Постанова

від 24.11.2021 по справі 906/1316/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 906/1316/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;

за участю представників учасників справи:

позивача Давиденка В.В. (адвокат);

відповідача Нестерчук С.С. (адвокат);

третьої особи 2 Гладишевої С.Д. (адвокат);

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1"

на рішення Господарського суду Житомирської області

(суддя - ВельмакінаТ.М.)

від 04.06.2020

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Олексюк Г.Є., судді - Розізнана І.В., Грязнов В.В.)

від 02.06.2021

у справі за позовом ОСОБА_1

до Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Відділу державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області;

2) ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Житомирської області суду з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" (далі - КСП) про визнання недійсним рішення загальних зборів членів КСП, оформлене протоколом загальних зборів членів (учасників) КСП "Україна-Черняхів-1" №04/12/2019 від 04.12.2019; скасування внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_3 , керівника КСП, проведене державним реєстратором Відділу державної реєстрації Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області Кільніцькою Катериною Анатоліївною 09.12.2019, номер запису 13011070001000925.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори членів скликалися невідомими особами, які не мають жодного відношення до КСП, без належного повідомлення членів КСП та проведені за відсутності необхідної кількості членів КСП, за якої загальні збори є правомочними.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 07.02.2018 року відбулись загальні збори працівників і прирівняних до них осіб Державного підприємства "Україна" (надалі - ДП "України"), оформлені протоколом № 1 від 07.02.2018 року, на яких вирішили створити Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1"; прийняли статут КСП; обрали правління, голову правління та ревізійну комісію; затвердили списки на приватизацію і включення працівників і прирівняних до них осіб в члени КСП в кількості 360 чоловік (згідно з Списків № 1, № 2).

4. Відповідно до положень статуту КСП:

- засновниками є працівники та прирівняні до них особи ДП "України" згідно з Списком № 1, Списком № 2, які є невід`ємною частиною протоколу про створення КСП. Засновники після його державної реєстрації набувають статусу членів КСП (пункти 4.5, 4.6);

- членство в КПС припиняється в разі виходу, виключення особи з членів КСП або у разі ліквідації КСП. Член має право добровільно вийти з КСП подавши письмову заяву, протягом двох тижнів правління зобов`язане розглянути заяву. У разі виходу, виключення чи ліквідації КСП члени мають право отримати частку майна пропорційно вартості паю, вартість паю може бути виданий грішми, натурою, цінними паперами (пункт 5.5);

- загальні збори членів КСП проводяться щорічно. Вони можуть скликатися позачергово за рішенням правління КСП на вимогу не менш як 1/3 членів КСП або на вимогу ревізійної комісії. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові збори членів КСП повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження вимоги про їх скликання. У разі незабезпечення правлінням КСП скликання позачергових зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагають їх скликання, протягом наступних 20 днів (пункт 13.4).

- загальні збори членів КСП правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 2/3 членів. Кожний член має один голос і це право не може бути передане іншій особі. Рішення загальних зборів членів про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до або вихід з нього, про реорганізацію або ліквідацію вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 3/4 членів, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів, присутніх на його загальних зборах (пункт 13.5).

5. 30.01.2019 року КСП здійснило виплату позивачці частки паю згідно з майновим сертифікатом в розмірі 24 231 грн, а згідно відмітки на свідоцтві про право власності на майновий пай позивачка отримала виплату вартості паю в розмірі 30 100 грн.

6. 29.11.2019 у Громадсько-політичній газеті Черняхівського району Житомирської області "Нове життя" розміщене оголошення, адресоване членам КСП про те, що 04.12.2019 р. у великій залі Черняхівського районного будинку культури (майдан Рад, 3) відбудуться збори з питань розпаювання землі, розрахунків за майно, напрямків роботи КСП. Початок о 12 год. Голова ініціативної групи Олеся Бондарчук.

7. У цій же газеті здійснено оголошення Голови правління КСП, згідно з яким останній доводить до відома членів КСП, що інформація про збори членів КСП, оголошені на 04.12.2019 року, є недостовірною та розповсюджуються шахраями, які не мають відношення до КСП. КСП збори 04.12.2019 проводити не планує. Про проведення зборів членів КСП (Учгоспу) буде повідомлено особисто правлінням.

8. 04.12.2019 року проведено загальні збори членів (учасників) КСП, оформлені протоколом № 04/12/2019, на яких були прийняті рішення:

- обрати головою зборів ОСОБА_4 , секретарем зборів - ОСОБА_5 та надати їм повноваження на підписання протоколу даних зборів у нотаріуса;

- обрати лічильну комісію із таких членів КСП: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- виразити недовіру голові правління КСП ОСОБА_3 та звільнити його із займаної посади з 04.12.2019 року;

- включити в члени КСП та обрати новим головою правління КСП ОСОБА_2 з 05.12.2019 року та надати йому всі повноваження по державній реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- обрати новий склад правління КСП;

- включити в члени КСП працівників, які працювали, але не були включені, згідно оголошеного списку.

9. Відповідно до протоколу на зборах були присутні 251 чоловік з 360.

10. ОСОБА_1 включена під номером 172 в реєстр членів КСП, які були присутні та голосували за оспорювані в судовому порядку рішення, прийняті зборами 04.12.2019.

11. Відповідно до реєстраційної справи КСП №1_301_000925_51, копію якої було направлено Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області на запит Господарського суду Житомирської області, в її матеріалах міститься Перелік № 1 працівників ДП "Україна", майно якого приватизується, та Список колишніх працівників ДП "Україна", майно якого приватизується.

12. Позивачка включена до Списку колишніх працівників ДП "Україна", майно якого приватизується.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

13. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 04.06.2020 позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів членів КСП, оформленого протоколом загальних зборів членів (учасників) КСП №04/12/2019 від 04.12.2019 року, та скасовано внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах (зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів) в Єдиному державному реєстрі щодо ОСОБА_3 , керівника КСП.

14. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачка є членом КСП, що підтверджується Списком колишніх працівників ДП "Україна", майно якого приватизується, і позов слід задовольнити, оскільки не було дотримано порядок скликання позачергових зборів членів, належним чином не повідомлено про дату, час та місце їх проведення та прийнято рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

15. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

16. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- відповідно до статуту засновниками КСП є працівники та прирівняні до них особи ДП "України" згідно зі Списком №1 та Списком №2, які є невід`ємною частиною протоколу про створення КСП;

- Перелік № 1 та Список колишніх працівників, що міститься в матеріалах реєстраційної справи, не є належним доказом членства позивачки на час проведення зборів; не відповідає пунктам 4.5, 4.6 статуту;

- відсутні докази трудової участі позивачки у підприємстві;

- оскільки відсутні докази на підтвердження того, що позивачка на час проведення загальних зборів 04.12.19 була членом КСП, тому не можна дійти висновку про порушення її прав (охоронюваного законом інтересу) внаслідок прийняття зазначеного зборами рішення, що є підставою для відмови в позові.

17. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2021 року було скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

18. Підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції Верховний Суд визначив порушення вимог статей 79, 86, 91, 236, 269 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд апеляційної інстанції:

- необґрунтовано поставив під сумнів копію письмового доказу, а саме Список колишніх працівників без дотримання вимог частини шостої статті 91 ГПК України;

- не оцінив рішення загальних зборів членів КСП оформленого протоколом №2 від 25.04.2018, відповідно до якого позивачка, як член КСП, була включена до комісії з врегулювання майнових відносин, створену на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки ", та не спростував включення позивачки під номером 172 в реєстр членів КСП, які були присутні та голосували за оспорювані в судовому порядку рішення;

- не надав оцінки суперечливим запереченням відповідача, за якими, в одному випадку, повідомляється, що позивачка володіла інформацією про проведення оспорюваних загальних зборів членів КСП та мала можливість взяти у них участь, а в іншому випадку, ставиться під сумнів її членство в КСП;

- не застосував норму статті 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", відповідно до якої право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

19. За результатами нового розгляду була прийнята постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021, якою апеляційні скарги ОСОБА_2 та КСП було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

20. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову і виходив з того, що:

- позивачка є членом КСП, що підтверджується Списком колишніх працівників;

- позивачка була включена під номером 172 в реєстр членів КСП, які були присутні та голосували за оспорювані в судовому порядку рішення, прийняті зборами 04.12.2019;

- заперечення відповідача щодо припинення членства позивачки в КСП не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до статуту членство припиняється у разі подання письмової заяви про вихід, яка протягом двох тижнів розглядається правлінням КСП, що є підставою для виділення майнового паю у натурі чи отримання його вартості окремими особами;

- у матеріалах справи відсутні такі докази, а виплата частки паю здійснена КСП не в повному обсязі;

- отримання часткової виплати частки майнового паю згідно з виданим майновим сертифікатом не доводить факту припинення членства у порядку пункту 5.5 статуту КСП.

- позачергові збори членів КСП були скликані за відсутності належних доказів звернення 1/3 членів КСП та рішення правління КСП;

- надана ОСОБА_2 вимога про скликання позачергових зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1" від 16.10.2019 (а. с. 129, т. 2), не є належним доказом скликання, оскільки остання не місить дати та даних, ким її складено та підписано. Доданий до неї на окремому аркуші список прізвищ не дає підстав вважати, що останній є додатком саме до цієї вимоги;

- позивачка не була належним чином повідомлена про скликання загальних зборів;

- докази направлення персонального повідомлення, як і текст цього повідомлення, не надано;

- оголошення про скликання та проведення загальних зборів опубліковано у газеті за 5 днів до початку проведення зборів, що є порушенням пункту 13.4 Статуту відповідача, яким передбачено, що про дату, час та місце проведення зборів члени КСП повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення;

- питання, які винесені на порядок денний, не співпадають зі змістом питань, зазначених в оголошенні про проведення зборів;

- внаслідок неповідомлення про проведення загальних зборів позивачка була позбавлена права на управління товариством шляхом прийняття участі у загальних зборах учасників та можливості його впливу на прийняття загальними зборами рішень, який (вплив) не вичерпується лише голосуванням;

- нотаріально засвідчені показання свідків не беруться до уваги, оскільки викладена у них інформація не спростовує обставини, які визначені позивачкою як підстави позовних вимог;

- з огляду на встановлені порушення порядку скликання загальних зборів, питання наявності кворуму не впливає на результат вирішення спору, тому обставини щодо кількості померлих осіб, зазначених у списках присутніх на зборах учасників, не досліджуються.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

21. 06.07.2021 відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

22. У касаційній скарзі (з урахуванням уточнення) скаржник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказує, що суди неправильно застосували норми статей 15, 16 ЦК України, частини першої статті 1, частини першої статті 4, частини 3 статті 9, частини першої статті 5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", статті 12, частини третьої статті 21 Закону України "Про кооперацію", частин першої та третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та порушили статті 79 ГПК України, оскільки:

- не врахували, що позивачка не була членом КСП на дату прийняття рішення, що оскаржується, а відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15 та Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 910/2062/18, від 18.04.2018 у справі № 910/7847/17, від 16.10.2018 у справі № 910/15792/14, від 12.06.2018 у справі № 910/10134/17, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права; а право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його учасники, які були учасниками на дату прийняття рішення, що оскаржується;

- не брали до уваги, що обов`язковою умовою членства в сільськогосподарському підприємстві є участь їх членів у діяльності цих підприємств особистою працею, а відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 916/2581/17, умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства визначаються саме Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", а не переліченими Законами України "Про акціонерні товариства" та "Про господарські товариства", адже за своєю організаційною формою КСП є підприємством, а не господарським товариством чи кооперативом;

- не врахували, що позивачці була здійснена виплата частки майнового паю, що означає припинення членства, оскільки відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.12.2018 у справі № 906/812/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1555/17, правовим наслідком припинення статусу членства в кооперативі, є виплата паю, інших платежів або передача права власності на майно в натурі членам кооперативу; вихід зі складу учасників товариства не пов`язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Невиплата при виході з товариства частки майна, пропорційної внеску у статутний фонд тягне за собою право позивачки вимагати від товариства здійснення такої виплати;

- визнали доведеним факт членства з огляду на наявність прізвища у Списку колишніх працівників державного підприємства та відсутності заяви про вихід з КСП, проте відповідно до висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 по справі № 129/1033/13-ц, право власності на майнову частку у статутному фонді підприємства не означає наявність права на участь в управлінні цим підприємством, і в обґрунтування судового рішення не може бути покладена концепція негативного доказу;

- не оцінили докази з огляду на їх вірогідність і не врахували висновки, що викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 29.04.2021 у справі № 910/4676/19, від 21.12.2020 у справі № 916/401/17 щодо застосування стандарту доказування "вірогідність доказів ", який на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач;

- помилково брали до уваги лише відомості з ЄДР, залишивши поза увагою обізнаність позивачки про припинення членства, оскільки відповідно до висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 30.10.2018 у справі № 922/1856/17, зазначення позивача в статуті кооперативу, як засновника кооперативу, не може свідчити про його членство в кооперативі.

23. Скаржник, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказує також, що суди дійшли помилкового висновку, що здійснення часткової виплати частки майнового паю не підтверджує припинення членства, оскільки неправильно застосували норми статті 5, 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та помилково керувалися нечинною постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177, і висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм відсутній.

24. Скаржник вважає, що виплата частки майнового паю є правовим наслідком виходу та припинення членства в КСП.

25. Підставою касаційного оскарження скаржник також визначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, посилаючись на норми частини першої статті 13, 42, 50, 74, 86 ГПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки:

- справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності представника відповідача (пункт 5 частини першої статті 310 ГПК України);

- прийнято рішення про права та інтереси осіб, які не були залучені до участі у справі: працівників, які працювали на ДП "Україна " були включені до членів КСП спірним рішенням та ОСОБА_3 , звільненого керівника КСП (пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України);

- не надано оцінки доказам та доводам відповідача у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування "вірогідності доказів ", чи є позивачка членом КСП, зважаючи на здійснену виплату та відсутність трудових відносин;

- не надано оцінки доказам, які підтверджують, що загальні збори членів скликалися ініціативною групою у порядку пункту 13.4 Статуту, а також не досліджено заяви свідків щодо порядку скликання загальних зборів членів КСП та щодо повідомлення про їх проведення;

- не з`ясовано, чи були і ким порушені права чи інтереси позивачки, та не перевірено, чи не було подано цей позов в інтересах іншої особи (звільненого керівника КСП - ОСОБА_3 ) шляхом зловживання правом на позов;

- судом апеляційної інстанції не оцінено свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) в розмірі 58314 грн, який містить відмітку з записом "тридцять тисяч сто гривень"; протокол № 2 зборів членів КСП від 25.04.2018, згідно з яким прийнято рішення про затвердження списків осіб, які мають право на майновий пай, на що також звертав увагу Верховний Суд в постанові від 28.01.2021 (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України);

- встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме: Списку колишніх працівників ДП "Україна ", майно якого приватизується; оголошення, розміщеного у Громадсько-політичній газеті Черняхівського району Житомирської області "Нове життя " від 29.11.2019; застосовано концепцію негативного доказу.

26. Представник позивачки у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що:

- на підставі оскаржуваного рішення було здійснено класичне рейдерське захоплення, включено нових членів, які не мають відношення до КСП;

- вихід з членів можливий лише шляхом подання заяви;

- виплати частини паю мали масовий характер та виплачувалися всім членам КСП;

- закон та статут КСП не визначає обов`язок членів перебувати у трудових відносинах, навпаки його членами є також 309 пенсіонерів - колишніх працівників;

- членство в КСП, на відміну від сільськогосподарського виробничого кооперативу, не залежить від перебування в трудових відносинах;

- суд першої інстанції обґрунтовано відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи;

- суд не вирішував питання щодо прав та обов`язків третіх осіб; такі особи не подавали свою касаційну скаргу з такою підставою;

- доводи щодо недослідження доказів фактично зводяться до їх переоцінки;

- доводи щодо недопустимості доказу (Списку колишніх працівників) суперечать статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", на що правильно звертав увагу Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 при направленні цієї справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

27. Окрім того, представник позивачки просить стягнути з відповідача судовий збір за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції від 15.10.2020, оскільки в постанові, що оскаржується не було вирішено це питання.

28. Представник позивачки також заявив клопотання про закриття касаційного провадження в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки постанови, на які посилається скаржник, стосуються неподібних правовідносин.

Позиція Верховного Суду

29. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

30. Правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства визначені Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 року № 2114-XII.

31. Частиною першою статті 3 цього Закону встановлено, що підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів.

32. Членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут (стаття 5 Закону).

33. А в статті 9 цього Закону визначено, що до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

34. Отже право на отримання паю член сільськогосподарського підприємства здобуває з моменту припинення членства. Водночас ні Закон, ні статут не визначають, що таке членство припиняється у разі отримання грішми частини паю. Не визначено й такої підстави припинення членства у разі припинення трудової участі в діяльності КСП.

35. Верховний Суд вважає, що суди обґрунтовано відхилили заперечення відповідача щодо припинення членства позивачки в підприємстві, встановивши, що статутом підприємства були визначені умови припинення членства: є волевиявлення члена шляхом подання відповідної заяви; розгляд цієї заяви правлінням КСП. У даному випадку такі умови не були дотримані.

36. Такий висновок відповідає нормам статей 22, 23 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", які визначають: обов`язковість рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства; повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства; Загальні збори (збори уповноважених); приймають статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення.

37. З цих підстав, Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника щодо неправильного застосування норм статті 5, 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство".

38. Посилання скаржника на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2018 у справі № 906/812/17, відхиляються, оскільки у цій справі розглядалось питання припинення членства в виробничому кооперативі (а не в колективному сільськогосподарському підприємстві), а у частині першій статті 13 Закону України "Про кооперацію" було прямо передбачено, що членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу. Окрім того, у цій справі суди встановили, що рішенням загальних зборів кооперативу було вирішено питання про вихід позивача із членів Кооперативу. Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" не містить аналогічну норми, і обставини прийняття рішення про вихід у справі, що переглядається, не були встановлені.

39. Безпідставними визнаються також посилання скаржника на: 1) висновок Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі № 908/1555/17, оскільки в цій справі суди встановили обставини подання заяви про вихід зі складу засновників (учасників) товариства; 2) висновки Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, в якій вирішувалось питання щодо права спадкоємець померлого працюючого співвласника брати участь у загальних зборах працюючих співвласників колективного підприємства з огляду на положення Статуту у редакції 1996 року. У цій справі Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що суди, не застосувавши до правовідносин стосовно порядку набуття членства у підприємстві пункт 2 частини першої статті 1219 ЦК України про невходження до складу спадщини права на участь у товаристві, не могли, застосовуючи концепцію негативного доказу, робити висновок про набуття членства.

40. Відповідно до статті 22 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" самоврядування в підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов`язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства.

41. Ураховуючи норми статті 167 ГК України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90гс19), пункт 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 924/641/17 (провадження № 12-141гс19)).

42. Оскільки, як установили суди попередніх інстанцій, на момент прийняття оскаржуваного рішення позивачка була членом КСП, мала право брати участь у зборах його членів, проте належним чином не була повідомлена про час, місце проведення зборів та про порядок денний і була позбавлена можливості взяти участь у засіданні ради, чим порушено його права на участь в управлінні, а також зважаючи на те, що рішення правління про скликання позачергових загальних зборів не приймалось; порушено порядок скликання загальних зборів; питання, які винесені на порядок денний, не співпадають зі змістом питань, зазначених в оголошенні про проведення зборів, Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову у цій справі, а тому оскаржувані судові рішення є таким, що постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

43. Аргументи скаржника щодо неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15 та Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 910/2062/18, від 18.04.2018 у справі № 910/7847/17, від 16.10.2018 у справі № 910/15792/14, від 12.06.2018 у справі № 910/10134/17, що задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права, а право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його учасники, які були учасниками на дату прийняття рішення, що оскаржується, колегія суддів відхиляє, оскільки в цій справі, що переглядається, суди встановили, що позивачка була членом КСП, тому мала право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління.

44. Верховний Суд відхиляє також доводи скаржника стосовно того, що суди неправильно застосували норми частини першої статті 1, частини першої статті 4 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", помилково не брали до уваги, що обов`язковою умовою членства в сільськогосподарському підприємстві є участь їх членів у діяльності цих підприємств особистою працею, і позивачка не довела факт наявності запису у трудовій книжці, а також посилання на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 916/2581/17, оскільки, по-перше: висновок Верховного Суду, що "правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства визначаються саме Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", а не переліченими вище законами, адже за своєю організаційною формою КСП є підприємством, а не господарським товариством чи кооперативом" стосується оцінки аргументів скаржника щодо можливості застосування до спірних правовідносин положень частини п`ятої статті 61 Закону України "Про господарські товариства", статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку повідомлення про проведення загальних зборів, а не питання членства; по-друге: у цій справі Верховний Суд виходив з того, що відсутні докази прийняття в члени підприємства. Натомість у справі, що переглядається, суди встановили, що такі докази є. Відповідно до положень статуту членами КСП є не лише працівники, а й прирівняні до них. У даному випадку - це колишні працівники КСП (пенсіонери), в тому числі і позивачка, що включені до Списку, який міститься в матеріалах реєстраційної справи, що відповідає частині першій статті 3 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".

45. Доводи касаційної скарги стосовного того, що обставини, що мають суттєве значення, встановлено судом апеляційної інстанції на підставі недопустимих доказів, а саме: Списку колишніх працівників ДП "Україна ", майно якого приватизується; оголошення, розміщеного у Громадсько-політичній газеті Черняхівського району Житомирської області "Нове життя " від 29.11.2019, Верховний Суд відхиляє, оскільки відповідно до статті 77 ГПК України, що регулює питання допустимості доказів, визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Скаржник не довів наявність порушень, встановлених законом, щодо порядку одержання цих доказів, що мають наслідки визнання їх недопустимими.

46. Аргументи скаржника, що судом апеляційної інстанції не досліджено докази, що підтверджують виплату ОСОБА_1 частки паю згідно з майновим сертифікатом, Верховний Суд не бере до уваги, оскільки, як вже зазначалось у цій постанові, обставини часткової виплати грішми паю згідно з майновим сертифікатом не має значення для висновку щодо членства позивачки у КСП та правильного вирішення справи з огляду на предмет та підстави позову.

47. Посилання скаржника, що справу розглянуто в суді першої інстанції за його відсутності, Верховний Суд відхиляє, оскільки відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України така підстава (справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи) може бути підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд лише, якщо такий учасник не був належним чином не повідомлений про дату, час і місце судового засідання. У даному випадку відповідач був повідомлений про розгляд справи. Суд відкладає розгляд справи лише за наявності підстав. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідач, звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи, в обґрунтування наведених в ньому обставин не надав жодних доказів, і зазначені обставини не конкретизував, що унеможливило здійснення оцінки їх об`єктивності.

48. Верховний Суд відхиляє також аргументи скаржника щодо незалучення до справи новообраного керівника ОСОБА_3 , що був обраний оскаржуваним рішенням, та інших членів КСП. Відповідно до сталої судової практики учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа. Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається (пункт 6.2.8 постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 904/6965/17; пункт 4.14 постанови Верховного Суду від 04.06.2018 у справі № 910/19433/17; пункт 4.16 постанови Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 922/3159/17; пункт 23 постанови Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 911/2208/17).

49. Інші доводи касаційної скарги, які стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судом апеляційної інстанції, та переоцінки вже оцінених ним доказів у справі та зводяться до незгоди з відповідними обставинами і оцінкою, здійсненою судом апеляційної інстанції, Верховний Суд не бере до уваги, оскільки відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України, яка визначає межі розгляду справи судом касаційної інстанції, та встановлює, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

51. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

52. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Розподіл судових витрат

53. З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції від 02.06.2021 покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.

54. Клопотання представника позивачки щодо стягнення з відповідача суми судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції від 15.10.2020, залишається без розгляду, оскільки у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат . Тобто розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи. У даному випадку питання розподілу судових витрат мав вирішити суд апеляційної інстанції за результатами нового розгляду.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 04.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 906/1316/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кібенко

Л. Стратієнко