Постанова

від 06.12.2021 по справі 607/2013/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/2013/20Головуючий у 1-й інстанції Ромазана В.В. Провадження № 22-ц/817/1019/21 Доповідач - Парандюк Т.С. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

за участі секретаря - Стецюк М.А.

та сторін - ОСОБА_1 та його представника адвоката Жовтого Р.М., представника ГУНП в Тернопільській області Савич О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/2013/20 за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2021 року, ухваленого суддею Ромазан В.В., повний текст рішення виготовлено 02 липня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства та їх бездіяльністю,

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2020 року ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Державної казначейської служби України, у якому просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в його користь за рахунок державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку (Державне казначейство України) завдану йому моральну шкоду в розмірі 50000 гривень та матеріальну шкоду у розмірі 266910,25 грн прямих збитків, 15000 грн. затрат за послуги аудиторської фірми.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19 серпня 2017 року Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області в ЄРДР було зареєстроване кримінальне провадження № 12017210000000239 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, за яким його, дружину та сина намагалися безпідставно звинуватити, як членів організованого злочинного угрупування, в порушенні правил охорони або використання надр. Про наявність зазначеного провадження та проведення стосовно нього та його рідних досудового слідства, йому стало відомо 08 листопада 2018 року під час проведення за місцем його проживання та здійснення підприємницької діяльності ряду обшуків та ознайомлення із ухвалами слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Із вказаних ухвал вбачалось, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом підприємницької діяльності, у комерційних цілях, організував злочинну схему видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, а саме підземних вод, без дозволу на користування надрами. В подальшому ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які проживають за адресою АДРЕСА_1 , шляхом незаконного видобування підземних вод, налагодили виробництво та збут на території західного регіону України бутельованої питної води торгових марок «Щедрик» та «Збручанська купіль» . Із часу відкриття кримінального провадження, його та його рідних не викликали для дачі пояснень чи пред`явлення документів щодо діяльності підприємства. Під час проведення обшуків, та при розслідуванні кримінального провадження жодних фактів протиправної діяльності з його сторони чи його рідних встановлено не було. В подальшому, ОСОБА_1 неодноразово звертався як усно, так і з письмовими заявами та скаргами на дії слідчих до керівництва Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, які залишилися без реагування. Під час проведення обшуків 08 листопада 2018 року слідчими було безпідставно опломбовано виробниче обладнання, електрощитову, комунікації постачання води за адресою: АДРЕСА_2 , вилучено значну кількість робочої документації, необхідної для нормального ведення підприємницької діяльності, яка була повернена лише після завершення слідства. Дозволів на опломбування виробничих потужностей підприємства та заборону підприємницької діяльності орган досудового слідства не отримував та жодних рішень з цього приводу ОСОБА_1 , надано не було. Внаслідок протиправних дії посадових осіб ГУНП в Тернопільській області його підприємство не працювало, значна кількість найманих працівників була звільнена з роботи. Окрім цього, за період вимушеного простою підприємства з вини працівників поліції було втрачено ряд клієнтів, зв`язки з якими напрацьовувалися упродовж багатьох років. Вважає, що слідство безпідставно затягувалось з метою спонукання його та його рідних визнати себе винними у тому чого не вчиняли. Зазначає, що у кримінальному провадженні не призначалось та не проводилось жодних ревізій та експертиз діяльності належного йому підприємства. Лише після його неодноразових скарг, постановою слідчого відділу Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області від 9 березня 2019 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210000000239 було закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу злочину. Таким чином, вважає, що працівниками Головного управління Національної поліції в Тернопільській області під час здійснення слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні було порушено його конституційні права громадянина. Після відкриття кримінального провадження органом досудового слідства не було проведено об`єктивного розслідування, а в подальшому безпідставно звинувачуючи його та членів його сім`ї у вчинення кримінальних правопорушень, яких вони не вчиняли, було введено в оману суд, на підставі чого 01 листопада 2018 року винесено судові ухвали на проведення обшуків. Органом досудового слідства в особі Головного управління Національної поліції в Тернопільській області порушено конституційні права, передбачені ст. 62 Конституції України, принцип презумпції невинуватості. Оскаржити до суду зазначені протиправні діяння працівників поліції під час досудового слідства він не мав можливості, оскільки процесуально не був визнаний стороною, чи будь-яким іншим учасником процесу.

Незаконними діями працівників поліції був підірваний його авторитет, як громадянина серед мешканців населеного пункту та району за місцем проживання, також серед колег підприємців, значна кількість яких припинила співпрацю з ним. Все це викликало значні хвилювання, переживання, порушений його звичний уклад життя, не міг спокійно спати, був подавлений, наслідки цих душевних переживань відчуває по даний час, а тому завдану моральну шкоду оцінює у розмірі 50000 гривень.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства та їх бездіяльністю, задоволено.

Стягнуто із Державної казначейської служби України за рахунку коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 50000 грн. заподіяної моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування.

Судові витрати компенсовано за рахунок держави.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про стягнення заподіяної незаконними діями органів досудового слідства та їх бездіяльністю в частині вимог позивача про стягнення із відповідачів в його користь за рахунок державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку завдану йому матеріальну шкоду у розмірі 281810.25 грн. закрито, з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснено позивачу право на звернення із вказаною позовною вимогою у порядку господарського судочинства, тобто до Господарського суду Тернопільської області.

В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Тернопільській області просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2021 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивачем не доведено та не додано розрахунку заподіяння йому моральних або фізичних страждань чи втрат немайнового характеру, не надано будь-яких доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми та не застосування судом Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, суду» , яким передбачено, що для визначення розміру шкоди, переліченої в п.п.1,3,4 ст.3 Закону, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутись у конкретно визначених випадках.

Представник ОСОБА_1 адвокат Жовтий М.М. подав відзив на апеляційну скаргу ГУНП в Тернопільській області у якому зазначив, що посилання апелянта на відсутність розрахунків розміру моральної шкоди, є безпідставним, оскільки переконаний та вважає, що заявлений ним у позовній заяві та визначений судом розмір моральної шкоди у 50000 грн. є мінімальним, а у зазначеній ситуації є реальним для того, щоб в подальшому безвідповідальні працівники поліції не допускали подібних порушень чинного законодавства.

Необхідною умовою для притягнення держави до відповідальності за дії, бездіяльність органу державної влади, в тому числі національної поліції, у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Наявність цих умов в межах розгляду цивільної справи було доведено у повному обсязі позивачем, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.

У судовому засіданні представник ГУНП в Тернопільській області Савич О.В. апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених в ній.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Жовтий Р.М. апеляційну скаргу ГУНП в Тернопільській області не визнали, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Представник Державної казначейської служби України у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодом 4600116853185.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують заподіяння моральної шкоди позивачу внаслідок обмеження його конституційних прав, завданими незаконними діями органів досудового розслідування при здійсненні кримінального провадження №12017210000000239, шляхом проведення обшуків за місцем проживання та ведення ним підприємницької діяльності, накладення арешту на майно, як наслідок втручання у його приватне життя, обмеження його прав, у тому числі на таємницю телефонних розмов, недоторканість житла. Визначаючи розмір моральної шкоди позивачу, суд виходить із тривалості кримінального провадження №12017210000000239, яке становило 18 місяців, враховує моральні страждання, які поніс позивач під час проведення слідчих дій органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а саме порушення його нормальних життєвих зв`язків, які вимагали від нього додаткових зусиль для організації в подальшому свого життя, відновлення ним у повній мірі своєї підприємницької діяльності, яку здійснював до порушення кримінального провадження, негативний вплив на його ділову репутацію, як фізичної особи приватного підприємця, що зумовило втрату ним своїх потенційних клієнтів, які були покупцями виробленої ним продукції. Внаслідок чого, позивач змушений був докладати додаткових зусиль для організації та відновлення своєї репутації, яка у нього склалась до вчинення слідчих дій у зазначеному кримінальному провадженні, пояснень невинуватості перед своїми партнерами, близькими та знайомими людьми.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19 серпня 2017 року Головним управлінням Національної поліції в Тернопільській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами правоохоронного органу та зареєстровано кримінальне провадження № 12017210000000239 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12017210000000239 від 19 серпня 2017 року вбачається, що …громадянин ОСОБА_4 , будучи суб`єктом підприємницької діяльності, організував незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення (води) без спеціального дозволу на користування надрами на території Тернопільської області та налагодив виробництво, фасування та збут бутельованої питної води. .

Як вбачається із рапорту оперуповноваженого УЗЕ в Тернопільській області ДЗЕ Національної поліції України від 18.08.2017 року, в ході проведення заходів було виявлено незаконну діяльність гр. ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_3 , який будучи суб`єктом підприємницької діяльності, у комерційних цілях, в порушення ст., ст. 19, 21, 23 Закону України Про надра організував злочинну схему видобутку корисних копалин загальнодержавного значення без спеціального дозволу на користування надрами. В подальшому, спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 шляхом незаконного видобування підземних вод налагодив виробництво бутельованої питної води торгових марок Щедрик , Збручанська купіль та збут на території західного регіону. Реалізацію та постачання незаконно виготовленої питної води ОСОБА_1 , здійснює з використанням власного автотранспорту.

Матеріалами кримінального провадження № 12017210000000239, встановлено, що органом досудового розслідування на підставі ухвал слідчого судді під час досудового розслідування проводились негласні слідчі дії: візуальне спостереження за місцем, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за місцем ведення ОСОБА_1 своєї підприємницької діяльності, а також неодноразово проводились негласні слідчі дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номеру, якими він користувався.

Крім цього, як вбачається із ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 20 вересня 2018 року, задоволено клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів та надано тимчасовий доступ до інформації, яка становить банківську таємницю про повний рух грошових коштів по поточних рахунках, які належать ОСОБА_1 із розшифровкою контрагентів, їх рахунків та сум та призначень платежів.

Також, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 01 листопада 2018 року задоволено клопотання слідчого ГУНП в Тернопільській області про проведення обшуку та надано дозвіл на проведення обшуку на земельній ділянці за кадастровим номером №6124610500:02:002:0125, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 з метою виявлення та вилучення обладнання, призначеного для видобування води, зразки води, яка видобута зі свердловини, що знаходиться на даній земельній ділянці і використовується для виробництва бутельованої води, документів, які свідчать про постачання води, тару, в якій здійснюється розлив води. Такий обшук був проведений органом досудового розслідування, про що свідчить його протокол від 08 листопада 2018 року наявний у матеріалах кримінального провадження.

Крім цього, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 01 листопада 2018 року задоволено клопотання слідчого ГУНП в Тернопільській області про проведення обшуку та надано дозвіл на проведення обшуку у будинку, інших господарських та підсобних приміщеннях, по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 з метою виявлення та вилучення обладнання, призначеного для видобування води, документів, які свідчать про постачання та реалізацію води, тару, в яку здійснюється розлив води, який в подальшому було проведено органом досудового розслідування 08 листопада 2018 року.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.11.2018 року задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно. Накладено арешт на майно та документи, які було вилучено в ході проведення обшуків за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 .

09 березня 2019 року старшим слідчим СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Мудрим Ю.І. винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12017210000000239, з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

15 лютого 2005 року ОСОБА_1 , отримав свідоцтво на знак для товарів та послуг на торгову марку ОСОБА_5 та 10 червня 2011 року ОСОБА_1 , було видано свідоцтво на знак для товарів та послуг № НОМЕР_1 на торгову марку Збручанська купіль .

10 травня 2012 року ОСОБА_1 , як фізична особа підприємець отримав дозвіл, виданий Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області терміном дії з 10 травня 2012 року до 10 квітня 2015 року на спеціальне водокористування ПП ОСОБА_1 свердловиною з ціллю господарсько-побутового і технологічного водопостачання та відведення зворотних вод.

Також згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В00 № 125801, ОСОБА_1 , 02 березня 2001 року зареєстрований як фізична особа підприємець.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ОСОБА_1 зазначено виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки .

Таким чином, із наведеного встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12017210000000239 від 19.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, стосовно ОСОБА_1 ,, який будучи суб`єктом підприємницької діяльності організував незаконний видобуток корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами на території Тернопільської області та налагодив виробництво, фасування та збут бутельованої питної води проводились слідчі дії, у тому числі негласні слідчі дії, а саме візуальне спостереження, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які обмежували права позивача. Зокрема, здійснено втручання у приватне спілкування ОСОБА_1 шляхом отримання в оператора стільникового зв`язку доступу до інформації про трафіки з`єднань мобільного телефону, який належав позивачу. Також, за місцем проживання ОСОБА_1 , а також за місцем здійснення ним підприємницької діяльності органом досудового розслідування було проведено обшуки, внаслідок яких було здійснено втручання у його приватне життя, порушено недоторканість житла та право власності під час яких були вилучені документи, пов`язані із здійснення ним підприємницької діяльності, накладено арешт на майно.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні тривало з 19.08.2017 року по 09 березня 2019 року, тобто 18 місяців.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 23 ЦК України)

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 1167 ЦК України, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Зокрема, вищезазначений порядок відшкодування шкоди встановлений Законом України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду .

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду , підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду , право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду , громадянинові відшкодовуються моральна шкода у наведених випадках в статті 1 цього Закону.

Частинами другою, третьою статті 13 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду розмір відшкодування моральної шкоди визначається із урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Тобто, законом передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом повинен визначатися судом з урахуванням мінімального розміру заробітної плати.

Викладене дає підстави для висновку, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діють на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року № 1082-ІХ, з урахуванням внесених змін та доповнень, розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2021 року становить 6000 гривень.

Вимоги частин 2 та 3 статті 23 ЦК України передбачають, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.(частина третя статті 23 ЦК України).

Статтею 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зав`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Рішенням Конституційного Суду України від 3 жовтня 2001 року по справі № 1-36/2001 (справа про відшкодування шкоди державою) встановлено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається на державу.

Згідно із ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта про те, що позивачем не доведено та не додано розрахунку заподіяння йому моральних або фізичних страждань чи втрати немайнового характеру. Не надано будь-яких доказів необхідності застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків і відновлення стосунків з оточуючими людьми.

У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.

Як вбачається із матеріалів справи 09 березня 2019 року слідчим СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12017210000000239, з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України. Досудове розслідування проводилось органами дізнання протягом 18 місяців із проведення відповідних дій.

Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчити про заподіяння їй моральної шкоди, чим спростовуються доводи апеляційної скарги щодо не доведення позивачем спричинення йому моральних страждань.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Зважаючи на встановлені судом обставини, в яких перебував позивач в результаті тривалого розслідування кримінального провадження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неправомірні рішення, дії та бездіяльність посадових осіб органів досудового слідства викликали у позивача негативні емоції, які досягли рівня страждання та приниження, що заподіяли йому моральну шкоду.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову та стягнення суми відшкодування моральної шкоди в розмірі саме 50000 грн., враховуючи характер правопорушення, їх тривалість та вимоги розумності і справедливості.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування, за наведеними у скарзі доводами, апеляційний суд не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційній інстанції покласти на апелянта в межах ними понесеними у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 13 вересня 2021 року було зупинено виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2021 року підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2021 року залишити без змін

Поновити дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 червня 2021 року.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції покласти на апелянта в межах ними понесеними.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 грудня 2021 року.

Головуюча Т.С. Парандюк

Судді: С.І. Дикун

Н.М. Храпак