Рішення

від 09.12.2021 по справі 907/778/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/778/21

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегівської міської ради, вул.Б.Хмельницького, 7 м.Берегове Закарпатської області,

до відповідача: фізичної особи-підприємця Божара Євгена Євгеновича, АДРЕСА_1 ,

про стягнення 300867,09 грн,

cекретар судового засідання - Штундер Д.Л.

За участю представників сторін:

прокурор - Романюк Д.В., службове посвідчення № 059165 від 15.01.2021;

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Юрик Б.І. - адвокат, ордер АО 1021470 від 20.10.2021;

в с т а н о в и в:

Керівник Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берегівської міської ради звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Божара Євгена Євгеновича про стягнення 300867,09 грн безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.

Ухвалою суду від 24.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання учасниками справи заяв по суті спору та призначено підготовче засідання.

У справі проведено підготовче провадження, за наслідками якого судом констатовано, що сторони в повній мірі скористалися наданими їм процесуальними правами, в зв`язку з чим ухвалою суду від 23.11.2021 господарський суд закрив підготовче провадження, призначив судовий розгляд справи по суті на 09 грудня 2021 на 12:00 год.

Справу по суті розглянуто 09.12.2021 року без участі представника позивача. Після виходу суду з нарадчої кімнати проголошено вступну і резолютивну частину рішення.

І. Виклад позиції прокурора.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор покликається на те, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №272435380 нежитлова будівля загальною площею 610,4 квадратних метрів по пр. Геологів, 4а, в м. Берегове належить на праві приватної власності фізичній особі- підприємцю Божар Євгену Євгенійовичу (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу № 6885 від 19.09.2011, посвідченого приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Кирияк К.М.

Дана нерухомість розміщена на земельній ділянці за кадастровим номером 2110200000:01:052:0025 площею 0,3536 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для комерційного використання .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка перебуває в комунальній власності, договір оренди між Божар Є.Є. та Берегівською міською радою не укладався.

Берегівською міською радою 23.05.2013 було прийнято рішення № 1388 Про продаж земельної ділянки фізичній особі-підприємцю Божар Є.Є. несільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до п. 4 вказаного рішення ФОП Божара Є.Є. зобов`язано укласти із Берегівською міською радою договір купівлі продажу вищезазначеної земельної ділянки протягом шести місяців. Проте, в порушення даного рішення, фізична особа - підприємець Божар Є.Є. договору купівлі -продажу з Берегівською міською радою не уклав.

Таким чином, як стверджує прокурор, фізична особа - підприємець Божар Є.Є. з 19.09.2011 по теперішній час використовує земельну ділянку по пр.Геологів, 4а для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі без виникнення прав власності/користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також без сплати орендної плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.

Прокурор зазначає, що рішенням Берегівської міської ради №88 від 10.02.2016 затверджено розміри річних орендних ставок за використання земель населеного пункту міста Берегове Закарпатської області. А саме, згідно додатку до рішення встановлено, що розмір орендних ставок за використання земель для будівництва та обслуговування будівель торгівлі складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 555/0/193-21 від 19.05.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,3536 га за кадастровим номером 2110200000:01:052:0025 складає 2005780,55 грн.

Рішенням Берегівської міської ради від 28.04.2021 затверджено Порядок добровільного відшкодування безпідставно збережених коптів з використання земель комунальної власності на території Берегівської міської територіальної громади з порушенням вимог законодавства. Але це рішення фактичними землекористувачами добровільно не виконується.

Згідно даних кадастрової карти вказана земельна ділянка з кадастровим номером 2110200000:01:052:0025 площею 0,3536 га сформована 16.03.2013 року.

Управлінням земельних відносин Берегівської міської ради здійснено розрахунок суми безпідставно збережених відповідачем коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Берегове, відповідно до якого Берегівська міська рада недоотримала 300867,09грн. за використання вищезазначеної земельної ділянки, про що повідомлено листом від 19.08.2021 за №2421/О3-17.

Так, відповідно до розрахунку Берегівської міської ради за період з 01.07.2018 по 30.06.2021 розмір орендної плати в місяць, який підлягає сплаті, становив 8357,42 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 2 005 780, 55грн, ставки річної орендної плати - 5%,). Отже, за період з 01.07.2018 по 30.06.2021 фізична особа - підприємець Божар Є.Є. мав сплатити до бюджету Берегівської міської ради 300867,09 грн., отже безпідставно зберіг їх у себе.

Прокурор, аргументувавши неналежне здійснення місцевою радою своїх повноважень по захисту інтересів місцевої громади щодо платежів за користування земельними ділянками на території міста взагалі, та стосовно відповідача зокрема, що полягає у користуванні відповідачем земельною ділянкою понад 10 років без юридичного оформлення права користування земельною ділянкою, просить стягнути зазначені кошти з Відповідача на користь місцевої громади в особі Берегівської міської ради.

Так, прокуратурою до подання даного позову здійснено попереднє листування із Берегівською міською радою, з`ясовано стан здійснення захисту інтересів громади, після чого було подано цю позовну заяву до суду.

Зокрема, листом від 03.03.2021 за №07-31-96-900вих-21 окружною прокуратурою повідомлено Берегівську міську раду про виявлене порушення вимог земельного законодавства, а саме про факт не сплати фізичною особою-підприємцем Божар Є.Є. плати за користування земельною ділянкою, а позовна заява подана до суду лише 23.09.2021 року.

ІІ. Виклад позиції позивача.

Позивач Берегівська міська рада повністю підтримує позовні вимоги у розмірах та підставах, що зазначені прокурором у позовній заяві. Надаючи відповідь на відзив відповідача, позивач надав докази про підстави розрахунку ціни позову, додавши їх до справи, та надав такі пояснення.

Щодо суми стягнення та витягів за 2018,2019,2020 роки.

На дане твердження зазначається, що згідно статті 18 Закону України Про оцінку земель , нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Берегівською міською радою було прийнято рішення №2384 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту міста Берегове . На сьогоднішній день, вищевказане рішення є чинним, нормативна-грошова оцінка населеного пункту Берегове не мінялася починаючи з 01.01.2016 року.

Слід врахувати те, що 02.06.2021 року та 25.06.2021 року Відповідача було запрошено для участі у роботі Комісії з розрахунку безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок з порушенням вимог чинного законодавства. В засіданнях комісії Відповідач участі не взяв. За результатами роботи Комісії з розрахунку безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок з порушенням вимог чинного законодавства, яка відбулася 25.06.2021 року визначено розмір безпідставно збережених коштів за використання Відповідачем земельної ділянки площею 0,3536 га. (кадастровий номер 2110200000:01:052:0025) по проспекту Геологів, 4А у місті Берегове.

Рішенням Виконавчого комітету Берегівської міської ради від 30.06.2021 року №146 Про затвердження розміру безпідставно збережених коштів за використання земель комунальної власності з порушенням вимог чинного законодавства затверджено розмір нанесених Відповідачем збитків Берегівській територіальній громаді, що становить 300867,09грн.

Отже, вважає, що сума коштів, яка підлягає стягненню з Відповідача є правильною та обrрунтованою.

Також вважає, що доводи представника відповідача про відсутність підстав для представництва Берегівською місцевою прокуратурою інтересів держави у даній справі є необґрунтованими. Прокурор дотримався вимог Конституції України, статтей 23 Закону Про прокуратуру та 56 ГПК України.

Позовні вимоги просить задовольнити.

IІI. Виклад позиції відповідача.

Відповідач надав до справи письмові пояснення та відзив на позовну заяву, в яких заперечує проти позову, а також зробив заяву про застосування судом наслідків пропуску строків позовної давності за вимогами про стягнення коштів, враховуючи, що позовна заява подана у вересні 2021 року, а позовні вимоги заявлені з липня 2018 року.

В судовому засіданні представник відповідача, не заперечуючи фактичних обставин справи, вказав на три аргументи, які на його думку, є підставою для відмови у задоволенні цього позову.

По-перше, представник вважає, що у прокурора не було підстав для звернення з цим позовом до господарського суду, оскільки Берегівська міська рада вживала певні заходи щодо спонукання ФОП Божара Є.Є. до добровільного виконання обов`язку платити за користування землею. Також вважає, що прокурором не дотримано строків для самостійного звернення місцевої ради до суду із позовною заявою з дня повідомлення ради про наявність порушення інтересів місцевої громади.

По-друге, представник відповідача вважає, що позивачем не доведено розмір грошових коштів, які є безпідставно збережені відповідачем, вказуючи про наявність лише одного витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №555/0/193-21 від 19.05.2021 року. Відсутність витягів за 2018, 2019, 2020 роки може, на його думку, некоректно вплинути на розрахунок суми, що вимагається до стягнення.

По-третє, щодо пропуску строків позовної давності.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, що викладені у заявах по суті справи.

IV. Мотивувальна частина рішення.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №272435380 (а.с. 30), земельна ділянка кадастровий номер 2110200000:01:052:0025 площею 0,3536 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі , адреса: АДРЕСА_2 , дата державної реєстрації 16.11.2013 року, є комунальною власністю Берегівської міської ради.

Відповідно до інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 31) на земельній ділянці за кадастровим номером 2110200000:01:052:0025 площею 0,3536 га знаходиться об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 6926834, тип майна - комплекс, загальною площею 610,4 квадратних метрів, за адресою АДРЕСА_2 , зареєстрований 27.09.2012 року на праві приватної власності, власник Фізична особа-підприємець Божар Євген Євгенович (РНОКПП НОМЕР_1 ), підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу № 6885 від 19.09.2011, посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Кирияк К.М.

Судом встановлено, що між власником земельної ділянки кадастровий номер 2110200000:01:052:0025, площею 0,3536га, Берегівською міською радою, та власником комплексу нерухомого майна (будівель), що знаходиться на цій земельній ділянці Божаром Є.Є. не укладалося угод щодо юридичного оформлення права землекористування. Питання сплати на користь місцевої громади в особі позивача, - не врегульовані. Оплата за користування землею відповідачем не здійснюється.

Отже, суд виходить з того, що факт користування земельною ділянкою відповідачем Божаром Є.Є. з дня реєстрації права власності на нерухоме майно (будівлі), з 27.09.2012, без оформлення юридичних підстав землекористування є встановленим, що визнається відповідачем.

Земельна ділянка № 4А площею 0,3536 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі , адреса: АДРЕСА_2 , сформована як об`єкт цивільних прав та зареєстрована 16.11.2013 року за кадастровим номером 2110200000:01:052:0025, є комунальною власністю Берегівської міської ради.

Отже, суд констатує, що права Берегівської міської ради щодо отримання плати за користування земельною ділянкою місцевої громади є порушеними відповідачем та підлягають захисту з таких підстав.

Щодо представництва прокурора.

Судом встановлено, що захист інтересів місцевої громади Берегівською міською радою не здійснюються щонайменше з моменту реєстрації права власності на сформовану земельну ділянку з 16.11.2013 року.

Суд зазначає, що при виявлених прокурором обставинах, що Берегівською міською радою допускається бездіяльність і невжиття заходів для юридичного захисту інтересів місцевої громади, що порушує матеріальні, прокурор мав законні підстави звернутися до господарського суду з позовом ще в березні-квітні 2021 року, оскільки місцевий бюджет втрачає свої потенційні доходи щомісяця близько 10 років. З кожним пропущеним місцем втрачаються строки позовної давності для захисту порушеного права. Однак, прокурор здійснив листування з місцевою радою, надіславши декілька листів і лише 23.09.2021 року звернувся з позовною заявою до суду.

Суд погоджується з оцінкою дій Берегівської міської ради, що вжиті нею у березні - серпні 2021 року, як неефективні, які не досягають мети захисту інтересів місцевої громади у спірних правовідносинах, отже є неналежним виконанням радою її повноважень щодо такого захисту.

Як встановлено судом та підтверджено сторонами поданими ними матеріалами, у справі доведено, що за заявою Божара Є.Є. Берегівською міською радою 23.05.2013 було прийнято рішення № 1388 Про продаж земельної ділянки фізичній особі-підприємцю Божар Є.Є. несільськогосподарського призначення за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 29). Відповідно до п. 1 якого погоджено експертну оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:052:0025, п. 2 ухвалено продати Божарі Є.Є. земельну ділянку та п.4 - запропоновано ФОП Божарі Є.Є. укласти із Берегівською міською радою договір купівлі продажу земельної ділянки протягом шести місяців.

Проте, фізична особа - підприємець Божар Є.Є. договору купівлі-продажу з Берегівською міською радою не уклав, на час звернення прокурора з цим позовом (вересень 2021) користується земельною ділянкою, не маючи на неї правовстановлюючих документів.

За таких обставин суд відхиляє заперечення відповідача про відсутність підстав у прокурора для захисту інтересів держави, зокрема місцевого самоврядування. Поведінку відповідача Божара Є.Є. суд оцінює як таку, що мала намір уникнути сплати належних місцевій громаді платежів за користування земельною ділянкою.

Щодо розрахунку суми збережених коштів відповідачем.

Судом встановлено, що рішенням Берегівської міської ради №88 від 10.02.2016 (а.с. 21-26) затверджено розміри річних орендних ставок за використання земель населеного пункту міста Берегове Закарпатської області. А саме, згідно додатку до рішення встановлено, що розмір орендних ставок за використання земель для будівництва та обслуговування будівель торгівлі складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 555/0/193-21 від 19.05.2021 (а.с. 35, а.с. 149) нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,3536 га за кадастровим номером 2110200000:01:052:0025 складає 2005780,55 грн.

Відповідно до наданого відповідачем Розрахунку безпідставно збережених коштів (а.с. 94-95) за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:052:0025, адреса: Закарпатська область, м. Берегове, проспект Геологів, 4А, ФОП Божара Є.Є. за період з 01.07.2018 по 30.06.2021 року зберіг грошові кошти в сумі 300867,09 гривень.

Здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки підтверджується Технічною документацією, виготовленою в 2015 році ДП Закарпатським науково-дослідним та проєктним інститутом землеустрою (а.с. 96-148).

За таких обставин суд відхиляє заперечення відповідача щодо некоректності розрахунку орендної плати, оскільки відповідно до матеріалів справи нормативна грошова оцінка земельної ділянки не змінювалася з 2016 року та становить 8357,42 грн. щомісячного платежу за оренду цієї земельної ділянки з кадастровим номером 2110200000:01:052:0025, що становить за період з 01.07.2018 по 30.06.2021 року загальну суму 300 867,09 гривень.

Питання застосування наслідків пропуску строків позовної давності.

Згідно приписів частини 1 статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Встановивши, що порушене право місцевої громади підлягає захисту, суд доходить висновку, що заява представника відповідача про застосування наслідків пропуску строків позовної давності підлягає задоволенню, оскільки зі вимогами прокурора стосовно вимог за липень та серпень 2018 року строки позовної давності минули, отже місцевою радою, як встановлено у цій справі - без поважних причин, це строк для захисту права пропущено, відтак, вимоги про стягнення за ці два місці грошових коштів задоволенню не підлягають.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Згідно статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 41 Конституції використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Згідно з ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є, зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними у статті 122 цього Кодексу.

Статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п. "д" ч. 1 ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, відповідач зобов`язаний користуватися земельною ділянкою на принципах і законодавчих вимогах платності.

Висновок суду.

Таким чином, відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, проспект Геологів, 4А.

За таких обставин інтереси суспільства (місцевої громади) що полягають у захисті матеріальних і фінансових основ місцевого самоврядування, за захистом яких звернувся прокурор, є порушеними відповідачем та підлягають захисту судом.

Правила щодо оцінки доказів закріплено у ст. 86 ГПК, згідно з ч. 1 якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ч. 2 ст. 86 ГПК). Зазначене є запорукою ухвалення судом справедливого рішення, яке відповідатиме принципу верховенства права.

Суд виходить з того, що заперечення відповідача показує його загальне та стале відношення до своїх обов`язків як землекористувача, що відображає недобросовісне ставлення до обов`язку платити за користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій знаходяться об`єкти нерухомості права власності відповідача.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав.

Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Вина відповідача у цій справі полягає у несплаті платежів на користь місцевої громади за використання земельної ділянки громади для задоволення своїх інтересів - утримання і обслуговування власних об`єктів нерухомості.

Не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розміщено це нерухоме майно, але несплата за користування землею є умисним правопорушенням (деліктом).

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Суд звертається до правових позицій, викладених у постановах Великої палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 та від 20.11.2018 по справі №922/3412/17, постанові від 04.12.2019 №917/1739/17, що обов`язковим в даній категорії спорів про стягнення коштів за кондикційними зобов`язаннями є доведення площі земельної ділянки, а також сам факт фактичного її використання.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

За змістом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як засобу виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене вище, проаналізувавши розрахунки суми безпідставно збережених коштів надані сторонами, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, відмовивши у задоволенні позовних вимог, що заявлені з пропуском строку позовної давності.

V. Розподіл судових витрат:

Згідно платіжного доручення №1119 від 16.09.2021 прокурором при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 4513,01 грн.

Суд покладає на сторони судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 86, 236, 238, 241, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

3. Стягнути з боржника Фізичної особи-підприємця Божара Євгена Євгеновича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Берегівської міської ради (код ЄДРПОУ 04053683, вул.Б.Хмельницького, 7, м.Берегове Закарпатської області) безпідставно набуті грошові кошти за період часу з 01.09.2018 до 30.06.2021 включно у розмірі 284152,25грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі сто п`ятдесят дві гривень 25 копійок).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог щодо стягнення безпідставно збережених коштів за липень-серпень 2018 року - відмовити.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Божара Євгена Євгеновича, (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909967, м. Ужгород, вул.Коцюбинського, 2а) витрати на оплату судового збору в сумі 4 262,28грн (чотири тисячі двісті шістдесят дві гривень 28 копійок).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2021 року.

Суддя П.Д. Пригуза