Постанова

від 04.07.2007 по справі 20-2/032

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-2/032

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

04 липня 2007 року   Справа № 20-2/032

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гоголя Ю.М.,

суддів                                                                      Борисової Ю.В.,

                                                                                          Щепанської О.А.,

за участю представників сторін:

          представник позивача -  Злобін Андрій Анатолійович, довіреність №  3567/0/2-07   від 12.03.07,  Відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго";

          представник відповідача - Брагін Євген Аркадійович (повноваження перевірені), директор, Приватне підприємство "СЕБР";

          представник відповідача - Першина Тетяна Валентинівна, довіреність №  278   від 17.05.07,  Приватне підприємство "СЕБР";

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "СЕБР" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Шевчук Н.Г.) від 07.05.2007 року у справі №20-2/032

за позовом           Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44,Севастополь,99040)

до           Приватного підприємства "СЕБР" (вул. Вакуленчука, 9,Севастополь,99053)

про стягнення 13346,23 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику", Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 року № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 року № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 року в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 року № 928.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго"  звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства "Себр" про стягнення заборгованості за електроенергію, а саме: заборгованості по активному споживанню за період з 12.07.2006 року по 30.11.2006 року у сумі 7556,63 грн.; пені за недотримання строків платежів у сумі 292,14 грн., інфляційних у сумі 338,02 грн.. 3% річних у сумі 53,87 грн.; заборгованості за перевищення договірного обсягу споживання електроенергії по об'єктах у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2006 року у сумі 4174,12 грн.; за без облікове споживання електроенергії по актах про порушення Правил користування електричною енергією.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 07.05.2007 року у справі № 20-2/032 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго" у повному обсязі.

На зазначений судовий акт відповідачем - Приватним підприємством „Себр” подано апеляційну скаргу, в якій сторона просить суд апеляційної інстанції скасувати даний судовий акт та постановити нове судове рішення.

Заявник апеляційної скарги вважає, що зазначене рішення прийнято судом з порушенням норм процесуального та матеріального права, а саме статей 4-2, 43 Господарського процесуального кодексу України, 525, 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЄ від 31.07.1996р. в редакції постанови НКРЄ від 22.08.2002р. № 928, у зв'язку з чим судом, на підставі встановлених фактичних доказів, були неправильно застосовані норми матеріального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 04.07.2007 року, у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, у складі колегії було замінено суддю Горошко Н.П. на суддю Борисову Ю.В.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

28 грудня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго"   та Приватним підприємством „Себр”, відповідно до рішення господарського суду міста Севастополя від 14.02.2005 у справі № 20-11/030, укладений договір № 4638 на поставку електричної енергією строком дії із дня підписання до 31.12.2004. Відповідно до пункту 10.4 Договору він вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо хоча б одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору (т. 1 арк. с. 9-15, т. 2 арк. с. 8-15).

Цей договір не був розірваний. Натомість, сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2004 і на момент виникнення спірних   взаємовідносин   та   звернення   з   позовом   в   господарський   суд міста Севастополя   Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго"  забезпечувало   Приватне підприємство "Себр"   електроенергією,   а   Приватне підприємство "Себр" користувалося  нею  і  частково  оплачувало  спожиту електроенергію,  що  є  проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

З урахуванням викладеного слід вважати, що Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго" поставляло, а Приватне підприємство "Себр" користувалось електроенергією на підставі Договору № 4638 від 24.12.2004 року.

Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.

Відповідач здійснював оплату спожитої електроенергії у строк до 25 числа розрахункового місяця 50% від договірної величини, а строк остаточного розрахунку -15 числа календарного місяця (пункт 8.4 Договору).

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 Договору, яким з урахуванням Додаткової угоди від 15.08.2005 року до Договору встановлений порядок визначення договірної величини споживання електричної енергії.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996  встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими тарифами і споживачем, та встановлює зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до звітів про використання електричної енергії, які надавались щомісячно відповідачем Приватного підприємства "Себр" (т. 1 арк. с. 16-20), позивач здійснював нарахування електричної енергії за період з 12.07.2006 року по 10.11.2006 року та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16.01.2003 року та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16.01.2003 року зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Але відповідачем зобов'язання щодо оплати виставлених рахунків № 36163 від 10.08.2006 року, № 41432 від 11.09.2006 року, № 46656 від 11.10.2006 року, № 51969 від 10.11.2006 року належним чином не виконувались, в результаті чого за період з 12.07.2006 року по 10.11.2006 року утворилася заборгованість по оплаті за активну електричну енергію перед позивачем у розмірі 7556,63 грн.

