Ухвала

від 28.01.2022 по справі 308/3416/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

28 січня 2022 року

м. Київ

справа № 308/3416/21

провадження № 61-136ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Овсепян К. А., звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Заява обґрунтована тим, з 17 липня 1993 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі. Заявник зазначає, що з моменту укладення шлюбу і до лютого 2021 року позивач вважала, що в її сім`ї існує любов та беззаперечна довіра. З часу створення сім`ї позивачка завжди приймала активну участь в сімейному благоустрої, вона народила дітей, отримала звання доцента кафедри міського будівництва та господарства. Окрім цього, за час перебування в шлюбі завжди співпрацювала з чоловіком, вела бізнес, який полягав у тому, що вона безпосередньо виконувала роботи, пов`язані з ландшафтним дизайном, чим наповнювала спільний бюджет сім`ї.

За час шлюбу та за рахунок їх спільних коштів було придбано значну кількість нерухомого та рухомого майна, здійснені внески до статутних капіталів товариств з обмеженою відповідальністю, надавалися кошти у позику. 21 березня 2017 року (строком на 3 роки) ОСОБА_2 надала нотаріально засвідчену довіреність своєму чоловіку - ОСОБА_1 , якою уповноважила останнього управляти та розпоряджатися всім належним їй майном, укладати всі дозволені законом правочини тощо. 04 квітня 2017 року позивач дізналася, що в неї наявне онкологічне захворювання Лімфома Ходжкіна - рак лімфатичної системи і зважаючи на важкість захворювання вона відразу склала заповіт на свого чоловіка та дітей, який внаслідок певних обставин 24 лютого 2021 року скасувала.

Натомість ОСОБА_1 , незважаючи на наявність заяви Позивача від 11 лютого 2014 року, яка дає йому право вчиняти ряд правочинів в інтересах сім`ї та наявності доручення від 21 березня 2017 року, яким він так і не скористався жодного разу, примусив дружину надати йому іншу заяву (згоду) від 23 травня 2017 року, відповідно до змісту якої ОСОБА_2 дає згоду своєму чоловіку ОСОБА_1 на виконання на умовах йому відомих нижче вказаних дій: придбання та відчуження (купівля, продаж, приймання в дар, рента), передачу в іпотеку, заставу нерухомого та рухомого майна, інвестиційних активів (цінних паперів, корпоративних прав) при якому витрачаються спільні з чоловіком кошти; передачу в оренду (найм) та позичку нерухомого та рухомого майна, придбаного ними в період перебування у зареєстрованому шлюбі; внесення спільних грошових коштів без обмеження їх розміру в товариства чи приватні підприємства, в яких він є учасником (засновником) під час збільшення статутного фонду цих підприємств чи створення нових; передачу спільних грошових коштів без обмеження їх розміру в позику (процентну чи безпроцентну) громадянам чи юридичним особам; на укладення та підписання всіх необхідних документів, в т. ч. договорів, угод, довіреностей тощо, необхідних для виконання, передбачених вище дій.

Цей односторонній правочин відповідач зобов`язав свою дружину здійснити під час того, як їй було встановлено діагноз Лімфома Ходжкіна - рак лімфатичної системи IV стадії та через декілька днів після проведення першої хіміотерапії. Маючи у володінні та розпорядженні таку заяву, відповідач розумів, що тепер він є єдиною особою, яка має право будь-що вчиняти, як із спільними коштами подружжя так і з майном, набутим ними у зареєстрованому шлюбі до надання ОСОБА_2 даної заяви (згоди), а найголовніше все це він може здійснювати не в інтересах сім`ї, а у своїх особистих інтересах. Попередня заява позивача від 2014 надавала відповідачу право на здійснення окремих правочинів за спільні кошти подружжя і тільки в інтересах сім`ї. А отже, маючи заяву (згоду) позивача від 23 травня 2017 року ОСОБА_1 почав активно діяти, шляхом виведення частини майна набутого в зареєстрованому шлюбі (спільне сумісне) в одноособове володіння або відчуження третім особам.

