Постанова

від 01.12.2021 по справі 910/7478/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/7478/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-2" - Гавриленко Я.С. (адвокат),

Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. - Лавренчук Т.В. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-2"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 (суддя Сташків Р.Б.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 (колегія суддів: Куксов В.В., Тищенко А.І., Шаптало Є.Ю.)

у справі за позовом Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-2"

про стягнення 3 459 125 грн

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-2" (далі - ТОВ "МСУ-2")

до Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. (далі - АТ " Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.")

про стягнення 3 659 428,85 грн.

СУТЬ СПОРУ

1. АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." та ТОВ "МСУ-2" уклали контракти субпідряду на виконання ремонту автодороги. ТОВ "МСУ-2" контракт не виконало в повному обсязі.

2. АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." направило ТОВ "МСУ-2" повідомлення про розірвання контракту в односторонньому порядку та вимогу про повернення попередньої оплати (аванс та додаткова гарантія). ТОВ "МСУ-2" зазначені кошти не повернуло, у зв`язку з чим АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." звернулось до суду з позовом про про їх стягнення.

3. ТОВ "МСУ-2" звернулось до суду з зустрічним позовом, у якому просило стягнути заборгованість за виконані згідно з контрактом субпідряду роботи та понесені ним витрати.

4. Суд першої інстанції позов задовольнив частково, а зустрічний позов залишив без задоволення. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишив без змін. ТОВ "МСУ-2" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.

5. Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами

6. 21.05.2015 АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." (за договором - підрядник) та ТОВ "МСУ-2" (за договором - субпідрядник) уклали Контракт субпідряду №21-05/1/15 на виконання ремонту автодороги М03 Київ-Харків-Довжанський в Україні.

7. 02.11.2015 ті ж сторони уклали Контракт субпідряду №02-11/2/15 на виконання ремонту автодороги М03 Київ-Харків-Довжанський в Україні (далі - Контракт) з відомостями об`ємів робіт (доповнення до Контракту).

8. Згідно з листом від 02.11.2015 №KHR/ES/4/8612/15 позивач передав відповідачу майданчик для виконання робіт на підставі п. 5.1 Контракту.

9. На виконання умов Контракту позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 1 300 000,00 грн та поставив дизельне паливо в кількості 1300 літрів загальною вартістю 29 250,00 грн.

10. У рамках виконання Контракту субпідряду від 21.05.2015 №21-05/1/15 позивач сплатив відповідачу аванси у сумі 2 050 000,00 грн та поставив товари на суму 106 975,00 грн.

11. 03.12.2015 сторони уклали Угоду про взаємозарахування, відповідно до якої сторони станом на дату укладання такої угоди визнали суми заборгованості відповідача перед позивачем та вартість виконаних відповідачем робіт, у зв`язку із чим було здійснено взаємозалік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 1 741 257,47 грн.

12. 03.10.2016 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору в порядку ст. 24.1 (а) Контракту ) внаслідок розірвання основного контракту) з вимогою про негайне повернення попередньої оплати в сумі 1 889 972,32 грн, яка складається із авансу у сумі 1 744 867,53 грн, який був отриманий відповідачем в якості попередньої оплати за умовами Контракту та 145 104,79 грн - 10 % гарантії (відповідно до Сертифікату №1 від 03.12.2015) яку позивач має отримати на підставі ст. 23.9 Контракту (з кожного проміжного платіжного сертифікату підрядник отримує 10% суми платежу як гарантію виконання).

13. Відповідач вимогу позивача щодо повернення грошових коштів у сумі 1 889 972,32 грн не виконав.

Короткий зміст позовних вимог

14. АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "МСУ-2" про стягнення 3 459 125 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

15. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "МСУ-2" не повернуло позивачу попередню оплату, яку останній просив повернути у зв`язку із розірванням укладеного між ними Контракту.

16. ТОВ "МСУ-2" подало до Господарського суду міста Києва зустрічний позов до АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." про стягнення заборгованості за виконані за контрактом субпідряду роботи, витрат на відрядження представників, на перебазування техніки та іншого обладнання, на замовлення послуг та про стягнення упущеної вигоди у зв`язку з розірванням позивачем контракту на виконання робіт. ТОВ "МСУ-2" просило здійснити взаємозалік вимог сторін на суму 1 744 867,53 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

17. Господарський суд міста Києва рішенням від 23.11.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021, первісний позов задовольнив частково: стягнув з ТОВ "МСУ-2" на користь АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." 1 889 972,32 грн заборгованості та 28 349,58 грн судового збору; в іншій частині первісного позову відмовив; у задоволенні зустрічного позову відмовив повністю.

18. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій посилались на ст. 204, ч.3 ст.651, ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ч.2 ст.224 Господарського кодексу України (далі - ГК), ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 76, статті 78, 79, ч. 4 ст. 102, ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

19. Рішення судів попередніх інстанцій (в частині стягнення з ТОВ "МСУ-2" 145 104,79 грн 10% гарантії) мотивовані таким:

- сторони погодили, що з кожного проміжного платіжного сертифікату підрядник утримує 10% суми платежу як гарантію виконання;

- гарантійні утримання, які були включені до умов Контракту, за своєю природою є забезпеченням виконання його умов щодо належної якості фактично виконаних робіт, тобто частини виконаного зобов`язання за договором;

- АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." набуло право утримання вказаної суми грошових коштів, що відповідним чином було відображено і у бухгалтерському обліку;

- ТОВ "МСУ-2" не довело настання відповідних обставин з якими Контракт пов`язував виникнення у останнього права на отримання у свою власність суми гарантійного утримання;

- оскільки ТОВ "МСУ-2" частково виконало будівельні роботи в рамках Контракту в період його дії, які у встановленому Контрактом порядку були оплачені АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.", то невід`ємною частиною виконання субпідрядником робіт є гарантія якості таких робіт протягом встановленого чинним законодавством та договором гарантійного строку; відповідно, ні припинення строку дії договору, ні його розірвання не відміняють гарантійного зобов`язання і не змінюють його строк;

- гарантійні утримання в сумі 145 104,79 грн є особливим способом забезпечення виконання договірних зобов`язань підрядника у будівництві;

- оскільки гарантійні утримання є способом забезпечення виконання договірних зобов`язань, що передбачені для застосування на випадок порушення зобов`язань субпідрядника в частині належного виконання робіт (якості виконаних робіт протягом певного часу (гарантійного строку)), то умова контракту, яка регулює порядок сплати гарантійних утримань лише після завершення гарантійного строку продовжує діяти і після розірвання такого Контракту (договору);

- АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." мало і має визначене законом та Контрактом право на стягнення з ТОВ "МСУ-2" суми гарантійного утримання.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

20. 21.07.2021 ТОВ "МСУ-2" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021, в якій просить їх частково скасувати в частині стягнення з ТОВ "МСУ-2" 145 104,79 грн 10% гарантії (відповідно до Сертифікату №1 від 03.12.2015) та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." до ТОВ МСУ-2" у цій частині.

21. 14.09.2021 до Верховного Суду від скаржника надійшла подана 09.09.2021 уточнена касаційна скарга з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 16.08.2021.

22. ТОВ "МСУ-2" як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК.

23. Касаційна скарга мотивована таким:

- суди попередніх інстанцій неправильно застосувалистатті 10, 78, 91 ГПК, ст.12 Закону "Про судоустрій і статус суддів", ст.79 Закону "Про нотаріат" та не врахували висновки щодо їх застосування, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/4473/17, Вищого господарського суду України від 07.10.2010 у справі №13/417, п.10 роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 №05-4/608, відповідно до яких докази, складені іноземними мовами без їх перекладу на українську мову та належного засвідчення є неналежними, що призвело до неправильно тлумачення їх тексту судами попередніх інстанцій;

- суд зробив довільний переклад умов Контракту з російської мови (слово "удержать" в пунктах 23.9 та 23.10 Контракту перекладено як "отримати", а не "утримати"), у зв`язку з чим відповідач мав право утримати, тобто не перераховувати 10% від суми платежу, а не отримувати її назад;

- суди не взяли до уваги відсутність платежу по Сертифікату №1, оскільки мав місце винятково авансовий платіж, який у подальшому 03.12.2015 був погашений сторонами шляхом підписання угоди про взаємозалік; суди не врахували, що Контракт був розірваний в односторонньому порядку 03.10.2016, тому навіть у разі утримання відповідачем 10% від будь-якого Сертифікату, після розірвання Контракту у нього виник обов`язок повернути ці кошти позивачу;

- суди попередніх інстанцій не дослідили ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 (знаходиться в матеріалах справи), положення про представництво "Тодіні Коструціоні Дженералі Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." та відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.", які підтверджують ту обставину, що позовна заява підписана (подана) неуповноваженою на те особою та необґрунтовано відхилили доводи скаржника з цих питань.

24. 16.11.2021 до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.", в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Доводи відзиву співпадають з мотивацією судів попередніх інстанцій. Додатково позивач зазачає таке:

- частина 4 ст.14, ч.3 ст.8, ч.2 ст.7 Закону "Про засади державної мовної політики" (в редакції станом на момент подання позову) передбачали можливість подавати до суду докази, викладені регіональною мовою (російською) без обов`язкового перекладу;

- суди надали правильну оцінку наявним в матеріалах справи документам, що підтверджують повноваження особи, яка підписала позовну заяву.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

25. Верховний Суд ухвалою від 04.10.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "МСУ-2", розгляд касаційної скарги призначив на 24.11.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК

26. Скаржник стверджує, що документи, викладені російською мовою та подані позивачем до суду без нотаріально засвіченого перекладу, є неналежними та недопустимими доказами відповідно до ч.1 ст.10, ст.78 ГПК, ч.1 ст.12 Закону "Про судоустрій і статус суддів", ст.79 Закону "Про нотаріат".

27. Вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування зазначених норм, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/4473/17, Вищого господарського суду України від 07.10.2010 у справі №13/417, у п.10 роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 №05-4/608.

28. Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 ГПК підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у разі, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

29. Із зазначеної норми вбачається, що касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах (постанови Верховного суду від 12.10.2021 у справі №910/14596/19, від 21.10.2021 у справі №922/2507/18, від 02.11.2021 у справі №918/1131/20 тощо).

30. Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №910/4450/19).

31. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносин необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).

32. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах потрібно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (п.6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; п.8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).

33. Водночас досягти повного збігу всіх зазначених обставин у двох різних справах неможливо. Відповідно, враховуючи різноманіття можливих правовідносин, в межах яких така норма права може бути застосована, для забезпечення однакового застосування норми права визначальним при визначенні подібних правовідносин мають бути ті ознаки, які впливають на їх матеріально-правове регулювання (тобто можливість застосування відповідної норми).

34. Проаналізувавши висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20.06.2020 у справі №910/4473/17, на який посилається ТОВ "МСУ-2" як на підставу касаційного оскарження, Верховний Суд вважає, що він стосується правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що розглядається.

35. У справі №910/4473/17 досліджувалось, в тому числі, питання про те, чи можуть для цілей подання документів у складі пропозиції конкурсних торгів відповідно до Закону "Про публічні закупівлі" бути визнані взаємозамінними такі нотаріальні дії як засвідчення справжності підпису перекладача, який здійснив переклад документів з однієї мови на іншу та його кваліфікації, а також засвідчення правильності копій документів.

36. Так, у п.4.6 постанови від 20.06.2020 у справі №910/4473/17 Верховний Суд зазначає:

"Посилання скаржника на те, що надані ним у складі пропозиції конкурсних торгів копії класифікаційного свідоцтва №AVSO/AEU/20150626084417 та тимчасового свідоцтва №05101 з перекладом на українську мову, прошиті та посвідчені нотаріусом Першої Маріупольської державної нотаріальної контори Фоміною А.В., що повністю відповідає пункту 1 частини 2 розділу ІІІ Документації конкурсних торгів, в частині де визначено, що "…нотаріально завірені копії та оригінали, які видані іншими організаціями, підприємствами, установами, органами державної влади та місцевого самоврядування не підписуються та не пропечатуються" були відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки такі не відповідають обставинам справи.

Так, дослідивши зазначені документи, надані ТОВ "Техморгідрострой Миколаїв", судом апеляційної інстанції встановлено, що копії класифікаційного свідоцтва №AVSO/AEU/20150626084417 та тимчасового свідоцтва про клас судна №05101 містять відмітку про вчинення нотаріальної дії, яка засвідчує справжність підпису перекладача, який здійснив переклад документів з однієї мови на іншу та його кваліфікацію, а не засвідчив вірність копій документів, як на тому наголосив скаржник, що в силу приписів статті 34 Закону України "Про нотаріат", та главі 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 №296/5 є різними нотаріальними діями. Так, пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком" .

37. Очевидно, що зазначений висновок Верховного Суду не стосується неможливості подання позивачем копій документів - письмових доказів, складених іноземною мовою, без надання нотаріально посвідченого перекладу на українську мову. Натомість у справі, що розглядається, скаржник стверджує про необхідність надання до господарського суду нотаріального засвідчення вірності перекладу письмових доказів з іноземної мови на українську відповідно до статей 10, 78, 91 ГПК та ст.12 Закону "Про судоустрій і статус суддів".

38. Також постанова Верховного Суду від 20.06.2020 у справі №910/4473/17 не містила посилань на частини 1, 2, 4 ст.91, п.8 ч.3 ст.162, статті 164, 174 ГПК в контексті надання висновку про необхідність нотаріального засвідчення вірності перекладу доказів; також не містила висновку про те, що "до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат ", як на цьому наполягає ТОВ "МСУ-2" у касаційній скарзі.

39. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на постанову Вищого господарського суду України від 07.10.2010 у справі №13/417 та на п.10 роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 №05-4/608, оскільки п.1 ч.2 ст.287 ГПК підставою касаційного оскарження визначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права без урахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду. Однак ГПК не пов`язує підстави касаційного оскарження з неврахуванням судами висновків, викладених в постановах Вищого господарського суду України, або роз`ясненнях його Президії.

40. З огляду на зазначене, висновок щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилалось ТОВ "МСУ-2" у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Щодо відсутності у представника позивача повноважень на підписання позовної заяви

41. ТОВ "МСУ-2" у касаційній скарзі зазначило, що суди попередніх інстанцій не дослідили ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 (знаходиться в матеріалах справи), положення про представництво "Тодіні Коструціоні Дженералі Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." та відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.", які підтверджують ту обставину, що позовна заява підписана (подана) не уповноваженою на те особою.

42. Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

43. Стверджуючи про відсутність у представника позивача повноважень на підписання позовної заяви, скаржник посилається на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 у справі №910/6162/17 про повернення АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." позовної заяви. В зазначеній ухвалі суд встановив, що АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." не додало до позовної заяви документів, що підтверджують повноваження представника позивача.

44. Зазначений документ не може бути доказом у справі, що розглядається, в розумінні ст.73 ГПК відповідно до такого. По-перше, ухвала господарського суду, постановлена у іншій справі, не може підтвердити чи спростувати факт подання або неподання стороною у справі, що розглядається, будь-яких доказів (зокрема, довіреності від 09.12.2014). По-друге, вказана ухвала не містить встановлених фактичних обставин, які не підлягають доказуванню в розумінні ч.4 ст.74 ГПК.

45. Крім того, стверджуючи про відсутність у Лавренчук Т.В. повноважень представляти АТ "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в суді, скаржник не наводить належних обґрунтувань, в чому саме полягає порушення оформлення повноважень представника, в тому числі, чому, на його думку, підлягає застосуванню ч.2 ст.248 ЦК.

46. Натомість доводи ТОВ "МСУ-2" фактично зводяться до спонукання Верховного Суду здійснити переоцінку доказів у цій справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до ст. 300 ГПК.

47. Тому зазначені доводи касаційної скарги ТОВ "МСУ-2", викладені в постанові є необґрунтованими та Верховним Судом відхиляються.

Щодо судового збору, сплаченого ТОВ "МСУ-2" в суді апеляційної інстанції

48. У касаційній скарзі МСУ-2 зазначає про можливість скасування оспорюваної постанови Північного апеляційного господарського суду та ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції у разі, якщо Верховний Суд встановить, що суд апеляційної інстанції при відкритті апеляційного провадження неправильно застосував норми права (щодо розрахунку розміру судового збору).

49. Підстави для повного або часткового скасування судових рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд до судів першої або апеляційної інстанції визначені ст.310 ГПК.

50. Вказана норма не визначає підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою справа вирішена по суті, з підстав неправильного розрахунку розміру судового збору, який сторона має сплатити під час подачі апеляційної скарги.

51. Так, відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК до апеляційної скарги додаються серед іншого докази сплати судового збору. Порядок розрахунку судового збору за подання апеляційної скарг визначений, зокрема, статтями 4, 6 Закону "Про судовий збір".

52. Ненадання суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, є підставою для залишення апеляційної скарги без руху відповідно до статей 174, 260 ГПК. При цьому з ч.4 ст.174 та частин 1, 6 ст.260 ГПК вбачається, якщо апелянт не усунув такі недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі. У разі, якщо скаржник усунув недоліки, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження (ст.262 ГПК).

53. Однак, по-перше, ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження не підлягає касаційному оскарженню в порядку ч.1 ст.287 ГПК. По-друге, ТОВ "МСУ-2" не надає обґрунтувань, чому судовий збір був розрахований судом апеляційної інстанції неправильно та яким чином це призвело до неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови.

54. Тому Верховний Суд не бере до уваги доводи скаржника щодо скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі та оскаржуваної постанови і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав неправильного розрахунку судом розміру судового збору за подання апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до частин 1 та 2 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

56. Згідно з ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

57. Відповідно до п.5 ч.1 ст.296 ГПК суд касаційної інстанції закриває провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п.1 ч.2 ст.287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Судові витрати

58. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі №910/7478/17 в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МСУ-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі №910/7478/17 в іншій частині залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі №910/7478/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді О. Кролевець

Л. Стратієнко