Ухвала

від 09.12.2021 по справі 177/1407/19

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1407/19

Провадження № 2-з/177/49/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2021

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Данилової А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває вказана цивільна справа.

08.12.2021 представник заявника звернувся до суду із зазначеною заявою про забезпечення позову, в обґрунтування якої посилається на те, що в провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання права власності в порядку спадкування. Предметом спору по даній справі є право на земельні ділянки. У зв`язку із тривалим розглядом справи, відповідачем одноособово протягом тривалого часу використовуються вказані земельні ділянки на його власний розсуд, чим постійно погіршується родючість землі. Зазначає, що відповідач затягує розгляд справи, до суду подано позов про визнання недійсним заповіту, який має відношення до спадкування спірних земельних ділянок, а тому наявна потреба в забороні будь-яким особам у використання спірних земельних ділянок та вчиненні будь-яких дій з ними, оскільки невжиття вказаних заходів забезпечення позову ускладнить виконання рішення суду. У зв`язку з чим, представник позивача просить суд заборонити будь-яким особам використовувати та вчиняти будь-які дії із земельними ділянками, а саме:

- земельною ділянкою площею 6,391 га, яка розташована на території Чкалівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий номер №1221887700-01-049-0760, державний акт на право власності на земельну ділянку ДП 085574;

- земельною ділянкою площею 0.380 га для будівництва, обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розташована на території с. Дружба Чкалівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, державний акт на право приватної власності на землю ІІІ-ДП №061097;

- земельною ділянкою площею 6,415 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Чкалівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, державний акт на право власності на земельну ділянку ДП №085578.

На підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України, справа розглянута за відсутності сторін.

Оскільки справа розглядається за відсутності сторін, то у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали заяви, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що вимоги заявника про забезпечення позову не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, серед інших, судом можуть бути застосовані такі заходи забезпечення позову: забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (відповідний висновок викладено у постанові ВС від 13.03.2019 року по справі № 755/1357/18).

Крім того, як зазначено вище, при вирішенні питання забезпечення позову суд має враховувати вимоги співмірності, що передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особи, які беруть участь у справі в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Звертаючись до суду з вказаною заявою, заявляючи вимогу про заборону будь-яким особам використовувати та вчиняти будь-які дії із земельними ділянками, заявник посилається на те, що ці ділянки, втому числі й ділянка 6, 391 га, з кадастровим номером 1221887700-01-049-0760, яку спадкодавець ОСОБА_4 заповів їй- ОСОБА_1 , одноосібно використовується відповідачем, не уточнюючи ким саме із відповідачів, та не надає докази на підтвердження вказаного факту.

Також в заяві вказано, що відповідач затягує розгляд справи, звернувся до суду з позовом про визнання заповіту не дійсним, але при цьому не обґрунтовує перед судом вказані обставини та не надає доказів цьому.

Представником позивача в заяві не конкретизовано яким саме особам та які саме дії щодо вказаних земельних ділянок просить заборонити представник позивача.

Нагальність потреби вжиття вказаних заходів забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що відповідач (не конкретизуючи хто саме), постійно погіршує родючість землі, не вживає заходів на підтримання родючості землі, отримуючи з земельних ділянок дохід. Однак, будь-яких доказів вказаним обставинам суду не надано. До того ж, однією із земельних ділянок щодо яких заявник вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову є земельна ділянка для будівництва, тому не зрозуміло, які заходи мають вживатися для підвищення її родючості та як погіршується її родючість використанням за призначенням.

Більш того, розподіл доходів від використання земельних ділянок не є предметом даного спору та не позбавляє заявника вирішувати вказане питання в порядку визначеному законом.

Навпаки, застосування вказаного заявником способу забезпечення позову, а саме забороною будь-яким особам використовувати вказані земельні ділянки та вчиняти будь-які дії з земельними ділянками, можуть призвести до обмеження права ОСОБА_3 , 1965 р.н., якому видано свідоцтво про право на спадщину щодо земельної ділянки 6, 415 га з кадастровим номером 1221887700-01-049-0761, яке хоч і оскаржується, але на даний час не визнано недійсним.

Крім цього, обраний заявником спосіб захисту призведе до погіршення стану земельних ділянок, які залишившись без будь-якого догляду та обробітку, заростатимуть бур`янами, втрачатимуть свої корисні властивості.

Застосування вказаного заходу забезпечення позову щодо земельної ділянки площею 0,380 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, може призвести до обмеження прав осіб, які користуються житловим приміщенням, розташованим на вказаній земельній ділянці.

Заява про забезпечення позову не містить жодного обґрунтування про те, яким чином не вжиття заходів забезпечення позову про визнання свідоцтв про право спадщину недійсним, визнання недійсними відмов від спадщини, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності, ускладнить або зробить неможливим виконання рішення по даній справі, у разі задоволення позову.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, як необґрунтована.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, визнання права власності в порядку спадкування - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя М.В.Березюк