Постанова

від 30.11.2021 по справі 260/3541/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 260/3541/20 пров. № А/857/18825/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,

за участю секретаря судового засідання Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року (головуючий суддя Микуляк П.П., м. Ужгород) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Тіроль про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третьої особи - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Тіроль в якому просив визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:33:003:0214 за адресою АДРЕСА_1 від 01.04.2020 року №60/03-01/20, видані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради згідно Наказу від 01.04.2020 №102-М.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року клопотання задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Тіроль (вул. Собранецька, буд. 75, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, ЄДРПОУ - 43029672) сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн. (десять тисяч п`ятсот гривень).

Не погодившись з таким додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку і просить скасувати таке та у задоволенні клопотання відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що необхідною умовою для застосування положень частини 8 статті 139 КАС України, є доведення факту вчинення позивачем необгрунтованих дій сторони/зловживання правами. Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження тощо. У даній справі, не встановлено факту вчинення з боку позивача дій, які можна визнати необгрунтованими.

При цьому, зміст норми частини 11 статті 139 КАС України, дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. У даній справі, заявник брав участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступав у справі на стороні відповідача та заперечував заявлені позовні вимоги.

Таким чином, судові витрати, понесені третьою особою, відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, а саме такі можуть складатися виключно з витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Крім цього, зазначає, що заявлений представником третьої особи розмір, понесених судових витрат є неспівмірним із отриманими правовими послугами, явно завищеним та таким, що не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності.

Так, суд першої інстанції обґрунтовуючи підстави для прийняття вищевказаного додаткового рішення, яким клопотання представника третьої особи Олійник Р.Б. задоволено в повному обсязі, крім іншого посилається і на долучений останнім рахунок №000961 від 02.06.2021.

При цьому, хоча суд першої інстанції у додатковому рішенні і посилається на вказаний рахунок, однак не провів його детальний аналіз, а саме не врахував того, що:

- однією з наданих послуг адвокатом третій особі є підготовка відзиву на позовну заяву (вартість такої послуги згідно рахунку складає 4 875 грн.), однак жодного відзиву третьої особи в матеріалах даної справи немає і враховуючи її процесуальний статус бути не може.

- сума понесених судових витрат третьої особи на оплату послуг адвоката є явно неспівмірною з отриманими нею послугами, оскільки вартість участі адвоката в засіданнях і шість засідань, п`ять з яких тривали до 15 хв.) та підготовка ним двох процесуальних документів, один з яких вміщується на двох сторінках, а другий на трьох сторінках паперу зормату А-4, аж ніяк не може складати 10500 грн.

Отже, враховуючи те, що при ухвалені додаткового рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та порушив при його ухваленні норми процесуального права, є всі підстави для його скасування.

У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Постановляючи додаткове рішення суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до ст.132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України, встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Помічник адвоката повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних помічником адвоката, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати, необхідні для надання правничої допомоги.

Судом першої інстанції враховано, що у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У п.269 Рішення у цій справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), n. 55 з подальшими посиланнями).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно договору про надання правової допомоги від 10.08.2020, рахунку №000961 від 02.06.2021, акту виконаних робіт №000961 від 02.06.2021 та платіжного доручення №278 від 02.06.2021 про оплату вартості отриманої третьою особою правничої допомоги, сума яку третя особа понесла складає 10500,00 грн.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України, При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої, що з врахуванням ч. 11 ст. 139 КАС України та відмовою у задоволенні позову, то третя особа має право на відшкодування витрат на правову допомогу.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а додаткове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року по справі № 260/3541/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Ніколін

О.М. Гінда

повний текст складено 07.12.2021