Виведення спільного майна подружжя із спільної власності в одноособове володіння - приватну. В даному випадку відповідач виконав такий маневр: дарує майно своїй матері - ОСОБА_3 , а мати дарує синові - ОСОБА_1 :

- земельна ділянка (Ужгородський р-н, с. Оноківці) - 0,15 га (кадастровий номер 2124884800:11:020:0090) належала подружжю потім > 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 25 вересня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 1785 Нотаріус Селехман О . А. );

- земельна ділянка ( АДРЕСА_1 ) - 0,1518 га (кадастровий номер - 2110100000:45:001:0597) належала подружжю потім > 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 25 вересня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 1787 Нотаріус Селехман О . А. );

- земельна ділянка ( Ужгородський р-н, с/рада Оноківська ) - 0,09 га (кадастровий номер 2124884800:10:015:0101) належала подружжю потім > 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 25 вересня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 1789 Нотаріус Селехман О . А. );

- земельна ділянка ( Ужгородський р-н, с/рада Оноківська ) - 0,047 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0097) належала подружжю потім > 25 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 21 жовтня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 1936 Нотаріус Селехман О . А. );

- земельна ділянка ( Ужгородський р-н, с/рада Оноківська ) - 0,0466 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0092) належала подружжю потім > 25 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 21 жовтня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 1937 Нотаріус Селехман О . А. );

- земельна ділянка ( АДРЕСА_2 ) - 0,06 га (кадастровий номер - 2110100000:40:001:0053) належала подружжю потім > 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 25 вересня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 1784 Нотаріус Селехман О.А. );

- земельна ділянка ( Ужгородський р-н, с/рада Оноківська ) - 0,0478 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0093) належала подружжю потім > 25 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 21 жовтня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 1938 Нотаріус Селехман О. А. );

- земельна ділянка ( Ужгородський р-н, с/рада Оноківська ) - 0,12 га кадастровий номер - 2124884800:10:015:0090) належала подружжю потім > 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 25 вересня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 1786 Нотаріус Селехман О. А. );

- земельна ділянка ( Ужгородський р-н, с/рада Оноківська ) - 0,1023 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0089) належала подружжю потім > 25 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 21 жовтня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 1939 Нотаріус Селехман О. А. );

- земельна ділянка ( Ужгородський р-н, с/рада Оноківська ) - 0,05 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0088) належала подружжю потім > 25 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 21 жовтня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 1788 Нотаріус Селехман О . А. );

- житловий будинок ( АДРЕСА_3 ) 367,1 кв.м належав подружжю потім > 27 липня 2020 року надано дане майно в іпотеку, яка в грудні 2020 року була повернута > 08 грудня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 23 грудня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 2417 Нотаріус Селехман О . А. );

- земельна ділянка ( АДРЕСА_3 ) 0,3734 га (кадастровий номер - 2124886300:11:022:0053) належав подружжю потім > 27 липня 2020 року надано дане майно в іпотеку, яке в грудні 2020 року іпотека була повернута > 08 грудня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 23 грудня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 2416 Нотаріус Селехман О. А. ).

- квартира ( АДРЕСА_4 ) площа 87,1 кв.м належала подружжю потім > 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 25 вересня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 1790 Нотаріус Селехман О. А. );

- домоволодіння ( АДРЕСА_5 ) площа 43.1 кв.м належала подружжю потім > 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 (договір дарування № 1592 Нотаріус Селехман О . А. );

- квартира ( АДРЕСА_6 ) площа 44,6 кв.м, належала подружжю потім > 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 подарував ОСОБА_3 > 25 вересня 2020 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 (договір дарування № 1791Нотаріус Селехман О . А. ).

Надання спільних сумісних коштів подружжя в позику та укладання договорів Іпотеки:

1. Житловии? будинок, літ. А АДРЕСА_7

- договір іпотеки, серія та номер: 1568, видании? 24 липня 2019 року, видавник: Селехман О. А . Іпотекодавець: ТОВ "ЕВГ-21", код ЄДРПОУ: 43082694

2. Житловий будинок, АДРЕСА_8

- договір іпотеки, серія та номер: 626, видании? 30.04.2020, видавник: Васіловка В. О . Іпотекодавець: ОСОБА_8

3. Земельна ділянка, АДРЕСА_8 .

