Постанова

від 23.11.2021 по справі 307/3707/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/3707/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 листопада 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.

з участю секретаря судового засідання: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Тячівського районного суду від 01 жовтня 2019 року у складі судді Ніточко В.В., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дельта ЛТД до ОСОБА_1 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, відділу державної реєстрації Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про скасування рішення №24/46 22 скликання Солотвинської селищної ради від 24 березня 1997 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність , скасування запису номеру державної реєстрації права власності 18457925 від 28 грудня 2016 року та свідоцтва про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2124455900:02:002:0633,

встановив:

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Дельта ЛТД (далі - ТОВ Дельта ЛТД ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, Виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, Відділу державної реєстрації Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про скасування рішення селищної ради, запису номеру державної реєстрації права власності та свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Позов мотивовано тим, що рішенням VI сесії XXIII скликання Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області від 24 листопада 2000 року № 51 ТОВ Дельта ЛТД надано у постійне користування для будівництва автомобільної стоянки земельну ділянку площею 0,332 га. На підставі цього рішення товариством виготовлено Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК № 002069, який зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею Солотвинської селищної ради від 30 листопада 2000 року № 312.

Земельна ділянка використовується товариством вже протягом 18 років для паркування транспортних засобів, які приїжджають на речовий та продуктовий ринок в смт Солотвино. Вона є огородженою, благоустроєною, облаштована вхідними воротами для заїзду автомобільного транспорту. Крім того, на території стоянки побудований будинок для перебування охорони.

Товариству стало відомо, що частина земельної ділянки, площею близько 0,08 га, яка перебуває у його користуванні, належить іншій особі. У зв`язку з цим, 21 вересня 2017 року, товариство звернулось до правоохоронних органів області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. 05 жовтня 2017 року СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4017071160000079 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 364 КК України. Вказувало, що рішенням виконавчого комітету Солотвинської селищної ради народних депутатів 22 скликання від 24 березня 1997 року № 24/46 Про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,15 га, для ведення підсобного господарства та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 . У подальшому, протягом 19 років, на вказане рішення документи на право власності на землю не виготовлялись, контрольні обміри земельної ділянки, відведення в натурі та прив`язку до місцевості, визначення суміжних землевласників (землекористувачів) не проведено.

24 жовтня 2016 року ТОВ Софія-Проект виготовлено технічну документацію на вказану земельну ділянку з подальшим внесенням відомостей до Державного земельного кадастру - кадастровий номер земельної ділянки 2124455900:02:002:0633.

28 грудня 2016 року державним реєстратором на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2101653682016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано запис про право власності № 18457925 на земельну ділянку, площею 0,15 га, з кадастровим номером 2124455900:02:002:0633, за власником ОСОБА_1 .

На підставі рішення 18 сесії VII скликання Солотвинської селищної ради від 29 березня 2018 року № 391 товариством виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та подано заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Павловської Н.В. від 20 вересня 2018 року № РВ-2100269442018 відмовлено ТОВ Дельта ЛТД у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в зв`язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме: наявні зауваження щодо валідності електронного документу, помилка геометрії угідь, обмеження, код 01.04, охоронна смуга кабелю: частково чи повністю знаходиться поза межами земельної ділянки, перетин ділянок з ділянкою 2124455900:02:002:0633, площа співпадає на 25,7332 %.

Вважало, що рішення виконкому Солотвинської селищної ради народних депутатів 22 скликання від 24 березня 1997 року № 24/46 Про передачу земельних ділянок у приватну власність , яким ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,15 га, для ведення підсобного господарства та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 , прийнято всупереч вимогам діючого земельного законодавства. Станом на 24 березня 1997 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилось 13 років, тобто він був ще малолітньою недієздатною дитиною, а не громадянином України з відповідними правами та обов`язками, які ним набуваються після досягнення повноліття, тобто 18 років.

Крім цього, згідно з пунктом 17 частини другої статті 19 Закону України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування , який діяв на час прийняття рішення, було передбачено, що виключно на пленарних засіданнях Ради народних депутатів вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до законодавства. Отже, вирішення питання про надання у приватну власність земельної ділянки, у компетенцію виконавчого органу не входило. Всупереч вимогам статей 6, 9 ЗК України 1990 року, пункту 17 частини другої статті 19 Закону України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність прийнято виконавчим комітетом Солотвинської селищної ради, тобто виконавчим органом ради, який такими повноваженням законом не був наділений.

Крім того, у порушення статті 17 ЗК України 1990 року, Солотвинська селищна рада народних депутатів розробку проекту відведення земельної ділянки землевпорядній організації не замовляла, та такий проект з селищною радою взагалі не погоджувався. Технічна документація на земельну ділянку з кадастровим номером 2124455900:02:002:0633 ТОВ Софія-Проект виготовлена з порушенням норм чинного земельного законодавства, оскільки в матеріалах відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою та згоду власника земельної ділянки на відновлення меж земельної ділянки, чим порушено вимоги пунктів в , г частини дев`ятої статті 55 Закону України Про землеустрій . Під час обмірів і погодження в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки працівниками ТОВ Софія-Проект допущено порушення пункту 2.8 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18 травня 2010 року № 376 у частині відсутності відомостей про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, відсутності акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

За вказаних обставин, позивач ТОВ Дельта ЛТД просило суд: скасувати рішення виконавчого комітету 22 скликання Солотвинської селищної ради № 24/46 від 24 березня 1997 року Про передачу земельних ділянок у приватну власність , яким надано у приватну власність ОСОБА_1 , мешканцю селища Солотвино, земельну ділянку, площею 0,15 га, для ведення підсобного господарства та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 ; скасувати відомості, внесені до Державного земельного кадастру про державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 2124455900:02:002:0633, площею 0,15 га, надану у приватну власність ОСОБА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; скасувати відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на вказану земельну ділянку від 28 грудня 2016 року № 18457925.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2019 року позов ТОВ Дельта ЛТД задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Солотвинської селищної ради від 24 березня 1997 року № 24/46 Про передачу земельних ділянок у приватну власність у частині надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,15 га, для ведення підсобного господарства та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 .

Скасовано відомості Державного земельного кадастру про державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер № 2124455900:02:002:0633, площею 0,15 га, надану у приватну власність ОСОБА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Скасовано відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на земельну ділянку, кадастровий номер № 2124455900:02:002:0633, площею 0,15 га, надану у приватну власність ОСОБА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 28 грудня 2016 року № 18457925.У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ Дельта ЛТД .

Постановою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі адвокат Гаврилець М.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заявлених вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував його клопотання про відкладення розгляду справи, під час якого він мав намір заявити клопотання про застосування строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові; суд не врахував, що позивачем не доведено порушення його прав та безпідставно задовольнив заявлений позов.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Дельта ЛТД просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

У відзиві на апеляційну скаргу головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області просить при розгляді апеляційної скарги врахувати подані письмові пояснення.

В судове засідання апелянт, його представник адвокат Гаврилець М.Б. в черговий раз не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Адвокат Гаврилець М.Б надіслав суду повторне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю у розгляді іншої справи.

З приводу неявки апелянта, його представника в судове засідання та клопотання про відкладення розгляду справи слід зазначити наступне.

Згідно з ч.3 п.п.10,11 ст.ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: розумність строків розгляду справи; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що судом першої інстанції провадження у даній справі було відкрито 07.12.2018 року, розгляд справи в суді апеляційної інстанції неодноразово відкладався, в тому числі і за клопотанням представника апелянта, апеляційний суд дійшов висновку відхилення його клопотання про відкладення розгляду справи та про розгляд справи у відсутності апелянта та його представника.

Представник позивача Матіко Р.І. в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи заявлений позов суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Солотвинської селищної ради від 24 листопада 2000 року № 51 затверджено проект відведення земельної ділянки для автотехобслуговування, код цільового використання землі 1.11.1 під будівництво автостоянки та надано ТОВ Дельта ЛТД у постійне користування земельну ділянку площею 0,332 га, за рахунок земель не наданих у власність чи користування селищної ради у АДРЕСА_1 , 30 листопада 2000 року ТОВ Дельта ЛТД видано державний акт на право постійного користування даною земельною ділянкою, а жодних доказів того, що земельна ділянка була вилучена у позивача не подано, тому спірне рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 порушує права позивача.

З такими висновками повністю погоджується і апеляційний суд, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Солотвинської селищної ради від 11 березня 1997 року № 5 ТОВ Дельта-ЛТД передано у постійне користування земельну ділянку, площею 1 га у смт. Солотвино, Закарпатської області, на вул. Спортивна (навпроти ринку), для організації автостоянки.

З огляду на рішення Солотвинської селищної ради від 19 травня 1998 року № 15 ТОВ Дельта-ЛТД передано у постійне користування земельну ділянку, площею 0,32 га, поряд з продовольчим ринком, у АДРЕСА_1 , навпроти ринку, для будівництва автостоянки, та перенесено в натуру (на місцевість) її межі, згідно акту про перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки від 16 червня 1998 року.

Згідно з рішенням Солотвинської селищної ради від 24 листопада 2000 року № 51 затверджено проект відведення земельної ділянки для автотехобслуговування, код цільового використання землі 1.11.1 під будівництво автостоянки та надано ТОВ Дельта ЛТД в постійне користування земельну ділянку площею 0,332 га, за рахунок земель не наданих у власність чи користування селищної ради у АДРЕСА_1 .

Відповідно до державного акту на право користування землею від 30 листопада 2000року І-ЗК № 002069, на підставі рішення Солотвинської селищної ради від 24 листопада 2000 року № 51 ТОВ Дельта ЛТД надано земельну ділянку в постійне користування, площею 0,332 га, для будівництва автостоянки.

Рішенням Солотвинської селищної ради від 29 березня 2018 року № 391 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (в натурі на місцевості), яка перебуває у постійному користуванні ТОВ Дельта ЛТД , державний акт від 30 листопада 2000 року 1-ЗК № 002069.

