Постанова

від 01.12.2021 по справі 308/3416/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/3416/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 грудня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Готри Т.Ю., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Жганич К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову, постановлену головуючим суддею Бедьо В.І., за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

встановив:

У березні 2021 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Овсепян К.А., звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Заява обґрунтована тим, з 17 липня 1993 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі. Заявник зазначає, що з моменту укладення шлюбу і до лютого 2021 року позивач вважала, що в її сім`ї існує любов та беззаперечна довіра. З часу створення сім`ї позивачка завжди приймала активну участь в сімейному благоустрої, вона народила дітей, отримала звання доцента кафедри міського будівництва та господарства. Окрім цього, за час перебування в шлюбі завжди співпрацювала з чоловіком, вела бізнес, який полягав у тому, що вона безпосередньо виконувала роботи, пов`язані з ландшафтним дизайном, чим наповнювала спільний бюджет сім`ї.

За час шлюбу та за рахунок їх спільних коштів було придбано значну кількість нерухомого та рухомого майна, здійснені внески до статутних капіталів товариств з обмеженою відповідальністю, надавалися кошти у позику. 21.03.2017 (строком на 3 роки) ОСОБА_2 надала нотаріально засвідчену довіреність своєму чоловіку - ОСОБА_1 , якою уповноважила останнього управляти та розпоряджатися всім належним їй майном, укладати всі дозволені законом правочини тощо. 04.04.2017 позивач дізналася, що в неї наявне онкологічне захворювання Лімфома Ходжкіна - рак лімфатичної системи і зважаючи на важкість захворювання вона відразу склала заповіт на свого чоловіка та дітей, який однак внаслідок певних обставин 24.02.2021 скасувала.

Натомість ОСОБА_1 , незважаючи на наявність заяви Позивача від 11.11.2014, яка дає йому право вчиняти ряд правочинів в інтересах сім`ї та наявності доручення від 21.03.2017, яким він так і не скористався жодного разу, примусив дружину надати йому іншу заяву (згоду) від 23.05.2017 відповідно до змісту якої ОСОБА_2 дає згоду своєму чоловіку ОСОБА_1 на виконання на умовах йому відомих нижче вказаних дій: придбання та відчуження (купівля, продаж, приймання в дар, рента), передачу в іпотеку, заставу нерухомого та рухомого майна, інвестиційних активів (цінних паперів, корпоративних прав) при якому витрачаються спільні з чоловіком кошти; передачу в оренду (найм) та позичку нерухомого та рухомого майна, придбаного ними в період перебування у зареєстрованому шлюбі; внесення спільних грошових коштів без обмеження їх розміру в товариства чи приватні підприємства, в яких він є учасником (засновником) під час збільшення статутного фонду цих підприємств чи створення нових; передачу спільних грошових коштів без обмеження їх розміру в позику (процентну чи безпроцентну) громадянам чи юридичним особам; на укладення та підписання всіх необхідних документів, в т. ч. договорів, угод, довіреностей тощо, необхідних для виконання, передбачених вище дій.

Цей односторонній правочин відповідач зобов`язав свою дружину здійснити під час того, як їй було встановлено діагноз Лімфома Ходжкіна - рак лімфатичної системи IV стадії та через декілька днів після проведення першої хіміотерапії. Маючи у володінні та розпорядженні таку заяву, відповідач розумів, що тепер він є єдиною особою, яка має право будь-що вчиняти, як із спільними коштами подружжя так і з майном, набутим ними у зареєстрованому шлюбі до надання ОСОБА_2 даної заяви (згоди), а найголовніше все це він може здійснювати не в інтересах сім`ї, а у своїх особистих інтересах. Попередня заява позивача від 2014 надавала відповідачу право на здійснення окремих правочинів за спільні кошти подружжя і тільки в інтересах сім`ї. А отже, маючи заяву (згоду) позивача від 23.05.2017 ОСОБА_1 почав активно діяти, шляхом виведення частини майна набутого в зареєстрованому шлюбі (спільне сумісне) в одноособове володіння або відчуження третім особам.

Виведення спільного майна подружжя із спільної власності в одноособове володіння - приватну. В даному випадку відповідач виконав такий маневр: дарує майно своїй матері - ОСОБА_3 , а мати дарує синові - ОСОБА_1 :

- земельна ділянка (Ужгородський р-н., с. Оноківці) - 0,15 га.(кадастровий номер 2124884800:11:020:0090) належала подружжю потім > 02.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 25.09.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №1785 Нотаріус ОСОБА_5 );

- земельна ділянка ( АДРЕСА_1 ) - 0,1518 га. (кадастровий номер - 2110100000:45:001:0597) належала подружжю потім > 02.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 25.09.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №1787 Нотаріус ОСОБА_5 );

- земельна ділянка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (кадастровий номер 2124884800:10:015:0101) належала подружжю потім > 02.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 25.09.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №1789 Нотаріус ОСОБА_5 );

- земельна ділянка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 0,047га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0097) належала подружжю потім > 25.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 21.10.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №1936 Нотаріус ОСОБА_5 );

- земельна ділянка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 0,0466 га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0092) належала подружжю потім > 25.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 21.10.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №1937 Нотаріус ОСОБА_5 );

- земельна ділянка ( АДРЕСА_2 ) - 0,06 га. (кадастровий номер - 2110100000:40:001:0053) належала подружжю потім > 02.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 25.09.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №1784 Нотаріус ОСОБА_5 );

- земельна ділянка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 0,0478 га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0093) належала подружжю потім > 25.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 21.10.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №1938 Нотаріус ОСОБА_5 );

- земельна ділянка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 0,12 га. кадастровий номер - 2124884800:10:015:0090) належала подружжю потім > 02.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 25.09.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №1786 Нотаріус ОСОБА_5 );

- земельна ділянка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 0,1023 га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0089) належала подружжю потім > 25.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 21.10.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №1939 Нотаріус ОСОБА_5 );

- земельна ділянка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0088) належала подружжю потім > 25.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 21.10.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №1788 Нотаріус ОСОБА_5 );

- житловий будинок ( АДРЕСА_3 ) 367,1 кв.м. належав подружжю потім > 27.07.2020 надано дане майно в іпотеку, яка в грудні 2020 року була повернута > 08.12.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 23.12.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №2417 Нотаріус ОСОБА_5 );

- земельна ділянка ( АДРЕСА_3 ) 0,3734 га. (кадастровий номер - 2124886300:11:022:0053) належав подружжю потім > 27.07.2020 надано дане майно в іпотеку, яке в грудні 2020 року іпотека була повернута > 08.12.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 23.12.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №2416 Нотаріус ОСОБА_5 ).

- квартира ( АДРЕСА_4 ) площа 87,1 кв.м. належала подружжю потім > 02.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 25.09.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №1790 Нотаріус ОСОБА_5 );

- домоволодіння ( АДРЕСА_5 ) площа 43.1 кв.м. належала подружжю потім > 02.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 (договір дарування №1592 Нотаріус ОСОБА_5 );

- квартира ( АДРЕСА_6 ) площа 44,6 кв., належала подружжю потім > 02.09.2020 ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 > 25.09.2020 ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування №1791Нотаріус ОСОБА_5 ).

Надання спільних сумісних коштів подружжя в позику та укладання договорів Іпотеки.

1.Житловии? будинок, АДРЕСА_7

- договір іпотеки, серія та номер: 1568, видании? 24.07.2019, видавник: ОСОБА_5 . Іпотекодавець: ТОВ "ЕВГ-21", код ЄДРПОУ: 43082694

2.Житловий будинок, м. Ужгород, м. Ужгород, вулиця Іванківська, будинок 6

- договір іпотеки, серія та номер: 626, видании? 30.04.2020, видавник: Васіловка В.О. Іпотекодавець: ОСОБА_6

АДРЕСА_8 .

- договір іпотеки, серія та номер: 626, видании? 30.04.2020, видавник: ОСОБА_7 . Іпотекодавець: ОСОБА_6

4.Квартира АДРЕСА_9

- договір іпотеки, серія та номер: 716, видании? 28.04.2020, видавник: ОСОБА_5 . Іпотекодавець: ОСОБА_8 ?

АДРЕСА_10 ,

- договір іпотеки, серія та номер: 1486, видании? 17.08.2020, видавник: ОСОБА_5 . Іпотекодавець: ОСОБА_9

АДРЕСА_11

- договір іпотеки, серія та номер: 1568, видании? 24.07.2019, видавник: ОСОБА_5 . Іпотекодавець: ТОВ ЕВГ-21 , код ЄДРПОУ: 43082694.

ОСОБА_1 , діючи у власних інтересах, неодноразово користуючись довірою та повагою дружини ОСОБА_2 , без її згоди та відома здійснював дії, наслідком яких було вибуття майна із спільної власності подружжя, позивач вважає, що оскільки позов стосуватиметься майна, яке є спільним сумісним майном подружжя, метою якого є захист права власності, а також з метою недопущення подальшого вибуття майна на користь третіх осіб поза волею позивача, на час розгляду справи доцільним буде вжити заходи забезпечення позову. Заявник обґрунтовує подане клопотання тим, що невжиття заходів забезпечення позову, унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення суду.

З урахуванням наведеного та з метою забезпечення позову та недопущення незаконного відчуження ОСОБА_1 на користь третіх осіб нерухомого та рухомого майна заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту/заборони відчуження на вказане у клопотанні нерухоме майно та заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із застосуванням заяви ОСОБА_2 від 23.05.2017, яка була нотаріально завірена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О.А.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.03.2021 заяву про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із застосуванням заяви ОСОБА_2 від 23.05.2017, яка була нотаріально завірена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О.А.

Накладено арешт шляхом заборони відчуження майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 :

- земельну ділянку (Ужгородський р-н., с. Оноківці) - 0,15 га.(кадастровий номер 2124884800:11:020:0090);

- земельну ділянку ( АДРЕСА_1 ) - 0,1518 га. (кадастровий номер - 2110100000:45:001:0597);

- земельну ділянку (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,09 га. (кадастровий номер 2124884800:10:015:0101)

- земельну ділянку (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,047га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0097)

- земельну ділянку (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,0466 га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0092)

- земельну ділянку ( АДРЕСА_2 ) - 0,06 га. (кадастровий номер - 2110100000:40:001:0053)

- земельну ділянку (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,0478 га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0093)

- земельну ділянку (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,12 га. кадастровий номер - 2124884800:10:015:0090)

- земельну ділянку (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,1023 га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0089)

- земельну ділянку (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,05 га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0088)

- житловий будинок ( АДРЕСА_3 ) 367,1 кв.

- земельну ділянку ( АДРЕСА_3 ) 0,3734 га. (кадастровий номер - 2124886300:11:022:0053)

- квартиру ( АДРЕСА_4 ) площа 87,1 кв.

- домоволодіння ( АДРЕСА_5 ) площа 43.1 кв.м., яке належить на праві власності ОСОБА_4 , дата реєстрації 02.09.2020, підстава для державної реєстрації: договір дарування, серія та номер:1597, виданий 02.09.2020 року.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та відмовити в забезпеченні позову. Вказує, що судом накладено арешт на майно, яке не належить сторонам по справі і такі не беруть участь в справі. Вважає, вжиті судом заходи забезпечення позову такими, що не є співмірними із заявленими вимогами, зокрема предметом позову є визнання заяви та договорів недійсними. ОСОБА_2 не доведено, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без застосування таких її права та інтереси будуть порушені, не надано доказів вчинення ним дій спрямованих на відчуження майна, не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.

Також зазначає, що ОСОБА_2 в березні 2021 року вже подано до суду позов про розподіл майна і клопотання про арешт/заборону відчуження майна. Разом з тим нею подане ще одне клопотання про забезпечення позову з метою визнання заяви від 23.05.2017 недійсною. Крім того вважає, що судом порушено принцип рівності учасників судового процесу, оскільки не було надано представнику відповідача можливості ознайомитися з матеріалами справи та подати клопотання про зустрічне забезпечення.

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Овсепян К.А., подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду про забезпечення позову - без змін. Вказує, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, в подальшому з позовом, власником майна щодо якого виник спір, на підставі оскаржуваних договорів дарування є ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , які є відповідачами по справі. Однак спірне майно є спільним майном подружжя і вибуло з їх спільної сумісної власності поза її волею, без її відома та згоди, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 скористався її заявою від 23.05.2017 питання скасування якої вирішується судом при розгляді позову. А тому вважає, що є всі підстави для заборони відчуження та розпорядження спірним майном, а доводи апеляційної скарги про те, що таке майно не належить ні позивачу, ні відповідачу, ні особам які беруть участь у справі є безпідставними. Вирішуючи питання про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції не вирішував спір по суті, а навпаки зазначив про те, що цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову, а тому доводи апеляційної скарги, що суд вирішив спір по суті є необґрунтованими.

Судом вжито заходи забезпечення позову і такі є співмірними з предметом позову, так як невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача у разі задоволення заявлених позовних вимог. Разом з тим, судом правильно зазначено про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не завдає шкоди сторонам, оскільки таке тимчасово перешкоджає відчуженню спірного майна.

Щодо доводів про не надання права на заявлення зустрічного забезпечення то вказує, що судом встановлено відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки заходи забезпечення позову не спричинять в подальшому збитків відповідачу.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення сторін та обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, по захист яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із п.1 ч.1 та ч.3 ст.150 ЦПК позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно відповідача та забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути розмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об`єктивний характер.

Відповідно до роз`яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

У зв`язку з виведення спільного майна подружжя із спільної власності в одноособове володіння - приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно до приписів ч. 2 ст. 149 ЦПК України звернулась 19.03.2021 р. у суд із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову. Та ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 19.04.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і ОСОБА_11 про визнання заяви та договорів, які було укладено на її підставі з відчуження майна недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів, Т.1, а.с. 215в-216.

Зі змісту заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви вбачається, що спір між сторонами стосується нерухомого майна набутого сторонами під час перебування у шлюбу з 17.07.1993 року, а саме:

- земельної ділянки (Ужгородський р-н., с. Оноківці) - 0,15 га.(кадастровий номер 2124884800:11:020:0090);

- земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ) - 0,1518 га. (кадастровий номер - 2110100000:45:001:0597);

- земельної ділянки (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,09 га. (кадастровий номер 2124884800:10:015:0101)

- земельної ділянки (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,047га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0097)

- земельної ділянки (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,0466 га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0092)

- земельної ділянки ( АДРЕСА_2 ) - 0,06 га. (кадастровий номер - 2110100000:40:001:0053)

- земельної ділянки (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,0478 га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0093)

- земельної ділянки (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,12 га. кадастровий номер - 2124884800:10:015:0090)

- земельної ділянки (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,1023 га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0089)

- земельної ділянки (Ужгородський р-н., с/рада Оноківська) - 0,05 га. (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0088)

- житлового будинку ( АДРЕСА_3 ) 367,1 кв.

- земельної ділянки ( АДРЕСА_3 ) 0,3734 га. (кадастровий номер - 2124886300:11:022:0053)

- квартири ( АДРЕСА_4 ) площа 87,1 кв.

- домоволодіння ( АДРЕСА_5 ) площа 43.1 кв.м., яке належить на праві власності ОСОБА_4 , дата реєстрації 02.09.2020, підстава для державної реєстрації: договір дарування, серія та номер:1597, виданий 02.09.2020 року.

Слід відзначити, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

А звідси, конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Разом з цим, даний спір стосується нерухомого майна набутого учасниками справи під час перебування у шлюбі, але ОСОБА_1 на підставі заяви ОСОБА_2 від 23.05.2017 р. на вчинення будь-яких дій, здійснив виведення такого майна у свою приватну власність. Тому через ризик його відчуження на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту вищенаведеного нерухомого майна може істотно ускладнити ефективний захист прав ОСОБА_2 у випадку задоволення її позову. Крім цього, ОСОБА_1 як одноособовий власник спірного майна має реальну можливість вільно розпорядитись таким майном, якщо не вжити заходи забезпечення позову на час розгляду спору між сторонами. Одночасно, той вид забезпечення позову, який застосував суд першої інстанції, є домірним змісту наявного спору відносно нерухомого майна. Тому, немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення призведе до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_1 , оскільки таке нерухоме майно залишається в його володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час розгляду справи.

Отже, забезпечення позову у цьому спорі, який має майновий характер, спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Щодо заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із застосуванням заяви ОСОБА_2 від 23.05.2017 р., яка нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А., колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Водночас як убачається зі змісту ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 19.04.2021 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і ОСОБА_11 , однією з позовних вимог є вимога про визнання заяви на вчинення будь-яких дій, недійсною. Тобто, така позовна вимога має немайновий характер. А звідси, у разі задоволення такої вимоги, рішення суду не буде підлягати примусовому виконанню.

Отже, такий захід забезпечення позову як заборона ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із застосування заяви ОСОБА_2 від 23.05.2017 р. не відповідає змісту порушеного права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.

Задовольняючи таку вимогу заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд першої інстанції помилково вважав, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

За наведених обставин судове рішення суду першої інстанції в частині вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із застосування заяви ОСОБА_2 від 23.05.2017 р. підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні даної вимоги заяви про забезпечення позову.

Щодо незастосування судом зустрічного забезпечення.

У відповідності до частин 1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 не було подано клопотання про зустрічне забезпечення, тож відсутні підстави, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення. А враховуючи те, що застосовані судом заходи забезпечення позову не спричинять в подальшому збитків ОСОБА_1 то на думку колегії суддів, застосування зустрічного забезпечення не є доцільним.

Оскільки ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вимоги заяви про забезпечення позову то апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 149, 150, 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову, щодо заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із застосування заяви ОСОБА_2 від 23.05.2017 р., яка нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О.А., скасувати та у задоволенні цієї частини заяви, відмовити.

В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 грудня 2021 року.

Суддя-доповідач:

Судді: