3/606-06
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
02 жовтня 2007 р. № 3/606-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Будцентр”
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.07.2007
у справі
господарського суду № 3/606-06
Сумської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Будцентр”
до
про
за зустрічним позовом
до відповідачів:
Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні будівельні технології”
стягнення 6 127,21 грн.
Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні будівельні технології”
1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Будцентр”
2.Відкритого акціонерного товариства “Сумбуд”
про стягнення 5 864,57 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Сумської області від 31.01.2007, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2007, визнано недійсними з моменту укладення договір оренди № 65 від 27.07.2005 та додаткові угоди до нього від 28.02.2006, від 28.03.2006 від 13.04.2006, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будцентр” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сучасні будівельні технології”. В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Будцентр” відмовлено повністю. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні будівельні технології” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будцентр” 5 864,57 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будцентр” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні будівельні технології” безпідставно набуту суму в розмірі 5 864,57 грн., витрати по держмиту в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2007, Товариство з обмеженою відповідальністю “Будцентр” звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2007 та рішення господарського суду Сумської області від 31.01.2007, а справу направити на новий розгляд.
Згідно із ст. 45, ч.1 ст. 46 ГПК України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством; державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, у відповідності до п. 2 ст. 3 якого державне мито із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру державне мито справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.1998 за N 02-5/78 державне мито справляється з первісних та зустрічних позовних заяв майнового і немайнового характеру, у тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів з підстав, зазначених у законодавстві; про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; зі спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні господарських договорів чи визнанні їх недійсними; заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство та кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство; апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови та про перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.
Додане до касаційної скарги платіжне доручення № 203 від 13.08.2007, за яким сплачено 51,00 грн. державного мита, не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі.
Згідно з пунктом 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.
Після усунення зазначеного недоліку скаржник не позбавлений можливості подати належно оформлену касаційну скаргу у порядку, встановленому розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Будцентр” касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2007 у справі № 3/606-06 без розгляду.
Головуючий В.Карабань
судді: Л.Ковтонюк
В.Чабан
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2007 |
Оприлюднено | 16.10.2007 |
Номер документу | 1017266 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Ковтонюк Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні