Постанова

від 02.10.2007 по справі 12/451

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/451

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

02 жовтня 2007 р.                                                                                   № 12/451  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Овечкін  –головуючого,

Є. ЧерновВ. Цвігун

за участю представників:

ТОВ "КСД"Бєляєв К.М. –(дор.№ 1-9 від 11.12.2006)

ДП "Інтер'єр" Козін А.В. –(дор. від 22.11.2006)

розглянув касаційну скаргуДП "Інтер'єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд Інвестментс Лімітед"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03 липня 2007 року

у справі№ 12/451 господарського суду м. Києва

за позовомТОВ "КСД"

доДП "Інтер'єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд Інвестментс Лімітед"

простягнення 260971, 27 грн.

зустрічним позовомДП "Інтер'єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд Інвестментс Лімітед"

доТОВ "КСД"

пророзірвання договору

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.04.2007 (суддя Л.Прокопенко)  первісні позовні вимоги задоволені частково, з відповідача стягнуто 238000 грн. винагороди, в решті первісного позову відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги задоволені, договір № 1 від 25.04.2003, що укладено між сторонами розірвано.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 (судді: В.Корсак, П.Авдеєв, Н.Коршун) рішення господарського суду першої інстанції залишено без зміни та зазначено, що згідно п. 2.28 замовник щомісячно сплачує авансову винагороду виконавцю. Дані кошти не підлягають поверненню і в тому випадку, якщо замовник не буде мати прибутку від продажу території замовника, крім випадків дострокового розірвання договору на підставі того, що виконавець належним чином не виконує зобов'язання за договором та спричинив збитки, які перевищують сплачену замовником виконавцю винагороду.

Відповідно до п. 2.1.3 договору позивачем передано відповідачу державний акт на право власності на землю, проекти планування, довідку про відведену територію.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення договору, коли друга сторона внаслідок завданої шкоди значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Виконавцем тривалий час не виконувалися зобов'язання згідно п. 1.2.1-1.2.7 договору.

ДП "Інтер'єр" приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Дейнфорд Інвестментс Лімітед" просить апеляційну постанову у справі скасувати, у задоволені позовних вимог ТОВ "КСД" відмовити, оскільки судами не враховано умову п. 3.2.1 договору, згідно з якою винагорода виконавця становить 10% від розміру прибутку, що отриманий ДП "Інтер'єр" від продажу конкретної ділянки, авансові платежі перераховані замовником в рахунок послуг, які мають бути надані. Касатор позбавлений можливості продати земельні ділянки, а отже отримати прибуток.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Виконавцем ТОВ "КСД" згідно умов договору прийнято зобов'язання щодо отримання права власності ДП "Інтер'єр" на земельну ділянку площею 7, 19 га на території Козинської селищної ради, яка придбана замовником ДП "Інтер'єр" у банку "Ажіо" за договором купівлі-продажу.

Виконавець зобов'язався здійснити юридичний супровід та оформити користування земельною ділянкою 4, 16 га згідно державного акту на право постійного користування землею, серія 11НВ001133 виданий Козинською селищною радою.

Згідно п. 1.2.2 договору виконавець прийняв зобов'язання здійснити оформлення земельної ділянки 8, 7 га за рахунок земель Канівського водосховища.

Виконавець прийняв зобов'язання організувати продаж території замовника та оформити право власності на придбані земельні ділянки (п. 1.2.7).

Поряд з цим попередніми судовими інстанціями не встановлено, який саме державний акт на право власності передано замовнику (наявність певних актів на момент укладення договору підтверджується умовами договору № 1-а від 25.04.2003) відсутнє обґрунтування дійсних авансових витрат виконавця в сумі 238000 грн., звітів та актів прийняття виконаних робіт (п. 2.2.9 договору).

Судовими інстанціями не здійснено комплексний аналіз умов спірного договору, а відтак не визначено характер цивільно-правової угоди, особливості виконання такої угоди з урахуванням вимог ст.ст. 837-891, 901-907 ЦК України.

Касаційна інстанція враховує встановлені судами факти невиконання умов договору, які передбачені п. 1.2.1-1.2.7 договору та констатує, що судами не встановлено, які саме умови договору від 25.04.2003 виконані.

Відповідно до п. 3 ст. 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін,  визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зазначене має значення з огляду на те, чи відноситься авансова виплата до таких витрат.

Судами не співставлено умови п. 2.2.8 та п. 3.2.1 договору, не встановлено чи входять авансові виплати до 10% розміру прибутку, отриманого від продажу земельних ділянок покупцю, не визначені дійсні наміри сторін щодо договору № 1-а від 25.04.2003.  

Виходячи з викладеного, керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111  ГПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 та рішення господарського суду м. Києва від 13.04.2007 у справі № 12/451 господарського суду м. Києва скасувати.

Справу передати на новий розгляд господарському суду м. Києва.

          Головуючий                                                                                           В. Овечкін                              

          судді                                                                                                        Є. Чернов

                                        В. Цвігун