Рішення

від 07.12.2021 по справі 910/14506/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2021Справа № 910/14506/21 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуденерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія"

про стягнення 323 169,86 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуденерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" про стягнення 323 169,86 грн, з яких: 300 000,00 грн сума основного боргу, пені у розмірі 15 361,64 грн., 3% річних у розмірі 3008,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 4800,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач порушив умови договору про надання поворотної фінансової допомоги від 23.03.2021№28 в частині повернення отриманих за вказаним договором коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 відкрито провадження у справі №910/14506/21; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, якщо такі будуть подані - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позов, якщо такий буде подано - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.

Ухвала суду була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначені в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Ломоносова 75А, оф. 129, Київ, 03189.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 21.10.2021, отже, завчасно був повідомлений про розгляд справи.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуденерго" (Надавач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" (Отримувач) укладено Договір № 28 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Надавач надає Отримувачу безпроцентну поворотну фінансову допомогу у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього Договору (надалі іменується "поворотна фінансова допомога"), а Отримувач зобов`язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим Договором строк.

Згідно п. 1.2 Договору, поворотна фінансова допомога, що надається за умовами цього Договору, в розумінні Податкового кодексу України є безпроцентною поворотною фінансовою допомогою. Відповідно до п. 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до п. 2.1. договору, розмір фінансової допомоги за цим договором становить 300 000,00 грн.

Строк повернення поворотної фінансової допомоги - до 30.04.2021 р. (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.2. договору, сторони домовилися, що фінансова допомога повертається стороною-2 у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони.

Згідно з п. 5.3. договору, фінансова допомога вважається повернутою Надавачу з моменту зарахування грошової суми, що надавались як поворотна фінансова допомога на його розрахунковий рахунок.

Згідно положень п. 5.4. Договору, у випадку не повернення Позичальником 100% суми позики в строк, який визначений Договором, Отримувач сплачує на вимогу Надавача крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6.1. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання цього Договору.

При цьому в п. 6.2. договору, зазначено, що строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. договору (з моменту підписання його сторонами) та діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Судом встановлено, договір №28 від 23.03.2021 підписаний обома сторонами Договору та скріплений печатками, тобто набув чинності та дійсний.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 25.03.2021, згідно платіжного доручення № 91 на користь відповідача перераховано кошти у розмірі 300 000,00 грн., призначення платежу: надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги згідно Договору № 28 від 23.03.2021.

Оскільки, відповідач не здійснив повернення коштів, позивач звернувся до відповідача 04.08.2021 з вимогою-претензією №11 від 04.08.2021, в якій вимагав погасити заборгованість за договором позики у розмірі 300 000,00 грн. та перерахувати належну суму на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 днів від дня отримання претензії.

Проте, відповідач не здійснив виконання своїх зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги, відповідь на вимогу також не надав.

Отже, ТОВ "Вуденерго" свої зобов`язання виконало у повному обсязі. Проте, відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином свої зобов`язання та не здійснив повернення отриманої позики у строки визначені договором, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 300 000,00 грн.

Крім того, у зв`язку з порушення умов договору, Позивачем також нараховано Відповідачу інфляційні втрати, 3 % річних та пені.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як підтверджується матеріалами справи, що не заперечується відповідачем, 25.03.2021 на виконання умов договору від 23.03.2021 №28 на банківський рахунок відповідача, позивач перерахував грошові кошти у розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №91 від 25.03.2021 із призначенням платежу "безпроцентна поворотна фінансова допомога згідно договору №28 від 23.03.2021 без ПДВ".

Отже, в силу ст.ст.11, 509 ЦК України між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуденерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" виникли цивільні права і обов`язки (зобов`язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Проте, відповідачем не було повернуто грошові кошти, у строк до 30.04.2021, визначений умовами договору, а тому з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлялася вимога - претензія вих. №11 від 04.08.2021 з вимогою погасити заборгованість, яка залишена з боку відповідача без реагування.

Докази повернення грошових котів на виконання умов договору №28 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 23.03.2021 у матеріалах справи відсутні, факт наявності боргу відповідачем не спростований.

З огляду на зазначене вище, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуденерго" в частині стягнення суму поворотної фінансової допомоги у розмірі 300 000,00 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4800,00 грн та 3% річних на суму 3008,00 грн за період з 01.05.2021 по 30.08.2021.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по поверненню фінансової допомоги, то вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних є також обґрунтованою.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, суд вказує, що такий здійснено вірно, у зв`язку з чим, вимога про стягнення з відповідача 3% річних на суму 3008,00 грн за період з 01.05.2021 по 30.08.2021 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий позивачем, вважає, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 4800,00 грн., за період з травня по липень 2021 р. підлягає також задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 15 361,64 грн. пені, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 546 ЦК України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з зазначених норм закону, згоди щодо застосування такого виду відповідальності, як пені та штраф, сторони мають досягти у письмовому вигляді.

Відповідно до п. 5.4. Договору, у випадку не повернення Позичальником 100% суми позики в строк, який визначений Договором, Отримувач сплачує на вимогу Надавача крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

За таких обставин, сторонами погоджено в письмовому вигляді застосування відповідальності у вигляді пені.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 15 361,64 грн. є обґрунтованою та такою що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог повністю.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуденерго" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 75 А, оф. 129, код ЄДРПОУ 40094822) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуденерго" (20705, Черкаська обл., м. Сміла, пров. Амурський, 1 код ЄДРПОУ 41604112) 300 000 (триста тисяч) грн. 00 коп. суму основного боргу, пені в сумі 15 361 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят одна) грн. 64 коп., 3 % річних у сумі 3 008 (три тисячі вісім) грн. 22 коп., інфляційних втрат у сумі 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 4847 (чотири тисячі вісімсот сорок сім) грн. 56 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко