Справа № 991/8420/21
Провадження 1-кс/991/8548/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі у тексті слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу голови громадської організації (ГО) «Рада ветеранів АТО» ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
13.12.2021 до ВАКС надійшла скарга від голови ГО «Рада ветеранів АТО» ОСОБА_2 (далі скаржник) на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Національного антикорупційного бюро України (далі-НАБУ) до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення після отримання повідомення про вчинене кримінальне правопорушення, в якій скаржник просить «зобов`язати слідчого (детектива) НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення посадовими особами ДПС (ДФС) України у групі із ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 191 Кримінального кодексу України (далі КК) та направити копію витягу з ЄРДР на поштову та електронну адресу ГО «Рада ветеранів АТО».
2.Короткий виклад скарги.
В скарзі стверджується, що 01.12.2021 поштовим відправленням до НАБУ було подано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за підписом голови ГО «Рада ветеранів АТО» ОСОБА_2 , яке за даними трекінгу «Укрпошта» отримано 02.12.2021, але до цього часу про його розгляд ГО не повідомлено і копію витягу з ЄРДР не надано, й відтак, на думку скаржника, слідчим (детективом) НАБУ вчинено бездіяльність. До скарги додано: копію повідомлення про вчинене кримінальне повідомлення від 01.12.2021 №12/2, адресоване НАБУ за підписом голови ГО «Рада ветеранів АТО» ОСОБА_2 , який просить прийняти заяву та внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбачене статтею 191 КК та розпочати досудове розслідування по фактах, викладених в даній заяві; ксерокопії накладних Укрпошти про операцію «приймання» датовану 01.12.2021.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Проте підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11частини 1статті 303КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення передбачає дві обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином була подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення; 2) слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання такої заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
3.3. Суд зазначає, що згідно з статтею 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, тобто згідно з частинами 1, 2 статті 22 КПК, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Також до загальних засад кримінального провадження належить диспозитивність, зміст якої розкрито в статті 26 КПК, а саме, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
В пункті 2 чинних Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (із наступними змінами) на підставі статті 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» від 04.10.2001 № 2759-III, зокрема наведені визначення таких термінів: реєстроване поштовевідправлення -поштове відправлення,яке приймаєтьсядля пересиланняз видачеюрозрахункового документа,пересилається зприписуванням досупровідних документівта вручаєтьсяодержувачу підрозписку; розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України«Про застосуванняреєстраторів розрахунковихоперацій усфері торгівлі,громадського харчуваннята послуг» формита змісту(касовийчек,розрахункова квитанціятощо),що підтверджуєнадання послугпоштового зв`язку;повідомлення провручення поштовоговідправлення,поштового переказу-повідомлення,яким операторпоштового зв`язкудоводить довідома відправникачи уповноваженоїним особиінформацію продату врученняреєстрованого поштовоговідправлення,виплати коштівза поштовимпереказом тапрізвище одержувача.За пунктом19тих жеПравил,внутрішні поштовівідправлення зоголошеною цінністюможуть прийматисядля пересиланняз описомвкладення та/абоз післяплатою,а запунктом 62,у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Скаржником до скарги не додано належних доказів реального отримання НАБУ повідомлення про вчинене кримінальне повідомлення від 01.12.2021 №12/2, оскільки додані копії поштових квитанцій підтверджують лише надіслання 01.12.2021 поштового відправлення на адресу НАБУ, однак це не підтверджує факту отримання 02.12.2021 адресатом саме такого відправлення, та самого лише посилання у скарзі на наявність такого факту для її розгляду вочевидь недостатньо.
Відтак скаржником не доведено, що він дійсно звертався із заявою про кримінальне правопорушення до НАБУ, що може мати наслідком оскарження бездіяльності на підставі пункту 1 частини 1 статті 303 КПК.
3.4. За статтею 80 Цивільного кодексу України (ЦКУ), юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Також, за частинами 1-3 статті 92 ЦКУ, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Чинний Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» визначає обов`язковість внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу підприємця, які використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (частина 4 статті 10), зокрема, відомості про органи управління юридичної особи; відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (пункти 12, 13 частини 2 статті 9).
Скаржником не додано до скарги належних документів щодо обсягу та змісту повноважень ОСОБА_2 на представництво інтересів ГО «Рада ветеранів АТО», зокрема на подання відповідної заяви чи скарги. Відтак скаржником не доведено, що він мав належні повноваження звертатись із заявою про кримінальне правопорушення до НАБУ, що може мати наслідком оскарження бездіяльності на підставі пункту 1 частини 1 статті 303 КПК.
3.5. Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.
При цьому за частиною 1 статті 216 КПК «Підслідність», слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
Також запунктом 3частини 3статті 216,детективи органівБюро економічноїбезпеки Україниздійснюють досудоверозслідування кримінальнихправопорушень,передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 КК, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п`ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.
Тобто статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтею 191 КК, органам Національної поліції, Бюро економічної безпеки України та НАБУ залежно від конкретного розміру предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення), що вимагає ретельного належного обґрунтування скаржником такого розміру, проте відсутнє у даному випадку.
Також суд зазначає, що згідно з вимогами частини 1 статті 33-1 КПК ВАКС зокрема підсудні кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачені статтею 191 КК, однак лише за наявності обов`язкової ознаки у випадку вчинення такого діяння шляхом зловживання службовим становищем.
Згідно із частинами 2 і 3 статті 81 «Види юридичних осіб» Цивільного кодексу України (ЦКУ), юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 55 Господарського кодексу України (ГКУ), суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. Суб`єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
Скаржником в скарзі та доданому повідомленні не надано жодних доказів належності осіб, щодо яких нібито подана заява про вчинення кримінального правопорушення, до представників законодавчої, виконавчої чи судової влади, інших суб`єктів, перелік яких наведено в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК, чи до посадових осіб юридичних осіб публічного права чи до керівників суб`єктів великого підприємництва.
Стаття 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннімсудом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Тобто розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 304 КПК скарга повертається, якщо: 1)скаргу подалаособа,яка немає праваподавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3)скарга поданапісля закінченнястроку,передбаченого частиноюпершою цієїстатті,і особа,яка їїподала,не порушуєпитання пропоновлення цьогостроку абослідчий суддяза заявоюособи незнайде підставдля йогопоновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі, слідчий суддя вважає, що скаржником не доведено наявність права на подання такої скарги та її належності до підсудності ВАКС, а тому таку належить повернути скаржнику.
Керуючись статтями 303-309, 372, 532 КПК , слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Повернути голові ГО «Рада ветеранів АТО» ОСОБА_2 скаргу на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Національного антикорупційного бюро України після отримання заяви про кримінальне правопорушення відомостей про таке до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Вищий антикорупційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2021 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 101882377 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань |
Кримінальне
Вищий антикорупційний суд
Дубас В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні