Постанова

від 30.11.2021 по справі 361/4181/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 361/4181/20

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/16183/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Пальчика М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Жебраткіної Тетяни Сергіївни в інтересах Садівничого товариства Мрія на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області 28 травня 2021 року у складі судді Радзівіл А.Г.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства Мрія в особі голови правління Семенко Віталія Дмитровича, третя особа: Літочківська сільська рада Броварського району Київської області про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та визнання недійсним рішення загальних зборів, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом, в якому просив визнати недійсним рішення Загальних зборів СТ Мрія від 16.06.2019 року щодо заборони йому у проїзді через центральні ворота СТ Мрія , усунути йому перешкоди у користуванні власністю шляхом зобов`язання СТ Мрія , знести (демонтувати) незаконно встановлений шлагбаум на території СТ Мрія по АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником будинку та земельної ділянки, розташованих на території СТ Мрія, що знаходяться в с. Літочки Броварського району Київської області.

В продовж декількох років СТ Мрія , в особі голови правління Семенка В.Д. , систематично чинять позивачу перешкоди в користуванні та володінні належним нерухомим майном, а саме земельною ділянкою та садовим будинком.

В липні 2019 року від голови правління СТ Мрія Семенка В.Д., на адресу ОСОБА_1 надійшов лист, у якому зазначено, що Загальними Зборами СТ Мрія від 16.06.2019 року позивачу заборонено проїжджати через центральні ворота СТ Мрія , якими він користувався з 1989 року, а також, проїзд до його садового будинку перекритий шлагбаумом.

Також вказано, що 23.12.2019 року позивач прибув до СТ Мрія , і хотів проїхати до свого садового будинку, однак не зміг, через те, що по АДРЕСА_1 та в кінці АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ним було виявлено незаконно встановлені (без оформлення належної дозвільної документації) ворота, які заважали проїзду. Крім того, безперешкодний проїзд до належного позивачу будинку та земельної ділянки відсутній через встановлення відповідачем шлагбауму.

Вказані факти встановлені висновком ДОП Броварського ВП капітана Білоуса О. від 31.12.2019 року, з якого вбачається, що дійсно при виїзді за місцем виклику було виявлено шлагбаум. При телефонному спілкуванні з головою правління СТ Мрія Семенком В.Д., останній повідомив, що вказаний шлагбаум встановлений для обмеження і контролю проїзду сторонніх осіб по території СТ.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області 28 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі адвокат Жебраткіна Т.С. в інтересах СТ Мрія посилаючись на порушення норм процесуального та неправильного застосування норм матеріального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржуваним рішенням порушено гарантоване ст. 41 Конституції України право відповідача користуватися своєю власністю - земельними ділянками. При цьому, суд першої інстанції не дослідив зібрані у справі докази стосовно наявності у відповідача такого права.

Вказано, що, земельні ділянки використовуються в тому числі як місцевий проїзд і не є автомобільними дорогами в значенні ст. 1 ЗУ Про автомобільні дороги , а також не відносяться до земель транспорту, які мають окремий код цільового призначення: 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Також судом залишено поза увагою ті обставини, що позивач має можливість користуватись альтернативними шляхами доступу до свого будинку через землі сусіднього товариства, як це було рекомендовано в листі Голови Літочківської сільської ради Гайдака М.В. для членів СТ Мрія .

Зазначено, що позивач не звертався до СТ Мрія із заявою щодо врегулювання питання проїзду через приватну земельну ділянку СТ Мрія у передбачений законодавством спосіб, а став на шлях тиску з використанням посадових осіб Літочківської сільської ради та Національної поліції України, чим було завдано матеріальної шкоди СТ Мрія.

Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що на цей час позивач використовує альтернативні шляхи для доступу до свого будинку, а бажання позивача використовувати центральні ворота СТ Мрія обумовлено виключно наявністю на її території впорядкованих проїздів, відчиненням в`їзних воріт охороною та забезпеченням більш комфортного проїзду.

Проте, наявність чи відсутність шлагбауму ні в якому разі не може надавати позивачу права користування чужим майном (сервітут), а саме право проїзду земельною ділянкою, адже позивач розраховує що у разі демонтажу шлагбауму він зможе користуватись проїздом приватною земельною ділянкою СТ Мрія у неправовий спосіб без юридичних на те підстав.

Таким чином, СТ Мрія ніяким чином не перешкоджає позивачу у користуванні належним йому майном, а лише захищає своє право на вільне володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить рішення районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 23 грудня 2000 року є власником садового будинку, загальною площею 73,9 кв.м. з відповідними надвірними будівлями, що знаходиться в с. Літочки Броварського району та земельної ділянки, площею 0,120 га, розміщеної на землях, що знаходяться у віданні Літочківської сільської ради народних депутатів Броварського району, надану для ведення садівництва в СТ Мрія № 16 (а.с.10,11).

Право власності позивача на земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.12.2014 року (а.с.12).

Встановлено, що загальними зборами СТ Мрія від 16.06.2019 року ОСОБА_1 заборонено користування дорогами та проїжджати через центральні ворота СТ Мрія , а також по АДРЕСА_1 встановлено шлагбаум (а.с.87-90).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, районний суд виходив з того, що встановлений відповідачем шлагбаум унеможливлює проїзд ОСОБА_1 до прибудинкової території та порушує його право власності, оскільки таким чином обмежується право володіння та користування майном (транспортними засобами) на власний розсуд, позивач не має можливості вільно, у будь який час проїхати до свого будинку на прибудинкову територію будинку. Встановлення шлагбауму на прибудинковій території порушує його право на свободу пересування та повноцінне користування своїм майном. Контроль за шлагбаумом не здійснюється, розміщений шлагбаум ставить під значну загрозу право позивача та мешканців на отримання медичної, протиаварійної та протипожежної охорони, оскільки він перешкоджає вільному проїзду до приміщень будинку санітарного, аварійного та іншого автотранспорту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції Україниправо приватної власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєювласністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, яка кореспондується із ст. 321 ЦК України.

Відповідно до частини 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 391 ЦК Українипередбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як свідчать матеріали справи, 29.08.2019 року, комісією у складі спеціаліста-землевпорядника Літочківської сільської ради Луценка І.В., депутата Літочківської сільської ради Бригинець С.П та Гайдак Ю.В., старший ДОП Броварського району Білоус О.О., інспектор групи ЗНС 5-ДПРЗ (м. Бровари) ГУ ДСНС України у Київській області Кравець С.В. було складено акт про порушення права власності, а саме при здійснені виїзду на територію СТ Мрія було виявлено, що дійсно в середній частині АДРЕСА_1 встановлено металевий шлагбаум. Причини встановлення даного шлагбауму голова правління СТ Мрія пояснити не зміг, ніяких дозвільних документів на право встановлення шлагбауму не надав (а.с. 20).

Відповідно до висновку ДОП Броварського ВП капітана Білоуса О. від 31.12.2019 р. вбачається, що дійсно при виїзді за місцем виклику було виявлено шлагбаум. При телефонному спілкуванні з головою правління СТ Мрія Семенком В.Д. , останній повідомив, що вказаний шлагбаум встановлений для обмеження і контролю проїзду сторонніх осіб по території СТ (а.с. 18).

Встановлено, що 02.09.2019 року інспектором відділу безпеки дорожнього руху УПП у Київській області ДПП ст. лейтенантом Цвєтковим М.С. сільському голові Літочківської сільської ради було вручено вимогу (припис) № 604 щодо негайного забезпечення безперешкодного проїзду на вулицях дачних кооперативів Мрія, Антонов, Любич-4, Світлячок, розташованих в межах земель Літочківської сільської ради Броварського району Київської області, для забезпечення безпеки дорожнього руху (а.с.37).

27.09.2019 року інспектором відділу безпеки дорожнього руху УПП у Київській області ДПП ст. лейтенантом Цвєтковим М.С. було здійснено перевірку виконання вимоги від 02.09.2019 р., так як голова СТ Мрія відмовився виконувати роботи щодо забезпечення безперешкодного проїзду на вулицях кооперативу, то сільському голові Літочківської сільської ради було виписано повторну вимогу (а.с. 36) й того ж дня складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 214003 від 27.09.2019 р., акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 27.09.2019 р. та схеми до нього, здійснено фотографування місця події.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.11.2019 року, у справі № 361/7070/19, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 214003 від 27.09.2019 р., сільського голову Літочківської сільської ради було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 188-28 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 35).

Згідно частини 1 ст. 12 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні свободу пересування відповідно до закону може бути обмежено: у прикордонній смузі; на територіях військових обєктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності; на тимчасово окупованих територіях.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Матеріалами справи доведено порушення прав ОСОБА_1 рішенням загальних зборів СТ Мрія від 16.06.2019 року щодо заборони йому у проїзді через центральні ворота СТ Мрія , а також встановленням товариством металевого шлагбауму на АДРЕСА_1 поблизу земельної ділянки позивача.

За таких обставин, колегія суддів вважає законними й належно мотивованими висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав до задоволення заявленого по справі позову.

Твердження апеляційної скарги про законність дій відповідача, остільки земельні ділянки для проїздів у межах земель СТ Мрія належать товариству й користування якими позивачем можливе лише на підставі договірних відносин - безпідставні.

Згідно з частиною 1 статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Відповідно до частини другої статті 100 ЗК України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.

Положеннями статті 401 ЦК України передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Згідно з частинами першою, третьою статтею 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Частинами першою та другою статті 404 ЦК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у особи, у тому числі і в користувача земельною ділянкою, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужою земельною ділянкою - земельного сервітуту.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 21.01.2020року у справі 607/7109/15.

Матеріалами справи доведено, що можливість проїзду на транспортному засобі до належної позивачу земельної ділянки та будинку реально існує, а саме - вулицею загального користування.

При цьому, підлягає врахуванню та обставина, що земельна ділянка позивача знаходиться фактично між земельними ділянками членів садового товариства (а.с.61), а тому позбавлення права ОСОБА_1 користування власністю шляхом заборони доступу, призводить до порушення його прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обстав і справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів, 3) показаннями свідків.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК).

Згідно ч.1, 5, 6, ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Викладені судом в рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів уважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а отже, слід відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Жебраткіної Тетяни Сергіївни в інтересах Садівничого товариства Мрія залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області 28 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 грудня 2021 року.

Суддя-доповідач:

Судді: