Постанова

від 09.12.2021 по справі 2-а-4017/11

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2-А-4017/11 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Лукач О.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 вересня 2021 року (прийнята у відкритому судовому засіданні, м. Вишгород, дата складання повного тексту рішення - 27 вересня 2021 року) у справі за розглядом заяву ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання судового рішення у адміністративній справі № 2-а-4017/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Вишгородському районі про зобов`язання здійснити перерахунок та виплати основної та додаткової пенсії та доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із заявою, у якій просить встановити спосіб і порядок виконання постанови Вишгородського районного суду Київської області у справі № 2 А 4017/11 шляхом стягнення за бюджетною програмою 3504040 Заходи щодо виконання рішення суду, що гарантовані державою коштів в сумі 13212, 92 грн. на його користь у порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та постановою Кабінету міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників .

Свою заяву обґрунтовує тим, що 13.05.2013 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду в справі № 2 А - 4017/11 позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 пенсії не у відповідності з вимогами ст. ст. 39, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 23.05.2011 року по 22.07.2011 року неправомірними; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 не менше 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, відповідно до вимог ст. ст. 39, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 23.05.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням вже виплачених сум. У іншій частині позову відмовлено. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Заявник ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 та його спадкоємцем. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28.12.2017 року замінити стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні щодо виконання постанови суду у справі № 2- А -4017/11 його правонаступником ОСОБА_1 . 11.01.2016 року ОСОБА_1 було подано заяву до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області відповідно до Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою , яке затверджено постановою КМУ від 03.09.2014 року № 440. Оскільки Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області не має повноважень щодо самостійного розрахунку суми стягнення за виконавчим листом, необхідно з метою виконання рішення суду визначити конкретний розмір сум належних до виплати.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 21 вересня 2021 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та ухвалити нове судове рішення, яким задоволити заяву про встановлення порядку і способу виконання судового рішення.

З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з`явилися, колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311, ч.2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до ст.308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про встановлення порядку і способу виконання судового рішення.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення порядку і способу виконання судового рішення, суддя суду першої інстанції виходив з того, що посилання заявника на неможливість виконання рішення суду, враховуючи приписи статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , є необґрунтованими, оскільки з огляду на положення статті 129-1 Конституції України та статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а також не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення чи зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, постановою Вишгородського районного суду від 19 грудня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та призначення пенсії неправомірними та зобов`язання зробити перерахунок основної та додаткової пенсії, та доплати непрацюючому пенсіонеру.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2013 року визнано протиправними дії УПФУ у Вишгородському районі Київської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 пенсії не у відповідності з вимогами статей 39, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 23 травня 2011 року по 22 липня 2011 року; зобов`язано УПФУ у Вишгородському районі Київської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, щомісячну грошову доплату до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, відповідно до вимог статей 39, 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 23 травня 2011 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням вже виплачених сум. В іншій частині позову відмовлено.

6 серпня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 2-а-4017/2011 від 31 липня 2013 року на виконання постанови суду.

15 серпня 2013 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області відкрито виконавче провадження ВП № 40145921.

24 березня 2016 року позивач у справі № 2-а-4017/11 - ОСОБА_2 помер.

Заявник за заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та його правонаступником.

Так, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28 грудня

2017 року стягувача ОСОБА_2 у виконавчому провадженні щодо виконання постанови суду у справі № 2-а-4017/11 замінено на його правонаступника ОСОБА_1 .

Як убачається із матеріалів судової справи ОСОБА_1 неодноразово звертався до Вишгородського районного суду Київської області із заявами щодо виконання рішення суду, а саме про зміну способу і порядку виконання судового рішення, проте у задоволенні заяв було відмовлено.

Вкотре, звертаючись до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання судового рішення у справі № 2-а-4017/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Вишгородському районі про зобов`язання здійснити перерахунок та виплати основної та додаткової пенсії та доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду тривалий час не виконується, виконання рішення суду неможливе через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету, а здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Боржник не провів виплату належних позивачу сум, оскільки не є головним розпорядником коштів і як бюджетній установі, йому не виділялися кошти на виконання рішення суду, то боржник не може виконати рішення суду в силу об`єктивних причин, які від нього не залежать, а тому вважає за необхідне встановити спосіб і порядок виконання судового рішення. При цьому, зазначає,що законодавством передбачений інший законний спосіб виконання подібних судових рішень, а саме - шляхом стягнення коштів з Державного бюджету України за бюджетною програмою 3504040 Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою . З власного розрахунку вказує, що недоотримана сума пенсії ОСОБА_2 становить 13212 грн. 92 коп.

Згідно із статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі № 2-а-4017/11 є обов`язковою до виконання на всій території України для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження . Зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Так, 6 серпня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня

2013 року видано виконавчий лист № 2-а-4017/11 від 31 липня 2013 року.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області 15 серпня 2013 року відкрито виконавче провадження № 40145921 за вищевказаним виконавчим листом.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, у разі невиконання рішення суду, саме на стадії виконавчого провадження мають бути остаточно відновлені порушені права позивача (стягувача).

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України Про виконавче провадження , за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тобто, в розумінні наведеної статті 378 КАС України при вирішенні заяв про відстрочення чи розстрочення, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Отже, наведена норма пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду боржником, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Тобто, для зміни способу і порядку виконання необхідні обставини, які роблять виконання неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року у справі № 21-506а14, аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується зі статтею 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, Верховний Суд України дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Разом з тим, спосіб та порядок виконання рішення суду може бути змінений за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів.

При цьому, заявником не надано докази неможливості виконання судового рішення. Натомість варто відмітити, що зі змісту заяви вбачається і це не оспорюється заявником, що виконавчий лист Вишгородського районного суду Київської області № 2-а-4017/11 внесено до реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, за № 52999881.

Так, як убачається із відповіді начальника Вишгородського об`єднання управління Пенсійного фонду України Київської області Тарасенко О.В. від 26 травня 2017 року

№ 105/М-01 на звернення ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні № 41030106 від

27 листопада 2013 року та виконавчому провадженні № 41029540 від 27 листопада

2013 року відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного УЮ у Київській за виконавчим листом Вишгородського районного суду по справі

№ 2 А -34/2010 від 7 грудня 2013 року та справою № 2 А -4017/2011 від 31 липня

2013 року здійснено перерахунок пенсії відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , за періоди: з 23 травня 2011 року по 22 липня 2011 року, з 11 грудня 2008 року по 31 жовтня 2009 року, з 11 грудня 2008 року по 6 квітня 2009 року, з 4 серпня 2009 року по 31 жовтня 2009 року. Кошти по рішенню суду нараховані в сумі 20 232,27 коп., включено у виплатні відомості.

Також у цьому листі роз`яснено, що відповідно до статті 63 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, тому кошти по рішенню суду будуть виплачені після надходження цільового використання. Важливою умовою виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера є факт нарахування даних сум на день смерті. Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 5 червня 2014 року у справі № 2а-0614/1385/11 (К/800/23/08/14) дійшов висновку, що якщо кошти не були нараховані на день смерті, то відповідно право на них не мають як члени сім`ї, так і спадкоємці.

Листом начальника управління державної виконавчої служби Вольф О.Л. від

12 березня 2018 року № М-270/02.2 на звернення ОСОБА_1 , йому повідомлено, що у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 року

№ 440, спеціалістом відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції у Київській області, виконавчий лист Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2011 року № 2-а-4017/2011 внесено до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за № 52999881 (перша черга) та направлено на його адресу та адресу Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області відповідні повідомлення. Роз`яснено, що погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 61, ст. 2431; 2013 р., № 9, ст. 334). Передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом. 12 березня 2018 року спеціалістом відділу організації та контролю за виконанням рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області внесено зміни до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, а саме: змінено боржника з Управління праці та соціального захисту населення Вишгородської районної державної адміністрації Київської області на Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області. Після надходження з Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області суми заборгованості по виконавчому листу Вишгородського районного суду Київської області від 19 грудня 2011 року № 2А- 4017/2011, даний виконавчий документ буде передано для подальшого виконання до Головного управління державної казначейської служби України в Київській області.

З повідомлення від 16 березня 2018 року № 969-2-25/1 про внесення рішення до Реєстру Рішень, виконання яких гарантується державою вбачається, що Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відповідно до пункту 7 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів У країни від 3 вересня 2014 року № 440 прийнято для обліку рішення: Номер за ЄДРВП 52999881, виконавчий лист № 2А-4017/2011 від 19 грудня 2011 року, документ видав: Вишгородський районний суд Київської області; Боржник: УПФУ у Вишгородському районі Київської області (зазначено адресу); Стягувач: ОСОБА_2 , 1981917112 (зазначено адресу).

У цьому повідомленні зазначено, що після надходження суми заборгованості, пакет документів буде переданий до Головного управління державної казначейської служби України в Київській області.

Таким чином, посилання заявника на неможливість виконання рішення суду, враховуючи приписи статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , є необґрунтованими, оскільки з огляду на положення статті 129-1 Конституції України та статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а також не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення чи зміни порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

Аргументи заявника про неправильний розрахунок суми, яка підлягає стягненню за виконавчим листом, запропонувавши свій розрахунок, свідчить про вимогу ОСОБА_1 про ухвалення нового судового рішення.

За таких обставин та з урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом, відповідно до статті 245 КАС України, при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 2-а-4017/11.

Таким чином, враховуючи вище викладені норми законодавства та з`ясовані судом обставини, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та, як наслідок, відсутність підстав для його задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 21 вересня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаля