Постанова

від 08.12.2021 по справі 320/5675/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №320/5675/19 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Грибан І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до ОСОБА_1 про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт будівництва,-

В С Т А Н О В И В:

Державна архітектурно-будівельної інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд зобов`язати відповідача знести за власний рахунок самочинно збудовані об`єкти будівництва - одноповерхова будівля, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:005:0100.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій ДАБІ України в особі Департаменту ДАБІ у Київській області просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач зазначає, що збудована одноповерхова будівля не відповідає поняттю тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності , оскільки збудована на бетонному фундаменті, зовнішні стіни викопані з керамічної цегли, покриття з профільного листа. Також, зазначена одноповерхова будівля збудована площею більше як 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру. Крім того, у позивача відсутній документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер - 3221455300:01:005:0094).

Позивач зауважує, що за критеріями таблиці 1, ДСТУ-ІІ 13 13.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва вищезазначені буд/влі (об`єкт будівництва) відносяться: до класу наслідків (відповідальності) CCI (незначні наслідки). На підставі вищезазначеного, замовником будівництва ОСОБА_1 виконані будівельні роботи з будівництва одноповерхової будівлі без отримання вихідних даних та без отримання права на виконання будівельних робіт. Разом з тим, будівля експлуатується без прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Замовником будівництва ОСОБА_1 під час будівництва об`єкта архітектури не забезпечено здійснення авторського та технічного нагляду. Також, вищезазначена будівля відповідачем збудована з порушенням державних будівельних норм, а саме: збудована будівля розташована без дотримання протипожежних вимог визначених у таблиці 15.2 ДВН Б.2.2-12:2008 Планування і забудова території ; фундамент збудованої будівлі розташовано без дотримання обов`язкової нормативної відстані но горизонталі (у світлі) до газопроводу високого тиску (відповідно до викопіювання з генерального плану емт Глсваха), визначених у Додатку И.1 ДВН Б.2.2-12:2008 Планування і забудова території .

Узагальнюючи положення чинного законодавства України, беручи до уваги обставини наведені в даній справі, позивач дійшов до висновку, що відповідач повинен знести об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , (кадастровий номер 3221455300:01:005:0008).

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду у письмовому провадженні.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021 постановлено здійснювати подальший розгляд справи у судовому засіданні та призначено таке на 17.11.2021. Також постановлено витребувати у Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області: - інформацію щодо виконання приписів позивача №С-2311/1, №С-2311/2, №С-2002/1, №С-2002/2 про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, або їх оскарження та/або скасування; - інформацію чи було притягнуто відповідача до адміністративної відповідальності за виявлені порушення за приписами ч. 1 ст. 188 42 Кодексу про адміністративні правопорушення України з наданням відповідних доказів.

Витребувані додаткові докази та відзив до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

17.11.2021 в судове засідання сторони у даній справі не з`явились, були повідомлені належним чином та про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили. Зважаючи на вказане, колегія суддів відклала розгляд справи на 08.12.2021

08.12.2021 в судове засідання сторони у даній справі не з`явились, були повідомлені належним чином та про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як підтверджено матеріалами справи, у відповідності до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі звернення Київської обласної державної адміністрації №11-12/14699 від 04.08.2014, що надійшло за дорученням Віце-прем`єр міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.04.2014 №49537/18/1-13, та направлення №806.18/02 від 07.11.2018 у період з 14.11.2018 до 23.11.2018 проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудуванням ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об`єкта будівництва будівництво будівель та споруд за адресою: Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, з кадастровим номером - 3221455300:01:005:0094 .

На запит Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо надання копії містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки та паспортів прив`язок тимчасових споруд, Васильківської районною державною адміністрацією Київської області надано копії паспорта прив`язки тимчасових споруд, виданих відділом містобудування та архітектури Васильківської районної державної адміністрації від 12.10.2017 №20/16-08 на розміщення Зблокованих стаціонарних тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 , та паспорта прив`язки тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності від 13.10.2017 №21/16-08 на розміщення Зблокованих стаціонарних тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 .

Відповідно до паспортів прив`язки №20/16-08 та №21/16-08 зблоковані тимчасові споруди розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером - 3221455300:01:005:0094 та на місці збудованої будівлі.

За результатами позапланової перевірки складено Акт №Т-2311/2, в якому зафіксовано, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:005:0094 за адресою АДРЕСА_1 , збудована одноповерхова будівля, яка знаходиться впритул до одноповерхової будівлі (станції СТО), розташованої на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером - 3221455300:01:005:008. Будівля збудована на бетонному фундаменті, зовнішні стіни виконані з керамічної цегли, покриття з профільного листа. Зазначена будівля збудована загальним розміром 36х6,8 м та експлуатується як станція з технічного обслуговування машин. Вказаний Акт містить відмітку, що відповідач відмовився від його підпису, відтак такий було надіслано засобами поштового зв`язку 27.11.2018.

Також, 23.11.2018 відповідач склав приписи №С-2311/1 та №С-2311/2про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і прави, яким вимагалось усунення виявлених порушень в термін до 23.01.2019. Вказаний припис містить відмітку, що відповідач відмовився від його підпису, відтак такий було надіслано засобами поштового зв`язку 27.11.2018.

В подальшому відповідач за направленням від №70.19/02 було проведено перевірку виконання ОСОБА_1 приписів №С-2311/1 та №С-2311/2 від 23.11.2018.

Під час проведення позапланової перевірки встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:01:005:0094 розділена на дві земельні ділянки 3221455300:01:005:0100 та 3221455300:01:005:0099. В результаті цих дій, збудована одноповерхова будівля, яка зазначена в акті перевірки Т-2311/2 розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:005:0100. Відповідно до інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.02.2019, земельна ділянка з кадастровими номерами 3221455300:01:005:0100 за адресою АДРЕСА_2 належать на праві власності ОСОБА_1 , цільове призначення земельної ділянки - 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Перевіркою виконання вимог припису від 23.11.2018 року С-2311/1 та С-2311/2 приписів встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 вимоги зазначених приписів не виконано, а саме: станом на 20.02.2019, згідно реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державною архітектурно-будівельною інспекцією України відсутній документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту за адресою АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 3221455300:01:005:0094), чи об`єкту за адресою АДРЕСА_2 , (кадастровий номер 3221455300:01:005:0100); експлуатацію збудованих будівель та споруд не зупинено.

За результатом повторної перевірки було складено акт від 20.02.2019 №Т-2002/1, та видано приписи №С-2002/1 та №С-2002/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів та правил. Матеріали, що були складені за результатами перевірки надіслані відповідачу поштовими засобами.

В подальшому, позивач за направленням від 22.07.2019 №474.19/0 на виконання вимог п. 7 Порядку №553, було проведено перевірку виконання суб`єктом містобудівної діяльності - ОСОБА_1 вимог приписів від 20.02.2019 №С-2002/1 та №02002/2.

Під час проведения позапланової перевірки виконання вимог приписів встановлено, що замовником будівництва вимоги вищезазначених приписів не виконано, а саме: станом на 01.08.2019, згідно реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державною архітектурно - будівельною інспекцією України відсутній документ, що дає право па виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту за адресою АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 3221455300:01:005:0094), чи об`єкту за адресою АДРЕСА_2 , (кадастровий номер 3221455300:01:005:0100); експлуатацію збудованих будівель та споруд не зупинено.

За результатом повторної перевірки було складено акт від 01.08.2019 №Т-0108/2, який надіслано на адресу відповідача, засобами поштового зв`язку.

Зажаючи на невиконання приписів позивача, ДАБІ України в особі Департаменту ДАБІ у Київській області звернулось до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивач у ході розгляду справи не надав належних і достатніх доказів, що безумовно свідчили б про те, що виконані відповідачем роботи по встановленню спірних тимчасових споруд здійснено всупереч інтересам держави чи суспільства, з істотним порушенням будівельних норм та інтересів інших осіб.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає про таке.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На виконання частин 1 та 4 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Керуючись ч. 1 ст. 34 Закону №3038-VI щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частина 8 ст. 32 Закону №3038-VI встановлює, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

За визначенням, що міститься в ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частин 2-5 ст. 376 ЦК України цієї ж статті особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На виконання ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Аналогічні приписи наявні в статті 38 Закону №3038-VI, зокрема, частина 1 якої встановлює, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За приписами ч. 2 ст. 38 Закону №3038-VI за рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказав на наявність порушень, зокрема, що відповідно до матеріалів паспорту прив`язки 20/16-08 та паспорту прив`язки 21/16-08 зблоковані тимчасові споруди розміщені на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:005:0094 та на місті збудованої будівлі. Водночас, збудована будівля не відповідає поняттю тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності визначеному у статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

За визначенням, що міститься у ст. 28 Закону №3038-VI тимчасова споруда (ТС) торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068 (далі - Порядок №244).

Пункт 1.4 Порядку №244 надає наступне визначення: паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.

Згідно із п. 2.1 Порядку №244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.

На виконання пунктів 2.3, 2.4, 2.6 Порядку №244 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

Для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає:

- схему розміщення ТС (додаток 1);

- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);

- схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України";

- технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

За приписами п. 2.9 Порядку №244 для підготовки паспорта прив`язки ТС містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються.

Відповідно до п. 2.11 Порядку №244 паспорт прив`язки включає:

- схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території;

- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС);

- технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж;

- реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація).

Цей перелік документів є вичерпним.

Керуючись п. 2.13 Порядку №244 при оформлені паспорта прив`язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та цим Порядком.

Проаналізувавши вказані норми .юколегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності є паспорт прив`язки ТС, для підготовки отримання якого містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються.

На виконання п. 13 до Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 №289 віднесено - розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до Порядку №244.

Як зазначено у пунктах 2.20, 2.21 Порядку №244 встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. Відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається.

На виконання п. 2.23 Порядку №244 після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив`язки.

Частина 2 ст. 34 Закону №3038-VI закріплює, що перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406, віднесено - розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (п. 7).

Отже, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, позивач прийшов до помилкового переконання в частині відсутності документу, що надає право відповідачу на виконання підготовчих та будівельних робіт щодо встановлення ТС на його земельній ділянці, а також щодо необхідності введення останніх в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, оскільки отримання таких документів для встановлення ТС та, відповідно, введення в експлуатацію таких споруд, що розміщені на земельній ділянці ОСОБА_1 не вимагається.

Щодо висновків позивача про те, що відповідна споруда на об`єкті відповідача не відповідає поняттю тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності , оскільки збудована на бетонному фундаменті, зовнішні стіни виконані з керамічної цегли, покриття з профільного листа, а також, що зазначена одноповерхова будівля збудована площею більше як 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру, судом першої інстанції за наявними у справі матералами, встановлено, що конструктивна схема вказаних споруд вирішена з подовжніми та поперечними несучими стінами з металевих листів на металевому каркасі за відсутності фундаменту. Вказане також підтверджено наявною в матеріалах справи експертною оцінкою технічного стану і експлуатаційної придатності будівельних конструкцій від 03.02.2020, виготовленої експертом ТОВ Інженерно-Технічний Центр Будівельна Експертиза щодо об`єктів відповідача. Також вказано, що відповідні будівлі є окремими спорудами з площею по 30 кв. м кожна, та відповідають визначенню тимчасової споруди, наведеному в статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , для розміщення та експлуатації якої достатньою підставою є паспорт прив`язки.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦК України, нерухоме майно вважається самочинним будівництвом за наявності хоча б однієї з трьох умов, а саме:

1) воно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) воно збудоване або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту;

3) воно збудоване або будується з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Так, збудований об`єкт нерухомості може бути знесений особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами 4 та 7 ст. 376 ЦК України:

1) якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці;

2) якщо така забудова порушує права інших осіб;

3) якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим;

4) особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, припис контролюючого органу не є підставою для знесення сомочинно збудованого об`єкту, оскільки вказані вище підстави є вичерпними.

Крім того, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Суд першої інстанції вірно встановлено, що розміщення відповідачем зазначених вище споруд на своїй земельній ділянці відповідає меті відведення цієї земельної ділянки. Крім того, дані споруди розміщенні на підставі отриманих паспортів прив`язки, що також відповідає встановленим вимогам законодавства щодо розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Сторонами у справі не заперечується, що наявні у відповідача паспорти прив`язки є чинними.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України №6 від 30.03.2012 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 Цивільного кодексу України). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 Цивільного кодексу України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 Цивільного кодексу України).

Пунктом 24 вказаної Постанови визначено, що знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови. В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об`єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову. Якщо технічна можливість перебудови об`єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна. Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов`язання здійснити перебудову.

Крім того, колегія суддів зауважує, що на виконання абзаців 1 та 2 ст. 77 КАС Україїни в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів, вважає, що в даній справі, позивач не в достатній мірі обґрунтував свій позов, знехтував виконанням ухвали суду апеляційної інстанції про витребування доказів та не з`явився в судові засідання, не дивлячись на те, що його явка була визнана обов`язковою.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи позивача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України

Постанова в повному обсязі складена 13 грудня 2021 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді І.О. Грибан

В.П. Мельничук