Ухвала

від 03.09.2020 по справі 307/3707/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 307/3707/18

провадження № 61-12280ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта ЛТД на постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта ЛТД до ОСОБА_1 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, Виконавчого комітету Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, Відділу державної реєстрації Тячівської районної державної адміністрації Закарпатської області, Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області про скасування рішення Солотвинської селищної ради 22 скликання від 24 березня 1997 року № 24/46 Про передачу земельних ділянок у приватну власність , скасування запису номеру державної реєстрації права власності від 28 грудня 2016 року № 18457925 та свідоцтва про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером № 2124455900:02:002:0633,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта ЛТД (далі - ТОВ Дельта ЛТД ) задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Солотвинської селищної ради 22 скликання від 24 березня 1997 року № 24/46 Про передачу земельних ділянок у приватну власність у частині надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,15 га, для ведення підсобного господарства та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 .

Скасовано відомості Державного земельного кадастру про державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер № 2124455900:02:002:0633, площею 0,15 га, надану у приватну власність ОСОБА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Скасовано відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на земельну ділянку кадастровий номер № 2124455900:02:002:0633, площею 0,15 га, надану у приватну власність ОСОБА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 28 грудня 2016 року № 18457925.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ Дельта ЛТД .

У серпні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ Дельта ЛТД на постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2020 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Як на підставу касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, проте не зазначає постанови Верховного Суду висновки у яких, на його думку, не було застосовано апеляційним судом.

Також ТОВ Дельта ЛТД узагальнено посилається на порушення судом норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України (частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України), що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Отже, ТОВ Дельта ЛТД необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України.

Частиною третьою статті 392 ЦПК України визначено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність (частина четверта статті 62 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення № 41) ордер, який видається адвокатом, повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Пунктом 20 Положення № 41 передбачено, що ордер має містити, у тому числі, назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом.

До касаційної скарги, поданої представником ТОВ Дельта ЛТД - адвокатом Тимківом Ю. Б. додано, зокрема, ордер від 10 липня 2020 року серії ЗР № 67557, де зазначено право адвоката представляти інтереси товариства у Верховному Суді України.

Частиною першою статті 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Інформації про надання повноважень представляти інтереси ТОВ Дельта ЛТД у Верховному Суді адвокатом Тимківом Ю. Б. вказаний ордер не містить.

Отже, представнику ТОВ Дельта ЛТД - адвокату Тимківу Ю. Б. необхідно надати до суду касаційної інстанції ордер (або його належним чином завірену копію) про надання правової допомоги на представництво інтересів ТОВ Дельта ЛТД у Верховному Суді.

Також суд касаційної інстанції звертає увагу заявника на те, що додана до касаційної скарги довіреність від 18 серпня 2017 року, видана Тимківу Ю. Б. директором ТОВ Дельта ЛТД Влад М. В. на представництво інтересів товариства, має строк дії три роки, тобто до 18 серпня 2020 року.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта ЛТД на постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець