Ухвала

від 06.12.2021 по справі 761/42860/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/42860/21

Провадження № 2/761/13659/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до директора Інституту електродинаміки Національної Академії Наук України Кириленка Олександра Васильовича про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за весь час незаконного вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом, у якому просить визнати незаконними та скасувати наказ про її відсторонення від роботи з підстав відсутності у неї щеплення від COVID-19, поновити її на роботі та зобов`язати відповідача виплатити їй заробітну плату за час незаконного вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 3, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Разом з тим, позивачем не визначено ціну позову та не надано обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, у позовній заяві позивач вказує, що вона є звільненою від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч.1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір .

За змістом позовної заяви та наведених позивачем мотивів нею оспорюється наказ про відсторонення від роботи та фактично порушується питання про допуск до роботи, адже позивач не звільнена, а лише відсторонена. Використання позивачем певної назви матеріально-правової вимоги не змінює дійсної суті вимоги.

За відсутності наказу про звільнення - відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - не є стягненням заробітної плати.

Отже, оскільки предметом цього позову є оскарження наказу про відсторонення позивача від роботи, яке по своїй суті є призупиненням виконання нею своїх трудових обов`язків, а не звільненням із займаної посади/роботи/професії, що мало б наслідком вирішення питання про поновлення на роботі такого працівника, її доводи про наявність пільг при зверненні до суду із зазначеним у заяві питанням з підстав, наведених у позові, судом не приймаються.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

В своїй постанові від 27 квітня 2021 року у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору з обгрунтованням підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору позивач суду не подавав.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судовий збір , платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Законом України Про судовий збір ).

За ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, у грошовому еквіваленті становить 908,00 грн.

Також п.1 ч.2 ст. 4 Закону визначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Крім того, позивачем всупереч п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не конкретно викладено позовні вимоги, зокрема, не зазначено реквізити документа(номер та дату), про визнання незаконним та скасування якого просить позивач.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись із змістом позовних вимог та надати до суду нову редакцію позовної заяви із визначення ціни позову, зазначити в прохальній частині позову реквізити документа, який оскаржується, надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються та надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору з урахування вимог ч.2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір (або клопотання про звільнення від сплати судового збору за наявності відповідних підстав).

У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до директора Інституту електродинаміки Національної Академії Наук України Кириленка Олександра Васильовича про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА