Рішення

від 08.12.2021 по справі 360/2308/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2308/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 15 червня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації (далі - УСЗН Сватівської РДА) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу (т.1 а.с.1-3).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 01 жовтня 2015 року прийнята на роботу до відповідача та призначена на посаду головного спеціаліста сектора обробки заяв та прийняття рішень відділу соціальних допомог та компенсацій з випробувальним терміном 1 місяць на конкурсній основі, зі збереженням 15 рангу державного службовця.

Під час роботи відповідача позивач переведена на посаду провідного спеціаліста сектора прийому заяв та документів відділу соціальних допомог та компенсацій з 05 вересня 2016 року.

Позивач 01.05.2017 переведена на посаду провідного спеціаліста відділу по роботі з внутрішньо переміщеними особами.

З 01.01.2019 позивач переведена на посаду провідного спеціаліста сектору інформаційно нормативної роботи.

31 березня 2020 року позивача звільнено у зв`язку зі скороченням штату, наказ від 31.03.2020 № 04-13/16. На момент звільнення позивач мала 8 ранг державного службовця. Наказ про звільнення позивач отримала 31.03.2020.

Позивач 10 лютого 2020 року звернулась до урядової гарячої лінії щодо вжиття заходів для надання можливості продовжувати працювати в Управлінні соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації.

Листом від 10.02.2020 № 16/46-427 позивача повідомлено, що розпорядженням голови Сватівської райдержадміністрації від 10.01.2020 за № 10 (зі змінами) Про затвердження штатного розпису управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації з 16.03.2020 вводиться в дію штатний розпис управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації з 44 штатними одиницями. У зазначеному штатному розписі відсутня посада провідного спеціаліста сектору інформаційно-консультативної роботи. У новому затвердженому штатному розписі скорочено посаду провідний спеціаліст , яка є єдиною посадою такого виду у секторі інформаційно-роз`яснювальної роботи управління соціальною захисту населення райдержадміністрації.

З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 у задоволенні позовної заяви відмовлено (т.1 а.с.173-178).

Постановою Верховного Суду від 13.10.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року по справі № 360/2308/20 скасовано, а справу направлено до Луганського окружного адміністративного суду на новий розгляд. Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації від 31 березня 2020 року № 04-13/16 Про звільнення . Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста сектору інформаційно-консультативної роботи Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації.

Справу № 360/2308/20 у частині вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації нарахувати та виплати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2020 року по дату ухвалення судом рішення про поновлення на роботі направлено на новий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду (т. 2 а.с.77-96).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 прийнято до провадження адміністративну справу № 360/2308/20 в частині вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації нарахувати та виплати ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2020 року. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (т.2 а.с.102-103).

15.11.2021 від Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації Сватівської районної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву від 12.11.2021 № 04-2382 (т.2 а.с.145-146), у якому позивач зазначив наступне.

На 2021 рік по управлінню затверджено обсяг бюджетних призначень. Згідно з ч. 11 ст. 23 Бюджетного кодексу України, забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків.

Згідно з ч. 7 ст. 23 Бюджетного кодексу України у межах загального обсягу бюджетних призначень за КПК 7821010 Здійснення виконавчої влади у Луганській області Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) за обґрунтованим поданням ініціює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету.

Відповідно до п. 1. ст. 48 Бюджетного Кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня і не має можливості здійснити виплату без додаткового фінансування з Державного бюджету. Але після розгляду та прийняття відповідного рішення окружним судом по справі 360/2308/20 вчинить необхідні дії.

Також відповідач просив взяти до уваги, що на підставі ч. 4 ст. 87 Закону України Про державну службу відповідно до наказу начальника управління від 31.03.2021 № 04-13/16 Про звільнення , який на теперішній час скасовано, ОСОБА_1 отримала при звільненні вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат, що складає 10 тис. 399 грн 77 коп.

Згідно з претензією Сватівського районного центру зайнятості № 6 від 29.10.2021, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Сума відшкодування Управлінням допомоги по безробіттю, яку отримала ОСОБА_1 за період з 01.05.2020 по 25.04.2021, складає 39 886 грн 27 коп. На теперішній час Управлінням направлена заява, до Сватівського районного центру зайнятості з проханням дозволити сплати зазначену заборгованість частинами строком на три місяці.

Ухвалою суду від 08.11.2021 провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 08.12.2021 провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.

З копій виданих на ім`я позивача паспорта громадянина України, картки платника податків, встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (т. 1 арк. спр. 4-3).

Згідно з записами у трудовій книжці позивача від 10 березня 1980 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 01 жовтня 2015 року працювала в УСЗН Сватівської РДА, у тому числі з 01 січня 2019 року на посаді провідного спеціаліста сектору інформаційно-консультативної роботи, з 31 березня 2020 року звільнена у зв`язку зі скороченням штату, пункт 1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу на підставі наказу від 31 березня 2020 року № 04-13/16 (т. 1 арк. спр. 6-15).

Згідно з пунктом 2 наказу УСЗН Сватівської РДА від 23 березня 2020 року № 04-13/13 визначено звільнити ОСОБА_1 , провідного спеціаліста сектору інформаційно-консультативної роботи, в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності (т. 1 арк. спр. 116).

Наказом УСЗН Сватівської РДА від 31 березня 2020 року № 04-13/16 на підставі розпорядження голови Сватівської РДА від 27 лютого 2020 року № 66, наказу начальника УСЗН Сватівської РДА від 23 березня 2020 року № 04-13/13, листка непрацездатності від 23 березня 2020 року АДР № 055362 звільнено ОСОБА_1 , провідного спеціаліста сектору інформаційно-консультативної роботи в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність - 31 березня 2020 року (т. 1 арк. спр. 23, 81).

Кількість відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи позивача: 27 (15 у лютому та 12 у березні 2020 року), що підтверджено табелями робочого часу за лютий та березень 2020 (т. 1 арк. спр. 119, т. 3 а.с.19).

Згідно з довідкою УСЗН Сватівської РДА від 12 листопада 2021 року за № 05-15/2382 заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці роботи становить:

- за лютий 2020 (15 робочих днів) нарахована заробітна плата 6678,36 грн, у тому числі оклад - 3172,50 грн; ранг 225,00 грн, вислуга - 571,05 грн, відпустка - 1010,25 грн, лікарняний підприємство - 944,20 грн, лікарняний ФСС - 755,36 грн;

- за березень 2020 року (12 робочих днів) нарахована заробітна плата у розмірі 3424,86 грн у т.ч.: оклад - 2417,14 грн, ранг - 171,43 грн, вислуга років - 435,09 грн; відпустка - 401,20 грн (т. 3 арк. спр. 18).

Вирішуючи справу в межах позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. Однак повноваження суду при вирішенні трудового спору про поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця.

За змістом частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Вимушеним прогулом у розумінні статті 235 КЗпП України є період часу протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин, який триває з дня звільнення працівника до дня винесення рішення суду про поновлення його на роботі.

При цьому, вирішуючи питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд має визначити розмір такого заробітку за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок № 100), навівши відповідний розрахунок.

Зважаючи на те, що Верховний Суд дійшов висновку, що позивача протиправно звільнено з посади провідного спеціаліста сектору інформаційно-консультативної роботи УСЗН Сватівської РДА, постановою від 13.10.2021 у справі, що розглядається, поновив позивача на цій посаді з 01 квітня 2020 року, вимушений прогул позивача тривав з 01.04.2020 по 13.10.2021.

Згідно з абзацом вісімнадцятим пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку № 100).

З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 100 слідує, що згідно з чинним законодавством нарахування середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу проводиться шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців робочі дні на число робочих днів за цей період.

Як вже установлено судом згідно з довідкою УСЗН Сватівської РДА від 12 листопада 2021 року за № 05-15/2382 заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці роботи становить:

- за лютий 2020 (15 робочих днів) нарахована заробітна плата 6678,36 грн, у тому числі оклад - 3172,50 грн; ранг 225,00 грн, вислуга - 571,05 грн,;

- за березень 2020 року (12 робочих днів) нарахована заробітна плата у розмірі 3424,86 грн у т.ч.: оклад - 2417,14 грн, ранг - 171,43 грн, вислуга років - 435,09 грн; відпустка - 401,20 грн (т. 3 арк. спр. 18).

Сума нарахованої заробітної плати, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати, за лютий 2020 року складає 3968,55 грн (без урахування відпускних та лікарняного), а за березень 2021 року - 3023,66 грн (без урахування відпустки).

Кількість відпрацьованих робочих днів за два останні місяці роботи позивача: 27 (15 у лютому та 12 у березні 2020 року), що підтверджено табелями робочого часу за лютий та березень 2020 (т. 1 арк. спр. 119, т. 3 а.с.19).

Таким чином середньоденна заробітна плата складає 258,97 грн (3968,50 грн + 3023,66 грн / 27 робочих днів = 258,97 грн)

Вимушений прогул позивача слід обраховувати з 01 квітня 2020 року по день ухвалення судового рішення Верховним Судом- 13 жовтня 2021 року.

У періоді вимушеного прогулу з 01 квітня 2021 року по 13 жовтня 202 року було 385 робочих днів.

Таким чином, середня заробітна плата за весь час вимушеного прогулу з 01 квітня 2020 року по 13 жовтня 2021 року складає 99703,45 грн (385 робочих дні х 258,97 грн (середньоденна заробітна плата)).

Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, УСЗН Сватівської РДА як податковий агент відповідно до норм Податкового Кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зобов`язана виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2020 року по 13 жовтня 2021 року у розмірі 99 444,48 грн, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що згідно з частиною другою статті 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин (зокрема, якщо після незаконного звільнення позивач був працевлаштований та отримував заробітну плату, розмір якої за період вимушеного прогулу перевищує суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 5697,34 грн (258,97 грн х 22 робочих дні) підлягають негайному виконанню.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, а відповідачі як суб`єкти владних повноважень, на яких частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, не довели суду правомірність оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід задовольнити.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір .

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації Луганської області (код ЄДРПОУ 03197018, місцезнаходження: 92600, Луганська обл., м. Сватове, майдан Злагоди, 25) про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2020 року по 13 жовтня 2021 року в загальному розмірі 99703,45 грн (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот три гривні 45 коп.).

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації Луганської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в розмірі 5697,34 грн (п`ять тисяч шістсот дев`яносто сім гривень 34 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.С. Шембелян