Рішення

від 08.09.2021 по справі 208/6928/15-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/6928/15-ц

№ провадження 2/208/229/21

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.

За участю: секретаря судового засідання - Задьори В.І.,

розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

встановив:

1.Позиція сторони позивача.

У вересні 2015 року до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулось Публічне акціонерне товариство ОТП Банк , яке є правонаступником ЗАТ ОТП Банк , яке в свою чергу є правонаступником АКБ Райффайзенбанк України код ЄДРПОУ 21685166 з позовом до ОСОБА_1 в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № СМ-SME300/201/2008 від 06.60.2008 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,9 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 у рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством ОТП БАНК за кредитним договором № СМ-SME300/201/2008 від 06.60.2008 року, що складається із 446670,00 швейцарських франків - заборгованість за тіло кредиту; 340593,19 швейцарських франків - заборгованість за відсотками за користування кредитом, а всього складає 787263,19 швейцарських франків, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на день проведення розрахунку складає 17542932,06 гривень та судовий збір в розмірі 3654,00 гривень;

- зазначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з продажу комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,9 кв.м.;

- встановити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій при виконанні рішення суду.

26.12.2018 року між Акціонерним товариством ОТП БАНК , що є правонаступником ПАТ ОТП Банк , який в свою чергу є правонаступником ЗАТ ОТП Банк , який в свою чергу є правонаступником АКБ Райффайзенбанк України код ЄДРПОУ 21685166 та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-ФІНАНС код ЄДРПОУ 40284315 було укладено договір про відступлення прав вимоги № 26/12/18, у відповідності до Глави 2 якого до ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-ФІНАНС перейшло право вимог за рядом кредитних договорів до позичальників та поручителів у тому числі за кредитним договором № СМ-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року укладеного між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_1 (т.1а.с.200).

10.01.2019 року ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-ФІНАНС код ЄДРПОУ 40284315 та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО код ЄДРПОУ 39761587 було укладено договір про відступлення прав вимоги у відповідності до Глави 2 якого ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО перейшло право вимог за рядом кредитних договорів до позичальників та поручителів у тому числі за кредитним договором № СМ-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року укладеного між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_1 (т.1а.с.232а).

Ухвалою суду від 22.10.2019 року ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО код ЄДРПОУ 39761587 було залучено до участі у цивільній справі № 208/6928/15-ц у якості правонаступника Акціонерного товариства ОТП БАНК , що є правонаступником ПАТ ОТП Банк , який в свою чергу є правонаступником ЗАТ ОТП Банк , який в свою чергу є правонаступником АКБ Райффайзенбанк України код ЄДРПОУ 21685166 (т.2 а.с.7-9).

В обґрунтування позовних вимог первісний позивач зазначив, що 06 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк , правонаступником всіх прав та обов`язків якого виступає Публічне акціонерне товариство ОТП Банк (надалі Позивач або Кредитор або Банк ) з однієї сторони та громадянином України ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 21.05.1997 року Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , що мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , (надалі Відповідач або Боржник ) з іншої сторони, було укладено Кредитний договір № CM-SME300/201/2008 (надалі - Кредитний договір ).

Відповідно до п. 2 та п. 3 Кредитного договору розмір та валюта кредиту складають - 450000, 00 (чотириста п`ятдесят тисяч) швейцарських франків, цільове використання кредиту - на придбання нерухомого майна та на споживчі цілі, дата остаточного повернення кредиту 05 червня 2023 року, за користування кредитом встановлена плаваюча процентна ставка в розмірі фіксований відсоток 6,00 % + FIDR (процента ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.

Відповідно до умов укладеного Кредитного договору Позивач виконав своє зобов`язання та надав Відповідачу кредит в розмірі 450000, 00 (чотириста п`ятдесят тисяч) швейцарських франків.

06 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк , правонаступником всіх прав та обов`язків якого виступає Публічне акціонерне товариство ОТП Банк (надалі Позивач або Кредитор або Банк ) з однієї сторони та громадянином України ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий 21.05.1997 року Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , що мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (надалі Відповідач або Боржник ) з іншої сторони, було укладено Іпотечний договір № PM-SME300/201/2008 (надалі - Договір іпотеки ).

Відповідно до п. 3.1, 3.2. Договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором виступає комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,9 кв.м.

Відповідно до пункту 6.2. зазначеного Договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: несплати позичальником позивачу будь-якої суми у такому розмірі, у такі валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі; порушення відповідачем будь-якого із зобов`язань за ст. 5 договору іпотеки; інших обставин, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до умов п. 1.9.1. Кредитного договору № CM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Третіми особами своїх боргових зобов`язань та /чи інших умов Кредитного договору, документів забезпечення та /чи інших умов правочинів (надалі Вимога ). При цьому виконання боргових зобов`язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання відповідної вимоги.

27 серпня 2015 року на адресу Відповідача було направлено іпотечне повідомлення за вихідним номером 73-66-1-66-1-1/3637 про погашення заборгованості за кредитним договором № CM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року в розмірі 787263,19 Швейцарських франків, яке Відповідачем було проігноровано та виконано не було.

Станом на 06 липня 2015 року по клієнту ОСОБА_1 за кредитним договором № CM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року заборгованість становить 787263,19 швейцарських франків, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 446670,00 швейцарських франків та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 340593,19 швейцарських франків, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на день проведення розрахунку складає 17542932,06 гривень.

Крім того, оскільки в судовому засіданні виникло питання щодо права власності на предмет іпотеки, первісним позивачем були надані пояснення, в яких зазначено, що 06.06.2008 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Айсберг укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,9 кв.м. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Киряк С А. за реєстровим номером № 2163 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 06.06.2008 року. Також 06.06.2008 року між Позивачем та Відповідачем укладено Іпотечний договір № PM-SME300/201/2008 (надалі по тексту - Іпотечний договір ), посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як С.А.

Відповідно до Іпотечного договору в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором Відповідач передав Позивачу предмет іпотеки - комплекс будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належить на праві власності Відповідачеві на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна укладеного 06.06.2008 року між Відповідачем та ТОВ Айсберг та посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як С.А. за реєстровим номером № 2163.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент укладення договору, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Згідно п. 5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 26.05.2004 року № 671, в редакції, яка діяла на момент укладення договору, державній реєстрації підлягає договір купівлі-продажу, міни земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.

Відповідно до п. 1 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 26.05.2004 року № 671, в редакції, яка діяла на момент укладення договору, державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог Цивільного кодексу України шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів. Також відповідно до п. 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 26.05.2004 року № 671. в редакції, яка діяла на момент укладення договору, державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 06.06.2008 року був зареєстрований приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як С.А. 06.06.2008 року шляхом внесення запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням. Таким чином, право власності на предмет іпотеки виникло у Відповідача з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна в Державному реєстрі правочинів, а саме: 06.06,2008 рожу.

А тому не слід ототожнювати поняття державної реєстрації договору, яка проводиться нотаріусом шляхом внесення запису до Державного реєстру правочинів, і поняття державної реєстрації права власності, яке на той момент проводило Бюро технічної інвентаризації.

Таким чином просить задовольнити позов Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі.

2. Позиція відповідача.

Відповідач, ОСОБА_1 скористався своїм правом та подав відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги Позивачем про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: комплекс будівель що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,9 кв.м. не можуть бути задоволені оскільки Ухвалою суду від 03.07.2019 року було зупинене провадження у справі 208/6928/15-ц за позовом ПАТ ОТП Банк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки до вирішення цивільної справи 208/2359/17 за позовом ПАТ ОТП Банк до ОСОБА_1 про зобов`язання зареєструвати право власності . Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2017 року, ухваленим по справі № 208/2359/17, ОСОБА_1 зобов`язано провести державну реєстрацію права власності на комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,9 кв.м., які належать йому на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06 червня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як С А. за реєстровим номером 2163. Однак, Постановою Дніпровського апеляційного суду 14 травня 2019 року по справі № 208/2359/17 заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2017 року скасовано та в задоволені позовних вимог - відмовлено.

Відповідно до ст. 5 ЗУ Про іпотеку предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Статтею 316 ЦКУ визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до положення п.1 ч. І ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦКУ права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку в рахунок погашення заборгованості в цій справі неможливо, гак як право власності на предмет іпотеки зареєстровано за особою, відмінною від Відповідача.

3. Процесуальні питання пов`язанні з розглядом справи.

04 вересня 2015 року до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулось Публічне акціонерне товариство ОТП Банк , яке є правонаступником ЗАТ ОТП Банк , яке в свою чергу є правонаступником АКБ Райффайзенбанк України код ЄДРПОУ 21685166 з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1а.с.1-4).

07.09.2015 року Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області відкрито провадження про справі (т.1а.с.51).

11.12.2015 року ПАТ ОТП Банк звернулось до суду з клопотанням про забезпечення доказів(т.1а.с.74-75).

11.12.2015 року Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області клопотання позивача задоволено (т.1а.с.78).

28.04.2016 року позивач звернувся до суду з клопотання про витребування доказів (т.1а.с.102).

01.08.2016 року позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (т.1а.с.108-109).

17.08.2016 року позивач звернувся до суду з клопотанням про доручення доказів до матеріалів справи (т.1а.с.115).

23.09.2016 року позивачем надано пояснення по справі, чкі долучено до матеріалів справи (т.1а.с.121-122).

08.12.2016 та 22.06.2017 року позивач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження по справі (т.1а.с.131, 160).

03.07.2017 року Ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області провадження зупинене за клопотанням представника позивача, у зв`язку з тим, що під час розгляду даної справи було встановлено, що ОСОБА_1 не зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки, а тому на сьогоднішній день він зареєстрований за попереднім власником ТОВ Айсберг (код ЄДРПОУ 21879893).

14 травня 2019 року Дніпровський апеляційний суд виніс постанову за результатом розгляду апеляційної скарги на рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30.11.2017 року, за позовом Акціонерного товариства ОТП БАНК до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії , якою Заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30.11.2017 року скасував, та відмовив у задоволенні позовних вимог АТ ОТП Банк (т.1а.с.196).

15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції. Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11.07.2019 року ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області відновлено провадження у справі за позовом Акціонерного товариства ОТП БАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , визначено порядок розгляду справи у загальному позовному провадженні, призначив підготовче судове засідання т.1 а.с.182).

02.10.2019 року Відповідачем надано Відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи (т.1а.с.194-195).

22.10.2019 року позивачем надано заяву про заміну сторони судового провадження на правонаступника позивача ТОВ Фінансова компанія Інвест-Кредо (т.1а.с.199).

22 жовтня 2019 року Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області клопотання позивача задоволено та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО код ЄДРПОУ 39761587 залучено у якості правонаступника Акціонерного товариства ОТП БАНК , що є правонаступником ПАТ ОТП Банк , яке в свою чергу є правонаступником ЗАТ ОТП Банк , яке в свою чергу є правонаступником АКБ Райффайзенбанк України код ЄДРПОУ 21685166 (т.2 а.с.7-9).

31.01.2020 року відповідачем ОСОБА_1 подано клопотання про розгляд справи без його участі та без застосування технічних засобів, в задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі з урахуванням наданих ним заперечень (т.2 а.с.27).

13.04.2020 року представником позивача ТОВ ФК Інвест-Кредо адвокатом В`язовим В.В. подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та без застосування технічних засобів на підставі наявних доказів в матеріалах справи (т.2а.с.56).

Представник Відповідача ОСОБА_1 адвокат Сафронов О.С., будучи належним чином сповіщеним про дату, час та місце судового розгляду, до підготовчого судового засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, судові повістки - виклики направлялись на юридичну адресу адвоката та СМС - повідомлення на його номер телефону вказаний в реєстрі адвокатів.

18.05.2020 року Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області підготовче судове засідання закрито та справу призначено до розгляду у судове засідання. (т.2а.с.72).

08.06.2021 року представником позивача ТОВ ФК Інвест-Кредо адвокатом В`язовим В.В. подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та без застосування технічних засобів на підставі наявних доказів в матеріалах справи (т.2 а.с. ).

Відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Сафронов О.С. будучи належним чином сповіщеними про дату, час та місце судового розгляду, до судового засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, судові повістки - виклики направлялись на адресу відповідача та юридичну адресу адвоката, також надсилались СМС - повідомлення на номери телефонів вказаних в матеріалах справах, в силу ст.131 ЦПК України вважаються доставленими, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача та його представника неповажними.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

4. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 06 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк , правонаступником всіх прав та обов`язків якого виступає Публічне акціонерне товариство ОТП Банк з однієї сторони та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , з іншої сторони, було укладено Кредитний договір № CM-SME300/201/2008 (т.1 а.с.5-15).

Відповідно до п. 2 та п. 3 Кредитного договору розмір та валюта кредиту складають - 450000, 00 (чотириста п`ятдесят тисяч) швейцарських франків, цільове використання кредиту - на придбання нерухомого майна та на споживчі цілі, дата остаточного повернення кредиту 05 червня 2023 року, за користування кредитом встановлена плаваюча процентна ставка в розмірі фіксований відсоток 6,00 % + FIDR (процента ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. Позивач виконав своє зобов`язання та надав Відповідачу кредит в розмірі 450000, 00 (чотириста п`ятдесят тисяч) швейцарських франків.

