Постанова

від 01.12.2021 по справі 203/1702/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6234/21 Справа № 203/1702/18 Суддя у 1-й інстанції - Казак С. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Кравченко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційні скарги Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради та ОСОБА_1

на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 квітня 2021 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, Приватного підприємства "Екстрем-Тюнінг" про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2018 року до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради, Приватного підприємства "Екстрем-Тюнінг" про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної шкоди.

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства Благоустрій міста Дніпровської міської ради, Приватного підприємства Екстрем-Тюнінг , про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної шкоди - задоволено частково.

Зобов`язано Комунальне підприємство Благоустрій міста Дніпровської міської ради відновити роботу демонтованого кондиціонера Saturn CS-09 AHR Bio за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з Комунального підприємства Благоустрій міста Дніпровської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 квітня 2021 року в частині відмови в покладенні солідарного обов`язку полагодити пошкоджене майно на виконавчий комітет Дніпровської міської ради та прийняти нове рішення, яким покласти солідарний обов`язок полагодити пошкоджене майно на виконавчий комітет Дніпровської міської ради.

В апеляційній скарзі Комунальне підприємство "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради просить скасувати рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 квітня 2021 року у справі №203/1702/18 в частині, якою вимоги позивача задоволені та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог позивача відмовити повністю, в іншій частині залишити рішення без змін.

У відзиві Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 квітня 2021року просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 квітня 2021 року відмовити у повному обсязі.

Відзиви на апеляційні скарги Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 квітня 2021 року від інших учасників справи не надходили.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що первісний позивач ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25.05.1995 року була співвласником квартири АДРЕСА_2 .

Іншим співвласником вказаної квартири також є її донька ОСОБА_1 , яка під час розгляду справи була залучена в порядку ст.55ЦПК України в якості правонаступника позивачки ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначила позивачка та не заперечували представники відповідачів, 21.12.2017 року працівниками ПП Екстрем-Тюнінг був демонтований належний їй зовнішній блок кондиціонеру з кріпленням та частиною магістрального трубопроводу, розташований на фасаді будинку АДРЕСА_3 з передачею КП Благоустрій міста Дніпровської міської ради.

Демонтаж проведено ПП Екстрем-Тюнінг на підставі договору підряду №2107/17 від 21.07.2017 року, що був укладений між ПП Екстрем-Тюнінг та КП Благоустрій міста Дніпровської міської ради.

На підставі акту приймання-передачі від 21.12.2017 року представниками КП Благоустрій міста Дніпровської міської ради демонтований зовнішній блок кондиціонеру з кріпленням та частиною магістрального трубопроводу було передано на зберігання до КП Благоустрій міста Дніпровської міської ради та може бути повернутий позивачці в разі її звернення та оплати вартості зберігання майна.

Демонтаж належного позивачці кондиціонеру з фасаду будинку було здійснено на виконання рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №176 від 23.03.2017 року. Вказаним рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради №176 від 23.03.2017 року було вирішено:

1. Надати дозвіл Департаменту стратегічного розвитку та інвестицій Дніпровської міської ради на проведення капітального ремонту та архітектурного освітлення головних фасадів будівель у м.Дніпрі відповідно до Програми розвитку міської інфраструктури на 2017-2021 роки, затвердженої рішенням міської ради від 01.12.2016 року №26/16.

2. Доручити Департаменту стратегічного розвитку та інвестицій Дніпровської міської ради затвердити паспорти опорядження головних фасадів будівель (паспорти зовнішнього оздоблення) до 03.04.2017 року за адресами згідно з Переліком адрес будівель м.Дніпра, де будуть здійснюватися роботи з проведення капітального ремонту та архітектурного освітлення головних фасадів (додаток).

3. Запропонувати, за умови наявності затверджених паспортів опорядження головних фасадів будівель (паспортів зовнішнього оздоблення):

3.1. Власникам рекламних конструкцій, вивісок, табличок, фасадного освітлювального обладнання тощо до 17.04.2017 року демонтувати зазначені елементи (конструкції), що розташовані на головних фасадах будівель за адресами (п.2 цього рішення).

3.2 Власникам кондиціонерів та антен, розташованих на головних фасадах будівель, до 17.04.2017 року забезпечити їх перенесення у спеціально передбачені місця відповідно до паспортів опорядження головних фасадів будівель (паспортів зовнішнього оздоблення) (п.2 цього рішення).

Пунктом 4 зазначеного вище рішення визначено, що у разі невиконання п.3 цього рішення доручити інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради, КП Управління контролю за благоустроєм міста , Управлінню реклами Дніпровської міської ради, Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, із залученням підпорядкованих комунальних підприємств, сторонніх організацій, до 01.05.2017 року вжити заходів щодо примусового демонтажу зазначених елементів (конструкцій), відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно додатку до рішення №176 від 23.03.2017 року до Переліку адрес будівель м.Дніпра, де будуть здійснюватися роботи з проведення капітального ремонту та архітектурного освітлення головних фасадів, включено будинок АДРЕСА_3 , де проживає позивачка.

Вказане рішення стосувалось надання дозволу Департаменту стратегічного розвитку та інвестицій Дніпровської міської ради на проведення капітального ремонту та архітектурного освітлення головних фасадів будівель у м.Дніпрі; доручення щодо затвердження паспортів опорядження головних фасадів будівель, де будуть здійснюватися такі роботи в строк до 03.04.2017 року.

Також судом встановлено, що про затвердження паспортів опорядження, с визначенням спеціальних місць для розміщення кондиціонеру, здійснення в подальшому його демонтажу у певний день та час позивачка не повідомлялась.

Відповідно до листа Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 26.01.2018 року вбачається, що позивачка зверталась з приводу повернення їй демонтованого кондиціонера, на що отримала відповідь, що останній переданий на зберігання до КП Благоустрій міста Дніпровської міської ради та буде їй повернутий після відшкодування витрат на його демонтаж, транспортування та зберігання, а також інших витрат, понесених в процесі виконання цих робіт.

Про зберігання кондиціонеру в КП Благоустрій міста Дніпровської міської ради та щодо можливості його повернення лише після оплати відповідних витрат, зазначив під час судового засідання і представник вказаного комунального підприємства.

При цьому, будь-яких доказів щодо фактично понесення витрат, їх виду та розміру, повідомлення про їх розмір позивачці для можливості здійснення оплати, суду представлено не було.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04), §166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах Рисовський проти України від 20.10.2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява №29979/04), Кривенький проти України від 16.02.2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява №43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Положеннями ст.391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частинами 1,2 ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку, що мало місце втручання у право позивачки на мирне володіння майном внаслідок демонтажу належного позивачці кондиціонеру, що був проведений не на виконання та не у спосіб, визначений рішенням №176 від 23.03.2017 року, внаслідок якого позивачка була позбавлена можливості використовувати вилучене майно за його функціональним призначенням та позбавлена можливості його отримати та використовувати через відмову в його поверненні в зв`язку із вимогою оплати понесених витрат на демонтаж та зберігання, доказів понесення яких та їх розміру відповідачами не представлено та до відома позивачки не доведено.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність покладення відповідного обов`язку(полагодити пошкоджене майно) солідарно на інших відповідачів необгрунтовані, оскільки покладаючи вказаний обов`язок на Комунальне підприємство Благоустрій міста Дніпровської міської ради, суд першої інстанції правильно врахував, що саме останнє виступало замовником за договором підряду №2107/17 від 21.07.2017 року, відповідно до умов якого його виконавцем було здійснено демонтаж належного позивачці кондиціонеру та утримує на теперішній час останній.

Доводи апеляційної скарги КП "Благоустрій міста", що в даному випадку законність втручання у право власності визначається з огляду на встановлені повноваження органів місцевої влади щодо організації благоустрою населених пунктів відповідно до прийнятого рішення, яке є чинним та законним, однак колегія суддів вважає їх необгрунтованими, оскільки вказане рішення№176 від 23.03.2017 року містить доручення (із залученням підпорядкованих комунальних підприємств, сторонніх організацій, до 01.05.2017 року) вжиття заходів щодо примусового демонтажу елементів (конструкцій), що як такі визначені в пп.3.1 п.3 рішення, але не містить доручень щодо демонтажу кондиціонерів, які, як окремі об`єкти визначені в пп.3.2 п.3 рішення. Отже, демонтаж проведений не на виконання та не у спосіб, визначений рішенням№176 від 23.03.2017 року.

Доводи апелянта КП "Благоустрій міста", що демонтаж елементів (конструкцій), зокрема, кондиціонеру був необхідною передумовою капітального ремонту та архітектурного освітлення головних фасадів будівель у м.Дніпрі, колегія судді не приймає до уваги, оскільки фактично демонтаж належного позивачці кондиціонеру з фасаду будинку АДРЕСА_3 було здійснено вже після проведення ремонтних робіт фасаду, про що зазначив представник ПП Екстрем-Тюнінг під час розгляду справи в суді першої інстанції, що свідчить про те, що кондиціонер не заважав проведенню відповідних ремонтних робіт.

Доводи апеляційної скарги КП "Благоустрій міста", що позивач встановила кондиціонер без законних на те підстав, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки рішення№176 від 23.03.2017 року не стосувалось проведення перевірок щодо дотримання власниками приміщень в будинках, де будуть проводитись ремонті роботи фасадів, правил благоустрою, порядку та законності розміщення кондиціонерів, вжиття заходів щодо усунення відповідних порушень, адже будь-які акти щодо порушення встановленого діючим законодавством, актами органу місцевого самоврядування або іншими нормативними актами, порядку розміщення кондиціонеру, а також приписи на адресу позивачки щодо усунення цих порушень, не складались. Власникам кондиціонерів було лише запропоновано до 17.04.2017 року забезпечити їх перенесення, за умови наявності затверджених паспортів опорядження головних фасадів будівель, у спеціально передбачені цими паспортами місця.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідачами не надано доказів, що відповідні паспорти опорядження були розроблені у визначений в рішенні строк до 17.04.2017 року або пізніше, доведені до відома осіб, визначених в п.3.2 рішення, для забезпечення можливості його виконання останніми в порядку та строки, визначені цим рішенням та відповідними паспортами.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що про затвердження паспортів опорядження, с визначенням спеціальних місць для розміщення кондиціонеру, здійснення в подальшому його демонтажу у певний день та час позивачка не повідомлялась. Отже, була позбавлена можливості забезпечити його перенесення в добровільному порядку у спеціально визначені органом місцевого самоврядування місця, а також, в разі його демонтажу сторонніми особами, отримати належне їй майно на зберігання без його фактичного вилучення.

Доводи апеляційної скарги КП "Благоустрій міста", щодо зобов`язання судом КП "Благоустрій міста" відновити роботу демонтованого кондиціонера не передбачається можливим, оскільки, КП "Благоустрій міста" не є спеціалізованим підприємством по монтажу обладнання (кондиціонерів), колегія суддів вважає не обгрунтованими, оскільки саме Комунальне підприємство Благоустрій міста Дніпровської міської ради виступало замовником за договором підряду №2107/17 від 21.07.2017 року, відповідно до умов якого його виконавцем було здійснено демонтаж належного позивачці кондиціонеру та утримує на теперішній час останній.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 квітня 2021 року - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді В.С.Городнича

М.Ю.Петешенкова