Рішення

від 09.12.2021 по справі 640/3180/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року місто Київ №640/3180/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом до про Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства, в якій просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства, код ЄДРПОУ 05408295, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, 26 в Дніпровському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що посадовою особою Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві проведено позапланову перевірку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 26 в Дніпровському р-ні м. Києва з питань додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складений акт від 27.12.2019 № 962, в якому зафіксовано ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. У зв`язку із цим позивач просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства, код ЄДРПОУ 05408295, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 26 в Дніпровському р-ні м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства.

10 березня 2020 року до суду надійшов зустрічний позов Київського державного коледжу туризму та готельного господарства до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, в якому останній просить суд:

- скасувати пункти № 10, 13, 16, 18, 21, 25, 26, 27, 41, 43 припису Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Київ про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 581 від 27.12.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2020 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задоволено повністю.

Суд вирішив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства (код ЄДРПОУ 05408295), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 26 у Дніпровському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства;

- зустрічний адміністративний позов Київського державного коледжу туризму та готельного господарства (код ЄДРПОУ 05408295) задоволено частково;

- cкасовано пункти № 10, 16 Припису Дніпровського районного управління Головного управління ДСНС України у м. Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 581 від 27.12.2019;

- в іншій частині зустрічного позову відмовити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 апеляційну скаргу Київського державного коледжу туризму та готельного господарства залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року залишити без змін.

Постановою Верховного Суду від 09.06.2021 касаційну скаргу Київського державного коледжу туризму та готельного господарства задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року скасовано, а справу № 640/3180/20 направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Направляючи справу №640/3180/20 на новий розгляд, Верховний Суд зазначив про те, що за результатами проведення позапланової перевірки ГУ ДСНС України у м. Київ складено акт від 11 червня 2020 року № 358, яким встановлено факт неусунення Київським державним коледжем туризму та готельного господарства 25 з 50-ти раніше виявлених порушень. Задовольняючи первісний позов, суди дійшли висновку, що існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування. При цьому захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. У контексті доводів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення свідчать про невиконання судами вимог, передбачених статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, у мотивувальних частинах оскаржуваних рішень суди вказали перелік зафіксованих в акті перевірки позивача порушень без належної та повної оцінки їх змісту з точки зору підтвердження належними доказами наявності підстав для застосування відповідного заходу реагування. На переконання суду касаційної інстанції, наведене свідчить про невжиття заходів зі з`ясування, які саме порушення усунені та чи загрожують життю та здоров`ю людей, а позивач не довів факту існування явної чи очевидної в тому небезпеки.

Листом Верховного Суду від 11.06.2021 №640/3180/20/28141/21 матеріали справи №640/3180/20 скеровано до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи перереєстровано, в порядку, визначеному пунктом 15 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", матеріали адміністративної справи передано на розгляд судді Іщуку І.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2021 прийнято адміністративну справу №640/3180/20 до провадження суддею Іщуком І.О. та призначено підготовче засідання.

У підготовчому судовому засіданні 16.08.2021 судом задоволено заяву відповідача про заміну сторони у справі №640/3180/20 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - Київський державний коледж туризму та готельного господарства на Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства (02192, м. Київ, вул. Жмаченка, 26, код ЄДРПОУ 05408295).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №640/3180/20 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) 21.07.2021 подано до суду письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначив про те, що згідно з актом перевірки від 18.03.2021 №181 невиконаними залишись порушення, зазначені в пунктах 7, 13, 17, 26, 30, 50 акта перевірки від 27.12.2019 №962. Після останньої перевірки відповідач в повному обсязі усунув порушення зазначене в пункті 7 акту перевірки № 962 від 27.12.2019, а саме були придбані та встановлені протипожежні двері до пожежонебезпечних приміщень, що підтверджується копіями, видаткової накладної та акту наданих послуг. За посиланням відповідача, порушення, зазначене в пункті 17 акта перевірки № 962 від 27.12.2019, взагалі було усунене відповідачем ще в травні 2020 року, шляхом надання до Головного управління ДСНС в м. Києві копії відповідного сертифікату, що підтверджується копією листа № 136- 01-07 від 29.05.2020.

Щодо усунення порушень, вказаних в пунктах 13, 26, 30, 50 акта перевірки від 27.12.2019 №962 відповідач зазначив, що Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства є бюджетною організацією, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету міста Києва, тому його витрати на усунення вищевказаних порушень обмежені кошторисом витрат, затвердженим Київською міською радою. Крім того, статус бюджетної організації, зобов`язує відповідача при закупівлі товарів, робіт і послуг дотримуватись обов`язкових процедур, визначених законодавством про публічні закупівлі, що значно ускладнює процес усунення порушень, зазначених в акті перевірки. З метою виконання вимог щодо обладнання гуртожитку системою автоматичної пожежної сигналізації та системою протидимного захисту (пункти 26, 30 акта №962) відповідач неодноразово звертався з клопотаннями про виділення коштів на встановлення відповідних систем до Міністерства освіти і науки України та Київської міської державної адміністрації, як до проведення перевірки 2019 року так і після складання Акта перевірки №962 від 27.12.2019 року. Вказана обставина підтверджується копіями листів № 13-01-02 від 01.06.2011, № 421 -01 -07 від 09.12.2019, № 423-01 -07 від 10.12.2019 та №191- 01-07 від 09.06.2021 про виділення бюджетних коштів на відповідні цілі. Таким чином, відповідач наголошує, що за час розгляду справи Київським фаховим коледжем туризму та готельного господарства усунені 46 порушень з 50-ти, зазначених в акті перевірки №962 від 27.12.2019. Отже, майже всі виявлені перевіркою порушення усунені і без застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі гуртожитку.

Щодо порушення, вказаного в пункті 13 акта перевірки від 27.12.2019 №962 відповідач зауважив, що вказане порушення (Ліфти гуртожитку не працюють у режимі Пожежна небезпека (п. 5.3 ДСТУ EN 81-73:2010 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів , частина 73 Режим роботи ліфтів у разі пожежі , чим порушено п. 1.1 Розділу V та п. З розділу II ППБУ) є необгрунтованим, адже даний стандарт (ДСТУ EN 81-73:2010) чинний з 01.07.2012 та не може бути застосований в обов`язковому порядку до ліфтів, які виготовлені та введені в експлуатацію в 1997 році, тобто до набрання чинності ДСТУ ЕN81-73:2010.

Також, відносно акта перевірки №181 від 18.03.2021 відповідач наголосив на тому, що пункт 7 цього акту: про ненадання підтверджуючих документів щодо зашпарування наглухо негорючим матеріалом отворів в протипожежних перешкодах (міжповерхове перекриття та інші комунікаційні отвори), які забезпечують межу вогнестійкості та димогазонепроникнення не міститься серед порушень, зазначених в Акті перевірки № 962 від 27.12.2019 року, тому не може розглядатись як підстава для звернення з позовом та не може бути врахована під час розгляду даного спору.

Щодо зустрічного позову Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства представник позивача за зустрічним позовом зазначив про те, що порушення, визначене відповідачем за зустрічним позовом в пункті 13 Припису від 27.12.2019, суперечить положенням абзацу 7 частини шостої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якою посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Порушення, визначені в пунктах 18, 27 Припису від 27.12.2019 №581, на думку позивача за зустрічним позовом, не підтверджуються жодним доказом. У разі оскарження рішення органу державного нагляду з підстави недоведеності факту допущення порушення, саме орган державного нагляду має доводити наявність тих чи інших обставин, що підтверджують висновки, покладені в основу оскаржуваного рішення. В той же час, Головним управлінням ДСНС в місті Києві не доведено існування на час перевірки вказаного в пункті 18 Акта порушення. Тому, на думку позивача за зустрічним позовом, саме Головне управління ДСНС в м. Києві повинно було доводити наявність порушення на час складання припису та правомірність оскаржуваних вимог припису, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України.

У своїх пояснення від 26.07.2021 позивач зазначив про те, що під час проведення заходу Головним управлінням складено Акт перевірки від 27.12.2019 № 962, в якому зафіксовано 50 порушень та встановлено, що об`єкт перевірки функціонує з порушеннями правил пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим саме з цим підстав, керуючись ст. 68 КЦЗ України, Головне управління звернулось до суду з позовом про застосування заходів реагування. Під час розгляду справи Головним управлінням проведено позапланові перевірки та складено акти, а саме: акт від 11.06.2020 № 358, в якому зафіксовано наявність 25 порушень; акт від 11.02.2021 № 65, в якому зафіксовано наявність 16 порушень; акт від 18.03.2021 № 181, в якому зафіксовано наявність 7 порушень; акт від 05.10.2021 №839, в якому зафіксовано наявність 5 порушень. Вказані порушення відповідно до акта від 05.10.2021 №839 залишися не усунутими, а надані відповідачем докази, не спростовують висновків, зазначених в акті від 05.10.2021 №839.

Під час судового засідання представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) з урахуванням висновків Акта перевірки від 05.10.2021 №839 наполягав на розгляді зустрічного позову в частині протиправності пункту 26 припису Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 27.12.2019 №581.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №640/3180/20 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 01.11.2021, враховуючи клопотання учасників справи, суд ухвалив продовжити розгляд справи №640/3180/20 в порядку письмового провадження.

Розгляд справи здійснено із урахуванням частини п`ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З 19.12.2019 по 27.12.2019 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 13.12.2019 № 1073, посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 13.12.2019 №7759, посадовими особами Головного управління було проведено позапланову перевірку Київського коледжу туризму та готельного господарства (гуртожиток) щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с.22, 24).

За результатами перевірки складений акт від 27.12.2019 № 962 (далі - акт перевірки) (а.с.27-34) у якому зафіксовані порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) п.8 Розділ 11 Правила Пожежної Безпеки в Україні (ППБУ): приміщення не повністю забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ 180 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (І8О 6309:1987, ГОТ) та ТОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

2) п. 1.4 Розділ V п.22 Розділ II ППБУ п. 7.2.22 ДБН В. 2.5-56:2014 Системи протипожежної о захисту : не обладнано приміщення всіх будівель підприємства системою протипожежного захисту, доручивши проведення проектних та монтажних робіт суб`єкту господарської діяльності, який має ліцензію на надання послуг з виконання таких робіт: на об`єкті відсутній 10% запас пожежних сповіщувачів від кількості змонтованих;

3) п. 2.2. підпункт 6 Розділ V, п. 22 Розділ 11 ППБУ: пожежні кран-комплекти розміщені у навісних шафах, які не пристосовані для візуального огляду їх без розкривання;

4) п. 2.23 Розділу III, п. 22 Розділ II ППБУ: стіни на шляху евакуації з 5-го поверху (тамбур виходу на сходову клітину) оздоблені горючим матеріалом (вагонка) (вимога п. 7.3.3 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги );

5) п. 1.1 Розділ V, її. 1.4 Розділ V, п. 22 Розділ II ППБУ: допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, а саме експлуатування та технічне обслуговування систем протипожежного захисту змонтованих в приміщеннях готелю, не проводиться у відповідності до вимог п. 5.2 Державних будівельних норм ДБН В.2.5- 56:2014 Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту (не наданий договір на технічне обслуговування та спостереження за СПЗ);

6) п. 1.6 Розділ IV ППБУ: з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів на сходовій клітині гуртожитку, кімнатах для проживання студентів, підвалі, технічному поверсі та у загальних коридорах не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

7) п. 2.3 Розділ III, п. 1.24 Розділ IV ППБУ: двері до пожежонебезпечних приміщень (складські приміщення, підсобні для зберігання матеріальних цінностей) не виконані протипожежними, з межею вогнестійкості Е1--30 хвилин;

8) п. 9.1 п.п.8 Розділ VI ППБУ: приміщення які розташовані у підвальному поверсі не обладнані системою димовидалення, або вікнами з приямками розміром 0,9 х 1,2 м.;

9) пункт 2.33, Розділ III ППБУ: не проведено розрахунки (з врахуванням перепланувань, зміни функційного призначення тощо) по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі;

10) п. 21 Розділ II ППБУ: не надано проекту документацію на технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень (приміщення актової зали яка переобладнана у навчальні класи);

11) п. 2.4 Розділу III, п. 22 Розділ II ППБУ: комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах (міжповерхове перекриття та інших комунікаційних отворах) не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення;

12) п. 2.37 Розділ III, п. 22 Розділ II ППБУ: допускається фіксування самозакривних дверей сходових клітин у відкритому положенні;

13) п. 2.37 Розділ III ППБУ: двері з приміщень, що відчиняються у загальний коридор та сходову клітину зменшують нормативну ширину евакуаційного проходу;

14) п.1.8. глава 1. розділ IV ППБУ: в приміщеннях гуртожитку допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

15) п. 1.17 Розділ IV ППБУ: допускається встановлення електровимикачів та розеток на горючій основі без підкладання під них негорючого матеріалу, що виступає за габарити приладу на 0,01 м. з кожного боку приладу;

16) п. 2.3, Розділ III п. 2.22 Розділ IV ППБУ: не надано підтверджуючі документи, щодо встановлення протипожежних клапанів у місцях проходження інженерних мереж (повітроводів системи витяжної вентиляції) через протипожежні перешкоди - стіни та перегородки;

17) п. 2.23 Розділ III ППБУ: не надано підтвердження, щодо визначення показника пожежної небезпеки покриття (лінолеуму) елементів шляхів евакуації на поверхах гуртожитку;

18) п. 2.12 Розділ III ППБУ: допускається влаштування робочих місць працівників в технічних приміщення підвального поверху та захаращення їх сторонніми матеріалами;

19) п. 2.37 Розділ III ППБУ: не всі двері сходових клітин та коридорів забезпечені пристроями для самозачинення;

20) п. 2.16 Розділ III ППБУ: Ґрати на вікнах де перебувають люди, на першому та другому поверсі, не в повному обсязі виконані розпашними або легкоз`ємними;