- договір іпотеки, серія та номер: 626, видании? 30 квітня 2020 року, видавник: Васіловка В. О . Іпотекодавець: ОСОБА_8

4. Квартира АДРЕСА_9

- договір іпотеки, серія та номер: 716, видании? 28 квітня 2020 року, видавник: Селехман О. А . Іпотекодавець: ОСОБА_9

5. Житловий будинок, АДРЕСА_10 ,

- договір іпотеки, серія та номер: 1486, видании? 17 серпня 2020 року, видавник: Селехман О. А . Іпотекодавець: ОСОБА_10

6. Земельна ділянка, АДРЕСА_7

- договір іпотеки, серія та номер: 1568, видании? 24 липня 2019 року, видавник: Селехман О. А . Іпотекодавець: ТОВ ЕВГ-21 , код ЄДРПОУ: 43082694.

ОСОБА_1 , діючи у власних інтересах, неодноразово користуючись довірою та повагою дружини ОСОБА_2 , без її згоди та відома здійснював дії, наслідком яких було вибуття майна із спільної власності подружжя. Позивач вважає, що оскільки позов стосуватиметься майна, яке є спільним сумісним майном подружжя, метою якого є захист права власності, а також з метою недопущення подальшого вибуття майна на користь третіх осіб поза волею позивача, на час розгляду справи доцільним буде вжити заходи забезпечення позову. Заявник обґрунтовує подане клопотання тим, що невжиття заходів забезпечення позову, унеможливить або істотно ускладнить виконання рішення суду.

З урахуванням наведеного та з метою забезпечення позову та недопущення незаконного відчуження ОСОБА_1 на користь третіх осіб нерухомого та рухомого майна, заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту/заборони відчуження на вказане у клопотанні нерухоме майно та заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із застосуванням заяви ОСОБА_2 від 23 травня 2017 року, яка була нотаріально завірена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О. А.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2021 заяву про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із застосуванням заяви ОСОБА_2 від 23 травня 2017 року, яка була нотаріально завірена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О. А.

Накладено арешт шляхом заборони відчуження наступного майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 :

- Земельна ділянка (Ужгородський р-н, с. Оноківці) - 0,15 га (кадастровий номер 2124884800:11:020:0090);

- Земельна ділянка ( АДРЕСА_1 ) - 0,1518 га (кадастровий номер -2110100000:45:001:0597);

- Земельна ділянка (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,09 га (кадастровий номер 2124884800:10:015:0101)

- Земельна ділянка (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,047 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0097)

- Земельна ділянка (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,0466 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0092)

- Земельна ділянка ( АДРЕСА_2 ) - 0,06 га (кадастровий номер -2110100000:40:001:0053)

- Земельна ділянка (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,0478 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0093)

- Земельна ділянка (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,12 га кадастровий номер - 2124884800:10:015:0090)

- Земельна ділянка (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,1023 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0089)

- Земельна ділянка (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,05 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0088)

- Житловий будинок ( АДРЕСА_3 ) 367,1 кв.м

- Земельна ділянка ( АДРЕСА_3 ) 0,3734 га (кадастровий номер - 2124886300:11:022:0053)

- Квартира ( АДРЕСА_4 ) площа 87,1 кв.м

- Домоволодіння ( АДРЕСА_5 ) площа 43.1 кв.м, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , дата реєстрації 02 вересня 2020 року, підстава для державної реєстрації: договір дарування, серія та номер: 1597, виданий 02 вересня 2020 року.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предмет позову, з яким позивач має звернувся до суду, взаємопов`язаний зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення позовних вимог.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із застосування заяви ОСОБА_2 від 23 травня 2017 року, яка нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехман О. А., скасовано та у задоволенні цієї частини заяви відмовлено. В решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно може істотно ускладнити ефективний захист прав ОСОБА_2 у випадку задоволення її позову. При цьому суд зазначив, що позовна вимога про визнання недійсною заяви на вчинення будь-яких дій має немайновий характер, у разі задоволення такої вимоги, рішення суду не буде підлягати примусовому виконанню, а тому захід забезпечення позову як заборона ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії із застосування заяви ОСОБА_2 від 23 травня 2017 року не відповідатиме змісту порушеного права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі.

У січні 2022 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у вказаній справі.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні апеляційної скарги про скасування заходів забезпечення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки всім доводам учасників справи, неповно з`ясовано фактичні обставини справи, що призвело до ухвалення судових рішень з порушенням норм процесуального права. Заявник вказує, що застосований вид забезпечення позову не відповідає позовним вимогам, що, в свою чергу, порушує вимоги про забезпечення збалансованості інтересів сторін, та не є співмірним із позовними вимогами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено, що 17 липня 1993 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, який зареєстрований відділом загсу Ужгородської міської управи, про що зроблено запис № 445.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У зв`язку з виведенням спільного майна подружжя із спільної власності в одноособове володіння - приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно до приписів частини 2 статті 149 ЦПК України звернулась 19 березня 2021 року до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 19 квітня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_14 про визнання заяви та договорів, які було укладено на її підставі з відчуження майна недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів.

Зі змісту заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви встановлено, що спір між сторонами стосується нерухомого майна набутого сторонами під час перебування у шлюбу з 17 липня 1993 року, а саме:

- земельної ділянки (Ужгородський р-н, с. Оноківці) - 0,15 га (кадастровий номер 2124884800:11:020:0090);

- земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ) - 0,1518 га (кадастровий номер - 2110100000:45:001:0597);

- земельної ділянки (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,09 га (кадастровий номер 2124884800:10:015:0101);

- земельної ділянки (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,047 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0097);

- земельної ділянки (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,0466 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0092);

- земельної ділянки ( АДРЕСА_2 ) - 0,06 га (кадастровий номер - 2110100000:40:001:0053);

- земельної ділянки (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,0478 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0093);

- земельної ділянки (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,12 га кадастровий номер - 2124884800:10:015:0090);

- земельної ділянки (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,1023 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0089);

- земельної ділянки (Ужгородський р-н, с/рада Оноківська) - 0,05 га (кадастровий номер - 2124884800:10:015:0088);

- житлового будинку ( АДРЕСА_3 ) 367,1 кв.м;

- земельної ділянки ( АДРЕСА_3 ) 0,3734 га (кадастровий номер - 2124886300:11:022:0053);

- квартири ( АДРЕСА_4 ) площа 87,1 кв. м;

- домоволодіння ( АДРЕСА_5 ) площа 43.1 кв.м, яке належить на праві власності ОСОБА_3 , дата реєстрації 02 вересня 2020 року, підстава для державної реєстрації: договір дарування, серія та номер:1597, виданий 02 вересня 2020 року.

Зі змісту клопотання встановлено, що вказане вище нерухоме майно, яке відносилось в силу статті 60 ЦПК України до спільного майна подружжя ОСОБА_1 було виведено ОСОБА_1 із цього статусу на підставі заяви від 23 травня 2017 року, посвідченої привтаним нотаріусом Селехман О. А. та зареєстроавної в реєстрі за № 1009.

Зі змісту вказаної заяви встановлено, що ОСОБА_2 дає згоду чоловіку ОСОБА_1 на придбання та відчуження майнна, передачу такого в оренду, на укладення та підписання документів, тощо. Крім того, заявник вказує, що фактично вказана заява була отримана від неї після проведення складних медичних процедур через важке захворювання і вона не могла усвідомлювати її зміст. Разом з тим на підставі вказаної заяви ОСОБА_1 оформив ряд правочинів на свою особисту користь, чим завдано шкоди її інтересам.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Серед видів забезпечення позову є: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною першою статті 150 цього Кодексу, а також забезпечити позов іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема,

з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом

в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Суди виходили з існування реальної загрози того, що невжиття такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити в майбутньому виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому вжиття заходів забезпечення позову забезпечить фактичне виконання рішення суду.

При цьому слід зазначити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а тому накладення арешту на нерухоме майно до ухвалення рішення у справі не порушує законні права та інтереси власника.

Доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відтак у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви .

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев М. Ю. Тітов