Ухвала

від 08.12.2021 по справі 826/4560/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 826/4560/16

адміністративне провадження № К/9901/41190/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) Київстар на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі за адміністративним позовом ПрАТ Київстар (далі також Товариство, позивач) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.03.2016 №0000184201 в частині, а саме: у сумі 1471710,25 грн (в тому числі, за грошовим зобов`язанням з податку на доходи фізичних осіб на 850687,85 грн, за штрафними санкціями - 621022,40 грн); визнано протиправним та скасовано повністю податкове повідомлення-рішення від 03.03.2016 №00001942014 на суму 36242,54 грн (в тому числі, за грошовим зобов`язанням з військового збору на 22397,88 грн, за штрафними санкціями - 13844,66 грн); в решті позовних вимог відмовлено; здійснено розподіл судових витрат.

12.11.2021 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на вищезазначені судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог (податкове повідомлення-рішення від 04.03.2016 №0000204201 та податкове повідомлення-рішення від 03.03.2016 №0000184201 в частині 510,00 грн) та мотивувальної частини рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає нормі пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), якою встановлено, що у касаційні скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

ПрАТ Київстар у касаційній скарзі підставами касаційного оскарження зазначило пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС, згідно з якими підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо:

суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).

Обгрунтовуючи підставу касаційного оскарження, встановлену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, ПрАТ Київстар у касаційній скарзі зазначає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що страхові внески, які Товариство сплачувало на користь страхової компанії за договором довгострокового страхування життя від 13.12.2007 № 26911, є персоніфікованими, зроблений без урахування висновку Верховного Суду в постановах від 30.10.2018 у справі №810/481/16 та від 10.06.2019 у справі № 808/3611/16, згідно з яким оподаткування неперсоніфікованих доходів неможливе.

При цьому, позивач у касаційній скарзі не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції саме щодо визнання сплачених ним страхових внесків за своїх працівників персоніфікованими платежами. Отже, довід позивача щодо підстави касаційного оскарження стосується іншого правозастосування судом норми права в порівнянні із зазначеними постановами Верховного Суду, в інших, не подібних правовідносинах. Про неподібність правовідносин у справі № 826/4560/16 та у справах № 810/481/16 і № 808/3611/16 свідчить зміст ухвалених у цих справах судових рішень.

Так, у справах № 810/481/16 і № 808/3611/16 Верховний Суд застосував норми підпункта 14.1.47 пункта 14.1 статті 14, підпункта 164.2.17 пункта 164.2 статті 164, підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункта 168.1 статті 168, пункта 176.2 статті 176 Податкового кодексу України до встановлених судами попередніх інстанцій обставин у цих справах щодо визначення контролюючим органом податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб з вартості проведеного заходу (конференції) та вартості обідів, організованих за моделлю шведський стіл , тоді як конкретні особи, які отримали додаткове благо у вигляді таких послуг, не були встановлені. Що ж стосується справи № 826/4560/16, то норми права, зокрема, підпункта 164.2.16 пункта 164.2 статті 164 Податкового кодексу України судами першої та апеляційної інстанцій застосовані до встановлених обставин, що страхові внески Товариством сплачувалися за конкретних працівників (застрахованих осіб), згідно з додатком № 1 до договору довгострокового страхування життя від 13.12.2007 № 26911 та в розмірі, що перевищував розмір, передбачений підпунктом 164.2.16 пункта 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, ПрАТ Київстар також посилається на неправильне застосування судом пунктів 288.1 та 288.5 статті 288 Податкового кодексу України без врахування висновку Верховного Суду в постановах від 07.08.2018 у справі № 820/4707/16, від 21.02.2019 у справі № 811/2052/13-а, від 21.08.2018 у справі № 814/1622/16.

Разом з тим, правовідносини у справі № 826/4560/16 та у справах, на постанови Верховного Суду в яких посилається позивач, не є подібними.

Так, у справі № 826/4560/16 висновок судів першої та апеляційної інстанцій про заниження ПрАТ Київстар податкових зобов`язань з орендної плати за земельну ділянку комунальної власності ґрунтується на встановлених обставинах щодо визначення позивачем податкових зобов`язань за 2013 - 2014 роки, виходячи з нормативної грошової оцінки землі станом на 12.05.2009, тоді як нормативна грошова оцінка землі змінювалася, про що позивач був обізнаний з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.08.2013 № 4994.

Висновок Верховного Суду в зазначених вище постановах щодо розміру орендної плати за землю зроблений безвідносно до подібних зі справою № 826/4560/16 правовідносин.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС, ПрАт Київстар зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду з питання подвійного оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Цей довід наведено без зазначення, застосування якої норми він стосується.

Фактично ця підстава обґрунтована лише тим, що, як зазначено у касаційній скарзі, мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень допускають подвійне оподаткування доходів працівників позивача: сум страхових внесків, сплачених позивачем, та сум страхових виплат, виплачених страховою компанією. Однак, такий висновок в оскаржуваних судових рішеннях судами не зроблено.

Будь-яка підстава касаційного оскарження відповідно частини четвертої статті 328 КАС згідно з вимогою пункту 4 частини другої статті 330 КАС означає, зокрема, що підстава касаційного оскарження у касаційній скарзі повинна стосуватися підстав, з яких судом апеляційної інстанції задоволено позов або відмовлено у задоволенні позову.

З урахуванням змін до глави 2 розділу ІІІ КАС України, які набрали чинності з 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, касаційна скарга ПрАТ Київстар підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Київстар на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко