Рішення

від 07.05.2007 по справі 20-2/032

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/032

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"07" травня 2007 р. справа № 20-2/032

 За позовом        відкритого акціонерного товариства „Енергетичної компанії  

                          „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до відповідача   приватного підприємства “Себр”

                           (99029, м.Севастополь, вул. Вакуленчука, 9)

про                     стягнення 13346,23 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача –Злобін А.А., довіреність № 3567/0/2-07 від 12.03.2007;

відповідача – Брагін Є.А., наказ № 50-к від 02.11.2004;

                        Таратуткіна В.В., довіреність № 6 від 04.01.2007.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі –ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до приватного підприємства “Себр” про стягнення заборгованості за електроенергію, а саме: заборгованості по активному споживанню за період з 12.07.2006 по 30.11.2006 у сумі 7556,63 грн.; пені за недотримання строків платежів у сумі 292,14 грн., інфляційних у сумі 338,02 грн.. 3% річних у сумі 53,87 грн.; заборгованості за перевищення договірного обсягу споживання електроенергії  по  об'єктах у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2006 року у сумі 4174,12 грн.; за безоблікове споживання електроенергії по актах про порушення Правил користування електричною енергією.

          Позовні вимоги з посиланням на норми статті 275 Господарського кодексу України, статей 526, 624, 625 Цивільного кодексу України ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” обґрунтовує тим, що відповідачем  порушені  умови договору № 4638  від 28.12.2004, який є укладеним відповідно до рішення господарського суду міста Севастополя від 14.02.2005 у справі № 20-11/030, та Правила користування електричною енергією.

Відповідач з позовом не погоджується і вважає, що ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” неправомірно застосовує пункт 7.15 Правил користування електричною енергією та неправомірно нараховує електроенергію по непрацюючих лічильниках, які на думку ПП “Себр” є власністю позивача. і він відповідає за їх технічний стан, по потужності, а не по середньому показнику, чим штучно завищує обсяги спожитої електроенергії (т. 1 арк.. с. 64-68, 132-135). В підтвердження своєї позиції відповідач посилається на рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету від 21.11.2005 № 27/02-05.

          Що стосується посилання відповідача на те, що спір про стягнення по рахунках         № 40418 від 31.08.2006, № 40423 від 31.09.2006, № 40428 від 31.01.2006 є предметом  розгляду у справі № 20-4/139, то суд його не враховує при вирішенні цього спору виходячи з наступного.

          Докази в підтвердження цієї обставини ПП “Себр” не надані.

          Натомість, ухвалою суду від 12.02.2007 провадження у справі № 20-4/139 за позовом ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” до ПП “Себр”  про стягнення 38140,74 грн. та за зустрічним позовом ПП “Себр”  до ВАТ “ЕК “Севастопольенерго”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача по зустрічному позову - Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України, про зобов'язання відізвати рахунки, визнання незаконними протоколу розрахунку та нарахування по рахунках, виставлених до ПП „Себр”, зупинене до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” по справі № к-16535/06 на ухвалу господарського суду м.Севастополя від 23.01.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.02.2006 по цій справі.

          Після поновлення провадження у справі № 20-4/139 у процесі її подальшого розгляду ПП “Себр” при наявності достатніх підстав не позбавлений можливості заявити клопотання   про  врахування  судового рішення  щодо  зазначених  рахунків  у справі     № 20-2/032.

          Клопотання відповідача про об'єднання справи, що розглядається, в одне провадження зі справою № 20-9/170-5/267-11/135 з огляду на положення статті 58 Господарського процесуального кодексу України залишене без задоволення, так як об'єднання в одне провадження цих справ, які до того ж не зв'язані між собою поданими доказами, суттєво утруднить вирішення спору (т. 1 арк. с. 138).

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002  № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002  № 928.

          Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії   можливе  лише  на  підставі  договору  з енергопостачальником.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

28 грудня 2004 року між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” та ПП “Себр” відповідно до рішення господарського суду міста Севастополя від 14.02.2005 у справі № 20-11/030 укладений договір № 4638 на поставку електричної енергією строком дії із дня підписання до 31.12.2004. Відповідно до пункту 10.4 Договору він вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору (т. 1 арк. с. 9-15, т. 2 арк. с. 8-15).

Цей договір не був розірваний. Натомість, сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало ПП “Себр” електроенергією, а ПП “Себр” користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а ПП “Себр”  користувалось електроенергією на підставі Договору № 4638 від 24.12.2004 (далі –Договір).

Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.

Відповідач здійснює оплату спожитої електроенергії у строк до 25 числа розрахункового місяця 50% від договірної величини, а строк остаточного розрахунку –15 числа календарного місяця (пункт 8.4 Договору).

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 Договору, яким з урахуванням Додаткової угоди від 15.08.2005 до Договору встановлений порядок визначення договірної величини споживання електричної енергії.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 (далі - Правила) встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими  тарифами та споживачем, та встановлює зміст правових відносин, прав та обов'язків  сторін.

Відповідно до звітів про використання електричної енергії, які надавались щомісячно відповідачем ПП “Себр” (т. 1 арк. с. 16-20), позивач здійснював нарахування електричної енергії за період з 12.07.2006 по 10.11.2006 та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином.

Але відповідачем зобов'язання щодо оплати виставлених рахунків № 36163 від 10.08.2006, № 41432 від 11.09.2006, № 46656 від 11.10.2006, № 51969 від 10.11.2006 належним чином не виконувались, в результаті чого за період з 12.07.2006 по 10.11.2006 утворилася заборгованість по оплаті за активну електричну енергію перед позивачем у розмірі 7556,63 грн.

Відповідачем зобов'язання за договором № 4638 від 28.12.2004 належним чином не виконані, заборгованість на день прийняття рішення не погашена, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за активну енергію у розмірі 7556,63 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем з посиланням на пункт 4.2.1 Договору за неналежне виконання договірних зобов'язань по оплаті спожитої електроенергії  нараховані пеня у розмірі 292,14 грн., збільшення суми боргу з урахуванням індексу інфляції на суму 338,02 грн. і 3% річних 53,87 грн.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється  від  суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Нормою пункту 2 статт1 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки здійснені з урахуванням вищезазначених норм, перевірені судом, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Додатком № 1 до Договору сторонами  узгоджений об'єм відпуску електричної енергії  по майданчиках споживача (т. 1 арк. с. 15).

Відповідно до звітів ПП “Себр” про витрати електроенергії ним був перевищений об'єм використаної електроенергії у липні 2006 року - на 2712 кВт/год. на суму 510,83 грн., у серпні 2006 року –на 3581 кВт/год. на суму 687,12 грн. , у вересні 2006 року –на 3950 кВт/год. на суму 792,74 грн., у жовтні 2006 року –на 4132 кВт/год. на суму 916,66 грн., у листопаді 2006 року –на 5698 кВт/год. на суму 1266,77 грн. Всього перевищення фактичного споживання над договірним склало 20073 кВт/год., вартість якого становить 4174,12 грн.

Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Обов'язок споживача по оплаті енергопостачальнику у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період двохкратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини передбачений і пунктом 5.2 Договору в редакції додаткової угоди від 15.08.2005.

Відповідачем рахунки на оплату електроенергії понад договірні величини на день прийняття рішення не оплачені, заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення договірних величин споживання електричної енергії складає 4174,12 грн.

Відповідачем зобов'язання за договором № 4638 від 28.12.2004 належним чином не виконані, заборгованість на день прийняття рішення не погашена, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

 13.09.2006 та 03.10.2006 представниками позивача були проведені перевірки технічного стану приладів обліку електроенергії в конторі ПП “Себр”, розташованій за адресою: м. Севастополь,  вул. Вакуленчука,9.

 В ході перевірок встановлено порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (далі - Правила), шляхом зняття пломби з вхідного кабелю і самовільного підключення до мережі електроенергії..

Згідно пункту 6.40 Правил у разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 5 грудня 2001 року N 1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.

Згідно підпунктів 13, 16 пункту 8.1. Правил позивач має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці та припиняти постачання, обмежувати обсяг постачання електричної енергії споживачу у випадках та порядку, передбачених положеннями законодавства України та цих Правил

Пунктом 6.41. Правил встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.             

Відповідно до пункту 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку.

Згідно пункту 7.6 Правил, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, зриву чи пошкодження пломб, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

За результатами перевірки  позивачем  складені  акти про  порушення      Правил № 0088778 та № 0091945 (т. 1 арк. с. 43-48). Від підписання акту перевірки № 0091945 від 03.10.2006 представники відповідача відмовилися.

За результатами розгляду цих актів комісією ВАТ ЕК “Севастопольенерго”  по розгляду Актів  про порушення Правил користування електричною енергією (протоколи від № 102 від 19.09.2006 та № 120 від 10.10.2006) визначений   обсяг  недоврахованої електроенергії всього на суму 931,45 грн., на оплату якої позивачем були виставлені для оплати ПП “Себр” рахунки № 44115 від 19.09.2006 на суму 344,33 грн. та  № 47337 від 12.10.2006 на суму 587,12 грн. ( т. 1 арк. с. 29, 49).

Рішення комісії відповідачем отримані і не були оскаржені, що не заперечується його уповноваженими представниками та представниками позивача, а отже ці рішення набули чинності.

Відповідно до положень статі 277 Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Згідно частини другої статті 27 Закону України „Про електроенергетику” правопорушеннями в електроенергетиці є порушення правил користування енергією.

У зв'язку з викладеним сума 931,45 грн., яку позивач просить стягнути на підставі актів № 0088778 та № 0091945, підлягає стягненню ПП “Себр”.

Заперечення ж відповідача проти позову суд вважає безпідставними виходячи з наступного.

ПП “Себр” посилається рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2005 № 27/02-05, як на доказ того, що розрахункові засоби обліку йому не належать і на нього окремим договором не був покладений обов'язок по їх перевірці, заміні, приведенні схеми обліку у відповідність до ПУЕ і т.п., а тому обов'язок слідкувати за їх роботою і приводити їх у відповідність до вимог діючого законодавства лежить на енергопостачальнику. А тому  ПП “Себр” вважає, з посиланням на це ж рішення, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” неправомірно застосувало пункт 7.15 Правил в редакції постанови НКРЕ № 28 від 31.07.1996 та відповідно пункт 6.21 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 при розрахунку обсягу спожитої електроенергії по непрацюючих лічильниках, чим штучно завищило обсяги споживання електроенергії по окремих об'єктах, що, в свою чергу, спричинило завищення вартості електроенергії у рахунках на оплату електроенергії і перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Пунктом 7.15 Правил в редакції постанови НКРЕ № 28 від 31.07.1996  передбачено, що у разі зменшення середнього завантаження за розрахунковий період вимірювальних трансформаторів струму в порівнянні з передбаченим технічними умовами, проектною документацією та вимогами ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму (при мінімальній споживаній потужності завантаження трансформаторів струму має бути не менше 5 %), споживач розраховується за обсяг електричної енергії, який визначається, виходячи з навантаження електроустановок споживача в окремій точці розрахункового обліку на рівні 5 % завантаження трансформаторів струму та часу роботи струмоприймачів.

У разі зменшення середнього навантаження електроустановок за розрахунковий період в окремій точці розрахункового обліку нижче за нижній поріг чутливості розрахункового засобу обліку прямого включення, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні нижнього порогу чутливості розрахункового засобу обліку та часу роботи струмоприймачів.

У разі розміщення засобів обліку споживача у приміщеннях, які не відповідають визначеним нормативно-технічними документами вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень, січень, лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5 % у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку. 

Згідно пункту 6.21 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) має висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями).

Мінімально допустимий рівень завантаження схеми обліку визначається:

у разі, якщо схема обліку не обладнана трансформаторами струму, виходячи із струму навантаження, який дорівнює порогу чутливості лічильника прямого включення;

у разі встановлення у схемі обліку трансформаторів струму, виходячи з величини, яка є більшою: мінімального струму первинних обмоток трансформаторів струму, при яких нормується їх похибка, або добутку порога чутливості засобу обліку (лічильника) на коефіцієнт трансформації трансформаторів струму.

До закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання такої вимоги вперше розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться за показами встановлених засобів обліку. Після закінчення цього терміну та за умов, що розрахунковий облік належить споживачу та не був приведений у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.

У разі, якщо умови температурного режиму в місці встановлення належного споживачу засобу обліку не відповідають визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень - лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5 % у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку.

Однак, зазначеним рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України не встановлено, що засоби обліку є власністю ВАТ ЕК “Севастопольенерго”.

Відсутність у Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету  України інформації щодо власників засобів обліку у житловому фонді, який обслуговується ПП “Себр”, підтверджується і листом цього відділення № 9/372 від 24.04.2007 (т. 2 арк. с. 3).

Натомість, згідно пункту 3.2 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Докази перебування засобів обліку чи то на балансі позивача, чи то на балансі відповідача відсутні.

Проте, відповідно до актів розмежування балансової приналежності та відповідальності за експлуатацію обладнання електромережі, які є невід'ємною частиною укладеного згідно рішення господарського суду міста Севастополя від 14.02.2005 у справі № 20-11/030 ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” та ПП “Себр” договору № 4638 на поставку електричної енергією від 28 грудня 2004 року, засоби обліку знаходяться в межах експлуатаційної відповідальності ПП “Себр”.

Ця обставина підтверджується і поясненнями уповноважених представників позивача та відповідача.  Припис щодо моменту вступу в дію цих актів не є дійсним, оскільки включення цього положення в акти  суперечить підпункту 1 пункту 6.4 Правил в редакції постанови НКРЕ № 28 від 31.07.1996, яка діяла на момент укладення договору і передбачала, що невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії є акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Таким чином, відповідальність за технічний стан засобів обліку лежить на ПП “Себр”, і його заперечення проти позову безпідставні.

За таких обставин позовні вимоги ВАТ ЕК “Севастопольенерго” обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

        Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Себр” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 9, код в ЄДРПОУ 32505585, відомий п/р 260083012551 в СФ АБ “Таврика”, МФО 324377) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код в ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість у сумі 12662 грн.  20 коп. (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві грн. 20  коп.) з яких: активна електроенергія –7556 грн. 63 коп.,  перевищення ліміту - 4174 грн. 12  коп., вартість недоврахованої електроенергії –931 грн. 45 коп.

3. Стягнути з приватного підприємства “Себр” (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 9, код в ЄДРПОУ 32505585, відомий п/р 260083012551 в СФ АБ “Таврика”, МФО 324377) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506) заборгованість у сумі 684 грн. 03 (шістсот вісімдесят чотири грн. 03 коп.) з яких: пеня –292 грн. 14 коп., 3% річних –53 грн. 87 коп., витрати з урахуванням інфляції –338 грн. 02 коп.; витрати по сплаті державного мита у сумі 133 грн. 46 коп. (сто тридцять три грн. 46 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                                 Шевчук Н.Г.

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального кодексу України

і підписано 14.05.2007.