, на 14 хвилині, ОСОБА_2 почала втручатися в процес проведення торгів, зокрема чинила умисні дії, спрямовані на створення перешкод у проведенні торгів, спробувала зупинити їх проведення. Реагуючи на ці порушення ліцитатором було оголошено перерву у проведенні торгів, а організатором (Тячівською міською радою) викликано представників поліції, які відновили порядок і земельні торги у формі аукціону було продовжено. У результаті торгів було підписано протокол земельних торгів та договір оренди земельної ділянки, що є наслідком для реєстрації оренди земельної ділянки.

Представник відповідача Тячівської міської ради подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що цивільне чи будь-яке інше право (інтерес) позивача оскаржуваними діями Тячівської міської ради не порушено. Позивач звернувся до суду за захистом права на земельну ділянку за кадастровим номером 2124410100:07:006:0271, яка йому не належить. По захист своїх порушених прав може до суду звернутися саме особа, права якої порушені, і може це зробити не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, а також за відповідних умов з вимогами, задоволення яких виходячи з обставин справи може забезпечити ефективний захист права (інтересу). Пред`явивши позов на захист свого порушеного права чи законного інтересу особа повинна належним чином навести підстави такого позову, сформулювати відповідну їм вимогу, довести наявність у неї відповідного права (інтересу) та факт їх порушення відповідачем у конкретний спосіб. В даній справі позивач не довів належність йому прав на земельну ділянку за кадастровим номером 2124410100:07:006:0271, оскільки первинна реєстрація права власності на цю земельну ділянку після її формування була здійснена саме за Тячівською міською радою. Така земельна ділянка позивачу ніколи не належала - відповідно і його права з цього приводу порушені бути не могли. Абсолютно ніким, в тому числі й Тячівською міською радою. Правові підстави для відмови у такому позові - ст. 55 Конституції України, статті 15 і 16 Цивільного кодексу України. Суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою, про яке зазначено у державному акті серії ЗК 011 №00036, виданого 17 червня 1994 року у позивача фактично ніколи не виникало. Якщо брати до уваги обставину, що земельна ділянка за кадастровим номером 2124410100:07:006:0271 та земельна ділянка, щодо якої в 1994 році видавався позивачу державний акт на право постійного користування серії ЗК 011 №00036 частково співпадають, то вимоги за позовом спростовуються обставиною, відсутності у позивача суб`єктного права на таку ділянку, обставина чого встановлена рішенням господарського суду Закарпатської області у справі №907/799/15 від 21 квітня 2016 року. Виходячи із аналізу змісту положень ст. 19 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), вважає, що у спірних правовідносинах порушено порядок видачі державного акту на право постійного користування землею, який виявився у відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання конкретної земельної ділянки в постійне користування відповідачу. Оскільки право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, оспорюваний Державний акт на право постійного користування землею не може бути визнаним таким, що виданий у відповідності до встановлених законом підстав, так як акт не може самостійно втілювати у собі правовстановлюючий акт і право підтверджувальний одноразово. Тобто, практично до липня місяця 2016 року мало місце існування державного акту на право постійного користування землею, виданого 17 червня 1994 року серії ЗК011 №00036 при тому, що таке суб`єктивне право ніколи не виникало. Це подібно тому, як оформити реєстраційне посвідчення і техпаспорт на автомобіль, який заводом-виробником нікому не проданий.

