Постанова

від 30.11.2021 по справі 260/3541/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 260/3541/20 пров. № А/857/16261/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,

за участю секретаря судового засідання Юник А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року (головуючий суддя Микуляк П.П., м. Ужгород, повний текст складено 08.06.2021) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Тіроль про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, третьої особи - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Тіроль в якому просив визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:33:003:0214 за адресою АДРЕСА_1 від 01.04.2020 року №60/03-01/20, видані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради згідно Наказу від 01.04.2020 №102-М.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку і просить скасувати таке та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що проведення ОК ЖБК Тіроль будівництва багатоповерхового житлового будинку на підставі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень призвело до порушення прав та законних інтересів і інших мешканців сусідніх будинків до спірного будівництва, на підтвердження чого надано суду першої інстанції копію його разом з громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (власників будинків, що є сусідніми будинками до розпочатого незаконного будівництва по АДРЕСА_1 ) колективного звернення від 14.11.2020 адресованого Ужгородському міському голові ОСОБА_14 , начальнику Управління державного архітектурно-будівельного контролю Зотовій О.С., Голові Закарпатської обласної державної адміністрації Петрову О.Г., керівнику Закарпатської обласної прокуратури Казак Д.І., начальнику Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Шляховському О.А.

Тому важає, що в даному випадку має право вимоги щодо оскарження в судовому порядку вищевказаних містобудівних умов та обмежень.

За результатом розгляду даного колективного звернення Ужгородською місцевою прокуратурою 24.11.2020 до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України, номер кримінального провадження: 42020071030000133.

Однак, відповідями інших органів державної влади на вищенаведене колективне звернення, а саме: листом-відповіддю Ужгородського міського голови Б. Адрієва Ко-2821 від 07.12.2020, листом-відповіддю в.о. Ужгородського міського голови І. Фартушок Ко-2775 від 18.11.2020 року, листом-відповіддю начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №737/1501-14 від 17.11.2020 року було повідомлено що вони не вбачають підстав для скасування містобудівних умов та обмежень та було рекомендовано оскаржувати такі містобудівні умови та обмеження саме в судовому порядку.

Крім цього, зазначає, що відповідно до частин 1, 2, 3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

На момент його звернення до суду з даним позовом Державна інспекція містобудування України не здійснювала свої повноваження в повній мірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2020 № 219 Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду , окрім іншого, було прийнято рішення утворити Державну інспекцію містобудування України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій України, і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Так, відповідно до п.1 розділу в оскаржуваних містобудівних умовах і обмеженнях від 01.04.2020 №60/03-01/20, граничнодопустима висотність будинку - 18,0 м. від найнижчої планувальної відмітки землі до верхньої конструктивної відмітки даху будівлі (що керуючись п. 5.6 ДБН А.2.2-15:2019 дорівнює як мінімум 6 поверхів).

Однак, видані відповідачем містобудівні умови та обмеження від 01.04.2020 №60/03-01/20, щодо визначення гранично-допустимої висотності будинку, суперечать вимогам детального плану території, обмеженої вулицями Андрія Бачинського, Другетів, Міклоша Верчені та провулком Приютським, затвердженого рішенням ХІІ сесії Ужгородської міської ради VII скликання № 1841 від 24.12.2019 року ( далі - детальний план), а в сукупності саме численним нормам ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності .

Містобудівні умови та обмеження не відповідають детальному плану, а отже такі є протиправними, оскільки висотність будинку у 18,0 м. (що дорівнює 6 поверхів) є значно вище висоти прилеглої рядової забудови. Фактично збудований на підставі цих оскаржуваних містобудівних умов та обмежень будинок є п`ятиповерховим, що суперечить дозволеним 2,9 поверхів згідно детального плану території, що є істотним порушенням вимог ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та в своїй сукупності вказує на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, оскільки містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 01.04.2020 року №60/03-01/20 не містять відомостей про червоні лінії то це свідчить про грубе порушення вимог ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та вказує на неможливість в межах будівельних норм визначити відстань від об`єкта, що проектується до таких ліній.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Тіроль просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що начальником Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради Боршовським О.І. 01.04.2020 видано наказ № 102-М, яким замовнику - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Тіроль , затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Будівництво багатоквартирного житлового будинку на пл. Василя Гренджі-Донського, 3 а в м. Ужгород. Наказ виданий на підставі ч. 6,7 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 31.05.2017 №135 Про затвердження Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень та пункту 5.3 Положення про управління містобудування та архітектури.

Згідно ч. 5 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

1-1)ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового іа функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Згідно витягу з плану зонування детального плану території земельна ділянка третьої особи по справі знаходиться в межах функціональної зони Ж-3 (зона багатоповерхової житлової та громадської забудови) та в межах функціональної зони Ж-5 (зона змішаної багатоповерхової житлової, індивідуальної та громадської забудови).

Пунктом 3.8. ДБН Б.2.2-12:2019 визначено, що блакитні лінії - це лінії обмеження висоти та силуету забудови, спрямовані на регулювання естетичних та історико-містобудівних якостей забудови.

В пункті 14 статті першої (1) статті першої (1) Закону України Про регулювання містобудівної діяльності окреслено, що червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майдані, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

Також, суд першої інстанції зазначив, що Додатком № 1 до класифікатору зонування до детального плану території визначено, що в функціональних зонах Ж-3 допускається розміщення житлових будинків 4-9 поверхів, як окремо розташованих так і зблокованих. Також, в функціональних зонах Ж-5 допускається розміщення багатоквартирної житлової забудови (будинків) не більше 4 поверхів, окремо розташованих або зблокованих.

В пункті 2.2. пояснювальної записки детального плану території описано, що блакитні лінії (тобто висота та силует забудови) поширюється на територію всього кварталу, проте регулюються згідно ДБН Б.2.2-12:2019 місцевою владою, і визначаються тільки містобудівними умовами та обмеженнями.

Таблиця 6.2 ДБН Б.2.2-12:2019 визначає, що при поверховості житлових будинків в 4-5 поверхів максимально допустимий відсоток забудови становить 45 %.

Відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відповідачу надано абсолютні повноваження у визначенні наміру забудови на території міста Ужгорода, зокрема в частині планувальних та архітектурних вимог, поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів наміру забудови від меж ділянки, червоних ліній, суміжних будівель та споруд.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, містобудівні умови та обмеження, згідно статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , є лише вихідними даними для проектування, використання та реалізація яких, у межах граничних верхніх показників наведених відповідачем, здійснюється замовником будівництва на власний розсуд із дотриманням ДБН та правил забудови.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт чітко визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Відповідно до п.5, Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7, Порядку передбачено, зокрема, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ч.3, статті 6 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Суд першої інстанції вірно вважав, що з огляду на перемет позову, то позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав, оскаржувані у межах даної справи містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва від 01.04.2020 р. №60/03-01/20, які містять лише вихідні дані для проектування, а використання та реалізація яких здійснюється замовником будівництва на власний розсуд із дотриманням ДБН і жодних прав, свобод, законних інтересів позивача не порушують.

Відповідачем доведено правомірність видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 01.04.2020 №60/03-01/20.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року по справі № 260/3541/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Ніколін

О.М. Гінда

повний текст складено 07.12.2021