06.06.2008 року між Відповідачем, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Айсберг було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,9 кв.м., який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як С.А. за реєстровим номером № 2163 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів (т.1 а.с.34-35)

06 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк , правонаступником всіх прав та обов`язків якого виступає Публічне акціонерне товариство ОТП Банк з однієї сторони та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , з іншої сторони, було укладено Іпотечний договір № PM-SME300/201/2008 (т.1а.с.16-22).

Відповідно до п. 3.1, 3.2. Договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором виступає комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,9 кв.м.

Відповідно до пункту 6.2. зазначеного Договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: несплати позичальником позивачу будь-якої суми у такому розмірі, у такі валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі; порушення відповідачем будь-якого із зобов`язань за ст. 5 договору іпотеки; інших обставин, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до умов п. 1.9.1. Кредитного договору № CM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Третіми особами своїх боргових зобов`язань та /чи інших умов Кредитного договору, документів забезпечення та /чи інших умов правочинів (надалі Вимога ). При цьому виконання боргових зобов`язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання відповідної вимоги.

27 серпня 2015 року на адресу Відповідача було направлено іпотечне повідомлення за вихідним номером 73-66-1-66-1-1/3637 про погашення заборгованості за кредитним договором № CM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року в розмірі 787263,19 Швейцарських франків, яке Відповідачем було проігноровано та виконано не було (т.1 а.с.31).

Станом на 06 липня 2015 року Відповідач, ОСОБА_1 за кредитним договором № CM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року має заборгованість становить 787263,19 швейцарських франків, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 446670,00 швейцарських франків та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 340593,19 швейцарських франків, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на день проведення розрахунку складає 17 542 932,06 гривень (т.1 а.с.23,24-27).

26.12.2018 року між Акціонерним товариством ОТП БАНК , що є правонаступником ПАТ ОТП Банк , який в свою чергу є правонаступником ЗАТ ОТП Банк , який в свою чергу є правонаступником АКБ Райффайзенбанк України код ЄДРПОУ 21685166 та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-ФІНАНС код ЄДРПОУ 40284315 було укладено договір про відступлення прав вимоги № 26/12/18, у відповідності до Глави 2 якого до ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-ФІНАНС перейшло право вимог за рядом кредитних договорів до позичальників та поручителів у тому числі за кредитним договором № СМ-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року укладеного між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_1 (т.1 а.с.200).

10.01.2019 року ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-ФІНАНС код ЄДРПОУ 40284315 та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО код ЄДРПОУ 39761587 було укладено договір про відступлення прав вимоги у відповідності до Глави 2 якого ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО перейшло право вимог за рядом кредитних договорів до позичальників та поручителів у тому числі за кредитним договором № СМ-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року укладеного між ЗАТ ОТП Банк та ОСОБА_1 (т.1 а.с.232а).

5. Правові норми законодавства застосовані судом.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про іпотеку , іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Нормою ст. 3 вказаного закону передбачено, що іпотека виникає на підставі договору. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У статті статтею 12 цього Закону визначено, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Частина 1 статті 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

В силу вимог ч. 4 ст. 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями ст. 35 ЗУ Про іпотеку передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Частинами 1, 2 ст. 39 Закону України Про іпотеку визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);

спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Такий висновок суду був неодноразово підтверджений Верховним Судом, в тому числі в постанові від 13.10.2021 у справі № 753/11018/18.

У постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 255/7357/13-ц Судом було вказано, що, якщо банк скористався своїм правом, передбаченим частиною другою статті 1050 ЦК України, і змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором шляхом направлення на адресу позичальника вимоги про дострокове погашення всієї суми боргу (кредиту, відсотків, комісії) протягом 30-ти календарних днів, для банку перебіг позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором розпочинається саме з дати направлення позичальнику такої вимоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц викладено висновок щодо виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті. Відповідно до цієї постанови як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046, частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме в тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Оскільки виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, умовами договору про надання кредиту в іноземній валюті передбачено сплату відсотків в установленому розмірі від суми простроченого платежу, то разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й відсотки в іноземній валюті.

Вказаний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 15.05.2017 у справі № 6-211цс17, підтриманий Верховним Судом, в тому числі і в постанові від 07.04.2021 у справі № 638/8092/16-ц.

Суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII Про захист прав споживачів (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН Керівні принципи для захисту інтересів споживачів , прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг , оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04).

6. Висновки та мотиви прийнятого рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням встановлених судом обставин у справі, проаналізованих правових норм та практики Верховного Суду суд приходить до наступних висновків.

06 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк , правонаступником всіх прав та обов`язків якого виступає Публічне акціонерне товариство ОТП Банк з однієї сторони та громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , з іншої сторони, було укладено Кредитний договір № CM-SME300/201/2008 (т.1 а.с.5-15).

Відповідно до п. 2 та п. 3 Кредитного договору розмір та валюта кредиту складають - 450000, 00 (чотириста п`ятдесят тисяч) швейцарських франків, цільове використання кредиту - на придбання нерухомого майна та на споживчі цілі, дата остаточного повернення кредиту 05 червня 2023 року, за користування кредитом встановлена плаваюча процентна ставка в розмірі фіксований відсоток 6,00 % + FIDR (процента ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. Позивач виконав своє зобов`язання та надав Відповідачу кредит в розмірі 450000, 00 (чотириста п`ятдесят тисяч) швейцарських франків.

Оскільки дата остаточного повернення кредиту 05 червня 2023 року, позивач висунув до відповідача вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором № CM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року, тому з огляду на правові висновки Верховного Суду з цієї дати він не може нараховувати проценти за користування кредитом за цим договором.

З урахуванням висунутої позивачем відповідачу вимоги станом на 06 липня 2015 року Відповідачем, ОСОБА_1 за кредитним договором № CM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року не було сплачено банку по тілу кредиту за спірним кредитним договором 446670,00 швейцарських франків та 340593,19 швейцарських франків за відсотками за користування кредитом у розмірі. Вказана заборгованість утворилась у відповідача перед позивачем з часу несплати ним коштів відповідно до графіку, тобто з 06.02.2009 року (т.1 а.с.23,24).

06 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк , правонаступником всіх прав та обов`язків якого виступає Публічне акціонерне товариство ОТП Банк з однієї сторони та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 з іншої сторони, було укладено Іпотечний договір № PM-SME300/201/2008 (т.1 а.с.16-22).

Відповідно до п. 3.1, 3.2. Договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором виступає комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,9 кв.м.

Відповідно до пункту 6.2. зазначеного Договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: несплати позичальником позивачу будь-якої суми у такому розмірі, у такі валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі; порушення відповідачем будь-якого із зобов`язань за ст. 5 договору іпотеки; інших обставин, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до умов п. 1.9.1. Кредитного договору № CM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Третіми особами своїх боргових зобов`язань та /чи інших умов Кредитного договору, документів забезпечення та /чи інших умов правочинів (надалі Вимога ). При цьому виконання боргових зобов`язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання відповідної вимоги.

27 серпня 2015 року на адресу Відповідача було направлено іпотечне повідомлення за вихідним номером 73-66-1-66-1-1/3637 про погашення заборгованості за кредитним договором № CM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року в розмірі 787263,19 Швейцарських франків, яке Відповідачем було проігноровано та виконано не було (т.1 а.с.31-32).

Позивач звернувся до суду з позовом у вересні 2015 року, тобто за вимогами до відповідача по стягненню тіла кредиту та процентів у межах позовної давності.

Судом було встановлено порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором перед позивачем, таким чином вимоги Позивача про звернення стягнення в порядку ст. 39 Закону України Про іпотеку на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про неможливість задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку в рахунок погашення заборгованості, гак як право власності на предмет іпотеки зареєстровано за особою, відмінною від Відповідача, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Спірні правовідносини у справі виникли 06 червня 2008 року (дата укладення позивачем кредитного договору та договору іпотеки а також укладання відповідачем відповідного договору купівлі-продажу спірного комплексу будівель).

Станом на вказану дату питання виникнення у набувача права власності на нерухоме майно у разі його відчуження за договором було врегульовано досить суперечливо:

- в ЦК України містилися норми як про державну реєстрацію прав, так і правочинів (частина друга статті 182, статті 210, 657),

- за Законом України № 1952-IV, який на вказану дату був чинний у редакції Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно ще не здійснювалася й почала проводитись лише з 01 січня 2013 року (1878-VI пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1878-VI).

Істотно, що частиною третьою статті 3 Закону № 1952-IV (у редакції Закону № 1878-VI) передбачалося, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Причому таке конститутивне значення державної реєстрації для виникнення речових прав на нерухоме майно не може вважатись елементом порядку здійснення державної реєстрації прав, через ще юридична сила цієї норми закону не може бути паралізована посиланням на пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1878-VІ від 11 лютого 2010 року.

Водночас стаття 182 ЦК України у відповідній редакції не містила вказівки на такий конститутивний ефект державної реєстрації речових прав на нерухоме майно й допускала визначення законом лише порядку державної реєстрації, тобто виключно процедурних норм, до яких приписи частини третьої статті 3 Закону № 1952-IV (у редакції Закону № 1878-VI) не належали.

Крім того, чинна станом на 06 червня 2008 року редакція частини четвертої статті 334 ЦК України передбачала виникнення права власності у набувача майна за договором, який підлягав державній реєстрації, саме з моменту такої реєстрації договору. Прив`язка моменту виникнення прав на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, саме до моменту такої реєстрації прав була здійснена в редакції частини четвертої статті 334 ЦК України, яка набрала чинності з 01 січня 2013 року (підпункт 4 пункту 3 розділу І, пункт 1 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1878-VI).

Таким чином, на дату укладення позивачем договору купівлі-продажу спірного комплексу будівель дійсно існувала очевидна суперечність між одночасно чинними нормами частини третьої статті 3 Закону № 1952-IV (у редакції Закону № 1878-VI) та частини четвертої статті 334 ЦК України щодо того ж самого питання: коли виникає право власності в набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу, зазначену суперечність слід вирішувати на користь пріоритетності норм ЦК України.

Таким чином, до 01 січня 2013 року право власності у набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами частини четвертої статті 334 ЦК України - з моменту державної реєстрації такого договору як правочину.

Відтак особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

Вказаний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17.

Таким чином 06.06.2008 року оскільки між Відповідачем, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Айсберг було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,9 кв.м., який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир`як С.А. за реєстровим номером № 2163 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, то ОСОБА_1 став власником цього майна з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснив він в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

Згідно зі ст. 33 ЗУ Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до вимог ст.35 ЗУ Про іпотеку передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цьогоЗакону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Пунктом 2.1 договору іпотеки № PM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року передбачено, що даним договором забезпечується виконання кредитного договору № CM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року, укладеного між сторонами по справі, в тому числі забезпечується відшкодування за рахунок предмета іпотеки витрат та збитків, пов`язаних з неналежним виконанням умов вказаного кредитного договору (т.1а.с.17).

Згідно п. 6.2. договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет та задовольнити всю суму зобов`язання на момент звернення стягнення незалежно від настання строку виконання боргового зобов`язання, який зазначено у Кредитному договорі у випадках: несплати позичальником позивачу будь-якої суми у такому розмірі, у такі валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі; порушення відповідачем будь-якого із зобов`язань за ст. 5 договору іпотеки; інших обставин, передбачених чинним законодавством України.

Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором № CM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року, договором іпотеки № PM-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення даних договорів в належній формі, встановлено невиконання відповідачем як позичальником, на відміну від кредитора, своїх зобов`язань за кредитним договором, а також встановлено наявність у позивача права звернути стягнення в такому випадку на предмет іпотеки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО судові витрати по справі, пов`язані зі сплатою судового збору при подачі ним позову до суду у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок (т.1а.с.46) та при подачі клопотання до суду про забезпечення доказів у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 00 копійок (т.1а.с.76) , усього 4343 (чотири тисячі триста сорок три) гривні 00 копійок.

Керуючись вимогами ст.ст. 10, 76, 141, 259, 260, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити повністю .

Звернути стягнення на предмет іпотеки: комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,9 кв.м., які належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , що мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

- у рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством ОТП Банк , правонаступником якого є ТОВ Фінансова компанія Інвест - Кредо за кредитним договором № СМ-SME300/201/2008 від 06.06.2008 року, яка складається: із 446670 (чотириста сорок шість тисяч шістсот сімдесят) швейцарських франків 00 центів - заборгованість за тілом кредиту, 340593 (тристо сорок тисяч п`ятсот дев`ятсот три) швейцарських франків 19 центрів - заборгованість за відсотками за користування кредитом, на загальну суму заборгованості 787263 (сімсот вісімдесят сім тисяч двісті шістдесят три) швейцарські франкі 19 центів, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на день проведення розрахунку складає 17542932 (сімнадцять мільонів п`ятсот сорок дві тисячі дев`ятсот тридцять дві) гривні 06 копійок.

Зазначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з продажу комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 715,9 кв.м. Встановити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій при виконанні рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , що мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо , ЄДРПОУ 39761587, юридична адреса реєстрації: 01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок № 13/2Б:

- 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок - у відшкодування витрат з оплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо , ЄДРПОУ 39761587, юридична адреса реєстрації: 01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок № 13/2Б.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , що мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Івченко Т. П.