Відповідач ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що згідно договору оренди від 01 квітня 2021 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 27 квітня 2021 року, номер запису про інше речове право 41753838, про що сформовано витяг індексний номер 254889933 від 29 квітня 2021 року власником земельної ділянки - Тячівською міською радою передано йому в користування на умовах оренди земельну ділянку несільськогосподарського призначення комунальної власності площею 0,2287 га. з кадастровим номером 2124410100:07:006:0271, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (КВЦПЗ 03,15), яка розташована в АДРЕСА_1 , строком на 10 років. Даний договір оренди землі укладений з ним, як з переможцем земельних торгів-аукціону, що відбувся 01 квітня 2021 року. Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно статті 25 цього ж Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Однак, в перешкоду реалізації його прав як орендаря позивач подав до суду даний позов, в якому стверджує, що на орендовану ним земельну ділянку з кадастровим номером 2124410100:07:006:0271 в позивача є наявний Державний акт на право постійного користування землею від 17 червня 1994 року серії ЗК 011№ 00036. Одночасно з цим, в позові позивач зазначає, що вказаний Державний акт на право постійного користування землею скасований рішенням Господарського суду Закарпатської області по справі № 907/799/15. Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України рішення суду у господарській, цивільній чи адміністративній справі, що набрало законної сили є підставою для звільнення від доказування тих обставин, які ним встановлені щодо певної особи. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21 квітня 2016 року по справі № 907/799/15, і Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06 липня 2016 року по справі № 907/799/15 встановлено, що згідно статті 7 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року, чинній станом на 1994 рік) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності. Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року, чинній станом на 1994 рік) визначено, що міська рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації. Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. У заяві громадянина про надання земельної ділянки вказуються бажані її розмір і місце розташування, мета використання. Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка. Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель. Районна (міська) Рада народних депутатів приймає у місячний строк рішення про надання земельної ділянки. Положеннями частини 1 статті 22 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року, чинній на 1994 рік) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року). Вищевказаними нормами Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) визначено правові підстави набуття юридичними особами права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Отже, передумовою передачі в користування земельної ділянки юридичній особі є рішення про надання земельних ділянок органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Як встановлено судом, на підставі рішення XIV- ої сесії сесії 21-го скликання Тячівською міською радою народних депутатів від 20 квітня 1994 року було вилучено земельну ділянку біля ресторану Україна, відведену під платну автостоянку товариству Автолюбителів, і відповідачу - МПП "Гранат" 17 червня 1994 року було видано Державний акт серії ЗК 011 № 00036 на право постійного користування землею площею 0,325 га для відкриття платної автостоянки і речового ринку. Даний державний акт зареєстрований в книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за № 16/А. Разом з тим, як вбачається із оглянутої колегією суду копії Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею, спірний Державний акт зареєстрований за № 36 із зазначенням площі 0,26 га. Однак, із вищевказаного рішення від 20 квітня 1994 року вбачається, що МПП "Гранат" дозволено тільки обладнати цілодобову платну автостоянку в районі ресторану Україна, а також організувати на ній речовий ринок міста та продаж легкових автомобілів; дозволено також організувати платну автостоянку на площі біля поліклініки в м. Тячів. Вказане рішення не містить жодного висновку про надання МПП "Гранат" у постійне користування земельної ділянки площею 0,325 га. Тобто, Тячівською міською радою не приймалося жодного рішення про передачу МПП "Гранат" у постійне користування земельної ділянки площею 0,325 га; рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради № 38 від 26 лютого 1998 року "Про надання землі у тимчасове користування на умовах оренди площею 0,26 га МПП "Гранат" не виконано останнім, тобто не прийнято в оренду, не укладено з Тячівською міською радою договору оренди; посилання МПП "Гранат" на Акт від 01 червня 1994 року державної приймальної комісії щодо прийомки в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту речовий ринок-автостоянка в АДРЕСА_1 та Акт вибору земельної ділянки до відводу МПП "Гранат" для платних стоянок і організації речового ринку за рахунок земель Тячівської міської ради від червня 1994 року як на доказ підтвердження передачі у користування спірної земельної ділянки площею 0,325 га, є безпідставними, оскільки вказані документи не є проектом відведення земельної ділянки у постійне користування та індивідуального акту, що слугує підставою для видачі Державного акту на право постійного користування землею МПП "Гранат". Інших доказів щодо наявності у відповідача відповідного проекту відведення земельної ділянки площею 0,325 га у постійне користування МПП "Гранат", як визначено ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) суду не надано; під час перевірки слідчим прокуратури, встановлено, що ОСОБА_7 , будучи Тячівським головою та службовою особою, усвідомлюючи протиправність оформлення вказаного спірного Державного акту на підставі рішення 14-ої сесії 21-го скликання Тячівської міської ради Закарпатської області від 20 квітня 1994 року, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем видав завідомо незаконний акт, в який вніс завідомо неправдиві відомості про його реєстрацію на підставі неправомочного нормативного акту місцевого самоврядування. Проте, в зв`язку із смертю п. ОСОБА_7 (голови Тячівської міської ради) в порушенні кримінальної справи відносно п. ОСОБА_7 за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України відмовлено.

Таким чином, аргументи МПП "Гранат" щодо законності видачі йому оспорюваного Державного акту на право постійного користування землею площею 0,325 га судом до уваги не прийнято, оскільки правомірність вказаного Державного акту в судовому засіданні належними і допустимими доказами не підтверджено. Господарський суд Закарпатської області прийняв 21 квітня 2016 року рішення, яким визнав недійсним та скасував Державний акт на право постійного користування землею серії ЗК 011 № 00036 від 17 червня 1994 року, виданий МПП "Гранат" для відкриття платної стоянки і речового ринку. Дане рішення набрало законної сили 06 липня 2016 року.

Щодо тверджень позивача в позовній заяві про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2124410100:07:006:0271, яку він орендує в Тячівської міської ради знаходиться нерухоме майно позивача є абсолютно безпідставними та голослівними. Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно станом на сьогодні 12 серпня 2021 року за позивачем не зареєстровано жодного нерухомого об`єкту. Щодо даних тверджень позивача, а також тверджень про те, що земельні торги не могли відбутися, бо на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб зазначив, що значення терміну "нерухоме майно" розкрито в статті 1 Закону України "Про іпотеку", згідно якої нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Аналогічне значення даного терміну наводиться також в ч. 1 ст. 181 ЦК України. Отже, ідеться про фізичний характер зв`язку із земельною ділянкою та про нерозривність фізичного зв`язку об`єкта з останньою, що в сукупності виступає головною ознакою (критерієм) визнання речі нерухомим майном. Адже наявність фізичного зв`язку об`єкта із земельною ділянкою зумовлює і наявність у всіх випадках їх юридичного зв`язку. Зрештою міцний зв`язок із земельною ділянкою забезпечує наявність такої несущої конструкції, як фундамент, який виступає опорною конструкцією будови. Відповідно до наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна" фундамент - це підземна частина будинку, через яку передається навантаження від його наземної частини на ґрунт. Фундамент є основним конструктивним елементом побудови та виступає критерієм розмежування будов, що конструктивним елементом побудови та виступає критерієм розмежування будов, що віднесені законодавством до нерухомості , від тимчасових споруд, на які розповсюджується режим рухомої речі. віднесені законодавством до нерухомості, від тимчасових споруд, на які розповсюджується режим рухомої речі. Будівлі без фундаменту, які можна перемістити, не можуть вважатися нерухомістю, оскільки саме наявність фундаменту дозволяє говорити про капітальний характер об`єкта нерухомості. Отже, невід`ємний зв`язок із земельною ділянкою, тобто стаціонарність, забезпечується наявністю такої несучої конструкції, як фундамент, оскільки побудова без фундаменту є мобільною і не може вважатися нерухомим майном.

Зазначає, що на орендованій ним земельній ділянці відсутнє будь-яке нерухоме майно чи то позивача, чи то інших третіх осіб, і матеріли справи не містять жодних доказів належності позивачу прав на майно, про яке йдеться в позові.

Щодо тверджень позивача, що жодним виконавчим провадженням його не було змушено виконати рішення суду по справі № 907/799/15 та внести зміни у документи у яких оскаржений Державний акт на право користування землею серії ЗК 011 № 00036 від 17 червня 1994 року був зареєстрований є такими, що не ґрунтуються ні на вимогах Закону, ні на обставинах справи. Пленум Верховного Суду України в 2009 році постановив, що судові рішення викладаються у формі ухвали або рішення. Судовий розгляд, яким справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 21 квітня 2016 року по справі № 907/799/15, яким визнано недійсним та скасовано Державний акт серії ЗК 011 № 00036 від 17 червня 1994 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 0, 325 га, виданий малому призваному підприємству "Гранат" для відкриття платної стоянки і речового ринку набрало законної сили 06 липня 2016 року. Жодних наказів про примусове виконання даного рішення судом не видавалося, та й видаватися не могло, оскільки такого не передбачено та не визначено жодним нормативно-правовим актом України. Згідно п 3.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 року № 28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 року за № 31 (що діяла станом на 1994 рік) державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування. Звертає увагу суду на те, що як встановлено судами при розгляді справи № 907/799/15 такого рішення про передачу позивачу в постійне користування земельної ділянки 0,325 га Тячівською міською радою не приймалося (не видавалося). Більше того, згідно п. 3.2 наведеної ним Інструкції державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею реєструються у відповідних Книгах записів (реєстрації) державних актів, за формою що наведені в додатках до цієї Інструкції. Наголошує на тому, що твердження позивача що Державний акт серії ЗК 011 № 00036 від 17 червня 1994 року не скасований є абсолютно безпідставними.

Зазначає, що такими ж безпідставними і нісенітними є твердження позивача, наведені в позові, про те, що якщо брати до уваги хто набув право власності на ділянку раніше, то це МПП "ГРАНАТ". Заявляє суду, що позивач МПП "Гранат" ніколи не був і не є зараз власником земельної ділянки кадастровий номер 2124410100:07:006:0271, а отже його (позивача) права з цього приводу не порушені і не можуть бути порушені. Власником земельної ділянки є Тячівська міська рада, якій територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегувала повноваження щодо здійснення права власності від імені громади. Дана обставина підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (копія витягу знаходиться в матеріалах справи, оскільки додана мною до заперечення на заяву про забезпечення позову, оригінал знаходиться в Тячівській міській раді).

Щодо твердження позивача про те, що організатором земельних торгів та виконавцем торгів порушено норми законодавства, вважає, що такі є необґрунтованими. Позивач не навів жодних конкретних порушень норм законодавства України чи то організатором земельних торгів, чи то виконавцем.

Відповідно до загальних приписів законодавства, правочином є вольова дія його учасників, що характеризує їх внутрішнє суб`єктивне бажання досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Своє відображення поняття правочину знайшло у ч. 1 ст. 202 ЦК України, згідно якої правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. В силу даної норми, договір оренди землі від 01.04.2021 року, укладений між мною та Тячівською міською радою є правочином.

За змістом частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Звертає увагу суду на те, що жодних порушень як при підготовці, так при укладенні, так при реєстрації даного договору оренди землі допущено не було жодним із відповідачів по справі, а тому жодних підстав для задоволення позовних вимог МПП "Гранат" не має.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представники позивача ОСОБА_2 та Семанцо О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, дали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Крім цього зазначили, що на спірній земельній ділянці на час проведення аукціону були розташовані торгові павільйони та бетонна площадка.

Представник відповідача Тячівської міської ради Фула М.Ю. в судовому засіданні проти позову заперечив, дав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат" в судовому засіданні проти позову заперечила, дала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, в подальшому в судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечив, дав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 липня 2021 року справу за позовом малого приватного підприємства "Гранат" до Тячівської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат" та ОСОБА_3 про визнання протиправними дій Тячівської міської ради щодо організації земельних торгів, визнання недійсними результатів земельних торгів та визнання недійсним договору оренди землі прийнято до розгляду та відкрито провадження у ній.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2021 року призначено судове засідання для розгляду даної прави по суті.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 грудня 2021 року залишено без розгляду усні та письмові клопотання представника позивача Семанцо О.О. про подання доказів та виклик свідків.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 21 квітня 2016 року у справі № 907/799/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06 липня 2016 року, яка в свою чергу залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02 листопада 2016 року, визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЗК 011 № 00036 від 17 червня 1994 року на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,325 га, виданий малому приватному підприємству "Гранат" для відкриття платної стоянки і речового ринку (т.1 а.с. 236-246).

Цим же рішенням суду встановлено, що на підставі Тячівської міської ради народних депутатів від 20 квітня 1994 року було вилучено земельну ділянку біля ресторану Україна, відведену під платну автостоянку товариству Автолюбителів, і відповідачу - МПП "Гранат" 17 червня 1994 року було видано Державний акт серії ЗК 011 № 00036 на право постійного користування землею площею 0,325 га для відкриття платної автостоянки і речового ринку. Даний державний акт зареєстрований в книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за № 16/А. Разом з тим, як вбачається із оглянутої колегією суду копії Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею, спірний Державний акт зареєстрований за № 36 із зазначенням площі 0,26 га. Однак, із вищевказаного рішення від 20 квітня 1994 року вбачається, що МПП "Гранат" дозволено тільки обладнати цілодобову платну автостоянку в районі ресторану Україна, а також організувати на ній речовий ринок міста та продаж легкових автомобілів; дозволено також організувати платну автостоянку на площі біля поліклініки в м. Тячів. Вказане рішення не містить жодного висновку про надання МПП "Гранат" у постійне користування земельної ділянки площею 0,325 га. Крім того, до матеріалів справи долучено копію протоколу 14-ї сесії 21-го скликання Тячівської міської ради народних депутатів від 20 квітня 1994 року, з якого також не вбачається про вирішення питання про передачу спірної земельної ділянки у постійне користування МПП "Гранат". Посилання відповідача на Акт від 01 червня 1994 року державної приймальної комісії щодо прийомки в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту речовий ринок-автостоянка в АДРЕСА_1 та Акт вибору земельної ділянки до відводу МПП "Гранат" для платних стоянок і організації речового ринку за рахунок земель Тячівської міської ради від червня 1994 року як на доказ підтвердження передачі у користування спірної земельної ділянки площею 0,325 га судом до уваги не приймається, оскільки зазначені документи не можуть свідчити про факт існування проекту відведення земельної ділянки у постійне користування та індивідуального акту, що став підставою для видачі оспорюваного Державного акту на право постійного користування землею МПП "Гранат". Інших доказів щодо наявності у відповідача відповідного проекту відведення земельної ділянки площею 0,325 га у постійне користування МПП "Гранат", як визначено ст. 19 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) суду подано не було. Отже, виходячи із аналізу змісту положень ст. 19 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) слід дійти висновку про те, що у спірних правовідносинах порушено порядок видачі державного акту на право постійного користування землею, який виявився у відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання конкретної земельної ділянки в постійне користування відповідачу. Оскільки право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, оспорюваний Державний акт на право постійного користування землею не може бути визнаний таким, що виданий у відповідності до встановлених законом підстав, так як акт не може самостійно втілювати у собі правовстановлюючий акт і право підтверджувальний одноразово. Крім того, судом взято до уваги обставини, які були виявлені під час перевірки слідчим прокуратури, а саме, встановлено, що ОСОБА_7 , будучи Тячівським головою та службовою особою, усвідомлюючи протиправність оформлення вказаного спірного Державного акту на підставі рішення 14-ої сесії 21-го скликання Тячівської міської ради Закарпатської області від 20 квітня 1994 року, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем видав завідомо незаконний акт, в який вніс завідомо неправдиві відомості про його реєстрацію на підставі неправомочного нормативного акту місцевого самоврядування. Проте, в зв`язку із смертю ОСОБА_7 (голови Тячівської міської ради) в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7 за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України відмовлено. Таким чином, аргументи відповідача щодо законності видачі МПП "Гранат" оспорюваного Державного акту на право постійного користування землею площею 0,325 га судом до уваги не приймається, оскільки правомірність вказаного Державного акту в судовому засіданні належними і допустимими доказами не підтверджено, доводи позивача не спростовано.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 29 березня 2017 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06 червня 2017 року, зобов`язано мале приватне підприємство "Гранат" повернути Тячівській міській раді земельну ділянку за кадастровим номером 2124410100:07:006:0212 (т.1 а.с. 148-156).

04 вересня 2017 року господарським судом Закарпатської області видано наказ на примусове виконання рішення суду від 29 березня 2017 року, а 18 травня 2020 року державним виконавцем Тячівського районного відділу державної виконавчої служби південно-Західного управління юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про відновлення проведення виконавчих дій щодо виконання даного наказу (т.1 а.с. 180-181).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту № 270341728 від 12 серпня 2021 року, у малого приватного підприємства "Гранат" відсутнє нерухоме майно (т.1 а.с. 101-102).

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 179697673 від 04 вересня 2019 року відомо, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124410100:07:006:0212, площею 0,26 га, для будівництва та обслуговування інших будівель громадянської забудови, яка розташована в АДРЕСА_1 , є комунальною власністю та належить Тячівській міській раді Закарпатської області. Час державної реєстрації: 15 грудня 2016 року (т.1 а.с. 206).

Згідно рішення Тячівської міської ради № 3970 від 12 вересня 2019 року "Про поділ земельної ділянки комунальної власності в м. Тячів", земельну ділянку з кадастровим номером 2124410100:07:006:0212, площею 0,26 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , є комунальною власністю та належить Тячівській міській раді Закарпатської області, вирішено поділити, а технічну документацію щодо її поділу подати на затвердження на чергову сесію Тячівської міської ради (а.с. 205).

Із рішення Тячівської міської ради № 4194 від 14 листопада 2019 року "Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки" відомо, що затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки в АДРЕСА_1 : площею 0,0313 га, кадастровий номер 2124410100:07:006:0270, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 03.15); площею 0,2287 га, кадастровий номер 2124410100:07:006:0271, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 03.15), та зареєстровано право комунальної власності Тячівської міської ради на дані земельні ділянки (т.1 а.с. 248).

Згідно листа Тячівської міської ради № 05.26/1806 від 07 жовтня 2021 року, земельну ділянку комунальної власності Тячівської міської ради з кадастровим номером 2124410100:07:006:0212, яка розташована в АДРЕСА_1 ., рішенням Тячівської міської ради № 4194 від 14 листопада 2019 року "Про затвердження технічної документації щодо поділу земельної ділянки" розділено на дві земельні ділянки: площею 0,0313 га, кадастровий номер 2124410100:07:006:0270 та площею 0,2287 га, кадастровий номер 2124410100:07:006:0271 (т.1 а.с. 247).

Із листа Тячівської міської ради № 05.25/153 від 04 лютого 2021 року відомо, що Тячівська міська рада звернулася до головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з прохання розмістити оголошення на веб-сайті Держгеокадастру України про проведення земельних торгів земельних ділянок: площею 0,2287 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124410100:07:006:0271, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 03.15), та площею 2,5000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2124410100:04:004:0293, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 11.02) (т.1 а.с. 183).

Згідно роздруківки з веб-сайту Держгеокадастру України, лот № 64356 Аукціону № 31999, на аукціон виставлено право оренди, терміном на 10 років, земельної ділянки площею 0,2287 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124410100:07:006:0271, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 03.15). Стартовий розмір орендної плати становить 42 058 грн. 58 коп. Також, зазначено інформацію контактної особи: ліцитатор ОСОБА_8 , виконавець земельних торгів товариство з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат" (т.1 а.с. 184-185).

Із протоколу земельних торгів № 1 з продажу права оренди на земельну ділянку несільськогосподарського призначення комунальної власності від 01 квітня 2021 року відомо, що аукціон з продажу права оренди на земельну ділянку площею 0,2287 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124410100:07:006:0271, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 03.15), відбувся 01 квітня 2021 року в приміщенні Тячівської міської ради. Участь в аукціоні взяло шість учасників, і переможцем аукціону визнано ОСОБА_3 , який запропонував найвищу плату за користування земельною ділянкою - 1 550 048 грн. 17 коп. Також, з даного протоколу відомо, що в приміщення, де проводився аукціон було допущено ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Під час проведення торгів ОСОБА_2 почала втручатися в процес проведення торгів, зокрема вчиняла умисні дії, спрямовані на створення перешкод у проведенні торгів, спробувала зупинити їх проведення, внаслідок чого було оголошено перерву в торгах, а організатором викликано поліцію. Після втручання поліції громадський порядок було відновлено та продовжено проведення земельних торгів у формі аукціону. Зміст даного протоколу підтверджується оглянутим в судовому засіданні відеозаписом аукціону (т.1 а.с. 186-191, 198).

Згідно заяви малого приватного підприємства "Гранат" від 01 квітня 2021 року, останнє звернулося до Тячівського міського голови Ковача І.І., ліцитатора, керівника аукціону в м. Тячів та господарського суду Закарпатської області із проханням утриматися від проведення аукціону по земельній ділянці, що раніше належала МПП "Гранат", оскільки в господарському суді Закарпатської області на 10 год. 30 хв. 01 квітня 2021 року призначено судове засідання по справі № 907/134/14, предметом якої є спірна земельна ділянка. Також зазначили, що в Європейському Суді з прав людини з 2018 року знаходиться справа, за зверненням МПП "Гранат", предметом розгляду якої є спірна земельна ділянка (т.1 а.с. 59).

Із договору оренди землі № 07-09/4 від 01 квітня 2021 року, укладеного між Тячівською міською радою та ОСОБА_3 відомо, що на підставі протоколу земельних торгів від 01 квітня 2021 року №1, ОСОБА_3 надано у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення комунальної власності площею 0,2287 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124410100:07:006:0271, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (код цільового призначення згідно класифікації видів цільового призначення земель - 03.15), строком на 10 років (т.1 а.с.227-232).

Згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 254889933 від 29 квітня 2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 2124410100:07:006:0271, площею 0,2287 га, для будівництва та обслуговування інших будівель громадянської забудови, яка розташована в АДРЕСА_1 , є комунальною власністю, належить Тячівській міській раді Закарпатської області, і передана в оренду, на підставі договору оренди № 07-09/4 від 01 квітня 2021 року, строком на 10 років, ОСОБА_3 . Час державної реєстрації: 15 грудня 2016 року (т.1 а.с. 233).

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.19 ЗК України 1990 року міська рада народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації. Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради народних депутатів, підприємства, установи і організації. Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки. У заяві громадянина про надання земельної ділянки вказуються бажані її розмір і місце розташування, мета використання. Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка. Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель. Районна (міська) Рада народних депутатів приймає у місячний строк рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до ст.22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно зі ст. 23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Оскільки, як встановлено рішенням господарського суду Закарпатської області від 21 квітня 2016 року у справі № 907/799/15, у позивача відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про надання конкретної земельної ділянки в користування, а похідний документ від даного рішення - державний акт серії ЗК 011 № 00036 цим же рішенням суду скасований, суд приходить до висновку, що у позивача відсутнє будь-яке право щодо користування земельною ділянкою, що зазначена у даному Державному акті, в тому числі і земельною ділянкою із кадастровим номером 2124410100:07:006:0271, яка є комунальною власністю Тячівської міської ради.

Згідно з нормами чинного законодавства, зокрема положеннями ст.ст.182, 331, 334 ЦК, основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об`єкта нерухомості (у тому числі й тих об`єктів, правовий статус яких законодавчими актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під`їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього (Аналіз Верховного Суду України щодо деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ).

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з частиною другою статті 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Частиною четвертою статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

У Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженому наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17 серпня 2000 року № 507, міститься визначення терміну "будівля", їх перелік та класифікація - тимчасова споруда до будівель не належить і не є нерухомістю.

Отже, тимчасова споруда є рухомою річчю, оскільки виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту, а тому вільне переміщення тимчасових споруд у просторі можливе без зміни їх призначення.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.2 ст.134 ЗК України (в редакції станом на 01 квітня 2021 року) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як встановлено з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту № 270341728 від 12 серпня 2021 року, у малого приватного підприємства "Гранат" відсутнє нерухоме майно.

Жодних доказів того, що на земельній ділянці із кадастровим номером 2124410100:07:006:0271 наявні об`єкти нерухомого майна, в розумінні ст.ст. 181 та 331 ЦК України, позивачем не подано.

Відповідно до ч.2 ст.127 ЗК України (в редакцій станом на 01 квітня 2021 року) продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Згідно ч.1, 3 ст.135 ЗК України (в редакції станом на 01 квітня 20221 року) земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення. Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Відповідно до ст.136 ЗК України (в редакції станом на 01 квітня 2021 року) організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови. Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів. Фінансування підготовки лотів до проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору між ними. Витрати, здійснені організатором земельних торгів або їх виконавцем на підготовку лотів до проведення земельних торгів, відшкодовуються переможцем земельних торгів за кожним лотом. Закупівля послуг з виконання робіт із землеустрою, оцінки земель у процесі підготовки лотів до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на земельних торгах та визначення виконавця земельних торгів організатором земельних торгів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.

Згідно ст.137 ЗК України (в редакції станом на 01 квітня 2021 року), організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у частині четвертій статті 136 цього Кодексу. Документація щодо кожного лота оформляється виконавцем земельних торгів в окрему справу і після закінчення торгів передається покупцеві. Із зазначених документації та матеріалів виконавець земельних торгів формує інформаційну картку на лот. Виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів. Під час проведення торгів мають право бути присутніми та здійснювати звукозапис і відеозйомку процесу проведення торгів представники засобів масової інформації та громадських об`єднань. За рішенням ліцитатора під час торгів за певним лотом у залі можуть бути присутні учасники, які не беруть участі в торгах за цим лотом, а також особи, які не є учасниками, за запрошенням організатора земельних торгів. Особам, які не є учасниками торгів за конкретним лотом, забороняється втручатися у торги в будь-який спосіб, вчиняти дії, спрямовані на умисне створення перешкод для проведення торгів (пересуватися по залу та голосно розмовляти без дозволу ліцитатора, відвертати увагу учасників). Ліцитатор для усунення порушень та відновлення порядку має право: усно попередити учасника чи запрошену особу про необхідність припинення порушень, але не більше одного разу за кожний вид порушення; вимагати від учасника чи запрошеної особи залишити зал торгів за неодноразове порушення порядку проведення торгів; тимчасово припинити проведення торгів та оголосити перерву в разі порушення учасниками правил проведення торгів. Лот виставляється на торги за наявності не менш як двох зареєстрованих учасників. У процесі проведення торгів виконавець веде протокол, у якому зазначаються номер лота, стартова ціна та ціна продажу лота, відомості про переможця, номери рахунків, на які переможець повинен внести кошти за придбаний лот. У разі потреби до протоколу може вноситися й інша інформація. Протокол підписується переможцем, ліцитатором та організатором земельних торгів або його представником негайно після закінчення торгів за лотом у двох примірниках. Один примірник протоколу видається переможцю. Ліцитатор оголошує про завершення земельних торгів після підписання протоколу торгів. Договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів, крім випадків, передбачених частиною двадцять дев`ятою цієї статті. У разі продажу земельної ділянки державної чи комунальної власності або права на неї (оренди, суперфіцію, емфітевзису) виконавець земельних торгів протягом семи банківських днів після закінчення торгів перераховує суму гарантійного внеску, сплаченого на його рахунок переможцем, на відповідні рахунки організатора земельних торгів, відкриті в органах центрального органу виконавчої влади, утвореного для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування надходжень від продажу земельних ділянок або прав на них, та перераховує гарантійні внески учасників, що не повертаються, на відповідні бюджетні рахунки, відкриті в органах центрального органу виконавчої влади, утвореного для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування інших надходжень, крім суми винагороди, що підлягає сплаті організатором земельних торгів виконавцю земельних торгів відповідно до договору про проведення земельних торгів.

Відповідно до ч.1 ст.138 ЗК України (в редакції станом на 01 квітня 2021 року) земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку несільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером 2124410100:07:006:0271 жодним чином не порушує права позивача, оскільки дана земельна ділянка не перебуває у його користуванні (документи, що підтверджують право користування суду не подано) та на даній земельній ділянці відсутнє зареєстроване нерухоме майно в розумінні ст.ст. 181 та 331 ЦК України, а тому в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії з організації та проведення земельних торгів 01 квітня 2021 року щодо права оренди на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2124410100:07:006:0271 та визнання результатів аукціону, проведеного товариством з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат" від 01 квітня 2021 року щодо продажу права оренди земельної ділянки загальною площею 0,2287 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124410100:07:006:0271, недійсними, слід відмовити.

Також, слід відмовити у позовній вимозі про визнання Договору оренди землі №01/0914 від 01 квітня 2021 року, укладеного між Тячівською міською радою та ОСОБА_3 , щодо оренди земельної ділянки загальною площею 0,2287 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий помер 2124410100:07:006:0271, недійсним з моменту його укладення - 01 квітня 2021 року, оскільки дана позовна вимога є похідною від позовної вимоги про визнання результатів аукціону, проведеного товариством з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат" від 01 квітня 2021 року щодо продажу права оренди земельної ділянки загальною площею 0,2287 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124410100:07:006:0271, недійсним.

Крім цього слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

В іншій справі Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 19, 41 Конституції України, ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 181, 182, 331, 334 ЦК України, ст. ст. 19, 22, 23 ЗК України 1990 року, ст. ст. 127, 134-138 ЗК України (в редакції станом на 01 квітня 2021 року), ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 206, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову малого приватного підприємства "Гранат" до Тячівської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат" та ОСОБА_3 про визнання протиправними дій Тячівської міської ради щодо організації земельних торгів, визнання недійсними результатів земельних торгів та визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: мале приватне підприємство "Гранат", юридична адреса: 90500, Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Бардіївська, 27, ідентифікаційний номер юридичної особи 20440853.

Відповідачі: Тячівська міська рада Тячівського району Закарпатської області, юридична адреса: 90500, Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Шевченка, 2, ідентифікаційний номер юридичної особи 04053766;

товариство з обмеженою відповідальністю "Хуст-Земля Карпат", юридична адреса: 90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Поперечна, 1, ідентифікаційний номер юридичної особи 33423205;

ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя В.В. Ніточко

Повний текст рішення виготовлено 06 грудня 2021 року.