21) ст. 57 Кодекс Цивільного Захисту України: в приміщеннях які здані в оренду (ТОВ ТФ КУТЕП ТУР , ФОП ОСОБА_1 ) здійснюється використання приміщень без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта;

22) п. 3,6,9, 10, п. 4.3 ПКМУ №1200: не проведено розрахунки потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту;

23) п. 4.2.3, 4.2.4, п. 4 ПКМУ №775: не складено та не погоджено номенклатуру та обсяги накопичення матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт;

24) п. 1.18 Розділ IV ПКМУ № 775: в приміщеннях гуртожитку допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіюваними ) ;

25) п. 2.37 Розділ III ППБУ: допускається розміщення у холі першого поверху буфету з продажу харчових продуктів та розміщення автоматів з продажу кави;

26) п. 1.2 Розділ V ППБУ п. 2.1 додаток А ДБН В2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту : гуртожиток не обладнаний системою автоматичної пожежної сигналізації;

27) п. 1.2 Розділ V ППБУ п. 13.1 додаток А таблиця А.2 ДБН В 2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту : приміщення де розміщені електронно- обчислювальні машини для обробки даних (серверна) не обладнані автоматичною системою пожежогасіння;

28) п. 2.3 Розділ V ППБУ: в приміщенні насосної станції не вивішена загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв`язки насосів;

29) п. 2.3 Розділ V ППБУ: біля входу в приміщення насосної станції не розміщений напис (табло) Пожежна насосна станція з освітленням уночі;

30) п. 1.1 п.1.4 Розділу V ППБУ: система протидимного захисту (система димовидалення з поверхів будівлі) знаходиться в не працездатному стані.

31) п. 2.12 Розділ III ППБУ: на дверях горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів не вказано місце зберігання ключів;

32) п. 2.37 Розділ III ППБУ: допускається захаращення евакуаційних виходів на поверхах гуртожитку, меблями та сміттям;

33) п. 1.18 Розділ IV ППБУ: на першому поверсі та в кімнатах студентів допускається користування пошкодженими розетками;

34) п. 2.3 (2) Розділ V ППБУ: в приміщені насосної станції допускається зберігання сторонніх предметів;

35) п. 1.4 Розділ III ППБУ: відстань від відкритої автостоянки до будівлі гуртожитку, при кількості легкових автомобілів від 11 до 50, менше 10 м;

36) п. 1.1, п. 1.4. Розділ III, п. 22 Розділ II ППБУ: дороги, проїзди й проходи до будівлі гуртожитку, використовуються для стоянки транспортних засобів;

37) п. 1.19 Розділ III ППБУ: допускається куріння на території гуртожитку та безпосередньо у гуртожитку;

38) п. 2.23 Розділ ПІ ППБУ: не усі евакуаційні виходи з поверхів гуртожитку позначені світловими покажчиками ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

39) п. 2.27 Розділ III ППБУ: двері евакуаційного виходу з навчальних аудиторій першого поверху не перенавішені з урахуванням їх відчинення в напрямку виходу;

40) п. 2.23, п. 2.28 Розділ III ППБУ: на шляхах евакуації в коридорі 1-го поверху (біля приміщень ТОВ ТФ КУТЕП ТУР ), допускається застосування матеріалів (килимів та ковроліну) для покриття підлог, без надання на них відповідних результатів протоколів іспитів стосовно таких показників. як горючість, займистість, токсичність та поширення полум`я поверхнею;

41) пункт 1.12 глава 1 Розділ IV ППБУ: не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями гуртожитку;

42) пункт 2.2, глава 2, підпункт 9 Розділ V ППБУ: пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

43) пункт 2.37, глава 2, Розділ III ППБУ: на поверхах евакуаційної сходової клітині у вікнах не має пристрою для його відчинення з рівня сходової площадки, порушення п. 7.3.26 ДБН В. 1.1-7 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

44) п.4 Розділу І п. 1 та п. 3 Розділу II ППБУ: на об`єкті не встановлений відповідний протипожежний режим щодо забезпечення пожежної безпеки шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж;

45) п. 1.16 Розділ IV ППБУ: електрощити, групові електрощитки не оснащуються схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

46) п. 2.1 Розділ V ППБУ: біля місця розташування пожежного гідранту не встановлено покажчик (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на ньому літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);

47) п. 2.2 Розділ V ППБУ: не проведено випробування на тиск та витрату води пожежного гідранту;

48) п. 8 Розділ II ППБУ: приміщення гуртожитку не повністю забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ 180 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (180 6309:1987, ГОТ) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

49) п. 4 Розділ II ППБУ: для кожного приміщення не розроблено інструкції про заходи пожежної безпеки;

50) п. 1.1 Розділ V. п. 3 Розділ II ППБУ: ліфти гуртожитку не працюють у режимі Пожежна небезпека (п. 5.3 ДСТУ ЕN 81-73:2010 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів , частина 73 Режим роботи ліфтів у разі пожежі ).

На підставі складеного акту видано припис від 27.12.2019 №581(а.с.216-219) про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким запропоновано вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою.

Під час розгляду справи №640/3180/20 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві проведено позапланові перевірки Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства та складено наступні акти:

- акт від 11.06.2020 № 358, в якому зафіксовано наявність 25 порушень;

- акт від 11.02.2021 № 65, в якому зафіксовано наявність 16 порушень;

- акт від 18.03.2021 № 181, в якому зафіксовано наявність 7 порушень;

- акт від 05.10.2021 №839, в якому зафіксовано наявність 5 порушень.

З матеріалів справи вбачається, що акт від 05.10.2021 №839 складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до акта від 05.10.2021 №839 позивачем зафіксовані порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, які у своїй сукупності сприяють виникненню та швидкому розповсюдженню пожежі, перешкодять успішній евакуації людей з приміщення та будуть ускладнювати оперативну ліквідацію пожежі пожежно-рятувальними підрозділами, а також створюватимуть загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають, працюють та навчаються в приміщенні Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства, а саме:

1) п. 2.23 Розділ ІІІ Правила пожежної безпеки в Україні (ППБУ) (п. 17 Акта від 27.12.2019 № 962): не надано підтвердження щодо визначення показника пожежної безпеки, покриття (лінолеуму) елементів шляхів евакуації на усіх поверхах гуртожитку;

2) п. 1.2 Розділ V ППБУ п. 2.1 додаток А ДБН В2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (п. 26 Акта від 27.12.2019 №962): гуртожиток не обладнаний системою автоматичної пожежної сигналізації;

3) п. 1.1, п. 1.4 Розділу V ППБУ (п. 30 Акта від 27.12.2019 №962): Система протидимного захисту (система димовидалення з поверхів будівлі) знаходиться в не працездатному стані;

4) п. 1.1 Розділ V, п. 3 Розділ ІІ ППБУ(п. 50 Акта від 27.12.2019 №962): ліфти гуртожитку не працюють у режимі Пожежна небезпека (п. 5.3 ДСТУ ЕN 81-73:2010 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів , частина 73 Режим роботи ліфтів у разі пожежі );

5) п. 2.4 Розділу ІІІ, п. 22 Розділу ІІ ППБУ (п. 11 Акта від 27.12.2019 №962): не надано підтверджуючі документи щодо зашпарування наглухо негорючим матеріалом отворів в протипожежних перешкодах (міжповерхове перекриття та інші комунікаційні отвори), які забезпечують межу вогнестійкості та димогазонепроникнення.

Наявність вказаних вище порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки зумовило звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства, код ЄДРПОУ 05408295, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 26 в Дніпровському р-ні м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).

У силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

На підставі пункту 22 статті 67 Кодексу Цивільного захисту України державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки. Копії фотоматеріалів наявні в матеріалах справи.

За приписами частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно положень частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

За нормами частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Представник відповідача під час розгляду справи не заперечив обставин щодо виявлених Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій України у м. Києві порушень.

Щодо порушення, визначеного в пункті 1 акта від 05.10.2021 №839, про те, що відповідачем не надано підтвердження щодо визначення показника пожежної безпеки, покриття (лінолеуму) елементів шляхів евакуації на усіх поверхах гуртожитку, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.23 Розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Як зазначив відповідач, вказне порушення було усунуто в повному обсязі шляхом надання до Головного управління ДСНС в м. Києві копії відповідного сертифікату, що підтверджується копією листа від 29.05.2020 №136-01-07.

Відповідно до сертифіката відповідності №UA-10190/00161-18, виданого "Рівненським науоково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації", продукція, а саме, матеріали та вироби полівінілхлоридні багатошарові на теплозвукоізолюючій підосонві для покриття підлог в приміщеннях житлових, громадських, промислових будівель та споруд відповідають ДСТУ Б.В.2.7-20-95 "Будівельні матеріали. Лінолеум полівінілхлоридний на теплозвукоізолюючій підоснові. Технічні умови п.п. 4.1.3; 4.1.5; 4.1.6 табл. 2 (поз. 1; 2; 3; 5; 6; 10); 5.13".

Вказаними пунктами технічних умов визначені наступні стандарти:

- паралельність крайків;

- якість лицьової поверхні;

- абсолютна залишкова деформація;

- зміна лінійних розмірів;

- міцність зв`язку між прозорою лицьовою плівкою і полівінілхлоридним шаром;

- міцність зв`язку між підосновою і полімерним шаром тощо.

Однак, дослідивши наданий відповідачем сертифікат, суд зазначає, що він є неналежним доказом, оскільки термін його дії з 29.03.2018 по 12.03.2021.

Вказаний сертифікат не може підтвердити факт усунення вказаного порушення щодо завищення показників пожежної небезпеки.

При цьому, на момент проведення перевірки відповідно до акта від 05.10.2021 №839 позивачем встановлено факт неусунення такого порушення.

Разом з тим, суд враховує пояснення позивача з приводу того, що під час перевірки відповідачем не було надано відповідного протоколу на визначення токсичності продуктів горіння, по групі горючості та протоколу випробувань з визначення коефіцієнта димоутворення зразків покриття.

Стосовно порушення, визначеного в пункті 2 акта від 05.10.2021 №839, про те, що гуртожиток не обладнаний системою автоматичної пожежної сигналізації, суд зазначає наступне.

На підтвердження щодо усунення вказаного порушення відповідачем надано Договір про технічне обслуговування та спостереження від 20.02.2020 №20-5С, укладеного між позивачем та ТОВ "Алекс-Плюс ЛТД", предметом якого є зобов`язання по цілодобовому спостереженню за спрацюванням пожежної сигналізації та технічному обслуговуванню пожежної сигналізації, зокрема, в приміщеннях 4-го та 5-го поверхів (готель) гуртожитку замовника за адресою: м. Київ, вул. Жмаченка, 26.

Однак, позивачем наголошено на тому, що вказана будівля має 12 поверхів, що свідчить про те, що об`єкт перевірки не в повному обсязі облаштований системою автоматичної пожежної сигналізації, не забезпечений технічним її обслуговуванням та спостереженням за її спрацюванням.

Варто відзначити, що системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключення або блокування (розблокування) інших інженерних систем та устаткування при сигналі пожежа тощо.

Системи протипожежної сигналізації повинні: виявляти ознаки пожежі на ранній стадії, передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність, формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі.

Відтак, системи протипожежного захисту повинні працювати цілодобово на всій території приміщення.

На переконання суду, відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик несвоєчасного реагування виникнення надзвичайної ситуації у формі пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, а також неможливість її ефективної ліквідації та рятування людей.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 7 жовтня 2019 року у справі № 815/140/18.

Таким чином, суд вважає, що порушення, визначене в пункті 2 акта від 05.10.2021 №839, про те, що гуртожиток не обладнаний системою автоматичної пожежної сигналізації, є не усунутим в повному обсязі.

При цьому, судом враховується відсутність станом на час вирішення спору по суті акту, складеного Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на підтвердження усунень порушень, зафіксованих в акті від 05.10.2021 №839, щодо інших поверхів, ніж ті, що визначені в договорі від 20.02.2020 №20-5С.

Як зазначив відповідач, Київський фаховий коледж туризму та готельного господарства є бюджетною організацією, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету міста Києва, тому його витрати на усунення вищевказаних порушень обмежені кошторисом витрат, затвердженим Київською міською радою.

З приводу цього суд звертає увагу відповідача на те, що відсутність фінансування не звільняють останнього від обов`язку дотримуватися вимог пожежної безпеки. Разом з тим, чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача.

Водночас, в цій частині суд враховує положення частини 1 статті 21 Конституції України - ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Як вже було зазначено, відповідач не усунув порушення пункту 1 акта від 05.10.2021 №839, а саме не надано підтвердження щодо визначення показника пожежної безпеки, покриття (лінолеуму) елементів шляхів евакуації на усіх поверхах гуртожитку

На думку суду, це порушення є суттєвим й таким, що становитиме реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які знаходитимуться у цих приміщеннях.

Щодо порушення, зазначеного в пункті 3 акта від 05.10.2021 №839, про те, що система протидимного захисту (система димовидалення з поверхів будівлі) знаходиться в не працездатному стані, суд бере до уваги наступне.

Пунктом 3.16 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту визначено поняття системи протидимного захисту (СПДЗ), зокрема, це комплекс технічних засобів і пристроїв (димо- та тепловидалення, припливу/підпору повітря, управління та запуску), призначених для створення бездимного прошарку нижче стабільного шару диму, шляхом видалення диму (димових газів, летких продуктів згорання, нагрітого повітря) з приміщення (будинку, споруди) та шляхів евакуації у разі пожежі.

Пунктом 10.1 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту визначено, що систему протидимного захисту передбачають з метою досягнення однієї або декількох таких цілей:

- забезпечення умов для безпечного евакуювання;

- забезпечення умов для гасіння пожежі та проведення пожежно-рятувальних робіт;

- зниження ймовірності займання предметів, обладнання, речовин і матеріалів під

впливом теплового випромінювання;

- зниження впливу високих температурна конструкції будинку під час пожежі;

- зменшення збитку від продуктів термічного розкладу та гарячих газів.

На виконання даного пункту відповідач зазначає, що направляв запит № 421-01-07 від 09.12.2019 про виділення бюджетних коштів на фінансування робіт з влаштування системи пожежної сигналізації та системи протидимного захисту.

Крім даного звернення інших доказів усунення даного порушення не надано.

Суд зазначає, що сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Аналогічна позиція підтримана постановою Верховного Суду від 23.04.2020 по справі №812/1262/18.

Таким чином, відповідем не усунуто порушення, зазначене в пункті 3 акта від 05.10.2021 №839.

При цьому, таке порушення суттєвим й таким, що на думку суду, може спричинити реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які знаходиться в таких приміщеннях.

Що порушення, викладеного в пункті 4 акта перевірки від 05.10.2021 №839, про те, що ліфти гуртожитку не працюють у режимі Пожежна небезпека (п. 5.3 ДСТУ ЕN 81-73:2010 Норми безпеки до конструкції та експлуатації ліфтів. Специфічне використання пасажирських і вантажопасажирських ліфтів , частина 73 Режим роботи ліфтів у разі пожежі ), відповідач зазначив про те, що вказаний стандарт (ДСТУ ЕN 81-73:2010) чинний з 01.07.2012 року тому не може бути застосований в обов`язковому порядку до ліфтів, які виготовлені та введені в експлуатацію в 1997 році, тобто до набрання чинності ДСТУ EN 81-73:2010.

Суд вважає такі доводи відповідача необгрунтованими, адже останнім не надано доказів на підтвердження того, що ліфти, які знаходяться в приміщенні відповідача, були введені в експлуатацію в 1997 році.

Разом з тим, як доказ усунення даного порушення відповідач надав Висновок експертизи № 11212 від 28.02.2020 щодо обстеження 2-х ліфтів.

Як наголосив позивач та вбачається з матеріалів справи, у висновку експерта визначено, що ...для виконання команд ліфта в випадку пожежі в будівлі необхідно налагодити систему включення датчиків пожежі будівлі , отже зазначене підтверджує той факт, що під час виникнення надзвичайної ситуації ліфти не будуть приведені в режим Пожежна небезпека .

Варто відзначити, що суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які є дискреційними, а тому не може оцінювати якість виконаних та усунутих відповідачем порушень.

При цьому, як було зазначено вище, судом враховується відсутність станом на час вирішення спору по суті акту, складеного Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на підтвердження усунень порушень, зафіксованих в акті від 05.10.2021 №839.

З приводу порушення, визначеного в пункті 5 акта від 05.10.2021 №839, про те, що відповідачем не надано підтверджуючі документи щодо зашпарування наглухо негорючим матеріалом отворів в протипожежних перешкодах (міжповерхове перекриття та інші комунікаційні отвори), які забезпечують межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, представник відповідача вказав на те, що такого порушення не міститься серед порушень, зазначених в Акті перевірки № 962 від 27.12.2019 року, тому не може розглядатись як підстава для звернення з позовом та не може бути врахована під час розгляду даного спору суд вважає такі твердження необгрунтованими, адже таке порушення відображено в акті від 27.12.2019 №962 (п. 2.4 Розділу III, п. 22 Розділ II ППБУ: комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах (міжповерхове перекриття та інших комунікаційних отворах) не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення). При цьому зміна формулювання такого порушення, не змінює його суті.

Положеннями статті 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей , а відтак, воно є оціночним.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Суд зазначає, що у даному випадку виявлені позивачем порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, створюють безпосередній ризик виникнення і розвитку пожеж, а отже, створюють небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Стосовно посилання відповідача на те, що виявлені під час перевірки порушення ним усунуто, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Разом з тим, як вбачається з характеру порушень, встановлених Актом перевірки 05.10.2021 №839 вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

На переконання суду, у даному випадку у спірних правовідносинах суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

В силу приписів ст. 6 Закону № 877, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) здійснюється на підставі письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням, що в свою чергу є підставою для здійснення позапланової перевірки.

Однак, матеріали справи не містять висновку відповідача про усунення позивачем зафіксованих в акті перевірки порушень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що навіть якщо відповідачем і здійснювалися якісь дії, направлені на виправлення зауважень та приведення стану пожежної й техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, що, можливо, зменшило ризик на підприємстві, однак це не означає, що вже не існує загрози життю та/або здоров`ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві.

За таких обставин, суд не може надавати оцінку повноті та відповідності усунень таких порушень, що мало місце під час розгляду справи, фактично перебираючи на себе повноваження відповідача, який і повноважний перевіряти на відповідність вимогам у сфері техногенної та пожежної безпеки усунутих порушень.

Суд наголошує на тому, що вказані відповідачем обставини щодо усунення порушень протипожежних норм можуть бути предметом повторної перевірки, здійсненої позивачем за заявою відповідача.

Окрім того, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 11 грудня 2019 року (справа №826/10795/16) від 30 червня 2020 року (справа №826/7141/16), який зауважив, що …відповідач згідно частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням та для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначалось вище, матеріали справи не містять висновку позивача, що відповідач усунув зафіксовані в акті перевірки порушення, а тому суд приходить до висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами. Крім того, під час розгляду справи відповідач не заперечував проти того, що ним не усунуті всі порушення, зазначені в приписі.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідач не заперечує, що вказані порушення існували на час проведення перевірки позивачем та на час звернення його до суду. Також суд ставить під сумнів надані відповідачем а фотоматеріали на підтвердження усунення вказаних порушень, позаяк останні не можуть безумовно засвідчувати їх належність до спірного об`єкту без проведення позивачем у межах його компетенції повторної перевірки.

Беручи до уваги вищенаведене та правові позиції Верховного Суду, що в силу припису ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковими при застосуванні норм Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до спірних правовідносин суд приходить до висновку, що Київський державний коледж туризму та готельного господарства не надав належного документа та не вчинив необхідних дій з метою підтвердження усунення виявлених порушень, а саме: всупереч вимогам законодавства до суду не подано доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, в яких би зазначалось про усунення порушень, вказаних в приписі, і проханням провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, спричинену виявленими та не усунутими відповідачем порушеннями пожежної безпеки, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, суд дійшов висновку про існування підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації гуртожитку Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства, код ЄДРПОУ 05408295, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 26 в Дніпровському р-ні м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства.

Також суд вважає за необхідне покласти обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Враховуючи специфіку виконання даного рішення, суд вважає, що контроль за його виконанням щодо усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки необхідно покласти на уповноважений орган - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, який має повноваження відтермінувати зупинення експлуатації приміщень при наявності обґрунтованих підстав на те, приміром, призначення позапланової перевірки суб`єкта господарювання на повідомлення/клопотання про повне усунення виявлених в акті перевірки порушень.

Щодо зустрічної позовної заяви Київського державного коледжу туризму та готельного господарства суд зазначає наступне.

Так, під час розгляду справи відповідачем було уточнено розмір позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування пункту 26 Припису Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №581 від 27.12.2019.

Що стосується пункту 26 припису, що стосується порушення п. 1.2 Розділ V ППБУ п. 2.1 додаток А ДБН В2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (гуртожиток не обладнаний системою автоматичної пожежної сигналізації), слід зазначити, що позивач за зустрічним позовом не заперечує наявність зазначеного порушення, вимоги зустрічного позову обґрунтовано виключно тим, що ДБН В.2.5-56:2014 Система протипожежного захисту не можуть бути застосовані до приміщення, яке введено в експлуатацію в 1976-1978 роках, та в якому не здійснюються роботи з капітального ремонту, реконструкцій тощо.

Відповідно до пункту 1.2 Розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Таким чином, Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено необхідність обладнання усіх будинків, приміщень та споруд системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . При цьому, Правила не ставлять обладнання такими системами в залежність від проведення капітальних ремонтів, реконструкцій тощо.

Водночас, покликання позивача за зустрічним позовом на те, що до спірних правовідносин неможливо застосувати норми ДБН В.2.5-56:2014, що вступили в силу 01.07.2015, оскільки будівля гуртожитку збудована та введена в експлуатацію в 1976-1978 роках, судом до уваги не беруться, так як дія нормативного акту в часі починається з моменту набрання ним чинності.

Суд також звертає увагу, що наведене порушення не є формальним, а стосуються відсутності у позивача встановленої та функціонуючої автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У пункті 31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Зважаючи на те, що в ході розгляду справи не підтверджено усунення порушень, які зафіксовані в акті перевірки від 05.10.2021 №839, суд вважає позовні вимоги щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства (код ЄДРПОУ 05408295), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 26 у Дніпровському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського державного коледжу туризму та готельного господарства.обгрунтованими.

Крім того, суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я працівників та відвідувачів до підтвердження уповноваженим органом повного усунення відповідачем виявлених порушень, що були зафіксовані в акті 05.10.2021 №839 від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, що є цілком співмірним та відповідає ступеню можливого ризику.

Додатково слід відмітити, що позивач не позбавлений права в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України подати заяву про скасування заходів реагування.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень гуртожитку Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства (код ЄДРПОУ 05408295), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд. 26 у Дніпровському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 05.10.2021 №839 шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощит гуртожитку Київського фахового коледжу туризму та готельного господарства.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.