Постанова

від 26.06.2022 по справі 910/14506/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2022 р. Справа№ 910/14506/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Агрикової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 07.12.2021

у справі №910/14506/21 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуденерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія"

про стягнення 323 169,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуденерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" (далі - відповідач, скаржник) про стягнення 323 169,86 грн., з яких: 300 000,00 грн. сума основного боргу, пені у розмірі 15 361,64 грн., 3% річних у розмірі 3008,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4800,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуденерго" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуденерго" 300 000 грн. 00 коп. суму основного боргу, пені в сумі 15 361 грн. 64 коп., 3 % річних у сумі 3 008 грн. 22 коп., інфляційних втрат у сумі 4 800 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 4847 грн. 56 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №910/14506/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" 3% річних у сумі 3 008 грн. 22 коп.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що суд першої інстанції задовольняючи позовну вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 3008 грн. 22 коп. не з`ясував обставини, що мають значення для справи та прийшов до хибних висновків.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №910/14506/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., суддів: Агрикової О.В., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №910/14506/21 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14506/21.

Від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/14506/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №910/14506/21. Роз`яснено учасникам апеляційного провадження, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 341/2022 від 23 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Під час розгляду справи, апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуденерго" 300 000 грн. 00 коп. суму основного боргу, пені в сумі 15 361 грн. 64 коп., інфляційних втрат у сумі 4 800 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 4847 грн. 56 коп., скаржником не оскаржувалось, а також колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення (в не оскаржуваних частинах), передбачених ст. 277 ГПК України.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 3 008 грн. 22 коп., то суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах правомірності стягнення з відповідача 3 % річних.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

23.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вуденерго" (далі - надавач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" (далі - отримувач) укладено Договір № 28 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Надавач надає Отримувачу безпроцентну поворотну фінансову допомогу у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього Договору (надалі іменується "поворотна фінансова допомога"), а Отримувач зобов`язується повернути поворотну фінансову допомогу у визначений цим Договором строк.

Згідно п. 1.2 Договору, поворотна фінансова допомога, що надається за умовами цього Договору, в розумінні Податкового кодексу України є безпроцентною поворотною фінансовою допомогою. Відповідно до п. 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Відповідно до п. 2.1. договору, розмір фінансової допомоги за цим договором становить 300 000,00 грн.

Строк повернення поворотної фінансової допомоги - до 30.04.2021 р. (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.2. договору, сторони домовилися, що фінансова допомога повертається стороною-2 у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони.

Згідно з п. 5.3. договору, фінансова допомога вважається повернутою Надавачу з моменту зарахування грошової суми, що надавались як поворотна фінансова допомога на його розрахунковий рахунок.

Згідно положень п. 5.4. Договору, у випадку не повернення Позичальником 100% суми позики в строк, який визначений Договором, Отримувач сплачує на вимогу Надавача крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 6.1. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання цього Договору.

При цьому в п. 6.2. договору, зазначено, що строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. договору (з моменту підписання його сторонами) та діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що договір №28 від 23.03.2021 підписаний обома сторонами Договору та скріплений печатками, тобто набув чинності та дійсний.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем 25.03.2021, згідно платіжного доручення № 91 на користь відповідача перераховано кошти у розмірі 300 000,00 грн., призначення платежу: надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги згідно Договору № 28 від 23.03.2021.

Оскільки, відповідач не здійснив повернення коштів, позивач звернувся до відповідача 04.08.2021 з вимогою-претензією №11 від 04.08.2021, в якій вимагав погасити заборгованість за договором позики у розмірі 300 000,00 грн. та перерахувати належну суму на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 днів від дня отримання претензії.

Проте, відповідач не здійснив виконання своїх зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги, відповідь на вимогу також не надав.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуденерго" свої зобов`язання виконало у повному обсязі. Проте, відповідач в порушення умов договору не виконав належним чином свої зобов`язання та не здійснив повернення отриманої позики у строки визначені договором, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 300 000,00 грн.

Колегія суддів наголошує, що вказані обставини сторонами на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення не оспорюються.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався тим, що наданий позивачем розрахунок здійснено вірно, у зв`язку з чим, дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 3% річних на суму 3008,22 грн за період з 01.05.2021 по 30.08.2021 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розглянувши апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як зазначалось колегією суддів вище, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних на суму 3008,00 грн. за період з 01.05.2021 по 30.08.2021, що і є предметом апеляційного перегляду в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з наведених норм права вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, в силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 Цивільного кодексу України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що перевіривши розрахунок наданий позивачем погоджується з висновками суду першої інстанції, що останній здійснено вірно, у зв`язку з чим, вимога про стягнення з відповідача 3% річних на суму 3008,22 грн. за період з 01.05.2021 по 30.08.2021 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника, що нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №910/14506/21 в оскаржуваній частині відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційних скаргах обставин.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №910/14506/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - технічна компанія "Метрополія" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №910/14506/21 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/14506/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

О.В. Агрикова