Постанова

від 07.12.2021 по справі 640/17196/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/17196/21 Суддя першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

за участю:

представника позивача: - Базя Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат Каргілл на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат Каргілл до Головне управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Комбінат Каргілл звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головне управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо невиконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2018 року у справі № 805/2453/18-а;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат Каргілл суми надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі її 86о 865,00 грн шляхом перерахування вказаних грошових коштів на поточний рахунок № НОМЕР_1 , назва банку: AT КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК , МФО 300614;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат Каргілл пеню у розмірі 435 180,01 грн за несвоєчасне повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств шляхом перерахування вказаних грошових коштів на поточний рахунок № НОМЕР_1 , назва банку: AT КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК , МФО 300614;

- зобов`язати Державну казначейську службу України забезпечити здійснення контролю за перерахуванням Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат Каргілл суми надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 11 860 865,00 грн та пені у розмірі 435 180,01 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуюсь із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2021 року та направити справу до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу від Головне управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Державної казначейської служби України не надходили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із невиконанням Головним управлінням ДПС у Донецькій області рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2018 року у справі №805/2453/18-а, що, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 23.09.2020 року у справі №760/3142/17, від 21.05.2020 року у справі №420/6649/19, від 04.02.2020 року у справі №520/8584/18 є підставою для відмови у відкриті провадження у справі.

Колегія суддів, вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Колегія суддів звертає увагу, що, як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо виконання Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2018 року у справі №805/2453/18-а , а саме: не здійснення відповідних дій та заходів на відновлення порушеного законного права позивача на повернення надміру сплачених ним податкових зобов`язань з податку на прибуток.

Так, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2018 року у справі №805/2453/18-а вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльності Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області задоволено, зобов`язано Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Донецькій області підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення з Державного бюджету України надміру сплачених зобов`язань з податку на прибуток в сумі її 86о 865,00 грн на поточний рахунок позивача. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018 у справі № 805/2453/18-а апеляційну скаргу ОДПІ повернуто. Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 805/2453/18-а відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області.

На виконання виконавчих листів, виданих Донецьким окружним адміністративним судом, 20.08.2019 року було відкрито виконавче провадження за № 59848910.

Ухвалою Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області від 08.07.2019 року було замінено боржника у справі з Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області на ГУ ДФС у Донецькій області. Ухвалою Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Донецькій області від 03.10.2019 року боржника у виконавчому провадженні було замінено на Головне управління ДПС у Донецькій області.

09.01.2020 року позивач отримав лист від ГУ ДПС у Донецькій області за вих. № 1274/10/05-99-06-02-18 від 09.01.2020 року про технічну неможливість виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду, у зв`язку із зміною позивачем основного місця обліку на Головне управління ДПС у м. Києві. Аналогічну інформацію щодо відсутності можливості виконати Рішення Суду ГУ ДПС у Донецькій області надало також до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Донецькій області листом від 26.09.2019 року.

Зважаючи на тривале невиконання вищевказаного рішення суду після відкриття виконавчого провадження № 59848910, позивачем була подана заява про зміну способу виконання рішення суду на стягнення суми надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток безпосередньо з Державного бюджету України. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2020 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 року у справі № 805/2453/18-а, у задоволенні заяви позивача про зміну способу виконання рішення відмовлено з мотивів того, що орган, на який покладено обов`язки з казначейського обслуговування бюджетних коштів не був стороною у справі №805/2453/18-а.

Як зазначає позивач, станом на дату подання цієї позовної заяви суми надміру сплачених позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств йому не повернуті, у зв`язку з чим він змушений повторно звертатися до суду з цією позовною заявою.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Тобто, аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Більш того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення .

Верховний Суд також зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382, 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, що, на думку суду, стосується і похідних від цього вимог.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судові рішення виконуються безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України, зокрема, зазначених вище.

Невиконання судового рішення або виконання такого рішення не у повному обсязі не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Вказаний правовий висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постановах від 20.02.2019 року у справі № 806/2143/15 (№К/9901/5159/18), від 03.04.2019 року у справі № 820/4261/18 (№ К/9901/1062/19). Крім того, ч. 1 ст. 373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого (нового) судового рішення в іншій справі, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом, зокрема на підставі виконавчого листа суду, який ухвалив відповідне рішення.

Тобто, позивач не позбавлений можливості в межах адміністративної справи № 805/2453/18-а звертатися до суду в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України з метою забезпечення виконання рішення суду, яке є невиконаним.

При цьому, в рамках виконавчого провадження № ВП 59848910, позивач не позбавлений можливості оскарження дій/рішень державного виконавця у випадку передчасного закриття виконавчого провадження тощо.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат Каргілл - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2021 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 241, 242, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комбінат Каргілл - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б.Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст рішення виготовлено 07 грудня 2021 року.