Відповідачем зобов'язання за договором № 4638 від 28.12.2004 року належним чином не були виконані, заборгованість на день прийняття рішення не була погашена, у зв'язку з чим судова колегія вважає, судом першої інстанції зроблено правильний   висновок, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за активну енергію у розмірі 7556,63 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем з посиланням на пункт 4.2.1 Договору на неналежне виконання договірних зобов'язань по оплаті спожитої електроенергії нараховані пеня у розмірі 292,14 грн., збільшення суми боргу з урахуванням індексу інфляції на суму 338,02 грн. і 3% річних 53,87 грн.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16.01.2003 року та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нормою пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки здійснені з урахуванням вищезазначених норм, перевірені судом, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджений об'єм відпуску електричної енергії по майданчиках споживача (т. 1 арк. с. 15).

Відповідно до звітів Приватного підприємства "Себр" про витрати електроенергії ним був перевищений об'єм використаної електроенергії у липні 2006 року - на 2712 кВт/годину на суму 510,83 грн., у серпні 2006 року - на 3581 кВт/годину на суму 687,12 грн. , у вересні 2006 року –на 3950 кВт/годину на суму 792,74 грн., у жовтні 2006 року - на 4132 кВт/годину на суму 916,66 грн., у листопаді 2006 року - на 5698 кВт/годину на суму 1266,77 грн. Всього перевищення фактичного споживання над договірним склало 20073 кВт/годину, вартість якого становить 4174,12 грн.

Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику" передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Обов'язок споживача по оплаті енергопостачальнику у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період двохкратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини передбачений і пунктом 5.2 Договору в редакції додаткової угоди від 15.08.2005 року.

Відповідачем рахунки на оплату електроенергії понад договірні величини на день прийняття рішення не оплачені, заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення договірних величин споживання електричної енергії складає 4174,12 грн.

Відповідачем зобов'язання за договором № 4638 від 28.12.2004 року належним чином не були виконані, заборгованість на день прийняття рішення не була погашена, у зв'язку з чим судова колегія вважає, судом першої інстанції зроблено правильний   висновок, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

13.09.2006 року та 03.10.2006 року представниками позивача були проведені перевірки технічного стану приладів обліку електроенергії в конторі Приватного підприємства "Себр", розташованій за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука,9.

В ході перевірок встановлено порушення Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 (далі –Правила), шляхом зняття пломби з вхідного кабелю і самовільного підключення до мережі електроенергії.

Згідно пункту 6.40 Правил у разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 5 грудня 2001 року N 1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.

Згідно підпунктів 13, 16 пункту 8.1. Правил позивач має право складати акти про невідповідність    дій    (бездіяльності)    споживача   умовам   договору   про    постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці та припиняти постачання, обмежувати обсяг постачання електричної енергії споживачу у випадках та порядку, передбачених положеннями законодавства України та цих Правил.

Пунктом 6.41. Правил встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

Відповідно до пункту 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього рішення в судовому порядку.

Згідно пункту 7.6 Правил, у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, зриву чи пошкодження пломб, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

За результатами перевірки позивачем складені акти про порушення Правил № 0088778 та № 0091945 (т. 1 арк. с. 43-48). Від підписання акту перевірки № 0091945 від 03.10.2006 року представники відповідача відмовилися.

За результатами розгляду цих актів комісією Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго"   по розгляду Актів про порушення Правил користування електричною енергією (протоколи від № 102 від 19.09.2006 року та № 120 від 10.10.2006 року) визначений обсяг недоврахованої електроенергії всього на суму 931,45 грн., на оплату якої позивачем були виставлені для оплати Приватним підприємством "Себр" рахунки № 44115 від 19.09.2006 року на суму 344,33 грн. та № 47337 від 12.10.2006 року на суму 587,12 грн. (т. 1 арк. с. 29, 49).

Рішення комісії відповідачем отримані і не були оскаржені, що не заперечується його уповноваженими представниками та представниками позивача, а отже ці рішення набули чинності.

Відповідно до положень статі 277 Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Згідно частини другої статті 27 Закону України „Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є порушення правил користування енергією.

У зв'язку з викладеним сума 931,45 грн., яку позивач просить стягнути на підставі актів № 0088778 та № 0091945, підлягає стягненню з Приватного підприємства "Себр".

Заперечення ж відповідача проти позову суд вважає безпідставними виходячи з наступного.

Приватне підприємство "Себр" посилається на рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.11.2005 року № 27/02-05, як на доказ того, що розрахункові засоби обліку йому не належать і на нього окремим договором не був покладений обов'язок по їх перевірці, заміні, приведенні схеми обліку у відповідність до ПУЕ і т.п., а тому обов'язок слідкувати за їх роботою і приводити їх у відповідність до вимог діючого законодавства лежить на енергопостачальнику. В зв'язку з чим Приватне піприємство "Себр" вважає, з посиланням на це ж рішення, що Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго" неправомірно застосувало пункт 7.15 Правил в редакції постанови НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року та відповідно пункт 6.21 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 року при розрахунку обсягу спожитої електроенергії по непрацюючих лічильниках, чим штучно завищило обсяги споживання електроенергії по окремих об'єктах, що, в свою чергу, спричинило завищення вартості електроенергії у рахунках на оплату електроенергії і перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Пунктом 7.15 Правил в редакції постанови НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року передбачено, що у разі зменшення середнього завантаження за розрахунковий період вимірювальних трансформаторів струму в порівнянні з передбаченим технічними умовами, проектною документацією та вимогами ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму (при мінімальній споживаній потужності завантаження трансформаторів струму має бути не менше 5 %), споживач розраховується за обсяг електричної енергії, який визначається, виходячи з навантаження електроустановок споживача в окремій точці розрахункового обліку на рівні 5 % завантаження трансформаторів струму та часу роботи струмоприймачів.

У разі зменшення середнього навантаження електроустановок за розрахунковий період в окремій точці розрахункового обліку нижче за нижній поріг чутливості розрахункового засобу обліку прямого включення, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні нижнього порогу чутливості розрахункового засобу обліку та часу роботи струмоприймачів.

У разі розміщення засобів обліку споживача у приміщеннях, які не відповідають визначеним нормативно-технічними документами вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень, січень, лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5 % у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку.

Згідно пункту 6.21 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 року у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) має висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями).

Мінімально допустимий рівень завантаження схеми обліку визначається:

у разі, якщо схема обліку не обладнана трансформаторами струму, виходячи із струму навантаження, який дорівнює порогу чутливості лічильника прямого включення;

у разі встановлення у схемі обліку трансформаторів струму, виходячи з величини, яка є більшою: мінімального струму первинних обмоток трансформаторів струму, при яких нормується їх похибка, або добутку порога чутливості засобу обліку (лічильника) на коефіцієнт трансформації трансформаторів струму.

До закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання такої вимоги вперше розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться за показами встановлених засобів обліку. Після закінчення цього терміну та за умов, що розрахунковий облік належить  споживачу та не  був  приведений  у відповідність  до  вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження   електроустановок   споживача  на  рівні   мінімально  допустимого  рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.

У разі, якщо умови температурного режиму в місці встановлення належного споживачу засобу обліку не відповідають визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку вимогам температурного режиму експлуатації засобів обліку, у зимовий період (грудень - лютий) обсяг спожитої електричної енергії збільшується на 5 % у порівнянні з обсягом, визначеним за фактичними показами цього засобу обліку.

Однак, зазначеним рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України не встановлено, що засоби обліку є власністю Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго". Відсутність у Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації щодо власників засобів обліку у житловому фонді, який обслуговується Приватним піприємством "Себр", підтверджується і листом цього відділення № 9/372 від 24.04.2007 року (т. 2 арк. с. 3).

Натомість, згідно пункту 3.2 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 року відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Докази перебування засобів обліку чи то на балансі позивача, чи то на балансі відповідача відсутні.

Проте, відповідно до актів розмежування балансової приналежності та відповідальності за експлуатацію обладнання електромережі, які є невід'ємною частиною укладеного згідно рішення господарського суду міста Севастополя від 14.02.2005 року у справі № 20-11/030 Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго" та Приватного підприємства "Себр" договору № 4638 на поставку електричної енергією від 28 грудня 2004 року, засоби обліку знаходяться в межах експлуатаційної відповідальності Приватного підприємства "Себр".

Ця обставина підтверджується і поясненнями уповноважених представників позивача та відповідача. Припис щодо моменту вступу в дію цих актів не є дійсним, оскільки включення цього положення в акти суперечить підпункту 1 пункту 6.4 Правил в редакції постанови НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, яка діяла на момент укладення договору і передбачала, що невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії є акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Таким чином, відповідальність за технічний стан засобів обліку лежить на Приватному підприємстві "Себр", і його заперечення проти позову безпідставні.

За таких обставин позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства „Себр” та скасування рішення суду першої інстанції, оскільки останнє прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.

          Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд           

                                              ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Себр" залишити без задоволення.

          2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 07.05.2007 року у справі № 20-2/032 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Ю.М. Гоголь

Судді                                                                                Ю.В. Борисова

                                                                                О.А. Щепанська