Постанова

від 01.12.2021 по справі 368/178/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 368/178/20

провадження № 61-6925св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства Ржищівське лісове господарство

відповідачі: Кагарлицька районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1

треті особи: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Дім страхування , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Саламандра , Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управліннями активами Опіка-капітал , Публічне акціонерне товариство Страхова компанія Скайд , Відкритий недержавний пенсійний фонд Ніка

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 грудня 2020 року у складі судді Шевченко І. І. та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року у складі колегії суддів Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених позовних вимог

У лютому 2020 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі: Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства Ржищівське лісове господарство (далі ДП Ржищівське лісове господарство ) до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Дім страхування (далі - ПрАТ Страхова компанія Дім страхування ), Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Саламандра (далі - ПрАТ Страхова компанія Саламандра ), Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управліннями активами Опіка-капітал (далі - ТОВ Компанія з управліннями активами Опіка-капітал ), Публічне акціонерне товариство Страхова компанія Скайд (далі - ПАТ Страхова компанія Скайд ), Відкритий недержавний пенсійний фонд Ніка (далі - ВНПФ Ніка ), про визнання незаконним та скасування розпорядження.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації від 27 червня 2008 року № 503 затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність 30 громадянам земельних ділянок загальною площею 44,142 га, в тому числі ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

На підставі зазначеного вище розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЗ № 447773 від 19 листопада 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 1,9900 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020, для ведення особистого селянського господарства.

На підставі договору купівлі-продажу № 82 від 29 січня 2016 року, спірна земельна ділянка площею 1,9900 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020 була передана у власність ПАТ Страхова компанія Скайд .

01 червня 2016 року між ПАТ Страхова компанія Скайд та ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал укладений договір купівлі-продажу № 845, відповідно до умов якого ПАТ Страхова компанія Скайд продало ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал земельну ділянку площею 1,9900 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020.

На підставі заяви ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал про поділ № 874 від 06 червня 2016 року, земельна ділянка площею 1,9900 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020 поділена на 5 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства: площею 0,4 га кадастровий номер 3222282800:05:316:0050; площею 0,4 га кадастровий номер 3222282800:05:316:0051; площею 0,4 га кадастровий номер 3222282800:05:316:0052; площею 0,4 га кадастровий номер 3222282800:05:316:0053; площею 0,39 га кадастровий номер 3222282800:05:316:0054, право власності на які зареєстровано за ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал .

В подальшому, вищезазначені земельні ділянки ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал відчужило:

- ПрАТ Страхова компанія Дім страхування земельну ділянку площею 0,4 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0050 на підставі договору купівлі-продажу № 1417 від 10 серпня 2016 року;

- ПрАТ Страхова компанія Саламандра-Україна земельну ділянку площею 0,4 га, кадастровий номер 3222282800:05:3160051 згідно з договором купівлі-продажу № 1452 від 12 серпня 2016 року та земельну ділянку площею 0,39 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0054 згідно з договором купівлі-продажу № 1455 від 12 серпня 2016 року;

- ВНДФ Ніка земельну ділянку площею 0,4 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0052 на підставі договору купівлі-продажу № 4519 від 17 листопада 2017 року, та земельну ділянку площею 0,4 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0053 на підставі договору купівлі-продажу № 4525 від 17 листопада 2017 року.

10 травня 2018 року ВНДФ Ніка відчужив на користь ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал земельну ділянку, кадастровий номер 3222282800:05:316:0052 на підставі договору купівлі-продажу № 1124, та земельну ділянку, кадастровий номер 3222282800:05:316:0053 на підставі договору купівлі-продажу № 1125.

На підставі даних, отриманих від Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Укрдержліспроект та картографічних матеріалів, прокурором встановлено, що земельна ділянка площею 1,9900 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020, яка в подальшому була поділена на п`ять земельних ділянок кадастрові номери: 3222282800:05:316:0050, 3222282800:05:316:0051, 3222282800:05:316:0052, 3222282800:05:316:0053, 3222282800:05:316:0054 відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення, яка перебувала в постійному користуванні ДП Ржищівське лісове господарство . Таким чином, прийняття Кагарлицькою районною державною адміністрацією розпорядження та передача у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9900 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020 відбулася з порушенням вимог Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Лісового кодексу України (далі - ЛК України), оскільки проведена без попереднього припинення права власності попереднього власника на спірну земельну ділянку та з порушенням порядку зміни її цільового призначення.

Посилаючись на порушення інтересів держави у сфері використання, охорони та розпорядження землями державної власності, що полягає у порушенні порядку зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення та передачі у приватну власність ОСОБА_1 цієї земельної ділянки без попереднього припинення права власності попереднього власника на неї, заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури просив поновити йому строк на звернення до суду та визнати незаконним і скасувати розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 503 від 27 червня 2008 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення у власність 30 громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, в частині відведення у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,990 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020 для ведення особистого селянського господарства.

Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 09 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року, позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства Ржищівське лісове господарство задоволено.

Визнано поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновлено строки на звернення до суду.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 503 від 27 червня 2008 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення у власність 30 громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, в частині відведення у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,990 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020 для ведення особистого селянського господарства.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано доведеністю заступником керівника Кагарлицької місцевої прокуратури порушення інтересів держави у сфері раціонального використання, охорони та розпорядження землями державної власності, що полягає у порушенні визначеного законом порядку зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення та передачі спірної земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 без припинення права власності попереднього власника на спірну земельну ділянку. Суд визнав поважними причини пропуску прокурором строку звернення до суду за захистом порушеного права та поновив його.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ Страхова компанія Саламандра на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 128/3751/14-а; висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04 листопада 2019 року у справі № 351/435/15-ц, від 26 серпня 2020 року у справі № 583/669/15-ц, від 05 квітня 2021 року у справі № 735/1328/17.

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ Страхова компанія Саламандра на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 16 липня 2021 року.

Касаційна скаргаПрАТ Страхова компанія Саламандра , у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтована посиланням на те, що:

- суд першої інстанції в порушення норм процесуального права необґрунтовано здійснив заміну первісних відповідачів ПрАТ Страхова компанія Дім страхування , ПрАТ Страхова компанія Саламандра , ТОВ Компанія з управліннями активами Опіка-капітал на ОСОБА_1 , та безпідставно залучив ПрАТ Страхова компанія Дім страхування , ПрАТ Страхова компанія Саламандра , ТОВ Компанія з управліннями активами Опіка-капітал до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки положення ЦПК України не передбачають такої процесуальної дії, як зміна процесуального статусу сторін. Суд першої інстанції не врахував висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, в яких Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог. Натомість неправомірне позбавлення ПрАТ Страхова компанія Саламандра статусу відповідача, стали підставою залишення без розгляду поданої ним заяви про застосування наслідків спливу позовної давності;

- суди не застосували до спірних правовідносин частину першу статті 107 ЗК України та частини першу-другу статті 55 Закону України Про землеустрій , які підлягали застосуванню, та не встановили суті порушених прав, а саме в якому місці, якою площею відбулося накладення земельної ділянки кадастровий номер 3222282800:05:316:0020 на землі, які перебувають у користуванні ДП Ржищівське лісове господарство . Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо фактичних меж земельної ділянки, яка знаходилася у користуванні ДП Ржищівське лісове господарство . У цьому контексті, суди попередніх інстанцій не врахували висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 128/3751/14-а; висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04 листопада 2019 року у справі № 351/435/15-ц, від 26 серпня 2020 року у справі № 583/669/15-ц, від 05 квітня 2021 року у справі № 735/1328/17, в яких зазначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду, а докази в якому місці, якою площею має місце захоплення частини земельної ділянки в матеріалах справи відсутні, правом на проведення земельно-технічної експертизи з метою встановлення зазначених обставин позивач не скористався, що свідчить про недоведеність позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Відзив на касаційну скаргу ПрАТ Страхова компанія Саламандра від інших учасників процесу не надходило.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації № 503 від 27 червня 2008 року затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність 30 громадянам земельних ділянок, в тому числі ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

На підставі зазначеного вище розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації, ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЗ № 447773 від 19 листопада 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 1,9900 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020 для ведення особистого селянського господарства, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності за № 010803101277.

29 січня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ Страхова компанія Скайд укладений договір купівлі-продажу № 82, відповідно до якого ПАТ Страхова компанія Скайд набуло у власність спірну земельну ділянку, про що державним приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л. А. внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29 січня 2016 року за № 27995706.

01 червня 2016 року, на підставі укладеного між ПАТ Страхова компанія Скайд та ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал договору купівлі-продажу, право власності на вищезазначену земельну ділянку перейшло до ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал

Відповідно до інформаційної довідки № 194572881 від 23 грудня 2019 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28 липня 2016 року розділ на земельну ділянку, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно закрито на підставі заяви ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал про поділ об`єкта нерухомого майна № 874 від 06 червня 2016 року, внаслідок чого земельна ділянка площею 1,9900 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020 була поділена на 5 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства: площею 0,4 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0050; площею 0,4 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0051; площею 0,4 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0052; площею 0,4 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0053; площею 0,39 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0054, право власності на які зареєстровано за ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал .

В подальшому ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал відчужила:

- ПрАТ Страхова компанія Дім страхування земельну ділянку площею 0,4 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0050 на підставі договору купівлі-продажу № 1417 від 10 серпня 2016 року;

- ПрАТ Страхова компанія Саламандра-Україна земельну ділянку площею 0,4 га, кадастровий номер 3222282800:05:3160051 за договором купівлі-продажу № 1452 від 12 серпня 2016 року та земельну ділянку площею 0,39 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0054 за договором купівлі-продажу № 1455 від 12 серпня 2016 року;

- ВНДФ Ніка земельну ділянку площею 0,4 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0052 відповідно до договору купівлі-продажу № 4519 від 17 листопада 2017 року та земельну ділянку площею 0,4 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0053 на підставі договору купівлі-продажу № 4525 від 17 листопада 2017 року.

10 травня 2018 року ВНДФ Ніка відчужив на користь ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал земельну ділянку, кадастровий номер 3222282800:05:316:0052 на підставі договору купівлі-продажу № 1124 та земельну ділянку, кадастровий номер 3222282800:05:316:0053 на підставі договору купівлі-продажу № 1125.

Згідно з довідкою Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства № 04-48/1599 від 18 липня 2018 року, довідкою ДП Ржищівське лісове господарство № 01-176 від 17 липня 2018 року, а також відповідно до картографічних матеріалів, наданих Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням Укрдержліспроект , спірні земельні ділянки накладаються на землі лісогосподарського призначення, а саме:

земельна ділянка, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020 на момент видачі розпорядженням Кагарлицькою районною державною адміністрацією № 503 від 27 червня 2008 року накладається на квартал 8 виділу 13 Ржищівського лісництва;

земельні ділянки, що утворилися в результаті поділу, кадастрові номери: 3222282800:05:316:0050, 3222282800:05:316:0051, 3222282800:05:316:0052, 222282800:05:316:0053, 3222282800:05:316:0054, розміщені в кварталі 8 виділі 27 Ржищівського лісництва ДП Ржищівське лісове господарство .

Земельна ділянка кадастровий номер 3222282800:05:316:0020 та земельні ділянки, що утворилися в результаті її поділу, кадастрові номери: 3222282800:05:316:0050, 3222282800:05:316:0051, 3222282800:05:316:0052, 3222282800:05:316:0053, 3222282800:05:316:0054 відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України, погодження про зміну її цільового призначення не надавалися, проект із землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9900 га для ведення особистого селянського господарства не містить висновку органу лісового господарства.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПрАТ Страхова компанія Саламандра підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Щодо доводів касаційної скарги про необґрунтовану заміну відповідачів у справі належним відповідачем ОСОБА_1 .

Предметом спору у даній справі є вимога заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури про визнання незаконним та скасування розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 503 від 27 червня 2008 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення у власність 30 громадянам земельних ділянок, в тому числі ОСОБА_1 , для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Гребенівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.

Звертаючись із зазначеним позовом до суду заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, визначив відповідачами у справі Кагарлицьку районну державну адміністрацію Київської області, ПрАТ Страхова компанія Дім страхування , ПрАТ Страхова компанія Саламандра-Україна , ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал . ОСОБА_1 , ПАТ Страхова компанія Скайд та ВДНФ Ніка були залучені до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

10 травня 2020 року до суду першої інстанції надійшло клопотання керівника Кагарлицької місцевої прокуратури № 36-1191вих.20 про визначення складу учасників судового процесу в порядку статей 43 , 51 ЦПК України, в якому він просив суд замінити відповідачів ПрАТ Страхова компанія Дім страхування , ПрАТ Страхова компанія Саламандра-Україна , ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, а також провести заміну третьої особи ОСОБА_1 надавши їй процесуального статусу відповідача. На обґрунтування клопотання посилався на те, що оскільки предметом спору є розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 503 від 27 червня 2008 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення у власність 30 громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, в частині відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 , тобто оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування безпосередньо вирішувалося питання про права ОСОБА_1 , вважав, що відповідачами у справі повинні бути Кагарлицька районна державна адміністрація та ОСОБА_1 .

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 22 червня 2020 року задоволено клопотання керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, здійснено заміну неналежних відповідачів ПрАТ Страхова компанія Дім страхування , ПрАТ Страхова компанія Саламандра-Україна , ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал на належного відповідача ОСОБА_1 та залучено зазначені вище товариства до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу (пункт 1 частини першої статті 189 ЦПК України). Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви, а також вирішує питання про заміну неналежного відповідача.

Системний аналіз вищенаведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що суд першої інстанції на стадії підготовчого провадження за наявності відповідного клопотання, встановивши, що первісні відповідачі не є особами, які повинні відповідати за пред`явленим позовом, має право залучити до участі у справі належного відповідача.

Установивши, що ПрАТ Страхова компанія Дім страхування , ПрАТ Страхова компанія Саламандра-Україна , ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал не є належними відповідачами за пред`явленим позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження Кагарлицької районної державної адміністрації № 503 від 27 червня 2008 року, оскільки таким розпорядженням не вирішувалося питання про їх права та обов`язки, а було вирішено питання про набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, суд першої інстанції правильно залучив до участі у справі ОСОБА_1 як належного відповідача. Разом з тим, в порушення норм процесуального права, суд здійснив заміну відповідачів ПрАТ Страхова компанія Дім страхування , ПрАТ Страхова компанія Саламандра-Україна , ТОВ Компанія з управління активами Опіка-капітал , надавши їм процесуального статусу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову.

Таким чином, суд першої інстанції неправильно застосував статтю 51 ЦПК України та не врахував висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, в яких Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі, а за результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених вимог до належного відповідача.

Щодо доводів касаційної скарги про необґрунтованість висновків судів щодо вирішення спору по суті

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України ).

Відповідно до частини першої, другої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Зважаючи на те, що на момент звернення прокурора з позовом до суду про визнання незаконним та скасування розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації № 503 від 27 червня 2008 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення у власність 30 громадянам земельних ділянок, в тому числі ОСОБА_1 , спірна земельна ділянка площею 1,9900 га, кадастровий номер 3222282800:05:316:0020, на підставі цивільно-правових угод була відчужена на користь третіх осіб та поділена на п`ять земельних ділянок кадастрові номери: 3222282800:05:316:0050, 3222282800:05:316:0051, 3222282800:05:316:0052, 3222282800:05:316:0053, 3222282800:05:316:0054, Верховний Суд вважає, що задоволення вимоги прокурора про визнання оспорюваного розпорядження незаконним та його скасування не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права власника чи землекористувача, зокрема повернення у власність держави спірної земельної ділянки, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту порушеного права.

Для витребування майна з чужого незаконного володіння (від добросовісного набувача) оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі на обґрунтування позову посилатися на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38, 39), від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах № 911/2034/16 (пункт 46) та № 911/3749/17 (пункти 6.25, 6.26), від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17.

Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки викладені у пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Виходячи з обставин цієї справи ефективним способом захисту права держави, як власника спірної земельної ділянки, буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо власник був позбавлений права володіння земельною ділянкою поза його волею, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо власнику чиняться перешкоди в реалізації цих прав. При цьому, відповідно до обраного позивачем способу захисту належним відповідачем, крім Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, має бути фізична особа чи юридична особа, якій передано земельну ділянку, тоді в залежності від статусу такої особи спір належить розглядати в порядку цивільної або господарської юрисдикції.

Верховний Суд зауважує, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (зазначений правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 ).

З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що позовні вимоги заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового господарства задоволенню не підлягають у зв`язку з обранням неефективного способу захисту.

Щодо вирішення позовних вимог заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури,який діє в інтересах держави в особі ДП Ржищівське лісове господарство

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1 , 3 , 4 , 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

У зв`язку з необхідністю врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21), Верховний Суд вважає необхідним вийти за межі доводів та вимог касаційної скарги

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно Korolev v. Russia (Корольов проти Росії) (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; Menchinskaya v. Russia (Менчинська проти Росії) № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства, оскільки воно не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень.

У зазначеній справі сформульовано висновок, відповідно до якого Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон), має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

У справі, що переглядається, заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури , звернувшись до суду з позовом в інтересах держави в особі ДП Ржищівське лісове господарство , фактично здійснює представництво інтересів державного підприємства, а не інтересів держави, що суперечить положенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 257 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Ураховуючи наведене, судові рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури , який діє в інтересах держави в особі ДП Ржищівське лісове господарство до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ПрАТ Страхова компанія Дім страхування , ПрАТ Страхова компанія Саламандра , ТОВ Компанія з управліннями активами Опіка-капітал , ПАТ Страхова компанія Скайд , ВНПФ Ніка , про визнання незаконним та скасування розпорядження підлягають скасуванню, а позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі ДП Ржищівське лісове господарство у цій частині підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України як такий, що поданий від імені заінтересованої особи, особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Установивши, що обраний прокурором спосіб захисту не є ефективним, оскільки не забезпечує відновлення порушених прав держави, в інтересах якої подано позов, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позову заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ПрАТ Страхова компанія Дім страхування , ПрАТ Страхова компанія Саламандра , ТОВ Компанія з управліннями активами Опіка-капітал , ПАТ Страхова компанія Скайд , ВНПФ Ніка , про визнання незаконним та скасування розпорядження, підлягають скасуванню, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Оскільки у заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури відсутні повноваження на представництво інтересів держави в особі ДП Ржищівське лісове господарство , оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі ДП Ржищівське лісове господарство до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ПрАТ Страхова компанія Дім страхування , ПрАТ Страхова компанія Саламандра , ТОВ Компанія з управліннями активами Опіка-капітал , ПАТ Страхова компанія Скайд , ВНПФ Ніка , про визнання незаконним та скасування розпорядження підлягають скасуванню, із залишенням зазначених позовних вимог без розгляду .

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої-другої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат

Оскільки за наслідками розгляду касаційної скарги ПрАТ Страхова компанія Саламандра , Верховний Суд дійшов висновку про її часткове задоволення, скасування оскаржуваних судових рішень в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ПрАТ Страхова компанія Дім страхування , ПрАТ Страхова компанія Саламандра , ТОВ Компанія з управліннями активами Опіка-капітал , ПАТ Страхова компанія Скайд , ВНПФ Ніка , про визнання незаконним розпорядження і ухвалення у цій частині нового судового рішення про відмову у їх задоволення, та залишення без розгляду позовних вимог заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі ДП Ржищівське лісове господарство до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: ПрАТ Страхова компанія Дім страхування , ПрАТ Страхова компанія Саламандра , ТОВ Компанія з управліннями активами Опіка-капітал , ПАТ Страхова компанія Скайд , ВНПФ Ніка , про визнання незаконним розпорядження, з Кагарлицької місцевої прокуратури на користь ПрАТ Страхова компанія Саламандра підлягає стягненню сплачений нею судовий збір у загальному розмірі 7 357,00 грн (3 153,00 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги + 4 204 грн - судовий збір за подання касаційної скарги).

Керуючись статтями 400, 409, 412, 414, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра задовольнити частково.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури , який діє в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Дім страхування , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Саламандра , Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управліннями активами Опіка-капітал , Публічне акціонерне товариство Страхова компанія Скайд , Відкритий недержавний пенсійний фонд Ніка , про визнання незаконним та скасування розпорядження, відмовити.

Позовні вимоги заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури , який діє в інтересах держави в особі ДП Ржищівське лісове господарство до Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Дім страхування , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Саламандра , Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управліннями активами Опіка-капітал , Публічне акціонерне товариство Страхова компанія Скайд , Відкритий недержавний пенсійний фонд Ніка , про визнання незаконним та скасування розпорядження, залишити без розгляду.

Стягнути з Кагарлицької місцевої прокуратури на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра 7 357,00 грн судового збору.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко