Постанова

від 01.12.2021 по справі 909/435/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2021 р. Справа №909/435/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Кравчук Н.М.

Кордюк Г.Т.

за участю секретаря судового засідання Бондар Н.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Івано-Франківської міської ради вих..№1055/11.1-03/14в від 19.08.2021 (вх. № 01-05/2870/21 від 25.08.2021)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 (повний текст складено та підписано 30.07.2021, суддя Шкіндер П.А.)

у справі №909/435/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство правових технологій , м. Івано-Франківськ,

до відповідача: Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ,

про визнання недійсним пункт рішення сесії міської ради, визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача (в режимі відеоконференції): Говзан М.М. (ордер серія ІФ №0091094 від 01.12.2021);

від відповідача (в режимі відеоконференції): Янаш В.В. (в порядку самопредставництва).

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство правових технологій" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача - Івано-Франківської міської ради про :

- визнання недійсним пункт 54.10 рішення третьої сесії восьмого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 24.12.2020року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Агенство правових технологій відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки від 21.06.2018 на тих самих умовах, які були передбачені вищевказаним договором.

- визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 21.06.2018 року в поданій редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей ст. 19, 33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.393, 792, 777 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство правових технологій" до Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним пункту рішення сесії міської ради, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки - задоволено. Визнано недійсним пункт 54.10 рішення третьої сесії восьмого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 24.12.2020. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 21.06.2018 в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення. Стягнуто з Івано-Франківської міської ради ( код ЄДРПОУ 33644700 вул. Грушевського, 21 м. Івано-Франківськ, 78016) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство правових технологій (вул. Кобилянської, 36-а/92 м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39135231) - 4540грн. судового збору.

При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди, оскільки більш ніж за 30 днів до закінчення строку його дії, через ЦНАП 10.09.2020 подало заяву про продовження договору оренди землі разом із проектом відповідної Додаткової угоди. Отже, орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди землі від 21.06.2018 та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Натомість, доказів направлення позивачу листа повідомлення у встановлений законодавством строк відповідачем суду не надано.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Івано-Франківська міська рада оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що не погоджується з прийнятим рішенням та вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 підлягає скасуванню, у зв`язку із невідповідністю сформульованих висновків суду першої інстанції обставинам справи, неналежним рівнем їх встановлення.

Зокрема, апелянт вказує, що Договір оренди земельної ділянки був укладений на два роки три місяці і дев`ять днів, тобто земельна ділянка передана у користування терміном до 31.10.2020.

10.09.2020 представник ТОВ Агентство правових технологій подав заяву про продовження договору оренди землі, вказавши строк продовження договору оренди на 3 роки. Рішенням Івано-Франківської міської ради від 24.12.2020 позивачу було відмовлено у поновленні терміну оренди земельної ділянки від 21.06.2018.

На думку апелянта, при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано, що при укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Апелянт переконаний, що суд першої інстанції не надав значення тому факту, що при подачі заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки було порушено одну з істотних умов поновлення договору оренди земельної ділянки, а саме, строк дії договору, де позивач самостійно без погодження з орендодавцем визначив більший строк, ніж вказаний у попередньому договорі.

Апелянт звертає увагу суду на те, що попередній договір від 21.06.2018 був укладений на 2 роки, 3 місяці і 9 днів. А отже, виходячи зі змісту заяви позивача, ТОВ Агентство правових технологій зверталося не з наміром поновити договір оренди земельної ділянки на 3 роки, а з метою внесення змін до договору, а саме змінити строк дії договору, що є істотною умовою договору. А зміна істотних умов договору і поновлення договору не є тотожними поняттями.

Відтак, апелянт вважає, що сторони не дійшли згоди щодо зміни істотних умов договору, а відтак орендар втратив переважне право на укладення договору оренди землі.

З огляду на наведене вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 у справі №909/435/21 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство правових технологій правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало.

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

21.06.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство правових технологій та Івано-Франківською міською радою укладено Договір оренди землі, згідно якого орендарю передано у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка знаходиться по вул. Короля Данила, 48 в м. Івано-Франківськ, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000;04:002:0331 загальною площею 0,1184 га. у тому числі під забудовою 0,0345 га., інших угідь - 0,0839 га.

Реєстрація речового права здійснена 02.08.2018 року, строк дії речового права 31.10.2020 року.

07.06.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агентство правових технологій та Івано-Франківською міською радою укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 02.08.2018 року, котрою внесено зміни в основний договір в частині істотної умови, що регулює розмір орендної плати.

Договір оренди земельної ділянки був укладений на два роки три місяці і дев`ять днів, тобто земельна ділянка передана у користування терміном до 31.10.2020 року.

Будучи орендарем земельної ділянки, ТОВ Агентство правових технологій на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 04.09.2019 року №ІФ112192470731 виступило замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку із закладами громадського призначення.

На протязі усього терміну дії договору оренди земельної ділянки ТОВ Агентство правових технологій не порушувало його умов в частині здійснення платежів, зокрема, у відповідності до довідки від 02.09.2020 року №63771 у товариства була відсутня заборгованість зі сплати орендних платежів.

Абзацом другим п. 8 Договору оренди землі від 21.06.2018 року передбачено, що після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий термін, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Оскільки, у відповідності до умов договору оренди землі від 21.06.2021 року, його дія припинялася 31.10.2020 року, то з метою продовження терміну дії договору оренди землі ТОВ Агентство правових технологій у передбачений законом спосіб через ЦНАП 10.09.2020 року подало заяву про продовження договору оренди землі, з необхідними додатками, зокрема, і з проектом додаткової угоди до договору оренди землі - про продовження, про що свідчить копія талону про реєстрацію адміністративної дії номер 473404.

У відповідності до талону про реєстрацію адміністративної дії термін виконання послуги становив до 10.10.2020 року.

24.12.2020 року Івано-Франківська міська рада на третій сесії восьмого демократичного скликання прийняла рішення про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб з земельних питань, яким підпунктом 54.10 пункту 54 вирішила відмовити у поновленні терміну оренди земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Агентство правових технологій площею 0,1184га. на вул. Короля Данила, 48, для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, кадастровий номер 2610100000:04:002:0331 .

На даний час на земельній ділянці, яка знаходиться по вул. Короля Данила, 48 в м. Івано-Франківську, кадастровий номер 2610100000:04:002:0331 загальною площею 0,1184 га., 100% завершено будівництво багатоповерхового житлового будинку і є необхідність в його здачі в експлуатацію та передачі у власність особам, які приймали дольову участь у будівництві.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, предметом позову у цій справі є вимоги про визнання поновленим договору оренди землі від 21.06.2018 на умовах та на строк, що визначені цим договором, шляхом укладення додаткової угоди у редакції, наведеній позивачем у позові, на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частина 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 10).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1- 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 зазначеного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проєкт додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18).

Водночас за змістом висновку, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі № 530/212/17, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, предметом позову в якій було визнання поновленим договору оренди землі у запропонованій редакції на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову, зокрема, з огляду на те, що позивач дотримався процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, надавши проєкт додаткової угоди за п`ятдесят днів до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір його поновити. Крім цього, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.

Відповідно до укладеного між сторонами умов договору оренди землі від 21.06.2018, такий укладено на 2 роки, 3 місяці та 9 днів (до 31 жовтня 2020 року). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство правових технологій скористалося своїм переважним правом на поновлення договору оренди, оскільки більш ніж за 30 днів до закінчення строку його дії, через ЦНАП 10.09.2020 подало заяву про продовження договору оренди землі разом із проектом відповідної Додаткової угоди.

Отже, орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди землі від 21.06.2018 та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

А тому, колегія суддів вважає, що позивач, відповідно до умов договору та закону, належним чином повідомив орендодавця про намір продовжити договір оренди землі (не пізніше ніж за 30 до закінчення строку дії договору).

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що Івано-Франківська міська рада протягом місяця з моменту звернення позивача з листом-повідомленням, чи протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди направляла позивачу відповіді із зазначенням змісту прийнятого рішення по суті звернення позивача про поновлення на новий строк договору оренди землі.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач після закінчення строку, на який було укладено спірний договір, продовжував належним чином користуватись земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, що відповідачем не спростовано.

Дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, суд першої інстанції установив, що позивач дотримався передбаченої у статті 33 Закону України "Про оренду землі" процедури повідомлення орендодавця про намір скористатися правом на поновлення спірного договору оренди стосовно земельної ділянки, надавши проєкт додаткової угоди до закінчення строку дії договору; позивач після закінчення строку дії договору продовжив користуватися спірною земельною ділянкою.

Оскільки відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, ним не направлено орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про визнання додаткової угоди укладеною, а договору оренди землі поновленим є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним пункту 54.10 рішення третьої сесії восьмого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 24.12.2020 року, то слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні"(розділ II). Тому ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (частина перша статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що пункт 54.10 рішення третьої сесії восьмого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 24.12.2020 року порушує приписи ст.33 Закону України Про оренду землі , у зв`язку з чим воно підлягає визнанню незаконним у цій частині, та, як наслідок, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування пункту 54.10. цього рішення підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для захисту прав ТОВ "Агентство правових технологій" на поновлення договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до нього.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Однак, апелянтом, всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Івано-Франківської міської ради, зміни чи скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 у справі №909/435/21. Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Івано-Франківської міської ради вих..№1055/11.1-03/14в від 19.08.2021 (вх. № 01-05/2870/21 від 25.08.2021) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 у справі №909/435/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.12.2021

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Кордюк Г.Т.