Постанова

від 05.07.2007 по справі 9/479-06-12379

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/479-06-12379

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" липня 2007 р. Справа № 9/479-06-12379

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Бритавській Ю.С.

за участю представників сторін:

Від позивача: Петров В.С., по дов.

Від відповідача 2: Максименко О.А., по дов.

Від відповідача 1: не з'явився, належним чином повідомлений,

розглянувши апеляційні скарги  Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради та Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”

на рішення господарського суду Одеської області від 04.05.2007р.

по справі № 9/479-06-12379

за позовом Південно-Українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва „Укрпівденбудрозвідування” в особі Ізмаїльського відділення комплексних розвідувань підприємства „Укрпівденбудрозвідування” (назва позивача вказана як в рішенні суду першої інстанції)

до: 1. Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради

      2. Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”, м. Ізмаїл

про визнання права заселення

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство”, м. Ізмаїл

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради

до Південно-Українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва „Укрпівденбудрозвідування” в особі Ізмаїльського відділення комплексних розвідувань підприємства „Укрпівденбудрозвідування” (назва цього відповідача за зустрічним позовом вказана як в рішенні суду першої інстанції)

про визнання права заселення

       В засіданні суду оголошувалась перерва до 05.07.2007 року.

ВСТАНОВИВ:

Південно-Українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва „Укрпівденбудрозвідування” (далі –позивач), звернулось у місцевий господарський суд Одеської області до Ізмаїльського міського  виконавчого комітету (далі –Відповідач-1) про визнання за ним права заселення квартири №8 в будинку №23 по проспекту Суворова в м. Ізмаїлі, обґрунтовуючи свої позовні вимоги виділенням йому цієї квартири угодою від серпня 1982 року з Українським Дунайським пароплавством, заселенням вказаної квартири його працівниками, один із яких проживає в ній до цього часу, а також статтею 55 Житлового кодексу України, згідно якої жилі приміщення, які звільняються у відомчих житлових будинках або побудованих за рахунок дольової участі підприємств, заселяються в першу чергу цими підприємствами.

Ця позовна заява підписана, як в ній зазначено, представником ДП „Укрпівденбудрозвідування”  за довіреністю останнього, яку представник позивача дав на вимогу суду апеляційної інстанції.

У процесі розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача надав доповнення до позовної заяви, в якому вказує, що він приймав дольову участь у будівництві вказаного житлового будинку. Це доповнення до позовної заяви також підписано представником позивача  по довіреності останнього, яка також була надана на вимогу суду апеляційної інстанції під час судового засідання .

Ухвалами суду першої інстанції  під час розгляду справи третьою особою на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору було залучено ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”,  яке згодом іншою ухвалою суду першої інстанції було переведено із статусу третьої особи в статус другого відповідача по справі (далі –Відповідач-2).

У відзиві на позовну заяву залучений судом відповідач –ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” позовні вимоги Ізмаїльського відділення підприємства „Укрпівденбудрозвідування” вважає безпідставними, які спростовуються наданими до відзиву документами, в зв'язку з чим звернулось до господарського суду з зустрічною позовною заявою до позивача про відмову останньому у позові  і визнання за ним виключного права на повторне заселення його працівниками квартири № 8 по проспекту Суворова, 23 у м. Ізмаїлі.

Рішенням місцевого господарського суду від 04.05.2007 р., (суддя Бакланова Н.В.) первісний позов підприємства „Укрпівденбудрозвідування” в особі Ізмаїльського відділення задоволений і визнано за останнім право на заселення квартири №8 по проспекту Суворова, 23 у м. Ізмаїлі Одеської області, а у зустрічному позові ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” з такими ж позовними вимогами відмовлено з огляду на обґрунтованість первісного позову, в зв'язку з чим у зустрічному позові відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять:

-          Відповідач –1: скасувати оскаржене рішення суду і постановити нове рішення, яким у позові підприємству „Укрпівденбудрозвідування” відмовити.

-          Відповідач –2: скасувати оскаржене рішення суду і прийняти нове рішення, яким у позові Ізмаїльському відділенню підприємства „Укрпівденбудрозвідування” відмовити, а його позовні вимоги задовольнити.

При цьому апелянти посилаються на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи і порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційні скарги позивач рішення суду вважає обґрунтованим, в зв'язку з чим просить його залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційні скарги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пред'являючи вказаний позов і доповнення до нього, Південно–Українське державне виробниче підприємство по інженерному розвідуванню для будівництва „Укрпівденбудрозвідування” (далі –підприємство „Укрпівденбудрозвідування”) в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на:

-          угоду від серпня 1982 р., укладену між Радянським Дунайським пароплавством та Ізмаїльським відділенням комплексних розвідувань Одеської філії Українського державного головного інституту інженерно-технічних розвідувань (на даний час –підприємство „Укрпівденбудрозвідування”), згідно якому останньому після закінчення робіт Радянське Дунайське пароплавство повинно було виділити одну однокімнатну квартиру;

-          після здачі будинку № 23 по проспекту Суворова у м. Ізмаїлі однокімнатна квартира була йому виділена Відповідачем-2;

-          зазначену квартиру за рішенням адміністрації і профспілки позивача заселяли його працівники, одна із яких проживає в ній до цього часу;

-          вказана квартира знаходиться на його балансі;

-          позивач приймав дольову участь у будівництві будинку, в якому знаходиться квартира № 8.

У зв'язку з цим позивач, посилаючись на ст. 55 Житлового кодексу України, вважає, що він має право на заселення вказаної квартири своїми працівниками після її звільнення незалежно від будівництва будинку, в якому знаходиться ця квартира, і незалежно від передачі будинку виконавчому комітету Ізмаїльської міської ради.

Такі позовні вимоги підприємства „Укрпівденбудрозвідування” є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Так, в угоді на зондировочні роботи за серпень 1982 року, на яку посилається позивач, йде мова про 80-ти квартирний будинок по проспекту Суворова у м. Ізмаїлі Одеської області і без вказання номеру цього будинку (а.с. 7). В той же час квартира №8 у будинку № 23 по проспекту Суворова у м. Ізмаїлі розташована у 90-квартирному житловому будинку, який був прийнятий в експлуатацію актом державної приймальної комісії від 27.12.1985 р. (а.с. 93). Цей акт державної приймальної комісії затверджений рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради народних депутатів від 30.12.1985 року № 676 (а.с. 97).

Крім того, звертає на себе увагу висновок про інженерні розвідування Ізмаїльського відділу Одеської філії Українського державного головного інституту інженерно технічних розвідувань „УкрДіінтр” для будівництва 80-ти квартирного житлового будинку для малосімейних по проспекту Суворова у місті Ізмаїлі, Одеської області, підписаний начальником відділу Пагутою О.Ю., яким також була підписана і зазначена вище угода і який на даний час є директором Ізмаїльського відділення позивача (а.с. 58).

Із розділу першого цього висновку вбачається, що на підставі договору № 228 від 07 грудня 1982 р., укладеного між Одеською філією „УкрДіінтр” і Одеською філією „Гіпроград” Ізмаїльським відділом Одеської філії „УкрДіінтр” (тепер –позивач), були виконані зондировочні роботи на території будівництва 80-ти квартирного житлового будинку для малосімейних по проспекту Суворова, 23 у м. Ізмаїлі, Одеської області.

Як дальше зазначається у цьому висновку, розвідування проводилось згідно з листом служби РКС РДП рембуддільниці Радянського Дунайського пароплавства –тепер другий відповідач –ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” (а.с. 58-61).

Таким чином, зондировочні роботи для будівництва вказаного 80-ти квартирного житлового будинку виконувались у грудні 1982 р. названим відділом Одеської філії зазначеного інституту (теперішній позивач) на підставі договору № 228 від 07 грудня 1982 року, а не угоди за серпень 1982 року, на яку посилається позивач.

Не довів документально позивач про передачу йому тодішнім Радянським Дунайським пароплавством, а згодом Українським Дунайським пароплавством квартири № 8 у 90-квартирному житловому будинку по проспекту Суворова, 23 у м. Ізмаїлі Одеської області при здачі цього будинку в експлуатацію у грудні 1985 році або в подальшому при його експлуатації (акту приймання-передачі з балансу на баланс з повідомленням про це виконком Ізмаїльської міської ради).

Дійсно, за клопотанням позивача була дана згода Відповідача-2 на тимчасове заселення згаданої квартири  за вказаною адресою працівниками позивача з подальшим її поверненням ВАТ „ Українське Дунайське пароплавство”, про що свідчить лист на бланці Ізмаїльського відділу комплексних розвідувань Одеської філії „УкрДіінтр” (теперішнього позивача) від 21.01.1993 р. №8-К за підписом його директора Пагути О.Ю., на підставі якого договір користування Ізмаїльським відділом позивача вказаною квартирою був продовжений строком на один рік договором від 16.02.1993 р., укладеним Ізмаїльським відділом комплексних розвідувань „УкрДіінтр” (теперішній позивач) і Українським Дунайським пароплавством (відповідач –2) (а.с. 51-53).           

Про тимчасову передачу спірної квартири за вказаною адресою позивачу підтверджується і рішенням Ізмаїльського міськрайсуду Одеської області від 01 листопада 2005 р. по справі № 2-1505-2005 р. за позовом Дунайського транспортного прокурора в інтересах ВАТ „Українського Дунайського пароплавства” до Іванової Лідії Іванівни (колишній працівник позивача) про виселення її із вказаної квартири і за зустрічним позовом останньої до ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” про спонукання видачі ордеру на цю квартиру (а.с. 43). Зазначене рішення суду залишено без змін апеляційним судом Одеської області і Верховним Судом України, ухвалами від 18.07.2006 р. і 17.11.2006 р. відповідно (а.с. 55), із якого також вбачається, що яких-небудь документів про передачу спірної квартири № 8 за вказаною адресою Українським Дунайським пароплавством (УДП) на баланс іншого підприємства не існує, а також в цих судових рішеннях зазначено, що рішенням виконкому Ізмаїльської міської ради від 03.12.1998 р. № 138-1 затверджено акт відомчого житлового фонду ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” (УДП) про передачу житлового фонду в комунальну власність, в тому числі передачу і 90-квартирного житлового будинку по проспекту Суворова, 23. Цей житловий будинок передавався ВАТ „УДП” у комунальну власність у повному об'ємі без яких-небудь оговорень, що деякі із квартир знаходяться на балансі іншого підприємства.

Тому посилання позивача на видану ним же довідку, яка підписана  його посадовими особами не приймається судовою колегією до уваги і, крім того, невідомо, з яких підстав спірна квартира № 8  за вказаною адресою була прийнята на баланс позивачем (останній цього документально не підтвердив суду). Взяття на баланс майна є формою бухгалтерського обліку майна підприємства, а не доказом права власності на це майно.

Як свідчать матеріали справи титульний листок проектно-вишукувальних робіт на 1983 рік, акт державної приймальної комісії про прийняття цього будинку за вказаною адресою в експлуатацію від 27.12.1985 р., рішення Ізмаїльського міськвиконкому від 30.12.1985 р. № 676 про затвердження цього акту приймальної комісії (а.с. 92-97), замовником будівництва 90-квартирного житлового будинку по проспекту Суворова, 23 у місті Ізмаїл Одеської області, в якому знаходиться спірна квартира № 8, було Радянське Дунайське пароплавство (в теперішній час –ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”). Останнє по акту приймання-передачі передало у комунальну власність 90-квартирний житловий будинок № 23 з магазином „Універсам” по проспекту Суворова, що належав ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” (УДП) (а.с. 98-101). Цей акт приймання-передачі вказаного житлового будинку був затверджений рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 03.12.1998 р. № 138 (а.с. 102).

Є безпідставними посилання позивача у доповненні до позовної заяви , що він чи Інститут, Ізмаїльський відділ якого здійснював пошукові (зондировочні) роботи по будівництву житлового будинку № 23 по проспекту Суворова у місті Ізмаїлі Одеської області, приймав дольову участь у будівництві цього житлового будинку, оскільки такі твердження позивача спростовуються листом від 16.09.1985 р. вих. №282-К цього ж Ізмаїльського відділу комплексних розвідувань Одеської філії „УкрДіінтр” (теперішній позивач) за підписом  начальника цього відділу Пагути О.Ю., із якого випливає, що цей відділ позивача звертався до тодішнього Радянського Дунайського пароплавства (замовника будівництва вказаного житлового будинку) з проханням по можливості розглянути питання про виділення відділу житлової площі в житловому будинку № 23 по проспекту Суворова, 23 для проживання його працівників, оскільки відділ свого житла не має і не має коштів на його будівництво (а.с. 103).

З зазначених вище підстав оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи і чинному законодавству, у зв'язку з чим у первісному позові слід відмовити, а зустрічний позов на підставі статті 55 Житлового кодексу України  в редакції від 30.06.1983 р. з подальшими змінами слід задовольнити частково, оскільки вказана стаття названого кодексу передбачає не виключне право заселення житла, про що заявлені позовні вимоги у зустрічному позові, а першочергове право.

На позивача у відповідності зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться судові витрати відповідачів.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” і Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради на рішення господарського суду Одеської області від 04 травня 2007 року по справі № 9/479-06-12379 задовольнити.

Зазначене рішення суду скасувати.

У позові Південно–Українському державному виробничому підприємству по інженерним розвідуванням для будівництва „Укрпівденбудрозвідування” відмовити.

Зустрічний позов ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” задовольнити частково.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством „Українське Дунайське пароплавство” (м. Ізмаїл, Одеської області, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ –01125821) першочергове право заселення його працівниками квартири № 8 (номер вісім) по проспекту Суворова, 23 (двадцять три) у місті Ізмаїл Одеської області.

Стягнути з Південно–Українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва -„Укрпівденбудрозвідування” (м. Ізмаїл, вул. Октябрьска, 62, Одеської області, код ЄДРПОУ - 21009637), на користь Відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” (м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, Одеська область, код ЄДРПОУ - 01125821) 127 (сто двадцять сім) грн. 50 коп. держмита і 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Стягнути з Південно–Українського державного виробничого підприємства по інженерним розвідуванням для будівництва „Укрпівденбудрозвідування” на користь Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради (м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62, Одеська область, код ЄДРПОУ - 04056983) 42 (сорок дві) грн. 50 коп державного мита.

Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

Визнати такими, що втратили чинність два накази господарського суду Одеської області № 9/479-06-12379 на виконання рішення № 9/479-06-12379 від 04.05.2007 р., оскільки зазначене рішення суду не набрало чинності з 15.05.2007р. і скасовано цією постановою судом апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                              О.О.Журавльов                                                                                                                                 

                                                                                М.В. Михайлов