З огляду на витяг з рішення виконавчого комітету Солотвинської селищної ради від 24 березня 1997 року № 24/46 ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,15 га, для ведення підсобного господарства та обслуговування житлового будинку, на АДРЕСА_1 .

Згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_1 02 грудня 2016 року зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,1500 га, у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2124455900:02:002:0633.

Відповідно до відповіді архівного відділу Тячівської районної державної адміністрації від 11 лютого 2019 року № 01-11/24, надати рішення виконкому Солотвинської селищної ради від 24 березня 1997 року № 24/46 Про передачу земельних ділянок у приватну власність не можливо, оскільки протоколи про засідання виконкому Солотвинської селищної ради за 24 березня 1997 року відсутні, а у рішенні виконавчого комітету Солотвинської селищної ради від 21 березня 1997 року № 24 розглядалося питання Про дозвіл на видачу ордерів на квартири .

Рішенням державного кадастрового реєстратора у Тячівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 20 вересня 2018 року № РВ-2100269442018 ТОВ Дельта ЛТД відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з таких підстав: наявні зауваження щодо валідності електронного документу, помилка геометрії угідь. Обмеження, код 01.04. Охоронна смуга кабелю: частково чи повністю знаходиться поза межами земельної ділянки. Перетин ділянок з ділянкою 2124455900:02:002:0633, площа співпадає на 25,7332 %.

Відповідно до ст. 6 ЗК України від 18.12.1990 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносини, громадяни України мають право для одержання у власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Передача земельних ділянок у власність громадянам проводиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

Статтею 17 ЗК України від 18.12.1990 року визначено, що передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних

ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської,

селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в

адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних

депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві

зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її

використання і склад сім`ї.

Відповідна Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі

згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє

землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект

відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною)

Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним,

природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і

подається до районної (міської) Ради народних депутатів для

прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у

власність.

Передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для: ведення селянського (фермерського) господарства у розмірі згідно з статтею 52 цього Кодексу ; ведення особистого підсобного господарства у розмірі згідно з статтею 56 цього Кодексу ; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу . Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо). Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.

Відповідно до ст. 22 ЗК України від 18.12.1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно зі ст. 23 ЗК України від 18.12.1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до п.17 ч.2 ст. 19 Закону України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування , який був чинним на час прийняття рішення від 24 березня 1997 року, виключно на пленарних засіданнях Ради народних депутатів вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. ст.16, 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З оспорюваного рішення від 24 березня 1997 року вбачається, що рішення про передачу земельної ділянки відповідачу ОСОБА_1 , площею 0,15 га, для ведення підсобного господарства та обслуговування житлового будинку, на АДРЕСА_1 . прийнято виконкомом Солотвинської селищної ради, який, з врахуванням вищенаведених приписів закону, не мав відповідних повноважень щодо передачі земельної ділянки у власність.

В порушення ст.17 ЗК України від 18.12.1990 року при вирішенні питання щодо передачі земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_1 , Солотвинська селищна рада, не замовляла землевпорядній організації розробку проекту її відведення, такий проект відведення не погоджувався з селищною радою та з відповідними органами.

Окрім того, на момент прийняття оспорюваного рішення (24 березня 1997 року) відповідач ОСОБА_1 , який є ІНФОРМАЦІЯ_2 , мав 13 років, тобто був малолітнім і не мав як фізична особа, згідно із ст.ст.30, 34 ЦК України, повної цивільної дієздатності, тобто здатністю своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

З врахуванням вищенаведених обставин, а також з врахуванням того, що позивачу ТОВ Дельта - ЛТД раніше рішенням Солотвинської селищної ради від 11 березня 1997 року № 5 передано у постійне користування земельну ділянку, на яку накладається земельна ділянка, яка, з порушенням встановленого законом порядку і неправомірно передана відповідачу ОСОБА_1 , від землекористувача ТОВ Дельта - ЛТД земельна ділянка не вилучалась і право користування на неї не припинялось, суд першої інтенції дійшов правильних висновків про порушення земельних прав позивача та обґрунтовано їх захистив.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, ґрунтуються на неправильному тлумаченні вищенаведених норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а тому не заслуговують на увагу.

Не заслуговують на увагу також посилання представника апелянта, що суд першої інстанції не врахував його клопотання про відкладення розгляду справи, під час якого він мав намір заявити клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що представник відповідач подавав відзив на апеляційну скаргу, неодноразово приймав участь у розгляді справи, заявляв клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення розгляду справи в зв`язку з його участю у розгляді інших справ, які суд першої інстанції задовольняв, тому він мав реальні і достатні можливості здійснювати свої процесуальні права, а суд першої інстанції, врахувавши попередню процесуальну поведінку представника відповідача, правомірно розглянув справу у відсутності відповідача та його представника.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та обґрунтовано задовольнив позов.

Рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 374 , 375, 382, 383, 384 ЦПК України , апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Тячівського районного суду від 01 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 03 грудня 2021 року.

Головуючий:

Судді: