Постанова

від 08.12.2021 по справі 912/2075/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2021 року м.Дніпро Справа № 912/2075/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.,

секретар судового засідання: Грачов А.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Новоархангельської селищної ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2021 (повний текст оформлений 04.10.2021, суддя Поліщук Г.Б.) у справі №912/2075/21

за позовом Новоархангельського районного споживчого товариства, 26100, смт. Новоархангельськ, вул. Центральна, 71

до відповідача Новоархангельської селищної ради, 26100, Кіровоградська область, Новоархангельський район, смт. Новоархангельськ, вул. Центральна, буд. 31

про визнання недійсним рішення, визнання права постійного користування

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Новоархангельського районного споживчого товариства до Новоархангельської селищної ради з вимогами :

- визнати незаконним (недійсним) та скасувати рішення Новоархангельської Селищної Ради №1953 від 14.11.2019 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками" в частині припинення права користування земельними ділянками 0,09 га (кадастровий номер 3523655100:50:020:0024), 0,0114 га (кадастровий номер 3523655100:50:051:0098), 0,09 га (кадастровий номер 3523655100:50:037:0017), 0,0302 га (кадастровий номер 3523655100:50:007:0011), 0,0124 га (кадастровий номер 3523655100:50:030:0020).

- визнати за Новоархангельським районним споживчим товариством право постійного користування на земельну ділянку площею 0,09 га (кадастровий номер 3523655100:50:020:0024) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000160 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19 квітня 1997 року №61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 року за №51.

- визнати за Новоархангельським районним споживчим товариством право постійного користування на земельну ділянку площею 0,0114 га (кадастровий номер 3523655100:50:051:0098) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000160 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19 квітня 1997 року №61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 року за №51.

- визнати за Новоархангельським районним споживчим товариством право постійного користування на земельну ділянку площею 0,09 га (кадастровий номер 3523655100:50:037:0017) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000160 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19 квітня 1997 року №61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 року за №51.

- визнати за Новоархангельським районним споживчим товариством право постійного користування на земельну ділянку площею 0,0302 га (кадастровий номер 3523655100:50:007:0011) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000160 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19 квітня 1997 року №61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 року за №51.

- визнати за Новоархангельським районним споживчим товариством право постійного користування на земельну ділянку площею 0.0124 га (кадастровий номер 3523655100:50:030:0020) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000160 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19 квітня 1997 року №61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 року за №51.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2021 позовні вимоги задоволено повністю.

Приймаючи рішення про задоволення позову, господарський суд послався на те, що станом на момент прийняття оспорюваного рішення Новоархангельське районне споживче товариство було постійним користувачем земельних ділянок: площею 0,09 га (кадастровий номер 3523655100:50:020:0024); площею 0,0114 га (кадастровий номер 3523655100:50:051:0098); площею 0,09 га (кадастровий номер 3523655100:50:037:0017); площею 0,0302 га (кадастровий номер 3523655100:50:007:0011); площею 0.0124 га (кадастровий номер 3523655100:50:030:0020) на підставі чинного Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000160, виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19 квітня 1997 року №61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 року за №51.

Разом з тим, відповідач оскаржуваним рішенням здійснив дії, спрямовані на позбавлення позивача права користування земельними ділянками, тобто прийняв оскаржувані рішення всупереч вимог статті 141 Земельного кодексу України та, одночасно, порушив право позивача на користування земельними ділянками, передбачене статтею 92 Земельного кодексу України.

Не погодившись із рішенням суду до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Новоархангельська селищна рада.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- при розгляді справи суд не звернув уваги, що підставою для прийняття рішення про припинення права постійного користування земельними ділянками слугувало те, що позивач фактично не здійснює своєї господарської діяльності. Більшість об`єктів, які були передані у власність РСТ не використовуються за цільовим призначенням, у тому числі земельні ділянки;

- у суб`єкта господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування (платник єдиного податку третьої групи), обов`язок сплачувати земельний податок або право на звільнення від його сплати настає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Водночас, місцевий бюджет недотримував кошти за неналежне виконання РСТ даного зобов`язання.

- позивач фактично визнав та був згоден з оспорюваним рішенням відповідача від 14.11.2019 року № 1953 підтвердивши даний факт надісланими заявами та клопотання про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою для подальшої передачі в оренду земельних ділянок під об`єктами нерухомості. Новоархангельська селищна рада, розглянувши клопотання та заяви голови правління Новоархангельского PCT Слокви Н.В. прийняла рішення від 23.07.2020 року №2430, №2433, №2432, №2431, №2434 якими надала дозволи відповідачу на виготовлення проектів та технічної документації із землеустрою. Зазначені дії позивача чітко свідчать про погодження факту припинення дії акту на постійне користування земельною ділянкою та намір укласти договір оренди земельними ділянками терміном на 49 років, на що були вчинені вище наведені дії.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову в позові в повному обсязі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Новоархангельської селищної ради.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного висновку.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Новоархангельської селищної ради народних депутатів від 19.04.1997 №61 затверджено визначені технічною документацією окружну межу та загальну площу земельних ділянок, якою користується Новоархангельське районне споживче товариство в розмірі 13,25 га, що зайняте під магазинами, іншими будівлями. Видано Новоархангельському районному споживчому товариству акт на право постійного користування земельними ділянками загальною площею 13,25 га, в т.ч. договір тимчасового користування строком на 25 років площею 0,19 га. Зобов`язано Новоархангельське районне споживче товариство постійно утримувати земельні ділянки в належному стані та своєчасно сплачувати земельний податок.

12.06.1997 Новоархангельському районному споживчому товариству видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-КР №000160, згідно якого надано у постійне користування 4,29 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд.

За поясненнями представника позивача, в подальшому, у зв`язку з відчуженням частини нерухомого майна, частину земельної ділянки було вилучено, в результаті чого площа земельних ділянок зменшилась.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3523655100:50:020:0024: площа 0,09га, місце розташування: Кіровоградська область, Голованівський район, смт.Новоархангельськ, вулиця Центральна, 71, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування.

В той же час, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за адресою: смт.Новоархангельськ, вул.Центральна, 71, знаходиться адмінприміщення, власником якого є Новоархангельське районне споживче товариство.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3523655100:50:051:0098: площа 0,0114га, місце розташування: смт.Новоархангельськ, вул.Леніна, 30, цільове призначення земельної ділянки: під розміщення магазину.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за адресою: смт. Новоархангельськ, вул. Центральна (Леніна), 30 розташовано приміщення магазину, власником якого є Новоархангельське районне споживче товариство.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3523655100:50:037:0017 - площа 0,09га, місце розташування: смт.Новоархангельськ, вул. Слави, 47, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджено розташування за адресою: смт.Новоархангельськ, вул.Слави, 47, будівлі ресторану, що належить на праві власності Новоархангельському районному споживчому товариству.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3523655100:50:007:0011 - площа 0,0302га, місце розташування: смт.Новоархангельськ, вул. Котляревського, 67-Б, цільове призначення: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що за адресою: смт.Новоархангельськ, вул. Котляревського, 67-Б розташовано будівлю магазину, що належить на праві власності Новоархангельському районному споживчому товариству.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3523655100:50:030:0020 - площа 0,0124га, місце розташування: смт.Новоархангельськ, вул. Леніна, 35, цільове призначення: під розміщення та обслуговування будівлі кафе.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що за адресою: смт.Новоархангельськ, вул. Центральна (Леніна), 35 знаходиться будівля кафе "Лакомка", що належить на праві власності Новоархангельському районному споживчому товариству.

Обставина, наведена позивачем щодо формування вищезазначених земельних ділянок, як частин земельної ділянки, наданої позивачеві в постійне користування на підставі Державного акта від 12.06.1997 серії І-КР №000160, не заперечується відповідачем.

Рішенням Тридцять другої сесії Сьомого скликання Новоархангельської селищної ради від 14.11.2019 №1953 припинено право постійного користування земельними ділянками комунальної форми власності загальною площею 4,29 га, надане Новоархангельському РСТ, посвідчене Державним актом на право постійного користування, зареєстрованого 12 червня 1997 року за №51, розташованої на території Новоархангельського району Кіровоградської області в межах населеного пункту, у зв`язку із набуттям третіми особами права власності на майно та частини земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Віднесено земельну ділянку, що залишилася після відчуження майна Новоархангельським РСТ на користь третіх осіб, до земель запасу комунальної форми власності Новоархангельської селищної ради.

Позивач, вважаючи, що таке рішення прийняте з порушенням вимог закону, звернувся з даним позовом до суду про визнання за ним права постійного користування на визначені земельні ділянки.

У статті 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За змістом статей 4, 5 цього Кодексу завданням земельного законодавства, яке включає цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

За змістом пункту "а" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до статей 13, 14, пункту 7 частини 1 статті 92 Конституції України правовий режим власності та користування землею визначається законами України. Правовий режим власності означає врегулювання нормами закону земельних відносин, порядку та умов поділу земель на категорії, правове визначення форм власності на землю, порядку набуття і здійснення права власності, а також права постійного чи тимчасового землекористування щодо управління землями тощо, реалізацію та позбавлення цього права, функції, компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2).

За змістом ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

За частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина 1 статті 125 цього Кодексу).

Стаття 22 Земельного кодексу Української РСР від 18 грудня 1990 року №561-XII (чинного на час видачі державного акта) встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2002, тобто після державної реєстрації Новоархангельского РСТ) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Пунктом 6 розділу Х Перехідні положення ЗК України була встановлена необхідність переоформлення права постійного користування земельною ділянкою особами, які не мали права відповідно до цього Кодексу мати її на такому праві, на право власності або оренди.

Однак Конституційний Суд України рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005р. визнав вищезазначену норму неконституційною.

З урахування цього рішення, громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Cтаття 143 Земельного кодексу України визначає випадки примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

З урахуванням системного аналізу змісту статей 141, 143 Земельного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про те, що за наявності підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, припинення права користування земельною ділянкою проводиться у загальному порядку - за рішенням компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

За положеннями статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з статтею 13 Конституції України землі є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

В даному випадку, у зв`язку із відчуженням частини нежитлових приміщень, право користування ними перейшло до набувачів права власності на нерухоме майно.

Водночас, частина земельних ділянок залишилась в користуванні позивача, який добровільно не відмовлявся від постійного користування земельними ділянками, не давав згоду на їх вилучення.

Як було вказано вище, земельні ділянки, що залишились в користуванні позивача, зареєстровані в Державному реєстрі та їм присвоєно кадастрові номери. На даних земельних ділянках розташоване нерухоме майно позивача.

Право Новоархангельського районного споживчого товариства на постійне користування спірними земельними ділянками здійснюється на підставі Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000160, виданого на виконання рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19 квітня 1997 року №61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 року за №51

У зв`язку з викладеним, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду про задоволення позову в частині визнання за Новоархангельським районним споживчим товариством права постійного користування земельними ділянками площею 0,09 га (кадастровий номер 3523655100:50:020:0024); площею 0,0114 га (кадастровий номер 3523655100:50:051:0098); площею 0,09 га (кадастровий номер 3523655100:50:037:0017); площею 0,0302 га (кадастровий номер 3523655100:50:007:0011); площею 0,0124 га (кадастровий номер 3523655100:50:030:0020) відповідно до Державного акта на право постійного користування землею Серія І-КР№000160 виданого на підставі рішення виконкому Новоархангельської селищної ради від 19 квітня 1997 року №61 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 12.06.1997 року за №51.

Крім того, прийняттям рішення №1953 від 14.11.2019 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками" в частині припинення права користування земельними ділянками 0,09 га (кадастровий номер 3523655100:50:020:0024), 0,0114 га (кадастровий номер 3523655100:50:051:0098), 0,09 га (кадастровий номер 3523655100:50:037:0017), 0,0302 га (кадастровий номер 3523655100:50:007:0011), 0,0124 га (кадастровий номер 3523655100:50:030:0020) відповідач здійснив дії, спрямовані на позбавлення позивача права користування цією земельними ділянками.

Господарський суд правильно встановив, що приймаючи оскаржувані рішення оскаржуване рішення, відповідач діяв всупереч вимогам статті 141 Земельного кодексу України та, одночасно, порушив право позивача на користування земельними ділянками, передбачене статтею 92 Земельного кодексу України.

У цьому зв`язку, позов в частині визнання недійсним та скасування рішення Новоархангельської Селищної Ради №1953 від 14.11.2019 року "Про припинення права постійного користування земельними ділянками" в частині припинення права користування земельними ділянками 0,09 га (кадастровий номер 3523655100:50:020:0024), 0,0114га (кадастровий номер 3523655100:50:051:0098), 0,09га (кадастровий номер 3523655100:50:037:0017), 0,0302 га (кадастровий номер 3523655100:50:007:0011), 0,0124га (кадастровий номер 3523655100:50:030:0020) правильно задоволений судом.

Доводи скаржника стосовно того, що більшість об`єктів, які були передані у власність РСТ не використовуються за цільовим призначенням, у тому числі земельні ділянки до уваги колегією суддів не приймаються.

Відповідно до ст.74,77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Між тим, відповідачем належних доказів використання позивачем спірних земельних ділянок за нецільовим призначенням в матеріали справи не представлено.

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

За наведених обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новоархангельської селищної ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.09.2021 у справі №912/2075/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 14.12.2021р.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна