Постанова

від 02.10.2007 по справі 20-2/032

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-2/032

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

02 жовтня 2007 р.                                                                                   № 20-2/032  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючогоКривди Д.С.Фролової Г.М.

за участю представників:

позивачаПономарьов П.О. - дов. від 12.12.2006 року

відповідачаБрагін Є.А. - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства “СЕБР”

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду

від04.07.2007 року

у справі№ 20-2/032 господарського суду міста Севастополя

за позовомВідкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”

доПриватного підприємства “СЕБР”

простягнення 13 346, 23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням В.о. Голови судової палати Пєршикова Є.В. від 24.09.2007 року №02-12.2/272 у зв'язку з відпусткою судді Полянського А.Г., для розгляду касаційної скарги у справі № 20-2/032, призначено колегію суддів у складі: головуючий – Муравйов О.В., судді –Кривда Д.С., Фролова Г.М.

У січні 2007 року Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства “СЕБР” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті енергії за активне споживання в розмірі 7 556, 63 грн., за безоблікове споживання в розмірі 931, 45 грн., вартість різниці фактично спожитої і договірної електричної енергії в розмірі 4 174, 12 грн., пеню в розмірі 292, 14 грн., 3% річних в розмірі 53, 87 грн., інфляційних втрат в розмірі 338, 02 грн.

Позовні   вимоги   обґрунтовані  тим, що відповідачем на порушення вимог статей 624, 625 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України “Про електроенергетику” не оплачено отриману електроенергію в повному об'ємі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість. Крім того,  в зв'язку з тим, що відповідач не здійснив своєчасних розрахунків, позивач просить застосувати до нього штрафні санкцій на підставі вказаних вище норм закону та умов договору № 4638 від 28.12.2004 року.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.05.2007 року (суддя Шевчук Н.Г.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2007 року (судді: Гоголь Ю.М. – головуючий, Борисова Ю.В., Щепанська О.А.) по справі № 20-2/032 господарського суду міста Севастополя, позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства “СЕБР” на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” заборгованість у  сумі 12 662, 20 грн., з яких:  активна електроенергія - 7 556, 63 грн., вартість недоврахованої електроенергії - 931, 45 грн., перевищення ліміту - 4 174, 12 грн. Стягнуто з Приватного підприємства “СЕБР” на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” заборгованість у сумі 684, 03 грн., з яких: пеня - 292, 14 грн., 3% річних - 53, 87 грн., інфляційних втрат - 338, 02 грн., витрати по сплаті державного мита –133, 46 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118, 00 грн.

Мотивуючи судові рішення господарські суди зазначають про те, що заперечення відповідача проти позову суд вважає безпідставними виходячи з того, що відповідно до актів розмежування балансової приналежності та відповідальності за експлуатацію обладнання електромережі, які є невід'ємною частиною укладеного згідно рішення господарського суду міста Севастополя від 14.02.2005 року у справі № 20-11/030 договору №4638 на поставку електричної енергії від 28.12.2004 року, засоби обліку знаходяться в межах експлуатаційної відповідальності Приватного підприємства “СЕБР”, виходячи з чого відповідальність за технічний стан засобів обліку лежить на останньому.

Також судами зазначено, що відповідачем зобов'язання за договором належним чином не виконані, заборгованість не погашена, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та  такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючиcь з постановою суду, Приватне підприємство “СЕБР”  звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2007 року по справі № 20-2/032 господарського суду міста Севастополя, в якій просить постанову у справі та рішення господарського суду міста Севастополя від 07.05.2007 року по справі № 20-2/032 господарського суду міста Севастополя скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення та постанову залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові,   колегія   суддів   вважає,   що   касаційна   скарга  підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України       Вищий  господарський  суд  України  переглядає  за  касаційною   скаргою (поданням)    рішення    місцевого    господарського    суду    та    постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 28 грудня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго" та Приватним підприємством „Себр", відповідно до рішення господарського суду міста Севастополя від 14.02.2005 року у справі № 20-11/030, укладений договір № 4638 на поставку електричної енергії. Відкрите акціонерне товариство „Енергетична   компанія   „Севастопольенерго"      забезпечувало Приватне підприємство "Себр" електроенергією, а Приватне підприємство "Себр" користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2.2.4 договору № 4638 від 24.12.2004 року передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 договору.

Відповідач здійснює оплату спожитої електроенергії у строк до 25 числа розрахункового місяця 50% від договірної величини, а строк остаточного розрахунку -15 числа календарного місяця (пункт 8.4 договору).

Відповідно до звітів про використання електричної енергії, які надавались щомісячно відповідачем, позивач здійснював нарахування електричної енергії за період з 12.07.2006 року по 10.11.2006 року та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором № 4638 від 24.12.2004 року, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості відповідача за активну енергію у розмірі 7556,63 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, в силу статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Таким чином, суди дійшли висновку, що стягненню з відповідача підлягають також пеня у розмірі 292,14 грн. (передбачена пунктом 4.2.1 договору), інфляційні витрати у розмірі 338,02 грн. і 3% річних у розмірі 53,87 грн.

Відповідно до пункту 2.2.2 договору відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 договору, яким з урахуванням додаткової угоди від 15.08.2005 року до договору встановлений порядок визначення договірної величини споживання електричної енергії.

Додатком № 1 до договору сторонами узгоджений об'єм відпуску електричної енергії по майданчиках споживача.

Відповідно до звітів Приватного підприємства "Себр" про витрати електроенергії ним був перевищений об'єм використаної електроенергії у липні 2006 року - на 2712 кВт/годину на суму 510,83 грн., у серпні 2006 року - на 3581 кВт/годину на суму 687,12 грн. , у вересні 2006 року -на 3950 кВт/годину на суму 792,74 грн., у жовтні 2006 року - на 4132 кВт/годину на суму 916,66 грн., у листопаді 2006 року - на 5698 кВт/годину на суму 1266,77 грн. Всього перевищення фактичного споживання над договірним склало 20073 кВт/годину, вартість якого становить 4174,12 грн.

Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику" передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення 4174,12 грн.

Також судами звернуто увагу на рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України та зазначено, що вищевказане рішення було прийнято 21.11.2005 року. З матеріалів справи вбачається, що дане рішення оскражене в судовому порядку.

Крім того, згідно пункту 3.2 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 року відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Як встановлено судами, відповідно до актів розмежування балансової приналежності та відповідальності за експлуатацію обладнання електромережі, засоби обліку знаходяться в межах експлуатаційної відповідальності ПП “Себр”.  

Господарськими судами першої та апеляційної інстанції також встановлено, що 13.09.2006 року та 03.10.2006 року представниками позивача були проведені перевірки технічного стану приладів обліку електроенергії в конторі Приватного підприємства "Себр", розташованій за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 9.

В ході перевірок встановлено порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, шляхом зняття пломби з вхідного кабелю і самовільного підключення до мережі електроенергії.

Відповідно до пункту 6.40 Правил у разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були складені акти порушень Правил №0088778 та №0091945 від 03.10.2006 року, а також визначений обсяг недоврахованої електроенергії, всього на суму 931,45  грн., згідно протоколів комісії № 102 від 19.09.2006 року та № 120 від 10.10.2006 року, на оплату якої позивачем були виставлені для оплати Приватним підприємством "Себр" рахунки № 44115 від 19.09.2006 року на суму 344,33 грн. та № 47337 від 12.10.2006 року на суму 587,12 грн.

Однак, судами не звернуто увагу на пункт 6.41 Правил згідно якого на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень.

Зокрема, не звернуто уваги на обставини, викладені в акті від 03.10.2006 року щодо присутності представника відповідача на місці виявлення порушення.

Також не звернуто уваги та не надано оцінки доводам відповідача щодо правомірності застосування Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок  порушення споживачем -  юридичною  особою  Правил  користування  електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ №1197 від 05.12.2001 року, у спірний період та, відповідно, не застосування Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ №562 від 04.05.2006 року.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що судами  порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова підлягають скасуванню в частині стягнення з відповідача 931,45 грн. за порушення Правил користування електричною енергією, шляхом зняття пломби з вхідного кабелю і самовільного підключення до мережі електроенергії, а справа в цій частині підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

При новому розгляді справи в цій частині суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства “СЕБР” задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 07.05.2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2007 року у справі № 20-2/032 господарського суду міста Севастополя скасувати в частині стягнення з відповідача 931,45 грн.

В цій частині справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

В іншій частині рішення господарського суду міста Севастополя від 07.05.2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2007 року у справі № 20-2/032 господарського суду міста Севастополя залишити без змін.

Головуючий                                                                              О. Муравйов

Судді                                                                                          Д. Кривда

                                                                                                   Г. Фролова