Рішення

від 02.12.2021 по справі 266/6611/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 266/6611/19

Провадженя№ 2/266/72/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року м. Маріуполь Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря судового засідання Широкової Г.К., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Чара , Центрального відділу державної виконавчої служби Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління (м. Харків) , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного підприємства Чара - ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія про визнання майна спільною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на майно та зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання спільною сумісною власністю майно, а саме:

- нежитлову будівлю, загальною площею 76,2 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 на підставі реєстраційного свідоцтва на об`єкти нерухомого майна, яке належить юридичним особам від 03.09.1997 року;

- нежитлову будівлю, загальною площею 89,9 кв.м., розташовану в АДРЕСА_2 на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5632711 від 30.11.2004 року;

- нежитлове приміщення, загальною площею 52,9 кв.м., розташоване в АДРЕСА_3 , на підставі реєстраційного свідоцтва №80 від 20.05.1996 року;

- нежитлове приміщення, загальною площею 3263,5 кв.м., розташоване в АДРЕСА_4 ;

- будинок АДРЕСА_5 .

Поділити вказане майно між нею та відповідачем ОСОБА_2 наступним чином:

ОСОБА_1 виділити та визнати за нею право власності на наступне майно:

- нежитлову будівлю, загальною площею 76,2 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 на підставі реєстраційного свідоцтва на об`єкти нерухомого майна, яке належить юридичним особам від 03.09.1997 року;

- нежитлову будівлю, загальною площею 89,9 кв.м., розташовану в АДРЕСА_2 на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5632711 від 30.11.2004 року;

- нежитлове приміщення, загальною площею 52,9 кв.м., розташоване в АДРЕСА_3 , на підставі реєстраційного свідоцтва №80 від 20.05.1996 року.

ОСОБА_2 виділити та визнати за ним право власності на наступне майно:

- нежитлове приміщення, загальною площею 3263,5 кв.м., розташоване в АДРЕСА_6 , приміщення 80,83,84;

- будинок АДРЕСА_5 .

Зняти арешт з нежитлової будівлі, загальною площею 76,2 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі, загальною площею 89,9 кв.м., розташованої в АДРЕСА_2 ; нежитлового приміщення, загальною площею 52,9 кв.м., розташоване в АДРЕСА_3 , на підставі реєстраційного свідоцтва №80 від 20.05.1996 року, накладені постановою старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Новиковою Л.О. від 15.07.2015 року, постановою старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Новиковою Л.О. від 26.04.2018 року, постановою старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Новиковою Л.О. від 20.03.2018 року; постановою старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Новиковою Л.О. від 01.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що між нею та ОСОБА_2 26.03.2014 року було зареєстровано шлюб, про що Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області було внесено відповідний актовий запис за №151. До укладення шлюбу її чоловік був одноособовим власником корпоративних прав ПП Чара на підставі договору дарування корпоративних прав від 25.04.2006 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

На час укладення даного договору ПП Чара на праві власності належало наступне майно: нежитлова будівля, загальною площею 76,2 кв.м., розташована в АДРЕСА_1 на підставі реєстраційного свідоцтва на об`єкти нерухомого майна, яке належить юридичним особам від 03.09.1997 року; нежитлова будівля, загальною площею 89,9 кв.м., розташовану в АДРЕСА_2 на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5632711 від 30.11.2004 року; нежитлове приміщення, загальною площею 52,9 кв.м., розташоване в АДРЕСА_3 , на підставі реєстраційного свідоцтва №80 від 20.05.1996 року; нежитлове приміщення, загальною площею 3263,5 кв.м., розташоване в АДРЕСА_6 , приміщення 80,83,84. Крім того, до укладення шлюбу її чоловік був одноособовим власником будинку АДРЕСА_5 на підставі договору дарування №2164 від 13.04.2006 року.

За час сумісного життя у шлюбі з відповідачем ними вказане майно істотно збільшилось у своїй вартості, внаслідок спільних трудових та грошових затрат.

В нежитловому приміщенні, загальною площею 52,9 кв.м., розташованому в АДРЕСА_3 , під час шлюбу було проведено ремонт криши вартістю 70000 грн., виконані технічні умови з електропостачання та заміни електричного кабелю, вартістю 55000 грн., замінено вікна, двері на суму 25000 грн., замінено кахельну плитку на підлозі, вартістю 75000 грн.

В нежитловій будівлі, загальною площею 89,9 кв.м., розташованій в АДРЕСА_2 , під час шлюбу було проведено виконання технічних умов з електропостачання та заміни електричного кабелю, вартістю 55000 грн., заміна вікон, дверей, вартістю 20000 грн., заміна кахельної плитки на підлозі вартістю 70000 грн., ремонт приміщення туалету, кухні і кабінету, вартістю 120000 грн.

В нежитловій будівлі, загальною площею 76,2 кв.м., розташованій в АДРЕСА_1 , під час шлюбу було проведено виконання технічних умов з електропостачання та заміни лічильника вартістю 70000 грн., заміну системи опалення, вартістю 20000 грн., ремонт та внутрішнє перепланування, вартістю 150000 грн.

В нежитловому приміщенні, загальною площею 3263,5 кв.м., розташованого в АДРЕСА_6 , приміщення 80,83,84, під час шлюбу було проведено виконання технічних умов з електропостачання та заміни лічильника вартістю 270000 грн. та ремонт і внутрішнє перепланування, вартістю 570000 грн.

В будинку АДРЕСА_5 , під час шлюбу були проведені ремонтні роботи, вартістю 500000 грн.

Таким чином, після виконання вказаних вище робіт, вартість майна суттєво збільшилась.

В той же час, постановою старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Новиковою Л.О. від 15.07.2015 року, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ПП Чара у межах суми звернення стягнення 1452833,00 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ПП Чара в межах суми боргу.

Постановою старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Новиковою Л.О. від 26.04.2018 року, описано та накладено арешт на нежитлове приміщення, площею 52,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 .

Постановою старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Новиковою Л.О. від 20.03.2018 року, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ПП Чара .

Постановою старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Новиковою Л.О. від 01.02.2019 року, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ПП Чара .

На підставі чого, звернулася до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою судді від 06.11.2019 року дану позовну заяву залишено без руху.

25.11.2019 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали судді від 06.11.2019 року.

Ухвалою судді від 26.11.2019 року прийнято до провадження позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17.02.2020 року залучено до участі у справі , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватного підприємства Чара - ОСОБА_3

21.02.2020 року на адресу суду від ПП Чара надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ПП Чара визнали, просили задовольнити позов та розглянути справу без його участі.

05.03.2020 року та 05.05.2020 року до суду від третьої особи ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Предметом спору у данному позові є нерухоме майно:

- нежитлова будівля, розташована в АДРЕСА_2 , яка вибула з власності ПП Чара у зв`язку з передачею його Державній виконавчій службі новому власнику та на якого оформлено право власності, про що ПП Чара та ОСОБА_2 відомо;

- нежитлове приміщення, розташоване в АДРЕСА_3 , яке вибуло з власності ПП Чара у зв`язку з передачею його Державній виконавчій службі новому власнику і на якого оформлено право власності, про що ПП Чара та ОСОБА_2 відомо;

- нежитлова будівля, розташована в АДРЕСА_1 , вибула з власності ПП Чара у зв`язку з продажем її на торгах, новим власником якої є ТОВ Этна , де основним беніфіціаром є ОСОБА_5 , який є керівником ПП Чара , про що ПП Чара та ОСОБА_2 відомо;

- нежитлове приміщення, розташоване в АДРЕСА_4 , яке 12.06.2006 року на забезпечення кредитних зобов`язань ПП «Чара за договором кредиту СМ 102/159/2006 від 12.06.2006 року та СМ 105/159/2006 від 12.04.2006 року було передано в іпотеку згідно договору іпотеки РСМ 102/159/2006, про що ПП Чара та ОСОБА_2 відомо.

Крім того, на примусовому виконанні в Центральному ВДВС м. Маріуполя, знаходяться виконавчі листи про стягнення з ПП Чара боргів: на користь ОСОБА_3 у сумі 1452833 грн. (№519/792/12, частково виконаний, залишок боргу 500000 грн); на користь ОСОБА_3 у сумі 2228245 грн. (№263/8497/15-ц, не виконаний); на користь ОСОБА_2 6890 грн. (№263/16468/16, не виконаний); на користь ОСОБА_2 3577615,64 грн. (№263/16468/16-ц, виконаний частково, сума боргу приблизно 3500000 грн.).

Таким чином, позов ОСОБА_1 має на меті вивести майно з власності ПП Чара , щоб не розраховуватися по боргам підприємства.

На підставі чого, просила у задоволенні позову відмовити.

13.07.2020 року та 21.07.2020 року на адресу суду від ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія надійшла заява про залучення їх до участі у справі в якості третьої особи.

Ухвалою суду від 14.09.2020 року залучено до участі у справі №266/6611/19 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ПП Чара - ТОВ Фінансова компанія Довіра та гарантія .

Ухвалою суду від 01.03.2021 року закрито підготоче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду.

16.03.2021 року від Центрального ВДВС на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, рішення просили винести на розсуд суду.

01.06.2021 року та 08.06.2021 року до суду від представника ТОВ ФК Довіра та гарантія надійшли письмові пояснення, в яких зазначено наступне.

12.04.2006 року між АКБ Райффайзенбанк України (правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є ПАТ ОТП Банк ) та ПП Чара укладено кредитний договір № СМ 102/159/2006. Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 12.04.2006 року між АКБ Райффайзенбанк України та ПП Чара укладено договір іпотеки № РСМ 102/159/2006.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 договору іпотеки, предметом іпотеки є нежиле приміщення №80 (кафе-магазин та будівля центру розваг) вбудовано-пристроєно у багатоквартирний будинок А-14 та прибудова А-14, приміщення №84, підвал А2/п, приміщення №83 з майданчиком з навісом А1-1, підвал А/п приміщення №81,82, загальною площею - 3263,5 кв.м., у цілому, що за адресою: АДРЕСА_4 . Господарським судом Донецької області винесено рішення від 12.02.2013 року по справі №5006/19/124/2012, яким позовні вимоги ПАТ ОТП Банк до ПП Чара про стягнення заборгованості за кредитним договором №СМ 102/159/2006 в розмірі 1924501,02 грн. Проте, в порушення ст. 129-1 Конституції України, станом на 31.05.2021 року рішення Господарського суду Донецької області №5006/19/124/2012 від 12.02.2013 року не виконане.

Поділ спільного майна подружжя не може використовуватись учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення щодо стягнення боргу. Відповідно до договору іпотеки, проведення реконструкції чи ремонту предмету іпотеки не змінює правовідносин сторін за цим договором. Крім того, пунктом 5.2 ст. 5 договору іпотеки, передбачено, що впродовж всього терміну дії цього договору Іпотекодавець зобов`язаний не здійснювати будь-яке перепланування чи реконструкцію предмета іпотеки без попередньо отриманої на це письмової згоди Іпотекодержателя.

Отже, подання позивачем данного позову спрямоване на унеможливлення звернення стягнення на арештоване майно. Та для уникнення виконання судового рішення про стягнення боргу, що є зловживанням процесуальними правами; проведенняи реконструкції чи ремонту предмету іпотеки не змінює правовідносин сторін, а проведення виконання технічних умов з електропостачання та ремент і внутрішнє перепланування взагалі порушує умови договору іпотеки; а також ту обставину, що зведене виконавче провадження №54020482 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ПП Чара перебуває на виконанні, немає жодних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі чого, просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, при цьому від представника до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, а також просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ПП Чара в судове засідання не з`явився, при цьому в матеріалах справи міститься відзив від представника, в якому позовні вимоги ПП Чара визнали, просили задовольнити позов та розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача Центрального відділу державної виконавчої служби Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління (м. Харків)в судове засідання не з`явився, при цьому в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без їх участі, рішення просили винести на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, при цьому від неї на адресу суду надійшла заява, в якій просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та справу розглянути без її участі.

Третя особа ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія в судове засідання не з`явились, при цьому на адресу суду надали заяву в якій просили у задоволенні позову відмовити, справу розглянути без їх участі.

За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності сторін в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З 26 березня 2014 року позивач та відповідач ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копіями паспортів сторін та копією свідоцтва про шлюб (Т.1, а.с.8-16,39).

Відповідно до договору від 25.04.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю., ОСОБА_4 , засновник ПП Чара подарувала ОСОБА_2 корпоративні права на ПП ЧАРА . (т.1, а.с.36-37).

Згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10416660 від 17.04.2006 року, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_5 . (т.1, а.с.19).

Відповідно до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1161596 від 04.08.2003 року, ПП Чара на праві приватної власності належить нежиле приміщення, за адресою: АДРЕСА_7 . (т.1, а.с.22).

У копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №5632711 від 30.11.2004 року зазначено, що ПП Чара на праві приватної власності належить нежиле приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с.28).

З копії реєстраційного свідоцтва на об`єкти нерухомого майна, яке належить юридичним особам від 03.09.1997 року випливає, що ПП Чара належить в цілому магазин за адресою: АДРЕСА_1 . (т.1, а.с.32).

Відповідно до копії технічного паспорту за реєстровий №768, нежитлове приміщення - магазин, за адресою: АДРЕСА_3 , в цілому належить ПП Чара . (т.1, а.с.25).

Так, постановою старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Новиковою Л.О. від 15.07.2015 року, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ПП Чара у межах суми звернення стягнення 1452833,00 грн. на користь ОСОБА_3 за виконавчим листом №519/792/12, виданим 09.07.2015 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ПП Чара в межах суми боргу. (т.1, а.с.40-41).

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Новикової Л.О. від 26.04.2018 року по примусовому виконанню виконавчого листа №519/792/12, виданого 09.07.2015 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області, постановлено описати та накласти арешт на нежитлове приміщення, площею 52,9 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 . (т.1, а.с.42-44).

Постановою старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Новиковою Л.О. від 20.03.2018 року, в межах виконання виконавчого листа №263/16468/16-ц від 13.09.2017 року, виданого 01.06.2017 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ПП Чара . (т.1, а.с.45-46).

12.04.2006 року між АКБ Райффайзенбанк України та ПП Чара укладено договір іпотеки за №РСМ 102/159/2006, де предметом іпотеки є нежиле приміщення №80 (кафе-магазин та будівля центру розваг) вбудовано-пристроєно у багатоквартирний будинок А-14 та прибудова А-14, приміщення №84, підвал А2/п, приміщення №83 з майданчиком з навісом А1-1, підвал А/п приміщення №81,82, загальною площею - 3263,5 кв.м., у цілому, що за адресою: АДРЕСА_4 . (т.2, а.с.84-88).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Між сторонами виник спір з приводу сімейних правовідносин, предметом доказування є доведення, що позивачем за період шлюбу з 2014 року були вкладені грошові кошти в об`єкти нерухомого майна, після чого вартість нерухомого майна збільшилась.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права власності.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності.

Пунктом 5 постанови № 20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" передбачено, що розглядаючи позови, пов`язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є, зокрема, майно, нажите подружжям за час шлюбу.

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Стаття 57 Сімейного кодексу України передбачає, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Особистою привальною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Якщо у придбанні майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є особистою приватною власністю.

Згідно ч.3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Поділ спільного майна подружжя не може використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу боржником або виконання судового рішення про стягнення боргу.

Боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу та накладено арешт на його майно, та її чоловік, які намагаються здійснити поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно стягувача за виконавчим документом, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси стягувача та направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 726/831/15-ц (61-45301ск18) від 03 квітня 2019 року.

Таким чином, враховуючі вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні нежитлові приміщення, будівлі не є спільною сумісною власністю подружжя, а є набутим майном відповідача ОСОБА_2 задовго до укладення шлюбу з позивачем.

Крім того, слід зазначити, що позивачем на підтвердження істотного збільшення вартості спірного майна під час шлюбу, внаслідок спільних трудових та грошових затрат з відповідачем, жодного доказу суду не надано.

Також, позивачем не надано до суду актуальної інформації (витягів) з приводу закріплення за відповідачем, або ПП Чара права власності на спірні нежитлові приміщення, будівлі.

Суд вважає, що визнання права власності на нежитлові приміщення, будівлі за позивачем ОСОБА_1 призведе до порушення прав та законних інтересів стягувачів по виконавчим провадженням, відповідно до яких накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ПП Чара , власником корпоративних прав якого є відповідач ОСОБА_2 та унеможливить виконання судових рішень.

Оскільки між сторонами фактично не існує спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, а звернення до суду із таким позовом, хоч і не порушує конкретних імперативних норм закону, але є очевидно недобросовісними діями та зводиться до зловживання своїм правом, тому суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог про визнання майна спільною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на майно за кожним, задоволенню не підлягають.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зняття арешту з нежитлової будівлі, приміщень, слід відмовити, оскільки дана вимога є похідною і випливає з вирішення питання про визнання майна спільною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на майно за кожним.

Оскільки в задоволенні позовних вимог судом відмовлено, то відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати віднесені на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12 , 81 , 141,258- 259 , 263-265 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного підприємства Чара , Центрального відділу державної виконавчої служби Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління (м. Харків) , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного підприємства Чара - ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія про визнання майна спільною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на майно та зняття арешту - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua .

Суддя: Д.Г. Пантелєєв