Рішення

від 06.12.2021 по справі 709/711/21

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/711/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

представника позивача - Ремші Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області заяву представника позивача - Ремші Дмитра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Фермерського господарства "Савченко-2016" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), -

в с т а н о в и в:

В провадженні Чорнобаївського районного суду перебувала цивільна справа за позовом ФГ "Савченко-2016" (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1),

ОСОБА_2 (далі - відповідач-2) про визнання недійсним договору про користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).

Рішенням Чорнобаївського районного суду від 20 жовтня 2021 року у справі №709/711/21 позов задоволено.

Представник позивача Ремша Д.С. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, мотивуючи тим, що судом при ухвалені рішення не вирішено питання щодо стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу та судовий збір.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому вказує, що судові засідання, в яких приймав участь представник позивача, а саме 03, 26 серпня; 09, 30 вересня та 20 жовтня 2021 року тривали не 1,5 години, як зазначає останній, а значно менше. Крім того, вказала, що згідно із судовою практикою Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу за аналогічними спорами в суді першої інстанції, розмір витрат складає 3000,00 гривень. Водночас стверджувала, що справа є нескладною, а тому заявлений розмір послуг на правову допомогу є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності. В судовому засіданні 05 листопада 2021 року підтримала своє клопотання та просила його задовольнити.

Представник позивача Ремша Д.С. в судовому засіданні просив заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити. Також подав заперечення щодо неспівмірності наданих юридичних послуг. Останній заперечує доводи представника відповідача про неспівмірність наданих послуг, оскільки здійснює свою діяльність у с. Хутори Черкаського району Черкаської області, а відтак у вартість надання послуг з участі у судовому засіданні входить і час витрачений адвокатом на дорогу, що узгоджується із практикою Верховного Суду. До того ж просив продовжити йому процесуальний строк на подання вказаного заперечення, оскільки перебував на частковій самоізоляції у зв`язку із хворобою дружини на коронавірусну інфекцію.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, вважає, що у справі необхідно постановити додаткове рішення та вирішити питання про судові витрати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 2-5 цієї статті Кодексу визначено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що в рішенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 20 жовтня 2021 року у справі № 709/711/21 не вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір.

Заперечення на клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 представником позивача подано 06 грудня 2021 року, з пропуском процесуального строку. Як на підставу пропуску встановленого законом строку на подання заперечення представник позивача посилається на те, що він перебував на частковій самоізоляції у зв`язку із хворобою дружини на коронавірусну інфекцію, тому не міг вчасно надати заперечення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Згідно із ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зважаючи на положення вказаних вище норм, а також викладені обставини, з метою забезпечення дії принципу верховенства права суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку на подання представником позивача до суду заперечення, а отже такий строк підлягає поновленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року).

Представником позивача надано суду докази витрат, а саме копію договору про надання правничої допомоги від 14 травня 2021 року укладеного між адвокатом

Ремшою Д.С. та позивачем, акт виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги від 21 жовтня 2021 року, в якому зазначено розрахунок, а саме консультація 1 год- 500,00 гривень; складання вимоги про розірвання договору 2 год - 1000,00 гривень; вивчення судової практики 5 год - 2500,00 гривень; підготування позовної заяви 5 год - 3500,00 гривень; участь у п`яти судових засіданнях 7500,00 гривень (5 х 1500,00), тобто узгоджений сторонами гонорар адвоката складає 15000,00 гривень; видатковий касовий ордер від 21 жовтня 2021 року про сплату гонорару в розмірі 15000,00 гривень; платіжні доручення

№№ 200, 201 від 03 червня 2021 року про сплату судового збору у загальному розмірі 4540,00 гривень.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі

№ 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: …На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат .

Зазначені правові висновки також викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в п. 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У той же час, суд погоджується із аргументами представника відповідача, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Суд не ставить під сумнів розмір гонорару адвоката, визначений у договорі, однак розрахунок, наведений у акті виконаних робіт до договору про надання правової допомоги в частині консультації, вивчення судової практики, підгтотування позовної заяви та участі у судових засіданнях, на переконання суду, є неспівмірним.

Так, у ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 910/7586/19.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (рішення ЄСПЛ Дубовик проти України від 15 жовтня 2009 року та Гуриненко проти України від

18 лютого 2010 року).

При цьому, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

За таких обставин, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що при відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу належить ураховувати лише той час, який адвокат провів у судових засіданнях, однак суд вважає, що витрати в сумі

7500,00 гривень за участь у судових засіданнях є неспівмірними зі складністю справи та затраченим часом.

Крім того адвокатом вказується, що він надавав консультацію протягом 1 години, складав вимогу про розірвання договору протягом 2 годин, вивчав судову практику протягом 5 годин та та готував позовну заяву протягом 5 годин, що вартує 7500,00 гривень, що на переконання суду також не є співмірним з урахуванням складності справи.

При цьому матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), а саме не зазначено в чому саме полягала консультація протягом 1 год; вивчення судової практики протягом 5 год; та підготування позовної заяви протягом 5 год, відтак, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням викладеного вище, необхідно зменшити до 6000,00 гривень, що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.

З урахуванням викладених вище обставин, суд вважає, що заява представника позивача Ремші Д.С. про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258-260, 265, 270 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Поновити представнику позивача Ремші Дмитру Сергійовичу строк на подання до суду заперечення на клопотання представника відповідача.

Заяву представника позивача Ремші Дмитра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства "Савченко-2016", ЄДРПОУ 40242343 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень та судовий збір в розмірі

4540,00 гривень, а всього стягнути 10540,00 гривень в рівних частинах, а саме по

5270,00 (п`ять тисяч двісті сімдесят) гривень з кожного.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Фермерське господарство "Савченко-2016", місцезнаходження за адресою:

вул. Шкільна, 32, с. Вереміївка, Золотоніський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 40242343.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя В.В. Левченко