Ухвала

від 18.09.2007 по справі 9/479-06-12379

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/479-06-12379

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

18 вересня 2007 р.                                                                                   № 9/479-06-12379  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддісуддівКривди Д.С. –(доповідач у справі), Бакуліної С.В.,Мачульського Г.М.,

перевіривши матеріали касаційної скаргиПівденно-Українського державного виробничого підприємства  по інженерним розвідуванням для будівництва “Укрпівденбудрозвідування”  

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 05.07.2007 року

у справі№9/479-06-12379 господарського суду Одеської області    

за позовомПівденно-Українського державного виробничого підприємства  по інженерним розвідуванням для будівництва “Укрпівденбудрозвідування” в особі Ізмаїльського відділення комплексних розвідувань підприємства “Укрпівденбудрозвідування”

до 1)          Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради2)          ВАТ “Українське Дунайське пароплавство”

про визнання права заселення,

та за зустрічним позовомВАТ “Українське Дунайське пароплавство”

доПівденно-Українського державного виробничого підприємства  по інженерним розвідуванням для будівництва “Укрпівденбудрозвідування” в особі Ізмаїльського відділення комплексних розвідувань підприємства “Укрпівденбудрозвідування”

третя особаВиконавчий комітет Ізмаїльської міської ради

провизнання права заселення

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Південно-Українського державного виробничого підприємства  по інженерним розвідуванням для будівництва “Укрпівденбудрозвідування” не відповідає вимогам ст.111 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

У відповідності до п.2 ст.3 зазначеного Декрету державне мито із  апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру державне мито справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 24 Інструкції Про порядок обчислення та справляння державного мита, розробленої на виконання Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року за №50 із зустрічних позовних заяв, а також із заяв про вступ у справу третіх осіб з самостійними позовними вимогами мито справляється на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є вимога про визнання права заселення (немайнова вимога), предметом зустрічного позову є вимога про визнання першочергового права заселення (немайнова вимога).

Заявником оскаржується в повному обсязі постанова Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2007 року у даній справі, яка містить висновки за наслідками розгляду як первісного, так і зустрічного позовів: в задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено частково, визнано за ВАТ “Українське Дунайське пароплавство” першочергове право заселення його працівниками квартири №8 по пр.Суворова, 23 в м.Ізмаїл Одеської області.

Отже, у касаційній скарзі оскаржуються висновки апеляційного господарського суду, як за первісним позовом, так і за зустрічним позовом, кожен з яких підлягає оплаті державним митом у встановленому порядку і розмірі.

Додана до касаційної скарги квитанція №1 від 23.07.2007 року свідчить про сплату скаржником державного мита лише в сумі 42,50грн., що не відповідає приписам вищевказаних нормативних актів і є підставою для повернення касаційної скарги у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення.

Керуючись ст.ст.86, 111, п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Південно-Українського державного виробничого підприємства  по інженерним розвідуванням для будівництва “Укрпівденбудрозвідування” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2007 року у справі №9/479-06-12379 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий                                                                          Д.Кривда

Судді                                                                                     С.Бакуліна

   Г. Мачульський