Постанова

від 06.12.2021 по справі 922/3228/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/3228/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Чернота Л.Ф.

за участю секретаря судового засідання Казакової О.В.

прокурора- Бондаренко О.С.,

представників сторін:

позивача - Сосіна І.О.

відповідача - Головінов В.О., Ворона В.В. (директор),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.330) на рішення Господарського суду Харківської області від 29.12.2020 (суддя Присяжнюк О.О., повний текст складено 29.12.2020) у справі №922/3228/20

за позовом В.о. керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод", Харківська область, Харківський район, с. Липці,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" , в якій просив суд стягнути з відповідача на користь держави збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) у загальній сумі 412 250,67 грн..

Позов мотивовано тим, що під час проведення у 2020 році позапланової перевірки з дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" вимог природоохоронного законодавства було виявлено факт наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) від 6 стаціонарних джерел викидів у період з дати введення їх в експлуатацію (з урахуванням строків позовної давності) по 25.12.2019, що є порушенням вимог ст.ст.10, 11, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» .

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.12.2020 у справі №922/3228/20 позов задоволено.

В наведеному рішенні суд першої інстанції встановив, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6325182001-5454 отримано ТОВ "Слобожанський кабельний завод" 26.12.2019 року, отже, у період з дати введення в експлуатацію стаціонарних джерел викидів (з урахуванням терміну позовної давності) по 25.12.2019 року підприємство здійснювало наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Місцевий господарський суд визнав правомірним розрахунок розміру збитків, який здійснено позивачем на підставі «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» , затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля України від 28.04.2020 №277.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що акт перевірки від 13.07.2020 №607/11-02/05-06 складений з порушенням вимог законодавства, а саме, посадовими особами Державної екологічної інспекції в Харківській області було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері викидів в атмосферне повітря, тоді як, направленням від 07.07.2020 №601/11-02/05-06 передбачалося проведення перевірки додержання вимог законодавства про поводження з відходами; в акті зазначено про відсутність порушень законодавства і відсутність потерпілих; підприємство відповідача не здійснює критичної кількості викидів в атмосферне повітря та не підлягає взяттю на державний облік.

Як зазначає відповідач, при проведенні перевірки позивачем не здійснювались інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів забруднюючих речовин, у зв`язку з чим, безпідставним є розрахунок збитків, виконаний на підставі формул, зазначених в п.п.3.2, 3.3 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» , які передбачають таке вимірювання. Відповідач наполягає на тому, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні його клопотання про проведення судової екологічної експертизи для визначення розміру збитків.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що прокурором не обґрунтовано наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів відповідача заперечує. Зазначає, зокрема, про відсутність порушень законодавства при проведенні перевірки, оскільки відповідно до направлення 07.07.2020 №601/11-02/05-06 предметом здійснення заходу була перевірка стану виконання припису від 29.12.2019 №37/05-06, яким відповідача було зобов`язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Позивач вказує на те, що розмір збитків розраховано на підставі п.3.7 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» за характеристиками джерела викиду, зафіксованими у «Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на виробничому майданчику ТОВ «Слобожанський кабельний завод» від 02.12.2019. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Прокурор надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, позивачем не було вжито заходів із стягнення з відповідача завданих державі збитків, у зв`язку з чим, прокурор відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив позивача про намір звернутися до суду з цим позовом. Прокурор вказує на те, що ним виконано процесуальний обов`язок, передбачений ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді. Прокурор вважає, що позивачем правомірно розраховано збитки на підставі вихідних даних щодо фонду роботи джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в наднормативному режимі, які вказані безпосередньо відповідачем в довідці від 28.07.2020 №2084-01-27.

Відповідач надав суду письмові пояснення від 23.02.2021 щодо здійсненого позивачем розрахунку розміру збитків та застосованих у ньому формул.

Позивач надав суду письмові пояснення від 23.02.2021, в яких зазначає про те, що надані відповідачем альтернативні розрахунки, зокрема, висновок експерта від 28.12.2020 №28/12-277 не є належними доказами, оскільки складені з порушенням вимог «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» та ст.34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» .

Прокурор надав суду письмові пояснення від 25.02.2021, в яких вказує на те, що розрахунок розміру збитків здійснено позивачем відповідно до вимог «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» , тобто у спосіб, встановлений законодавством.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у цій справі за клопотанням відповідача призначено судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені засл.проф.М.С.Бокаріуса» .

До Східного апеляційного господарського суду від Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені засл.проф.М.С.Бокаріуса» надійшов висновок експертів від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи, а також матеріали справи №922/3228/20, у зв`язку з чим, провадження у справі було поновлено ухвалою суду від 05.11.2021.

Позивач надав суду додаткові письмові пояснення від 30.11.2021, в яких з висновком експертів від 18.10.2021 не погоджується, зазначає про те, що заподіяний державі збиток правомірно розраховано Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі довідки ТОВ «Слобожанський кабельний завод» №2084-01-27 від 28.07.2020 (в якій визначено фонд роботи джерела викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря в наднормативному режимі), а величини масової концентрації забруднюючої речовини взяті відповідно до даних таблиці 2.1 «Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на виробничому майданчику ТОВ «Слобожанський кабельний завод» від 02.12.2019. Як зазначає позивач, не згода експертної установи із методом нарахування контролюючим органом збитків, не може звільняти суб`єкта господарювання від відповідальності.

Відповідач надав суду письмові пояснення від 04.12.2021, в яких зазначає про те, що висновком експертів від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи підтверджується його доводи про те, що розрахунок розміру збитків здійснено позивачем із порушеннями та неправильним застосуванням «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 оголошено перерву в розгляді справи до 06.12.2021 та викликано в судове засідання судових експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» : Крайнова І.П., Чернігівського К.В., Тарараку І.А., Марченко Т.В., які склали та підписали висновок експертів №4487/4570/26679-26679-26693/26694-26708 від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи.

Судові експерти: Крайнов І.П., Чернігівський К.В., Марченко Т.В. з`явилися в судове засідання 06.12.2021 та надали усні пояснення щодо висновку експертів від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, Державною екологічною інспекцією у Харківській області видано направлення від 06.07.2020 №607/11-02/05-06 на проведення позапланової перевірки дотримання ТОВ «Слобожанський кабельний завод» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (а.с.18 т.1), відповідно до якого, підставою здійснення заходу є перевірка стану виконання відповідачем припису від 29.10.2019 №37/05-06; предмет здійснення заходу - стан виконання припису від 29.10.2019 №37/05-06.

За результатами проведеної Державною екологічною інспекцією у Харківській області у період 07.07.2020 по 13.07.2020 перевірки складено акт від 13.07.2020 №607/11-02/05-06 (а.с.19-27 т.1), в якому встановлено, що:

- ТОВ «Слобожанський кабельний завод» надано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 26.12.2019 №6325182001-5454, що є виконанням п.1 припису від 29.10.2019 №37/05-06;

-згідно вказаного дозволу та «Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на виробничому майданчику ТОВ «Слобожанський кабельний завод» від 02.12.2019 на підприємстві знаходиться 10 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них: 6- організовані та 4 - неорганізовані.

- таким чином, як зазначено в акті від 13.07.2020 №607/11-02/05-06, в період з дати введення в експлуатацію стаціонарних джерел викидів за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. «В-2» (з урахуванням строків позовної давності) по 25.12.2019 (26.12.2019 - дата отримання підприємством дозволу № 6325182001-5454 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами) викиди від джерел підприємства здійснювалися в наднормативному режимі (за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря);

-на письмовий запит державного інспектора від 07.07.2020 ТОВ «Слобожанський кабельний завод» не надано інформацію щодо фактично відпрацьованого часу джерел викидів у наднормативному режимі.

15.07.2020 Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено протокол №001250 про адміністративне правопорушення та постанову №85/05-06 про накладення адміністративного стягнення на директора ТОВ «Слобожанський кабельний завод» за невиконання припису від 29.10.2019 №37/05-06 щодо взяття на державний облік об`єкта, який справляє або може справити шкідливий вплив на здоров`я людей та стан атмосферного повітря (а.с.37-38 т.1).

На виконання вказаної постанови, відповідач сплатив штраф в розмірі 510 грн., що підтверджується квитанцією №9454 від 15.07.2020 (а.с.39 т.1).

Державною екологічною інспекцією у Харківській області видано відповідачу припис від 13.07.2020 про надання інформації щодо фактично відпрацьованого часу організованих стаціонарних джерел викидів в наднормативному режимі в період з дати введення в експлуатацію стаціонарних джерел викидів (з урахуванням строків позовної давності) по 25.12.2019 (26.12.2019 - дата отримання підприємством дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6325182001-5454) (а.с.27 т.1).

Відповідач надав позивачу довідку №2084-01-27 від 28.07.2021 про часи роботи джерел викидів (а.с.42 т.1).

До матеріалів справи позивачем надано «Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на виробничому майданчику ТОВ «Слобожанський кабельний завод» від 03.12.2019 (а.с.194 т.1).

Державна екологічна інспекція у Харківській області зазначає, що нею здійснено розрахунок збитків на підставі відомостей вказаних документів, у відповідності до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» , затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля України від 28.04.2020 №277. Відповідно до розрахунку позивача, їх розмір складає 412 250,67 грн. (а.с.30-35 т.1).

Позивач направив відповідачу претензію №123 від 30.07.2020 з вимогою відшкодувати заподіяні державі збитки в розмірі 412 250,67 грн. (а.с.28 т.1).

Відповідач в добровільному порядку збитки не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідач заперечував проти здійсненого позивачем розрахунку розміру збитків.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав Господарському суду Харківської області висновок експерта №28/12-277 від 28.12.2020, виконаний ТОВ «Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту» (а.с.166 т.1), відповідно до якого, розмір збитків, заподіяних ТОВ «Слобожанський кабельний завод» державі внаслідок роботи стаціонарних джерел викидів без дозволу з дати їх введення в експлуатацію до дати отримання підприємством дозволу на викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6325182001-5454 (тобто до 26.12.2019) - становить 11849, 96 грн.

Також відповідачем надано до матеріалів справи «Консультаційний висновок щодо розрахунку маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «Слобожанський кабельний завод та розміру їх відшкодування» , виконаний ТОВ «Енергоеколог» (а.с.174 т.1).

Під час апеляційного провадження у цій справі, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 за клопотанням відповідача призначено судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені засл.проф.М.С.Бокаріуса» .

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

1)Яким є розмір викидів, заподіяних Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод"?

2)Яким є розмір збитків, заподіяних Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речових в атмосферне повітря?

3)Яким є джерело наднормативних викидів і збитків, спричинених Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" забруднюючих речовин в атмосферне повітря?

4) Чи були використані всі показники у формулах Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (НАКАЗ № 277 від 28.04.2020) інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Муравйовою В.В. та затверджені старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Кузнецовою О.А. при розрахунку (а.с.30-35) ними розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» ?

5) Чи правильно були використані всі показники у формулах Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (НАКАЗ № 277 від 28.04.2020) інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Муравйовою В.В. та затверджені старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Кузнецовою О.А. при розрахунку (а.с.30-35) ними розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» ?

6) Чи правильні формули були використані (а.с.30-35) для нарахування розмірів збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» , при розрахунковому методі нарахувань збитків, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Муравйовою В.В. та затверджені старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Кузнецовою О.А. ?

7) Чи були зроблені у відповідності до методики та формул зазначених в методиці, яка затверджена Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28 квітня 2020 року № 277, розрахунки (а.с.30-35) розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ «СЛОБОЖАНСЬКИЙ КАБЕЛЬНИЙ ЗАВОД» які були зроблені державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Муравйовою В.В. та затверджені старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Кузнецовою О.А. ?

8) Чи можливо замість показника, який є середнім арифметичним значенням результатів вимірювань масової концентрації і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб(мг/м 3 ), використовувати будь який інший показник, який не є середнім арифметичним та не отриманий методом відбору трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, у формулі пункту 3.2 Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших ?

9) Чи можливо замість показника, який є середнім арифметичним значенням результатів вимірювань масової витрати і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб(г/с), використовувати будь який інший показник, який не є середнім арифметичним та не отриманий методом відбору трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, у формулі пункту 3.3 Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, на які не встановлені нормативи гранично допустимих викидів відповідно до законодавства ?

10) Чи можливо взагалі виключати при розрахунках будь-який показник з формул п.3.2 та 3.3 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (НАКАЗ № 277 від 28.04.2020)?

В матеріалах справи міститься висновок експертів від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи (а.с.110 -148 т.3).

Відповідно до вказаного висновку:

1.По першому питанню:

Джерелами наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Слобожанський кабельний завод» є:

1.стаціонарне організоване джерело викиду №1 «топкова, котел Еталон» № 1» ;

2. стаціонарне організоване джерело викиду №2 «топкова, котел Еталон» №2» ;

3.стаціонарне організоване джерело викиду №3 «топкова, приміщення топкової» ;

4.стаціонарне організоване джерело викиду №4 «цех з виробництва кабелів, відділення екструзії, автоматичні лінії екструзії №1,2,3,4,5» ;

5.стаціонарне організоване джерело викиду №5 «цех з виробництва кабелів, відділення термовакуумного формування виробів з ПВХ, (вертикальні термопластавтомати ТПА №1,2,3» ;

6.стаціонарне організоване джерело викиду №8 «цех з виробництва (кабелів,відділення термовакуумного формування виробів з ПВХ, горизонтальні термопластавтомати ТПА №1, HL-120T, ТПА №2, HL-250T» .

По другому питанню:

Розмір наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, заподіяних ТОВ "Слобожанський кабельний завод", згідно «Розрахунку збитку, заподіяного державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Слобожанський кабельний завод» (т. 1 арк. 30-35) нормативно та документально не підтверджується для забруднюючої речовини - «речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (сажа)» у зв`язку з не підтвердженням показника mі - маса наднормативного викиду і- тої забруднюючої речовини згідно показників:

- «Р ві - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової концентрації і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, мг/м 3 » нормативно та документально не підтверджується через заміну значень показників, вказаних у формулах встановлених Методикою [8], та використання формул встановлених Методикою [8] не за призначенням;

«Р Внорм - значення затвердженого нормативу викиду і-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, мг/м 3» неможливо підтвердити або не підтвердити нормативно та документально через його відсутність у наданому на дослідженні «Розрахунку» , попри його наявність у формулі (3) п.3.2 Методики [8].

Розмір наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, заподіяних ТОВ "Слобожанський кабельний завод", згідно «Розрахунку збитку, заподіяного державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Слобожанський кабельний завод» (т.1 арк. 30-35) для забруднюючих речовин - «оксид вуглецю» , «азоту діоксид» , «вініл хлористий» нормативно та документально не підтверджується у зв`язку з не підтвердженням показника mі - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини згідно показників:

« q mі - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, г/с» нормативно та документально не підтверджується через заміну значень показників, вказаних у формулах встановлених Методикою [8], та використання формул встановлених Методикою [8] не за призначенням;

- « q mнорм - значення встановленого нормативу викиду масової витрати і- тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с» неможливо підтвердити нормативно та документально через його відсутність у наданому на дослідження «Розрахунку» попри його наявність у формулі (4) п.3.3 Методики.

По третьому питанню:

Розмір збитків заподіяних ТОВ "Слобожанський кабельний завод", згідно «Розрахунку збитку, заподіяного державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Слобожанський кабельний завод» (т.1 арк. 30-35) нормативно та документально не підтверджується через відсутність нормативного та документального підтвердження показника « mі - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини, т;» використаного у «Розрахунку» , наданому на дослідження, для забруднюючих речовин - «речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (сажа)» , «вуглецю оксид» , «азоту діоксид» , «вініл хлористий» .

Оскільки при проведенні інженерно-екологічного дослідження вихідні дані про значення показника « mі - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини, т;» використаний у «Розрахунку збитку, заподіяного державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Слобожанський кабельний завод» (т.1 арк. 30-35) для забруднюючих речовин: «речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (сажа)» , «вуглецю оксид» , «азоту діоксид» , «вініл хлористий» нормативно та документально не підтверджуються, то судовому експерту-економісту, арифметично підтвердити «Розрахунок збитку, заподіяного державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Слобожанський кабельний завод» (т.1 арк. 30-35), також не можливо.

По четвертому питанню:

«Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» [8] не передбачено використання у формулі пункту 3.2 «Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших» будь- якого іншого показника, крім показника, який є середнім арифметичним значенням результатів вимірювань масової концентрації і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб (мг/м 3 ).

По п`ятому питанню:

«Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» [8] не передбачено використання у формулі пункту 3.3 «Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, на які не встановлені нормативи гранично допустимих викидів відповідно до законодавства» будь- якого іншого показника, крім показника який є середнім арифметичним значенням результатів вимірювань масової витрати і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб (г/с).

По шостому питанню:

«Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» [8] не передбачено виключення при розрахунках будь- яких показників із формул п.3.2 «Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших» та п. 3.3 «Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, на які не встановлені нормативи гранично допустимих викидів відповідно до законодавства» .

По сьомому питанню:

При проведенні нарахування розміру збитків, заподіяних ТОВ "Слобожанський кабельний завод", згідно «Розрахунку збитку, заподіяного державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Слобожанський кабельний завод» (т.1 арк. 30-35) формули із пунктів 3.2. та 3.3. «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» [8] були використані некоректно, що унеможливлює визначення достовірного та об`єктивного розміру збитків , які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

По восьмому питанню:

Використання показників «Р ві -середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової концентрації і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, мг/м 3 » для забруднюючої речовини «речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (сажа) та « q mі - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, г/с» для забруднюючих речовин «вуглецю оксид» , «азоту діоксид» , «вініл хлористий» при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря нормативно та документально не підтверджується (докладно наведене у дослідженні по другому-третьому питанням) та є некоректним.

По дев`ятому питанню:

У наданому на дослідження «Розрахунку збитку, заподіяного державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Слобожанський кабельний завод» (т.1 арк. 30-35) не були використані показники

«Р Внорм - значення затвердженого нормативу викиду і-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, мг/м 3» для забруднюючої речовини «речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (сажа)» , та « q mнорм - значення встановленого нормативу викиду масової витрати і-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с» для забруднюючих речовин «вуглецю оксид» , «азоту діоксид» , «вініл хлористий» в формулах п.п. 3.2 та 3.3 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» [8].

По десятому питанню:

«Розрахунок збитку , заподіяного державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Слобожанський кабельний завод» (т.1 арк. 30-35) не відповідає формулам та вимогам «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» [8] за наступними критеріями:

- некоректне використання формули із пунктів 3.2. та 3.3. Методики;

- некоректне використання показників «Р ві - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової концентрації і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, мг/м 3» для забруднюючої речовини «речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (сажа)» та « q mі - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, г/с» для забруднюючих речовин «вуглецю оксид» , «азоту діоксид» , «вініл хлористий» при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- невикористання показників «Р Внорм - значення затвердженого нормативу викиду і-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, мг/м 3» для забруднюючої речовини «речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом (сажа)» та « q mнорм - значення встановленого нормативу викиду масової витрати і-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с» для забруднюючих речовин «вуглецю оксид» , «азоту діоксид» , «вініл хлористий» в формулах Методики.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни-суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

За приписами частини п`ятої статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Колегією суддів встановлено, що за результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено акт від 13.07.2020 №607/11-02/05-06, в якому зафіксовано факт викидів відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел без відповідного дозволу, що є порушенням вимог статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", внаслідок чого заподіяна шкода навколишньому природному середовищу.

Вказаний акт перевірки не скасований та не оспорювався відповідачем у встановленому законодавством порядку, у зв`язку з чим, посилання відповідача на процедурні порушення під час проведення перевірки не приймаються судом як обґрунтовані.

У відповідача наявний дозвіл від 26.12.2019 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідач не надав суду доказів наявності у нього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у період з дати введення в експлуатацію стаціонарних джерел викидів по 25.12.2019.

За положеннями статті 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

За наведених обставин, позивачем доведено факт здійснення відповідачем в період з дати введення в експлуатацію стаціонарних джерел викидів за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, літ. «В-2» (з урахуванням терміну позовної давності) по 25.12.2019 року викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без спеціального дозволу, що виявлено перевіркою Державної екологічної інспекції у Харківській області та зафіксовано в акті перевірки від 13.07.2020 №607/11-02/05-06.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в порядку та розмірах, встановлених законом.

Отже, в діях відповідача є протиправна поведінка, як необхідна умова для застосування до нього встановленої законодавством відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

Приписами частини третьої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Необхідною підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, що складається з протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; настання шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 922/4374/16.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання передбачений у Методиці, затвердженій наказом Міністерства захисту довкілля України від 28.04.2020 №277 (далі-Методика).

Відповідно до п.2.2 Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єкта господарювання та/або розрахунковими методами.

За положеннями п.2.3 Методики, при визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати вимірювань:

Держекоінспекції та її територіальних та міжрегіональних територіальних органів, уповноважених на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Мінекоенерго;

суб`єкта господарювання при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин.

Такі результати вимірювань мають бути зафіксовані у робочих журналах лабораторій, або у протоколах вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання; випробувальних лабораторій з відповідною сферою акредитації, які акредитовані Національним агентством з акредитації України або іншими органами з акредитації, щодо яких у Національного агентства з акредитації України є угода про взаємне визнання акредитації.

Згідно п.2.8.1 Методики, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу.

За результатами перевірки суб`єкта господарювання, складається акт перевірки в установленому законодавством порядку із зазначенням часу роботи джерела викиду в режимі наднормативного викиду в годинах (п.2.9 Методики).

В п.3.7 Методики передбачено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

-характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва);

-результатами інструментально-лабораторних вимірювань ;

-затвердженими методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Позивачем при розрахунку розміру збитків застосовано пункти п.3.2 та п.3.3 Методики.

Відповідно до п.3.2 Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, здійснюється за формулою:

де, mі - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини, т;

Р ві - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової концентрації і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, мг/м 3 ;

Р Внорм - значення затвердженого нормативу викиду і-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, мг/м 3 ;

q vo - значення об`ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду і-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м 3 /с.

В п.3.3 Методики визначено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, на які не встановлені нормативи гранично допустимих викидів відповідно до законодавства, здійснюється за формулою:

де, mі - маса наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини, т;

q mі - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, г/с;

q mнорм - значення встановленого нормативу викиду масової витрати і- тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с;

T - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.

Отже, розміри відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря розраховуються державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідно до положень Методики.

Національним стандартом України ДСТУ 8812:2018 «Якість повітря. Викиди стаціонарних джерел. Настанови з відбирання проб» встановлено правила періодичного відбирання проб у газоходах стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря з метою подальшого визначення концентрацій забруднюючих речовин, та передбачено (п.п.3.26, 3.27), що у разі здійснення контролю за дотриманням нормативів викидів згідно з послідовно відбирають не менше трьох об`єднаних проб. Пунктом 14.1 КНД 211.2.3.063-98 «Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів. Інструкція» (зі змінами)» також встановлено, що при здійсненні державного, виробничого контролів за дотриманням нормативів викидів відбирається не менше трьох об`єднаних проб.

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється за формулами, зазначеними у Методиці.

Так, Методикою не передбачено можливість заміни значень показників, визначених у формулах.

Вказані роз`яснення містяться в листі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №25/5-21/3490-21 від 18.02.2021 (а.с.120 т.2).

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.30-35 т.1), при розрахунку розміру відшкодування збитків ним використані формули, наведені в п.3.2 та п.3.3 Методики.

Вказані формули передбачають, що при визначенні маси наднормативних викидів забруднюючих речовин використовуються значення результатів вимірювань масової концентрації та масової витрати забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб.

Таким чином, застосування при визначенні розміру збитків формул, наведених в п.3.2 та п.3.3 Методики передбачає здійснення суб`єктами, що зазначені в п.2.3 Методики, інструментально-лабораторних вимірювань.

В матеріалах справи відсутня інформація щодо проведення Державною екологічною інспекцією у Харківській області вимірювань масової концентрації та масової витрати забруднюючої речовини при проведенні перевірки.

Позивач не заперечує, що будь-яких вимірювань при здійсненні перевірки не проводилося.

В письмових поясненнях від 01.12.2021 та в судовому засіданні 06.12.2021 представник позивача посилається на п.3.7 Методики та зазначає, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів виконано ним за характеристиками джерел викидів, зафіксованими у «Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на виробничому майданчику ТОВ «Слобожанський кабельний завод» від 03.12.2019» .

Таким чином, позивачем, при визначенні показників маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря на підставі п.3.2 та .3.3 Методики, показники Р ві (середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової концентрації і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, мг/м 3 ) та q mі (середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати і-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, г/с) не вимірювалися шляхом інструментально-лабораторних методів, а фактично були використано дані, які містяться у «Звіті по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на виробничому майданчику ТОВ «Слобожанський кабельний завод» від 03.12.2019» .

Водночас, «Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на виробничому майданчику ТОВ «Слобожанський кабельний завод» від 03.12.2019» не є документом, який в розумінні п.2.3 Методики, складений за результатами здійснених суб`єктом господарювання вимірювань при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин.

Крім того, з розрахунку позивача вбачається, що ним взагалі не використовувався показник « Р Внорм - значення затвердженого нормативу викиду і-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, мг/м 3» , передбачений п.3.2 Методики та показник « q mнорм - значення встановленого нормативу викиду масової витрати і- тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с» , передбачений п.3.3 Методики.

Позивач зазначає, що вказані показники були прийняті за « 0» , оскільки у спірний період у відповідача не було дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а отже, і неможливо було використати дані, зазначені в дозволі.

Однак, судова колегія зазначає, що Методикою не передбачено можливості виключення показників, які використовуються у формулах розрахунків, у довільному порядку, на власний розсуд особи, яка проводить розрахунок.

Всі формули Методики віднесені до окремих пронумерованих пунктів із чітко сформульованим призначенням.

Також під кожною формулою наведений вичерпний перелік показників із зазначенням їх змісту та одиниць виміру.

У випадку, коли допускається використання декількох показників або коефіцієнтів в межах однієї формули, про це відзначається окремо (наприклад, п.4.2 Розділу 4 Методики).

Довільна заміна показників, або їх неповне використання, особливо у випадках, які стосуються математичних операцій додавання чи віднімання, призводить до отримання невірного результату розрахунків, що унеможливлює визначення достовірного та об`єктивного розміру збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Колегією суддів встановлено, що при здійсненні розрахунку розміру збитків позивачем некоректно використано формули із пунктів 3.2. та 3.3. Методики (а саме некоректно використано показники Р ві та q mі та не використано показники Р Внорм та q mнорм ), що підтверджується висновком експертів від 18.10.2021 за результатами проведення комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи.

Таким чином, «Розрахунок збитку, заподіяного державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ «Слобожанський кабельний завод» (т.1 арк. 30-35) не відповідає формулам та вимогам «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» , у зв`язку з чим, не може бути прийнятий судом як належний доказ.

За наведеного, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не доведено розмір заподіяних збитків, а отже, відсутній склад цивільного правопорушення для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, що є підставою для відмови в позові.

Доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Крім того, судова колегія враховує, що відповідно до виданого ТОВ «Слобожанський кабельний завод» дозволу №6325182001-5454 від 26.12.2019 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (а.с.87 т.3), термін дії дозволу - необмежений.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» , до першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Враховуючи, що відповідач віднесений до третьої групи, судова колегія приходить до висновку, що ТОВ «Слобожанський кабельний завод» не належить до підприємств, що утворюють значний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до абзацу 3 п.3.12 Методики, на час останньої перевірки відповідача, яка є підставою позову у цій справі, відповідачем усунено порушення, що підтверджується отриманням ним 26.12.2019 дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача про те, що прокурором не обґрунтовано наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу .

Аналіз положень частин статті 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 справі №912/2385/18:

«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності» .

Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду з цим позовом, прокурор вказав, що Державна екологічна інспекція у Харківській області уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які є об`єктами права власності Українського народу, а тому у цій справі остання є позивачем.

Проте, як зазначає прокурор в позові, Державною екологічною інспекцією у Харківській області з моменту пред`явлення претензії Товариству з обмеженою відповідальністю «Слобожанський кабельний завод» та до цього часу не вжито заходів щодо стягнення в судовому порядку заподіяної відповідачем шкоди, що свідчить про порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів.

Як свідчать матеріали справи, Державна екологічна інспекція у Харківській області повідомила місцеву прокуратуру листом від 28.09.2020 за № 3955-05-08, що не зверталася до суду з відповідним позовом через відсутність фінансування для сплати судового збору (а.с.40 т.1).

Прокурор, в порядку ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомив Державну екологічну інспекцією у Харківській області листом від 01.10.2020 за № 36-3100-20 про пред`явлення цього позову (а.с.55 т.1).

Отже, прокурором у відповідності до ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» обґрунтовано та підтверджено наявність підстав для представництва та захисту інтересів держави в суді, що спростовує доводи відповідача про зворотне.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не повно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Харківської області від 29.12.2020 року у справі №922/3228/20 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Стосовно розподілу судових витрат, судова колегія враховує, що за проведення судової експертизи відповідач, на підставі виставлених рахунків №№479, 480 від 16.03.2021, сплатив Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» грошові кошти в загальному розмірі 50624,95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№376, №377 від 21.04.2021 (а.с.157, 158 т.3).

З урахуванням приписів ст.129 ГПК України, враховуючи, що за результатами перегляду справи в апеляційному порядку в задоволенні позову відмовлено, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 9275,66 грн. та витрати на оплату судової експертизи в розмірі 50624,95 грн. покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.129, ст.270, п.2 ч.1. ст.275, п.1 ч.1 ст.277, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29.12.2020 року у справі №922/3228/20 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м.Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський кабельний завод" (62414, Харківська область. Харківський район, с.Липці, вул.Пушкінська, 20, літ. «В-2» , код ЄДРПОУ 41441632) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 9275,66 грн. та витрати на оплату судової експертизи в розмірі 50624,95 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.12.2021р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя Л.Ф. Чернота