Справа № 303/3498/17
П О С Т А Н О В А
Іменем України
06 грудня 2021 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г .,
суддів: Мацунич М.В., Куштан Б.П.
з участю секретаря: Терпай С.М..
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 303/3498/17 (Головуючий: Довжанин В.М.), -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2017 року заступник начальника Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області Венжега М.Р. звернувся до суду із поданням про визначення частки у спільній сумісній власності, боржника ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що на виконанні в Ужгородському МВ ДВС знаходиться виконавче провадження № 55834371 по виконанню виконавчого листа № 308/3498/17 виданого 11.01.2018 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 910 000 грн. та 8320 грн. судового збору.
20 лютого 2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено боржнику.
З метою виконання рішення суду, відділом ДВС направлено запити про наявність майна, зареєстрованого за боржником.
23 лютого 2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми боргу.
Відповідно до відповіді на запит, наданої 23 лютого 2018 року ДПС України, відсутні відомості про наявність у боржника відкритих рахунків.
Згідно з повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Закарпатської області від 01 березня 2018 року ДВС повідомлено про наявність актового запису про шлюб №16 від 06.08.1977 року відносно громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Одночасно повідомлено про відсутність актових записів про розірвання шлюбу.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.03.2018 року, будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 27.11.2003 року.
На підставі ст.ст. 60, 63 СК України, ч.6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , ст. 443 ЦПК України, державний виконавець просив визначити частка боржника ОСОБА_1 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 1/2.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 17 вересня 2019 року подання задоволено частково.
Визначено частку відповідача (боржника) - ОСОБА_1 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 1/5 частки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за проведення експертизи у розмірі 42051 грн. 83 коп.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування такої, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення подання відсутні, так як ОСОБА_4 навіть не була залучена судом до розгляду справи і даним судовим рішенням було зменшено її право власності на будинок з 1/1 до 4/5. ОСОБА_4 набула у власність незавершений будівництвом спірний житловий будинок, готовністю 95 % на підставі договору дарування від 21.06.2003 року і подальше завершення будівництва здійснювалось за її власні кошти та одноособово набула у власність житловий будинок. Орган ДВС не надав жодного доказу, який би підтверджував факт набуття будинку або його добудову за спільні кошти подружжя і ОСОБА_1 не набув право спільної сумісної власності на даний об`єкт нерухомого майна.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Шерегі В.М., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_2 - адвоката Колотуха І.О. який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Встановлено, що 11 січня 2018 року Мукачівським міськрайонним судом видано виконавчий лист у справі № 303/3498/17 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 910 000 грн. боргу та 8 320,00 грн. судового збору і постановою заступника начальника відділу Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Ванжега М.Р. від 20 лютого 2018 року відкрите виконавче провадження № 55834371.
Постановою заступника начальника відділу Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Ванжега М.Р. від 23 лютого 2018 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 .
Згідно до повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Закарпатської області № 167/04.1-16 від 01.03.2018 року, Ужгородський МВ ДВС повідомлено про наявність актового запису про шлюб № 16 від 06.08.1977 року відносно громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і одночасно повідомлено про відсутність актових записів про розірвання шлюбу.
На підставі договору дарування від 21 червня 2003 року ОСОБА_4 набула у власність незакінчений будівництвом жилий будинок готовністю - 95% та земельну ділянку розміром 0,08 га. за адресою: АДРЕСА_1 і будинок зареєстрований за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 27 листопада 2003 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав власності від 29.11.2012 року № 364669437 вищезазначене домоволодіння становить собою будинок одноповерховий з мансардним приміщенням, загальною площею 309,30 кв.м.
Із висновку експерта № 352/06-19, судової будівельно-технічної та оціночної експертизи від 14 червня 2019 року вбачається, що вартість будинку та господарських споруд, набутого у власність на підставі договору дарування будинку 95% готовності від 21 червня 2003 року розташованого за адресою: АДРЕСА_1 збільшилась за період з 21 червня 2003 року по час проведення експертизи у тому числі і у зв`язку з покращенням нерухомого майна (виконання робіт з реконструкції, перебудови, добудови, здачі в експлуатацію тощо) на 1 753 146,15 грн.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 10 лютого 2021 року скасоване рішення Мукачівського міськрайонного суду від 11 червня 2020 року та позов ОСОБА_2 задоволено і визнано недійсним договір дарування житлового будинку від 25 квітня 2019 року за реєстровим номером 330, посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Чорі О.Ю. укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілу), індексний номер 46652756 від 25.04.2019 р. прийнятого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Чорі О.Ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі ст. 443 ч. 1 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
У відповідності до положень ч.ч. 5, 6 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з ухваленням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
За змістом ст. 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належать дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
При постановленні рішення суд першої інстанції встановив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі та виходячи із висновку експерта №352/06-19 судової будівельно-технічної та оціночної експертизи від 14 червня 2019 року, згідно з яким вартість будинку та господарських споруд, набуто у власність на підставі договору дарування будинку 95% готовності від 21 червня 2003 року розташованого за адресою: АДРЕСА_1 збільшилась за період з 21 червня 2003 року по час проведення експертизи у зв`язку з покращенням нерухомого майна (виконання робіт з реконструкції, перебудови, добудови, здачі в експлуатацію тощо) на 1 753 146,15 грн., що становить 40,99 % від вартості будинку, які (40,99%) сторони набули у шлюбі та належить їм на праві спільної сумісної власності, а частка боржника відповідно складає 20,49%, тобто 1/5 частку.
Визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 боргу.
Доводи боржника про належність спірного домоволодіння дружині на праві особистої власності судом обґрунтовано не взято до уваги і розцінено як такі, що спрямовані на уникнення виконання рішення.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_4 не була залучена судом до розгляду справи, хоча даним судовим рішенням було зменшено її право власності на будинок з 1/1 до 4/5 і станом на 16.09.2019 року власником будинку в АДРЕСА_1 є не ОСОБА_4 , судова колегія до уваги не приймає, так як особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України мають таке право оскаржувати в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування не має.
Інші доводи викладені в апеляційній скарзі, судова колегія до уваги не приймає, тьак як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Судові витрати судом вирішено у відповідності до ст.ст. 133, 141 ЦПК україни.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України судова колегія,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 17 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено - 14 грудня 2021 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя Закарпатського
апеляційного суду Г.Г. Собослой
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2021 |
Оприлюднено | 14.12.2021 |
Номер документу | 101864894 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Собослой Г. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні