Постанова

від 20.10.2023 по справі 496/4336/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2532/23

Справа № 496/4336/20

Головуючий у першій інстанції Галич О. П.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Дришлюка А.І., Сегеди С.М.,

розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом Одеського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

20 жовтня 2020 року представник Одеського обласного центру зайнятості С.В. Гаценко звернулася до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача до бюджету Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заборгованість з виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 32 340,36 грн. та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Його було зареєстровано в центрі зайнятості та на підставі поданої заяви про надання (поновлення) статусу безробітного від 27 грудня 2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VІ, Наказом від 27 грудня 2019 року №НТ 191227, йому було надано статус безробітного з 27 грудня 2019 року. Також, на підставі заяви про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю від 03 січня 2020 року, відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року №1533-111 (із змінами), Наказом від 03 січня 2020 року №НТ 200103 йому було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 03 січня 2020 року. При реєстрації у Біляївській районній філії Одеського ОЦЗ відповідачем було пред`явлено пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2 , копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ №716260 та індивідуальну програму реабілітації інваліда №1445. Під час реєстрації, відповідач був належним чином ознайомлений з правами, обов`язками та відповідальністю зареєстрованого безробітного, в тому числі обов`язком своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення, надання соціальних послуг та припинення реєстрації та відповідальністю за достовірність даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що підтверджується власноруч підписаними: заявою про надання (поновлення статусу безробітного від 27 грудня 2019 року, додатком 2 до Індивідуального плану працевлаштування безробітного від 27 грудня 2019 року.

На підставі Порядку здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №136, Біляївською районною філією Одеського ОЦЗ було здійснено верифікацію та моніторинг достовірності інформації, поданої ОСОБА_1 під час реєстрації. В результаті обміну інформації між Біляївською районною філією Одеського ОЦЗ та Пенсійним фондом України, згідно Довідника ПОУ (ЄДРС) встановлено дані про перебування відповідача у трудових відносинах з ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» (ЄДРПОУ 42989758) з 19 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року під час знаходження на обліку в центрі зайнятості в статусі безробітного з 27 грудня 2019 року. На підтвердження вищезазначеного факту Біляївською районною філією Одеського ОЦЗ отримано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 22 липня 2020 року №1500-0602-6/49917.

У зв`язку з тим, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» (ЄДРПОУ 42989758) є Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69-г,офіс 1/2, Біляївською районною філією Одеського ОЦЗ було направлено запит до Вишгородської районної філії Київського обласного центру зайнятості, щодо проведення розслідування страхового випадку на підприємстві ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» щодо відповідача, де спеціалістами Вишгородської районної філії Київського обласного центру зайнятості було проведено відповідне розслідування та видано акт розслідування від 21 липня 2020 року №48/39.02-24.

Згідно до акта розслідування Вишгородською районною філією Київського обласного центру зайнятості було направлено лист роботодавцю ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» про проведення перевірки (звірки) даних про трудові відносини з ОСОБА_1 , однак відповіді на вказаний лист отримано не було.

Також представником центру зайнятості було здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» а саме: АДРЕСА_1 . За відповідною адресою роботодавця не розшукано. Номери телефонів, вказані у паспорті ПОУ та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не обслуговуються.

Вищезазначений акт розслідування було направлено до Біляївської районної філії Одеського ОЦЗ 21 липня 2020 року та отримано 28 липня 2020 року за вхід. №28 липня 2020 року. Разом з цим Біляївською районною філією Одеського ОЦЗ також було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення по ОСОБА_1 та видано акт розслідування від 30 липня 2020 року №6. Відповідно до акту розслідування, окрім зазначених раніше доказів на підтвердження факту перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 з ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» (ЄДРПОУ 42989758) під час реєстрації в центрі зайнятості, спеціалістами центру зайнятості було отримано Форму ОК-5 ПФУ Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 . Так згідно зазначеної Форми, в період з грудня 2019 року по березень 2020 року, у ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» ОСОБА_1 було відпрацьовано: у грудні 2019 року: 13 календарних днів та отримано заробітну плату у розмірі 1680,72 грн.; у січні 2020 року: 31 календарний день та отримано заробітну плату у розмірі 4800,00 грн.; у лютому 2020 року: 29 календарних днів та отримано заробітну плату у розмірі 4800,00 грн.; у березні 2020 року: 31 календарний день та отримано заробітну плату у розмірі 4800,00 грн. Згідно даних про особу з ДРЗДСС, електронного файлу від 23 липня 2020 року, у зазначений період ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» по ОСОБА_1 сплачувався ЄСВ, а саме: за грудень 2019 року було сплачено ЄСВ на суму 369,76 грн., за січень 2020 року - 1056,00 грн., за лютий 2020 року - 1056,00 грн., за березень 2020 року - 1056,00 грн.

Із зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 порушив ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме - ним не було своєчасно подано відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг. На підставі п. 8 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», абз. 17 пп. 1 п. 1 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №792 від 19 вересня 2018 року, Наказом від 30 липня 2020 року №НТ 200730 ОСОБА_1 було знято з обліку у Біляївській районній філії Одеського ОЦЗ та припинено виплату допомоги по безробіттю з 30 липня 2020 року.

В результаті приховування інформації щодо свого працевлаштування у ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» (ЄДРПОУ 42989758) під час перебування на обліку у Біляївській районній філії Одеського громадянином ОСОБА_1 було незаконно отримано матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю у сумі 32 340,36 грн. 14 серпня 2020 року Біляївською районною філією Одеського ОЦЗ був виданий Наказ №20 про стягнення незаконно виплачених коштів з вини особи ОСОБА_1 за період з 03 січня 2020 року по 29 липня 2020 року у сумі 32 340,36 грн.

17 серпня 2020 року Біляївською районною філією Одеського ОЦЗ було вручено Претензію №4 з вимогою у п`ятнадцятиденний термін сплатити борг у сумі 32 340,36 грн наручно ОСОБА_1 , що підтверджується особистим підписом боржника на копії зазначеної претензії. Однак, станом на теперішній час, добровільно кошти не повернуто. У зв`язку з викладеним, представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.

Короткий зміст відзиву на позовну заяву.

Відповідач надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позову, з тих підстав, що відповідачем до Біляївського ВП ГУНП України в Одеській області була направлена заява щодо неправомірних дій посадових осіб ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія», які порушили Закон України «Про захист персональних даних», а саме використали без відома відповідача його паспорт громадянина України та код для оформлення останнього як працівника на вище зазначене підприємство. На даному підприємству відповідач жодного дня не працював, заробітну плату не отримував, про те що там оформлений йому стало відомо після зустрічі з працівниками Центру зайнятості. До цього моменту відповідач на законних підставах отримував відповідну соціальну допомогу в статусі безробітного. Про даний факт відповідач неодноразово повідомляв працівників позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року позовну заяву Одеського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 в бюджет фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заборгованість з виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 32340,36 (тридцять дві тисячі триста сорок гривень тридцять шість копійок) грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не враховано те, що в даній справі відповідачем не було допущено умисного невиконання ним своїх обов`язків та зловживання, оскільки відповідач ніколи не влаштовувався на роботу у ТОВ «Суми Олія» та ніяким чином не міг розпочати свою трудову діяльність на вказаному вище підприємстві, так як на той час знаходився на лікуванні за кордоном, про своє «працевлаштування» відповідач дізнався вже після того, як Центр висунув вимогу щодо повернення коштів, а тому твердження про те, що відповідач навмисно подав недостовірні відомості до позивача є безпідставними.

Скаржник вважає, що оскільки відповідач ніколи не влаштовувався на роботу на вказане вище підприємство, заяву про прийняття на роботу не подавав та взагалі будь-яких дій направлених на працевлаштування не вчиняв, то документи на підставі яких скаржника було прийнято на роботу у ТОВ «Суми Олія», як і вся подальша звітність щодо відповідача є підробленими, також посилаючись на кримінальні провадження за №42017000000004229 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 листопада 2017 року та №32020110000000075 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 червня 2020 року.

Судом першої інстанції абсолютно безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, не дивлячись на те, що вони можуть містити інформацію, яка підтвердить позицію відповідача, чим позбавив відповідача гарантованого чинним законодавством права на захист та права на доведення всіма можливими законними шляхами своєї позиції.

Відповідач також зазначає, що позивачем належним чином не доведено розмір коштів, які він просить стягнути з відповідача.

Скаржник вважає, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції належним чином не дослідженого того, що: відповідач умисно подав позивачу відомості, що стали підставою для виплати йому допомоги по безробіттю; відповідач дійсно отримував допомогу по безробіттю, як про це зазначає позивач; позивач отримав допомогу по безробіттю у розмірі про який зазначає позивач.

Порядок розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ціна позову у вказаній цивільній справі становить менш ніж сто розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а таким чином, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

З врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 16, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 20 жовтня 2023 року.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Фактичні обставини справи

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 27 грудня 2019 року звертався до керівника Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості Арсеньєвої І.І. з заявою про надання (поновлення) статусу безробітного, в якій просив надати йому статус безробітного відповідно до Закону України «Про зайнятість населення». Зазначив, що через відсутність роботи не має заробітку або інших доходів, не отримує допомогу від держави (а.с.25).

27 грудня 2021 року ОСОБА_1 також було написано заяву про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю керівнику Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості ОСОБА_2 , в якій просив призначити йому виплату допомоги по безробіттю в розмірі, передбаченому Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 8-го дня після реєстрації (або з дня поновлення статусу безробітного 27 грудня 2019 року) (а.с.26).

На ОСОБА_1 була заведена персональна картка № НОМЕР_3 , в якій зазначені усі дані відповідача (а.с.27-28).

ОСОБА_1 були встановлені відповідні дні для відвідування центру зайнятості, починаючи з 27 грудня 2019 року по 30 липня 2020 року (а.с.29-30).

Згідно Додатку №2 до Персональної картки №150719122700002, 27 грудня 2019 року було прийнято рішення про надання ОСОБА_1 статусу безробітного, з 03 січня 2020 року прийнято рішення про нарахування виплати останньому та 30 липня 2020 року прийнято рішення про припинення статусу безробітного у зв`язку з поданням недостовірних даних (а.с.31).

Згідно додатку №4 до Персональної картки №150719122700002, ОСОБА_1 за період перебування на обліку у центрі зайнятості у статусі безробітної особи були нараховані грошові кошти у сумі 32340, 36 грн (а.с.32-37).

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи загального захворювання. Термін дії посвідчення 01 грудня 2020 року (а.с.38).

Згідно довідки до акту огляду медичко-соціальною експертною комісією, серії 12 ААБ №716260, ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи загального захворювання, інвалідність встановлена на строк до 01 грудня 2020 року (а.с.39).

Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда № 1445 від 12 листопада 2019, ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи загального захворювання (а.с.40-41).

ОСОБА_1 27 грудня 2019 року був ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованих безробітних, про що свідчить його підпис у додатку №2 до Індивідуального плану працевлаштування безробітного (а.с.42).

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на адресу Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості від 29 липня 2020 року №102, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ ВП «Суми олія» у період з 19 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року.

ТОВ «ВП «Суми олія», код ЄДРПОУ 42989758, місцезнаходження: 07301, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Ватутіна, буд. 69-г, офіс 1/2, зареєстроване в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з нього (а.с.44-49).

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення №48/39.02-24, проведеного Вишгородською районною філією Київського обласного центру зайнятості від 21 липня 2020 року встановлено дані про перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» з 19 грудня 2019 року по 31 березня 2020 року, перебуваючи при цьому з 27 грудня 2019 року на обліку в службі зайнятості в статусі безробітної особи. Роботодавцю ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» було направлено рекомендований лист про проведення перевірки (звірки) даних про трудові відносини з ОСОБА_1 , але відповідь не отримана. По прибуттю за юридичною адресою ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія», роботодавця не розшукано (а.с.51-52).

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення №6, проведеного Біляївською районною філією Одеського обласного центру зайнятості від 30 липня 2020 року встановлено факт подання недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання ОСОБА_1 статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, чим порушив ч. 2 ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». ОСОБА_1 повинен повернути допомогу по безробіттю, нараховану за період з 03 січня 2020 року по 29 липня 2020 року. З вказаним актом ОСОБА_1 , ознайомлений, про що свідчить його підпис. Зазначив, що на вказаному підприємстві не працював (а.с. 54-55, 81-83, 120-122).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, в період з грудня 2019 року по березень 2020 року, у ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» ОСОБА_1 було відпрацьовано: у грудні 2019 року - 13 календарних днів та отримано заробітну плату у розмірі 1680,72 грн; у січні 2020 року - 31 календарний день та отримано заробітну плату у розмірі 4800,00 грн; у лютому 2020 року - 29 календарних днів та отримано заробітну плату у розмірі 4800,00 грн; у березні 2020 року - 31 календарний день та отримано заробітну плату у розмірі 4800,00 грн (а.с.56-59).

У наказі Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості від 14 серпня 2020 року №20 зазначено, що необхідно вжити заходи по відшкодування коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з ОСОБА_1 в сумі 32340,36 грн. Провідному фахівцю з питань зайнятості відділу навчання соціальних послуг ОСОБА_3 надіслати ОСОБА_1 претензію з повідомленням, протягом двох робочих днів, про необхідність відшкодування коштів у сумі 32340,36 грн протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення. У разі відмови особи добровільно відшкодувати кошти або у разі неповернення їх у встановлений термін, ОСОБА_3 , передати до Одеського обласного центру зайнятості справу для вжиття заходів щодо стягнення коштів у судовому порядку (а.с.60-61).

17 серпня 2020 року за №725/2-20 ОСОБА_1 було надіслано претензію №4 про відшкодування незаконно виплачених коштів у сумі 32340,36 грн, з якою він ознайомився у цей же день, про що свідчить його підпис у претензії (а.с.62-63).

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи загального захворювання. Термін дії посвідчення 30листопада 2022 року (а.с.84, 118).

Згідно консультації гастроентеролога від 18 вересня 2019 року, ОСОБА_1 перебував на огляді у лікаря гастроентеролога у м. Тель-Авів. (а.с.85-86, 123-124).

ОСОБА_1 перебував на консультації у лікаря у м. Тель-Авів, де йому був встановлений певний діагноз, що підтверджуються висновком від 20 вересня 2019 року (а.с.87-90, 125-128).

25 жовтня 2019 року у м. Тель-Авів ОСОБА_1 була проведена операція, що підтверджується післяопераційним епікризом (а.с.92- 94, 130-133).

30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 було виписано з лікарні та надано рекомендації, зокрема відпустка строком дві неділі у зв`язку з хворобою (а.с.95-96, 129).

10 серпня 2020 року ОСОБА_1 звертався до Біляївського ВП ГУНП в Одеській області з заявою, в якій просив прийняти міри до посадових осіб ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія», які без його відома скористалися особистими даними та оформили останнього на роботу (а.с.97, 113).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів від 04 серпня 2020 року, ОСОБА_1 в період з 01 жовтня 2019 року по 31 березня 2020 року отримував доходи з таких джерел: 26 грудня 2019 року у ТОВ «Промринок» - 19285,79 грн; 19 грудня 2019 року у ТОВ «ВП «Суми олія» - 1680,72 грн; у Одеському обласному центрі зайнятості 13127,74 грн, дата отримання не зазначена; 31 березня 2020 року у ТОВ «ВП «Суми олія» - 14400,00 грн (а.с.99, 109).

Згідно довідки про доходи №7481194548481433, ОСОБА_1 була нарахована пенсія за період з 01 жовтня 2020 року по 31 березня 2021 року у сумі 10500 грн (а.с.11).

Листом Біляївського ВП ГУНП в Одеській області від 09 вересня 2020 року за №43/460-Д було надано відповідь ОСОБА_1 , в якій зазначено, що за фактом порушень законодавства посадовими особами ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» було проведено перевірку на підставі Закону України «Про звернення громадян», та було прийнято рішення про списання матеріалів перевірки до номенклатурної справи Біляївського ВП з організації розгляду звернень громадян. За даним фактом до Біляївського центру зайнятості направлено запит на інформацію. Остаточне рішення буде прийняте після надходження відповіді (а.с.112, 98).

Згідно довідки до акту огляду медичко-соціальною експертною комісією, серії 12 ААБ №161190, ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи загального захворювання, інвалідність встановлена на строк до 01 грудня 2022 року (а.с.114).

Згідно індивідуальної програми реабілітації інваліда №1267 від 10 листопада 2020 року, ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи загального захворювання. Рекомендовано нагляд сімейного лікаря, зазначено, що можлива праця без фізичних перенавантажень у сприятливих кліматичних умовах (а.с.115).

Біляївською районною філією Одеського обласного центру зайнятості 12 липня 2021 року №229/2-21 було надіслано лист начальнику ГУ ДПС у Київській області, в якій просили надати інформацію, що підтверджує факт подання повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу підприємством ТОВ «ВП «Суми олія у грудні 2019 року та надати копію повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу (а.с.143-144).

01 вересня 2021 року Головним управлінням ДПС у Сумській області було надіслано лист на адресу Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості, в якому зазначено, що до ГУ ДПС у Сумській області у грудні 2019 року ТОВ «ВП «Суми олія» було подано повідомлення про прийняття працівника на роботу стосовно найманої особи ОСОБА_1 з 19 грудня 2019 року (а.с.160).

Головним управлінням ДПС у Київській області було надіслано лист на адресу Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості, в якому зазначено, що згідно інформаційної системи «Податковий блок», ТОВ «ВП «Суми олія» подано до ГУ ДПС у Сумській області повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу у грудні 2019 року (а.с.161).

Відповідно до бухгалтерської довідки №68 від 12 серпня 2020 року, ОСОБА_1 здійснений розрахунок допомоги по безробіттю за період з 03 січня 2020 року по 29 липня 2020 року у сумі 32340,36 грн (а.с.166).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що з ОСОБА_1 у ТОВ «ВП «Суми олія» не влаштовувалися на роботу. У 2019 році приїжджали з перевіркою з м. Києва не відомі особи та розпитували за вказані обставини. Свідок не звертався до правоохоронних органів з заявою щодо неправомірних дій фірми, які використали особисті дані його та відповідача. Грошові кошти у ТОВ «ВП «Суми олія» не отримували, у трудових відносин з вказаною фірмою не перебували. Зазначив, що офіційно не працює з 2019 року. Через деякий час дізнався, що ОСОБА_1 перебував на обліку у центрі зайнятості.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що відповідач є його рідним братом. Зазначив, що у ТОВ «ВП «Суми олія» з братом ніколи не працювали, заяву на працевлаштування не писали, грошові кошти не отримували. ОСОБА_1 восени 2019 року перебував на лікуванні. Свідок не звертався до правоохоронних органів з заявою щодо неправомірних дій фірми, які використали особисті дані. Свідку було відомо, що відповідач перебував на обліку у центрі зайнятості. Пояснив, що коли до нього приїжджала працівники податкової поліції, були відібрані пояснення. Свідок копії особистих документів нікому не надавав. Зазначив, що після 2019 року офіційно не працював, договори на працевлаштування не укладав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно виходив з того, що законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та цього Закону.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 №90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» до внесення змін до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» служба зайнятості продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і фінансуються за рахунок і в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

У відповідності до п.п. 1, 18, 19 ч. 2 ст.22 Закону України «Про зайнятість населення» центри зайнятості здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті статус безробітного надається зазначеним у ч. 1 ст. 43 особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У ч. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» зазначено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи у встановленому порядку в державній службі зайнятості.

У п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Біляївської районної філії Одеського обласного центру зайнятості з заявою про надання (поновлення) йому статусу безробітного та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю.

Згідно підписаної відповідачем заяви про надання (поновлення) статусу безробітного від 27 грудня 2019 року, відповідач був належним чином ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за достовірність даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до Закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Також відповідно до абз. З п. 6 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України і ДПА України № 60/62 від 13 лютого 2009 року в разі, якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до п. 7 цього Порядку.

Пунктом 7 цього ж Порядку передбачено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Також абз. 1 п. 6 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України і ДПА України № 60/62 від 13 лютого 2009 року встановлено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

За змістом п.п. 1,8 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зайнятості особи; встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У ч. 3 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В результаті ненадання інформації щодо свого працевлаштування у ТОВ «Виробниче підприємство «Суми олія» під час перебування на обліку у Біляївській районній філії Одеського обласного центру зайнятості громадянином ОСОБА_1 було незаконно отримано матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю у сумі 32340,36 грн.

Верховний Суд України в постанові від 17 лютого 2015 року по справі №21-20а-15 дійшов до висновку про те, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

ОСОБА_1 порушив ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме - ним не було своєчасно подано відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг.

У постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2018 року у справі №545/164/17-ц зазначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, неповідомлення відповідачем про його працевлаштування, тобто про обставину, яка не дає йому право для визнання його безробітним, свідчить про невиконання ним своїх обов`язків та відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

У постанові від 04 квітня 2018 року у справі №367/2095/17, провадження №367/2095/17, прийнятій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, зроблено висновок про те, що укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, цивільно-правової угоди є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення з відповідача суми виплаченого забезпечення за період з 03 січня 2020 року по 29 липня 2020 року в сумі 32340,36 грн.

Посилання відповідача на обставину, що він не мав змоги працевлаштуватися до ТОВ «ВП «Суми олія» у зв`язку з перебування на лікуванні не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки з наданих відповідачем доказів вбачається, що відповідач перебував на лікуванні за кордоном у вересні 2019 року, а працевлаштованим був у грудні 2019 року.

Крім того, посилання представника відповідача у судовому засіданні на ту обставину, що відповідач не отримував заробітну плату та допомогу по безробіттю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: 1) індивідуальними відомостями про застраховану особу, в період з грудня 2019 року по березень 2020 року, де зазначена кількість відпрацьованих днів у ТОВ «ВП «Суми олія» та сума грошових коштів, яка була нарахована; 2) додатком № 4 до Персональної картки №150719122700002, де зазначено, що ОСОБА_1 за період перебування на обліку у центрі зайнятості у статусі безробітної особи були нараховані грошові кошти у сумі 32340, 36 грн. Також посилання представника відповідача на відсутності розрахунку отриманих відповідачем коштів спростовуються дослідженими доказами у судовому засіданні, а саме додатком №4 до Персональної картки №150719122700002, ОСОБА_1 за період перебування на обліку у центрі зайнятості у статусі безробітної особи були нараховані грошові кошти у сумі 32340,36 грн та перераховані на особовий рахунок ФЮГРУ ПАТ «ПриватБанк» та зазначені номер платіжного доручення і дата (а.с.32-37).

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом першої інстанції докази в їх сукупності, беручи до уваги вимоги чинного законодавства, що регулюють даний вид правовідносин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем під час подання заяви про надання статусу безробітного було подано недостовірні дані та документи, на підставі яких йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю, у зв`язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Однак, у зв`язку з тим, що відповідач є інвалідом 2-ї групи, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідача необхідним звільнити його від стягнення з нього сплаченого судового збору позивачем, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилається як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Щодо доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано те, що в даній справі відповідачем не було допущено умисного невиконання ним своїх обов`язків та зловживання, оскільки відповідач ніколи не влаштовувався на роботу у ТОВ «Суми Олія» та ніяким чином не міг розпочати свою трудову діяльність на вказаному вище підприємстві, так як на той час знаходився на лікуванні за кордоном, про своє «працевлаштування» відповідач дізнався вже після того, як Центр висунув вимогу щодо повернення коштів, а тому твердження про те, що відповідач навмисно подав недостовірні відомості до позивача є безпідставними, колегія суддів зазначає наступне.

Так, посилання відповідача на обставину, що він не мав змоги працевлаштуватися до ТОВ «ВП «Суми олія» у зв`язку з перебування на лікуванні не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки з наданих відповідачем доказів вбачається, що відповідач перебував на лікуванні за кордоном у вересні жовтні 2019 року, а працевлаштованим був у грудні 2019 року.

Щодо доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції абсолютно безпідставно було відмовлено у задоволення клопотання відповідача про витребування доказів, не дивлячись на те, що вони можуть містити інформацію, яка підтвердить позицію відповідача, чим позбавив відповідача гарантованого чинним законодавством права на захист та права на доведення всіма можливими законними шляхами своєї позиції, колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року клопотання представника відповідача про витребування доказів та зупинення провадження у цивільній справі за позовом Одеського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

Однак заперечення на вказану ухвалу, в частині залишення без задоволення клопотання про витребування доказів, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду до апеляційної скарги на рішення суду не включено та вона не є предметом оскарження.

Щодо доводів апеляційної скарги, що документи на підставі яких скаржника було прийнято на роботу у ТОВ «Суми Олія», як і вся подальша звітність щодо відповідача є підробленими, також посилаючись на кримінальні провадження за №42017000000004229 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 листопада 2017 року та №32020110000000075 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 червня 2020 року, колегія суддів зазначає наступне.

Скаржником не надано жодного доказу на підтвердження того, що звітність ТОВ «Суми Олія» щодо відповідача є підробленою.

Посилання скаржника на кримінальні провадженні не спростовує вищенаведені висновки суду, більше того скаржником не надано жодних доказів наявності відповідних вироків суду по зазначеним кримінальним провадженням.

Наведене узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 62 Конституції України, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду та положень ч. 1 ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Щодо доводів апеляційної скарги, що позивачем належним чином не доведено розмір коштів, які він просить стягнути з відповідача, що відповідач дійсно отримував допомогу по безробіттю, як про це зазначає позивач та, що позивач отримав допомогу по безробіттю у розмірі про який зазначає позивач, колегія суддів зазначає наступне.

Так, по-перше, розмір отриманої відповідачем допомоги по безробіттю та факт отримання вказаних коштів підтверджується наданим позивачем разом з позовною заявою нарахування допомоги по безробіттю та платежів та наданих відповідачем відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів від 04 серпня 2020 року №42410.

По-друге, в суді першої інстанції відповідач не заперечував проти факту отримання допомоги по безробіттю та розміру отримуваної допомоги, також відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок отриманої відповідачем допомоги та не надано жодного доказу щодо наявності помилки при його визначенні.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 20 жовтня 2023 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: А.І. Дришлюк

С.М. Сегеда