Ухвала

від 08.12.2021 по справі 496/4336/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4336/20

Провадження № 2/496/521/21

У Х В А Л А

08 грудня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря - Ткаченко В.М.,

представника позивача - Похилюк Л.С.,

представника відповідача - Масловського І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про витребування доказів та зупинення провадження у цивільній справі за позовом Одеського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Біляївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом Одеського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвало суду від 03 листопада 2020 року по справі відкрите провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

11 січня 2021 року відповідачем було надано до суду відзив на позовну заяву.

30 вересня 2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Масловського І.М. про витребування доказів, в якому просить суд: витребувати у другого ВРКП СУФР ГУ ДФС у Донецькій області копії матеріалів кримінального провадження за № 32020110000000075, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, які стосуються/або можуть стосуватись вірогідного працевлаштування ОСОБА_2 ; витребувати у шостого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС копії матеріалів кримінального провадження за № 42017000000004229, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1. ч. З ст. 212 Кримінального кодексу України, які стосуються/або можуть стосувались вірогідного працевлаштування ОСОБА_1 та зупинення провадження, в якому просить суд: зупинити провадження у справі № 496/4336/20 за позовом Одеського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до закінчення досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 32020110000000075 та № 42017000000004229.

Представник позивача - Похилюк Л.С. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та пояснила, що триває лише затягування процесу.

Представник відповідача - І.М Масловський у судовому засіданні подане клопотання підтримав, просив задовольнити.

Заслухавши думку сторін та дослідивши клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зі змісту ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відтак, в клопотанні не зазначено, які були вжиті відповідачем або його представником заходи для отримання доказів самостійно та докази вжиття таких заходів.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Таким чином процесуальний строк для надання клопотань про витребування доказів стороною відповідача порушено та будь-яких належних обґрунтувань неможливості надати зазначене клопотання раніше представником відповідача не надано.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Безпідставне поновлення строку є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12 липня 2007 року).

У п. 47 рішення у справі Устименко проти України суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Враховуючи те, що представником відповідача не надано суду доказів поважності пропуску строків для надання клопотання про витребування доказів та відомостей про вжиття заходів для отримання доказу самостійно, суд залишає його без задоволення.

Що стосується вимоги про зупинення провадження у справі, слід зазначити наступне.

У поданій заяві представник відповідача зазначає, що 10.09.2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що у провадженні шостого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС перебуває кримінальне провадження за № 42017000000004229, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1, ч. З ст. 212 Кримінального кодексу України. Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень також було виявлено, що у провадженні другого ВРКП СУФР ГУ ДФС у Донецькій області перебуває кримінальне провадження за № 32020110000000075, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України. Також представник відповідача посилається на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 14.06.2021 року у справі № 234/7572/21 (провадження № 1- кс/234/4076/2).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи.

При цьому, суд звертає увагу, що зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених в цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Представник відповідача у заяві зазначає, що про відкриті кримінальні провадження стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відтак, перевіривши подане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки адвокат Масловський І.М. не навів достатнього обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі та не надав докази, на які посилається, зокрема ухвали суду та інші процесуальні документи з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Керуючись ст.ст. 83,84, 251,252 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідача про витребування доказів та зупинення провадження у цивільній справі за позовом Одеського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Повний текст ухвали складено 08 грудня 2021 року.

Суддя О.П. Галич